Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О льтен нім Olten найбільше місто у швейцарському кантоні Золотурн окружний центр Місто є одним з найважливіших залізнич

Ольтен

Ольтен

О́льтен (нім. Olten) — найбільше місто у швейцарському кантоні Золотурн, окружний центр. Місто є одним з найважливіших залізничних вузлів Швейцарії.

Ольтен

нім. Olten

image image
Герб Прапор
image
Країна image Швейцарія[1]
Кантон image Золотурн
Номерний знак SO
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 18 496 (31 грудня 2020)
Площа
 - повна 11.49 км²
Висота
 - максимальна 691 м
 - мінімальна 380 м
Часовий пояс і
Вебсайт olten.ch
(Код BFS) 2581
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ольтен

Назва

Назва Ольтен походить від середньовічної назви Oltun, яка, ймовірно, наслідує латинську назву Olodunum, що, у свою чергу, складається з галльського слова dunum (фортеця) та префікса olo-, що, можливо, походить від гідроніму.

Географія

Ольтен лежить у цирку по обидва боки річки Ааре біля південного підніжжя Юрських гір, між південним пасмом Складчастої Юри та скелями Борн, Енгельберг і Зелі, причому остання вважається міською горою Ольтену. На півдні до Аарської ущелини між Борном і Зелі належить половина Ааре, Руттігерталь, а також район Руппольдінген південніше від Борна. Між Борном і пасмом Юри лежить південно-східна частина рівнини Гой. У районі міста протікає річка Дюннерн.

Місто розташоване на відстані близько 60 км на північний схід від Берна, 33 км на північний схід від Золотурна. Ольтен має площу 11,5 км², з яких на 40,5% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 12,7% використовуються в сільськогосподарських цілях, 41,8% зайнято лісами, 5,1% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Історія

Рання доба

Існування ранніх печерних поселень часів кам'яної доби підтверджується знахідками в Залігелені, також з цими поселеннями пов'язується знахідка мамута. У районі міста добувалися багаті поклади кремню, що використовувався як сировина для інструментів. Біля Ольтену виявлені значні археологічні знахідки мадленської культури (14—12 тис. р. до нашої ери). Знайдені артефакти мезоліту та неоліту, але немає слідів поселень і немає керамічних знахідок, пам'яток бронзової та залізної доби також дуже мало.

Римська доба

Численні археологічні знахідки підтверджують існування важливого римського поселення на плато в центрі сучасного Ольтену, назва якого, однак, не була передана жодним записом. Між річкою Ааре та вулицею Baslerstrasse, на перетині доріг з міста Авентикум до військового табору Віндонісса, знаходилося невелике римське поселення. У міських районах Im Grund та Römerpark розташовані масивні руїни римських заміських будинків I сторіччя нашої ери. У давнину римляни, як і в Золотурні, побудували укріплену фортецю (ймовірно для оборони переходу через річку). Навколишня стіна служила в добу Високого Середньовіччя фундаментом міської стіни. Через численні римські знахідки в місті, нова вулиця Quartierstrasse на північ від монастиря капуцинів наприкінці XIX сторіччя отримала назву Römerstrasse (римська вулиця).

Середньовіччя

Хоча підтверджено існування більш раннього поселення, заснування Ольтену приписується графам Фробурґам. Середньовічне поселення було побудовано на фундаменті римської фортеці. Вперше Ольтен згадується 1201 року під назвою Олтун. У XIII сторіччі місто належало графам , в 1377 році перейшло до .

У 1383 році місто було під облогою Берну та Золотурну, проте через негоду осаду було знято. З'явилися чутки, що негода була накликана відьмою. Незабаром після цього в Нідербіппі була заарештована жінка, яку прозвали «Ольтенською відьмою». Їй вдалося врятуватися від спалення на вогнищі лише завдяки тому, що жінки місцевих радників заступилися за неї.

У 1384 році Ольтен перейшов до володінь Габсбургів. У 1407 році Ольтен перейшов під управління Базелю, який інвестував в інфраструктуру міста, яка згодом була знищена під час пожеж 1411 і 1422 років. В останній пожежі згорів весь міський архів, тому документи того часу недоступні. Базель втратив інтерес до відновлення міста після пожежі 1422 року і в 1426 році продав поселення Золотурну. У 1532 році єпископ Базеля придбав Ольтен у Золотурну за 1 800 гульденів.

Новий час

У 1611 році в місті спалахнула чума, що унесла життя до чотирнадцятьох ольтенців.

У 1653 році Ольтен втратив свій міський статус як покарання за підтримку повстанців у швейцарській селянській війні. Це вилилося в довготривалу традицію опору жителів місцевій владі. У 1798 році містяни вітали французькі війська як визволителів. Лише 12 листопада 1800 року влада Гельветійської Республіки повернула Ольтену міські права. У 1814 році Золотурн придушив чергове повстання ольтенських патріотів проти реставрації в Швейцарії.

У 1850-х роках Ольтен став важливим залізничним вузлом Швейцарії. Сьогодні в міському вокзалі зберігся камінь нульового кілометру, від якого розраховувалася вся мережа швейцарської залізниці.

Світові війни

У роки Першої світової війни в районі фортеці Гауенштайн (Візенберг—Гауенштайн—Іфенталь—Бельхен) була створена система фортифікацій довжиною 50 км із понад 150 гарматними позиціями. У Ольтені були розміщені підрозділи тилового забезпечення (72 000 військовослужбовців і 10 000 коней).

У 1918 році в місті лідер швейцарського робітничого руху Роберт Грімм заснував Ольтенський комітет. Страйк відбувся мирно.

Під час Другої світової війни в Ольтені знов було розміщено понад 60 000 військовослужбовців. Окрім того, в Ольтені перебувало більше 18 000 біженців та інтернованих. Аеродром Гайд був зайнятий ескадрою з п'яти літаків Messerschmitt.

Населення

image
Релігія в Ольтені (перепис 2000 року)

2019 року в місті мешкало 18 399 осіб (+8,3% порівняно з 2010 роком), іноземців було 29,3%. Густота населення становила 1601 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,3% — особи молодші 20 років, 65,1% — особи у віці 20—64 років, 18,6% — особи у віці 65 років та старші. Було 9243 помешкань (у середньому 1,9 особи в помешканні). Із загальної кількості 22 016 працюючих 8 було зайнятих в первинному секторі, 2477 — в обробній промисловості, 19 531 — в галузі послуг.

Населення Ольтену зменшувалося протягом багатьох десятиліть, з 21 209 (1970) до 18 863 (2016). Це пов'язано з деіндустріалізацією міста, а також із типовими для Швейцарії процесами субурбанізації. За останні роки населення міста знову трохи збільшилося. За реалізації проєкту розвитку міста Olten SüdWest до міста мають переїхати 2—3 тисячі нових мешканців. У межах Ольтенської агломерації проживає щонайменше 100 000 людей у 26 громадах.

За переписом населення у грудні 2000 року частина іноземців становила 26 %, більшість з них складали італійці та представники балканських національностей.

Раніше населення Ольтену сповідувало переважно католицтво. Через імігрантів з інших частин Швейцарії кількість католиків зменшилася та у грудні 2004 року склала 41 %. 26 % ольтенців сповідувало протестантизм. 12 % не належать до жодної конфесії.

Попри те, що старокатолики становлять усього 2 % населення Ольтену, місто має велике значення для старокатолицької церкви: тут, у міській церкві, завдяки Вальтеру Мунцігеру, виникла перша швейцарська старокатолицька громада; 1875 року в Ольтені відбувся перший національний синод старокатоликів, 1876 року ольтенського священника Едуарда Герцога було обрано першим старокатолицьким єпископом. Також сьогодні в Ольтені розташована одна з найбільших старокатолицьких громад Швейцарії.

На межі з Трімбахом розташована громада Спілки апостольських християн, а також швейцарська громада церкви.

Економіка

Промисловість

Індустріалізація ольтенського регіону, що почалася в середині XIX сторіччя, призвела до відкриття багатьох підприємств і філіалів:

  • 1845 — Lindt & Sprüngli (Schweiz) AG
  • 1855 — Центральні майстерні Швейцарських центральних залізниць в Ольтені, пізніше Головні майстерні Швейцарських федеральних залізниць в Ольтені, сьогодні Ольтенський завод Швейцарських федеральних залізниць
  • 1866 — Giesserei von Roll
  • 1866 — Schuhfabrik Strub und Glutz
  • 1868 — Maschinenfabrik Louis Giroud
  • 1888 — Steinbaukasten Dr. Richter AG
  • 1898 — Seifenfabrik Helvetia, 1909 року перейменована на Seifenfabrik Sunlight, перше континентальне європейське дочірнє підприємство Lever Brothers
  • 1901 — Lampenfabrik Pfändler
  • 1903 — R. Nussbaum AG
  • 1904 — Berna
  • 1906 — Glashütte Maetz und Söhne
  • 1911 — Nago
  • 1917 — OLMA

Сьогодні існують лише декілька фірм з цього списку: Giroud-Olma AG як злиття двох згаданих вище підприємств, а також R. Nussbaum AG.

Медіа

  • Dietschi AG, видавець місцевої газети Oltner Tagblatt
  • Walter Verlag, 1992 року під контролем Patmos-Verlag
  • Видавництво Schweizerisches Jugendschriftenwerk було засновано в Ольтені 1931 року.

Інші підприємства

  • Atel Holding, 2009 року увійшло в енергетичний концерн Alpiq Holding із штаб-квартирою в Лозанні й Ольтені
  • Swiss Prime Site, товариство з інвестицій у нерухомість
  • CWA Constructions AG
  • Stirnimann AG
  • arnold systems ag
  • Euböolithwerke AG
  • M. von Arx GmbH
  • EAO Schweiz AG

Проституція

Протягом багатьох років Ольтен мав так звану «найдовшу вулицю червоних ліхтарів Швейцарії». Рішенням міської ради Ольтену 1992 року двокілометрова вулиця Industriestrasse стала офіційно дозволеною зоною для зайняття проституцією. У жовтні 2004 року міська рада вирішила припинити проституцію в цьому районі, аби створити більш комфортне оточення для існуючих підприємств і нових інвесторів. Від початку 2005 року проїзд вулицею між 20 та 5 годинами заборонений. Поліцейські патрулі проганяють повій і їхніх клієнтів. Така стратегія принесла поки що лише частковий успіх. Проституція перебралася до сусідньої вулиці Haslistrasse, де вона сприймається менш критично.

Транспорт

Ольтен, будучи важливим залізничним вузлом, є типовим залізничним містом. Велика залізнична мережа та Ольтенський вокзал розташовані на схід від річки Ааре. У місті сполучаються напрямок Базель–Мілан з півночі на південь (, Готтардська залізниця), напрямок Женева–Санкт-Галлен із заходу на схід (залізниця Ольтен–Берн, залізниця підніжжя Юри), а також регіональні напрямки. Великий помітний вокзал 1903 року з критими платформами є вузловою станцією в системі Швейцарських федеральних залізниць, тому кожну годину чи півгодини курсують потяги всіх сполучень. Це дозволяє мандрівникам робити швидкі та зручні пересадки. Контроль ведеться поїзними диспетчерами з будівлі СЦБ, яка розташована біля перонів. Від 1 березня 2015 року місцева система СЦБ оперує північними напрямками з Готтарду та Сімплону, а також напрямком із заходу на схід.

Крім того, Швейцарські залізниці утримують також сортувальну станцію на північ від вокзалу, що порівняно мала та від 1927 року більше не містить сортувальної гірки; від 2008 року розвантажування потягів на станції припинено, окрім деяких підприємств технічного обслуговування, серед яких Industriewerk SBB, що раніше називалося Центральні майстерні. Навесні 2011 року SBB Cargo International перенесло свою штаб-квартиру до Ольтену, біля станції.

На південь від міста пролягає автобан A1 із Цюриху в Берн, на захід — автобан A2 до Базелю повз . Ольтен страждає від транзитного проїзду. У годину-пік часто утворюються затори на головних вулицях у центрі міста. 2013 року була відкрита велика об'їзна дорога («Entlastung Region Olten»), що повинна зменшити трафік всередині міста.

Автобусна компанія Busbetrieb Olten Gösgen Gäu має густу мережу автобусного сполучення в місті та в околицях. Швейцарська пошта виконує маршрут у Вольфвіль й Ензінген.

Наука та культура

Ольтен є важливим містом з погляду освіти. У місті розташовані університет прикладних наук Північно-Західної Швейцарії із фахами економіка, прикладна психологія, соціальна робота, а також інститут оптометрії (підрозділ вищої технічної школи), Ольтенський центр професійної освіти, Ольтенська кантональна школа, освітній центр лікувальної педагогіки hpsz. Крім цього, існує багато приватних шкіл.

Діє міська бібліотека, однак центральна бібліотека в Золотурні має ширший вибір.

З 1816 року кожні два роки відзначається «Ольтенське шкільне свято» (нім. Oltner Schulfest), завжди на вихідних перед початком літніх канікул, сьогодні в непарні роки, із великим недільним парадом.

Театр

Ольтенський міський театр є щорічним місцем проводження «Ольтенських днів кабаре». Крім цього, в Ольтені існують малі театри, як, наприклад, Ольтенський театр-студія.

Музеї

В Ольтені розташовано чотири музеї: історичний, мистецький, міський природничий і кантональний археологічний. Усі чотири музеї розташовані на межі старого міста Ольтену біля міської церкви.

Мистецький музей Ольтену відкрився 1902 року — його експозиція містить зібрання робіт відомого ольтенського художника Мартіна Дістелі. До 1964 року музей називався «Музеєм Дістелі»; сьгодні в ньому є колекція малюнків і графічних робіт XIX століття, а також експозиція сучасного мистецтва.

З осені 2019 року три інші музеї розташовані в «Будинку музеїв». Вони тісно співпрацюють між собою, але незалежні в питаннях колекціонування, експозиції та управління. Тематично будинок музеїв поділяється на експозицію археологічних знахідок у кантоні Золотурн, історичну експозицію міста й кантона, а також виставку природознавства й біологічного розмаїття місцевого, регіонального й кантонального рівня.

Історичний музей організовує проєкти з посередництва з історії культури й міста. Віднедавна у так званій «історичній майстерні» для широкого загалу є можливість дізнатися про закулісні аспекти роботи. До виставки належать численні архіви світлин деяких ольтенських фотографів, зокрема Франца Глоора, Вернера Рубіна й Томаса Ледергербера, а таож золотурнського індустріального фотографа Роланда Шнайдера.

Культурні заходи

З 2006 по 2015 рік щолистопада відбувався Ольтенський книжковий ярмарок. Уперше цей захід відбувся 1946 року. Протягом декількох років книжковий ярмарок використовував приміщення швейцарського книжкового центру в Геґендорфі, що утворився 1882 року в Ольтені під іншою назвою. 2017 року Ольтенський книжковий фестиваль було відроджено, відтоді він знову проходить щолистопада.

Також щолистопада з 1996 року проводяться «Ольтенські танцювальні дні», які організовує спілка Tanzinolten, присвячені професійному сучасному танцю на міжнародному рівні.

З 2012 року щогрудня, під час Адвенту, з 1 по 23 грудня місцеві культурні організатори влаштовують захід 23 Sternschnuppen: щодня організовують півгодинний захід-несподіванку: музика, танці, вистава, кабаре, читання, кінопоказ тощо.

Галерея

  • image
    Вокзал
  • image
    Вид з залізничного вокзалу на річку Ааре
  • image
    Вид з залізничного вокзалу ліворуч на річку Ааре
  • image
    Церква Святого Мартіна, Різдво, 2023 рік

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  5. Martin Eduard Fischer: Der Kulturkampf in Olten : Wegbereiter und Akteure. In: Jahrbuch für solothurnische Geschichte. Bd. 86, 2013, S. 109–154 (DOI:10.5169/seals-392520).
  6. Buchmesse Olten
  7. Buchfestival Olten
  8. 23 Sternschnuppen

Джерела

  • Pierre Harb, Rudolf Fellmann, Martin Eduard Fischer, : Ольтен німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  • Ernst Müller: Das römische Castrum in Olten. Oltner Neujahrsblätter, Band 27, 1969. Link (нім.)
  • Martin E. Fischer, Peter Kaiser, Heinz Rubin: Stadtbilder. Der Oltener Fotograf Werner Rubin und seine Vorgänger. Verlag Hier und Jetzt, Baden 2009, (нім.)
  • Urs Amacher: Olten entdecken. Kirchen, Kapellen und kirchliche Gebäude. Olten 2020. (нім.)

Посилання

  • Офіційний сайт міста

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O lten nim Olten najbilshe misto u shvejcarskomu kantoni Zoloturn okruzhnij centr Misto ye odnim z najvazhlivishih zaliznichnih vuzliv Shvejcariyi Olten nim Olten Gerb Prapor Krayina Shvejcariya 1 Kanton Zoloturn Nomernij znak SO Oficijna mova nimecka Naselennya povne 18 496 31 grudnya 2020 Plosha povna 11 49 km Visota maksimalna 691 m minimalna 380 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Vebsajt olten ch Kod BFS 2581 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OltenNazvaNazva Olten pohodit vid serednovichnoyi nazvi Oltun yaka jmovirno nasliduye latinsku nazvu Olodunum sho u svoyu chergu skladayetsya z gallskogo slova dunum fortecya ta prefiksa olo sho mozhlivo pohodit vid gidronimu GeografiyaOlten lezhit u cirku po obidva boki richki Aare bilya pivdennogo pidnizhzhya Yurskih gir mizh pivdennim pasmom Skladchastoyi Yuri ta skelyami Born Engelberg i Zeli prichomu ostannya vvazhayetsya miskoyu goroyu Oltenu Na pivdni do Aarskoyi ushelini mizh Bornom i Zeli nalezhit polovina Aare Ruttigertal a takozh rajon Ruppoldingen pivdennishe vid Borna Mizh Bornom i pasmom Yuri lezhit pivdenno shidna chastina rivnini Goj U rajoni mista protikaye richka Dyunnern Misto roztashovane na vidstani blizko 60 km na pivnichnij shid vid Berna 33 km na pivnichnij shid vid Zoloturna Olten maye ploshu 11 5 km z yakih na 40 5 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 12 7 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 41 8 zajnyato lisami 5 1 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori IstoriyaRannya doba Isnuvannya rannih pechernih poselen chasiv kam yanoyi dobi pidtverdzhuyetsya znahidkami v Zaligeleni takozh z cimi poselennyami pov yazuyetsya znahidka mamuta U rajoni mista dobuvalisya bagati pokladi kremnyu sho vikoristovuvavsya yak sirovina dlya instrumentiv Bilya Oltenu viyavleni znachni arheologichni znahidki madlenskoyi kulturi 14 12 tis r do nashoyi eri Znajdeni artefakti mezolitu ta neolitu ale nemaye slidiv poselen i nemaye keramichnih znahidok pam yatok bronzovoyi ta zaliznoyi dobi takozh duzhe malo Rimska doba Chislenni arheologichni znahidki pidtverdzhuyut isnuvannya vazhlivogo rimskogo poselennya na plato v centri suchasnogo Oltenu nazva yakogo odnak ne bula peredana zhodnim zapisom Mizh richkoyu Aare ta vuliceyu Baslerstrasse na peretini dorig z mista Aventikum do vijskovogo taboru Vindonissa znahodilosya nevelike rimske poselennya U miskih rajonah Im Grund ta Romerpark roztashovani masivni ruyini rimskih zamiskih budinkiv I storichchya nashoyi eri U davninu rimlyani yak i v Zoloturni pobuduvali ukriplenu fortecyu jmovirno dlya oboroni perehodu cherez richku Navkolishnya stina sluzhila v dobu Visokogo Serednovichchya fundamentom miskoyi stini Cherez chislenni rimski znahidki v misti nova vulicya Quartierstrasse na pivnich vid monastirya kapuciniv naprikinci XIX storichchya otrimala nazvu Romerstrasse rimska vulicya Serednovichchya Hocha pidtverdzheno isnuvannya bilsh rannogo poselennya zasnuvannya Oltenu pripisuyetsya grafam Froburgam Serednovichne poselennya bulo pobudovano na fundamenti rimskoyi forteci Vpershe Olten zgaduyetsya 1201 roku pid nazvoyu Oltun U XIII storichchi misto nalezhalo grafam v 1377 roci perejshlo do U 1383 roci misto bulo pid oblogoyu Bernu ta Zoloturnu prote cherez negodu osadu bulo znyato Z yavilisya chutki sho negoda bula naklikana vidmoyu Nezabarom pislya cogo v Niderbippi bula zaareshtovana zhinka yaku prozvali Oltenskoyu vidmoyu Yij vdalosya vryatuvatisya vid spalennya na vognishi lishe zavdyaki tomu sho zhinki miscevih radnikiv zastupilisya za neyi U 1384 roci Olten perejshov do volodin Gabsburgiv U 1407 roci Olten perejshov pid upravlinnya Bazelyu yakij investuvav v infrastrukturu mista yaka zgodom bula znishena pid chas pozhezh 1411 i 1422 rokiv V ostannij pozhezhi zgoriv ves miskij arhiv tomu dokumenti togo chasu nedostupni Bazel vtrativ interes do vidnovlennya mista pislya pozhezhi 1422 roku i v 1426 roci prodav poselennya Zoloturnu U 1532 roci yepiskop Bazelya pridbav Olten u Zoloturnu za 1 800 guldeniv Novij chas U 1611 roci v misti spalahnula chuma sho unesla zhittya do chotirnadcyatoh oltenciv U 1653 roci Olten vtrativ svij miskij status yak pokarannya za pidtrimku povstanciv u shvejcarskij selyanskij vijni Ce vililosya v dovgotrivalu tradiciyu oporu zhiteliv miscevij vladi U 1798 roci mistyani vitali francuzki vijska yak vizvoliteliv Lishe 12 listopada 1800 roku vlada Gelvetijskoyi Respubliki povernula Oltenu miski prava U 1814 roci Zoloturn pridushiv chergove povstannya oltenskih patriotiv proti restavraciyi v Shvejcariyi U 1850 h rokah Olten stav vazhlivim zaliznichnim vuzlom Shvejcariyi Sogodni v miskomu vokzali zberigsya kamin nulovogo kilometru vid yakogo rozrahovuvalasya vsya merezha shvejcarskoyi zaliznici Svitovi vijni U roki Pershoyi svitovoyi vijni v rajoni forteci Gauenshtajn Vizenberg Gauenshtajn Ifental Belhen bula stvorena sistema fortifikacij dovzhinoyu 50 km iz ponad 150 garmatnimi poziciyami U Olteni buli rozmisheni pidrozdili tilovogo zabezpechennya 72 000 vijskovosluzhbovciv i 10 000 konej U 1918 roci v misti lider shvejcarskogo robitnichogo ruhu Robert Grimm zasnuvav Oltenskij komitet Strajk vidbuvsya mirno Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Olteni znov bulo rozmisheno ponad 60 000 vijskovosluzhbovciv Okrim togo v Olteni perebuvalo bilshe 18 000 bizhenciv ta internovanih Aerodrom Gajd buv zajnyatij eskadroyu z p yati litakiv Messerschmitt NaselennyaReligiya v Olteni perepis 2000 roku 2019 roku v misti meshkalo 18 399 osib 8 3 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 29 3 Gustota naselennya stanovila 1601 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 16 3 osobi molodshi 20 rokiv 65 1 osobi u vici 20 64 rokiv 18 6 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 9243 pomeshkan u serednomu 1 9 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 22 016 pracyuyuchih 8 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 2477 v obrobnij promislovosti 19 531 v galuzi poslug Naselennya Oltenu zmenshuvalosya protyagom bagatoh desyatilit z 21 209 1970 do 18 863 2016 Ce pov yazano z deindustrializaciyeyu mista a takozh iz tipovimi dlya Shvejcariyi procesami suburbanizaciyi Za ostanni roki naselennya mista znovu trohi zbilshilosya Za realizaciyi proyektu rozvitku mista Olten SudWest do mista mayut pereyihati 2 3 tisyachi novih meshkanciv U mezhah Oltenskoyi aglomeraciyi prozhivaye shonajmenshe 100 000 lyudej u 26 gromadah Za perepisom naselennya u grudni 2000 roku chastina inozemciv stanovila 26 bilshist z nih skladali italijci ta predstavniki balkanskih nacionalnostej Ranishe naselennya Oltenu spoviduvalo perevazhno katolictvo Cherez imigrantiv z inshih chastin Shvejcariyi kilkist katolikiv zmenshilasya ta u grudni 2004 roku sklala 41 26 oltenciv spoviduvalo protestantizm 12 ne nalezhat do zhodnoyi konfesiyi Popri te sho starokatoliki stanovlyat usogo 2 naselennya Oltenu misto maye velike znachennya dlya starokatolickoyi cerkvi tut u miskij cerkvi zavdyaki Valteru Muncigeru vinikla persha shvejcarska starokatolicka gromada 1875 roku v Olteni vidbuvsya pershij nacionalnij sinod starokatolikiv 1876 roku oltenskogo svyashennika Eduarda Gercoga bulo obrano pershim starokatolickim yepiskopom Takozh sogodni v Olteni roztashovana odna z najbilshih starokatolickih gromad Shvejcariyi Na mezhi z Trimbahom roztashovana gromada Spilki apostolskih hristiyan a takozh shvejcarska gromada cerkvi EkonomikaPromislovist Industrializaciya oltenskogo regionu sho pochalasya v seredini XIX storichchya prizvela do vidkrittya bagatoh pidpriyemstv i filialiv 1845 Lindt amp Sprungli Schweiz AG 1855 Centralni majsterni Shvejcarskih centralnih zaliznic v Olteni piznishe Golovni majsterni Shvejcarskih federalnih zaliznic v Olteni sogodni Oltenskij zavod Shvejcarskih federalnih zaliznic 1866 Giesserei von Roll 1866 Schuhfabrik Strub und Glutz 1868 Maschinenfabrik Louis Giroud 1888 Steinbaukasten Dr Richter AG 1898 Seifenfabrik Helvetia 1909 roku perejmenovana na Seifenfabrik Sunlight pershe kontinentalne yevropejske dochirnye pidpriyemstvo Lever Brothers 1901 Lampenfabrik Pfandler 1903 R Nussbaum AG 1904 Berna 1906 Glashutte Maetz und Sohne 1911 Nago 1917 OLMA Sogodni isnuyut lishe dekilka firm z cogo spisku Giroud Olma AG yak zlittya dvoh zgadanih vishe pidpriyemstv a takozh R Nussbaum AG Media Dietschi AG vidavec miscevoyi gazeti Oltner Tagblatt Walter Verlag 1992 roku pid kontrolem Patmos Verlag Vidavnictvo Schweizerisches Jugendschriftenwerk bulo zasnovano v Olteni 1931 roku Inshi pidpriyemstva Atel Holding 2009 roku uvijshlo v energetichnij koncern Alpiq Holding iz shtab kvartiroyu v Lozanni j Olteni Swiss Prime Site tovaristvo z investicij u neruhomist CWA Constructions AG Stirnimann AG arnold systems ag Euboolithwerke AG M von Arx GmbH EAO Schweiz AG Prostituciya Protyagom bagatoh rokiv Olten mav tak zvanu najdovshu vulicyu chervonih lihtariv Shvejcariyi Rishennyam miskoyi radi Oltenu 1992 roku dvokilometrova vulicya Industriestrasse stala oficijno dozvolenoyu zonoyu dlya zajnyattya prostituciyeyu U zhovtni 2004 roku miska rada virishila pripiniti prostituciyu v comu rajoni abi stvoriti bilsh komfortne otochennya dlya isnuyuchih pidpriyemstv i novih investoriv Vid pochatku 2005 roku proyizd vuliceyu mizh 20 ta 5 godinami zaboronenij Policejski patruli proganyayut povij i yihnih kliyentiv Taka strategiya prinesla poki sho lishe chastkovij uspih Prostituciya perebralasya do susidnoyi vulici Haslistrasse de vona sprijmayetsya mensh kritichno TransportOlten buduchi vazhlivim zaliznichnim vuzlom ye tipovim zaliznichnim mistom Velika zaliznichna merezha ta Oltenskij vokzal roztashovani na shid vid richki Aare U misti spoluchayutsya napryamok Bazel Milan z pivnochi na pivden Gottardska zaliznicya napryamok Zheneva Sankt Gallen iz zahodu na shid zaliznicya Olten Bern zaliznicya pidnizhzhya Yuri a takozh regionalni napryamki Velikij pomitnij vokzal 1903 roku z kritimi platformami ye vuzlovoyu stanciyeyu v sistemi Shvejcarskih federalnih zaliznic tomu kozhnu godinu chi pivgodini kursuyut potyagi vsih spoluchen Ce dozvolyaye mandrivnikam robiti shvidki ta zruchni peresadki Kontrol vedetsya poyiznimi dispetcherami z budivli SCB yaka roztashovana bilya peroniv Vid 1 bereznya 2015 roku misceva sistema SCB operuye pivnichnimi napryamkami z Gottardu ta Simplonu a takozh napryamkom iz zahodu na shid Krim togo Shvejcarski zaliznici utrimuyut takozh sortuvalnu stanciyu na pivnich vid vokzalu sho porivnyano mala ta vid 1927 roku bilshe ne mistit sortuvalnoyi girki vid 2008 roku rozvantazhuvannya potyagiv na stanciyi pripineno okrim deyakih pidpriyemstv tehnichnogo obslugovuvannya sered yakih Industriewerk SBB sho ranishe nazivalosya Centralni majsterni Navesni 2011 roku SBB Cargo International pereneslo svoyu shtab kvartiru do Oltenu bilya stanciyi Na pivden vid mista prolyagaye avtoban A1 iz Cyurihu v Bern na zahid avtoban A2 do Bazelyu povz Olten strazhdaye vid tranzitnogo proyizdu U godinu pik chasto utvoryuyutsya zatori na golovnih vulicyah u centri mista 2013 roku bula vidkrita velika ob yizna doroga Entlastung Region Olten sho povinna zmenshiti trafik vseredini mista Avtobusna kompaniya Busbetrieb Olten Gosgen Gau maye gustu merezhu avtobusnogo spoluchennya v misti ta v okolicyah Shvejcarska poshta vikonuye marshrut u Volfvil j Enzingen Nauka ta kulturaOlten ye vazhlivim mistom z poglyadu osviti U misti roztashovani universitet prikladnih nauk Pivnichno Zahidnoyi Shvejcariyi iz fahami ekonomika prikladna psihologiya socialna robota a takozh institut optometriyi pidrozdil vishoyi tehnichnoyi shkoli Oltenskij centr profesijnoyi osviti Oltenska kantonalna shkola osvitnij centr likuvalnoyi pedagogiki hpsz Krim cogo isnuye bagato privatnih shkil Diye miska biblioteka odnak centralna biblioteka v Zoloturni maye shirshij vibir Z 1816 roku kozhni dva roki vidznachayetsya Oltenske shkilne svyato nim Oltner Schulfest zavzhdi na vihidnih pered pochatkom litnih kanikul sogodni v neparni roki iz velikim nedilnim paradom Teatr Oltenskij miskij teatr ye shorichnim miscem provodzhennya Oltenskih dniv kabare Krim cogo v Olteni isnuyut mali teatri yak napriklad Oltenskij teatr studiya Muzeyi V Olteni roztashovano chotiri muzeyi istorichnij misteckij miskij prirodnichij i kantonalnij arheologichnij Usi chotiri muzeyi roztashovani na mezhi starogo mista Oltenu bilya miskoyi cerkvi Misteckij muzej Oltenu vidkrivsya 1902 roku jogo ekspoziciya mistit zibrannya robit vidomogo oltenskogo hudozhnika Martina Disteli Do 1964 roku muzej nazivavsya Muzeyem Disteli sgodni v nomu ye kolekciya malyunkiv i grafichnih robit XIX stolittya a takozh ekspoziciya suchasnogo mistectva Z oseni 2019 roku tri inshi muzeyi roztashovani v Budinku muzeyiv Voni tisno spivpracyuyut mizh soboyu ale nezalezhni v pitannyah kolekcionuvannya ekspoziciyi ta upravlinnya Tematichno budinok muzeyiv podilyayetsya na ekspoziciyu arheologichnih znahidok u kantoni Zoloturn istorichnu ekspoziciyu mista j kantona a takozh vistavku prirodoznavstva j biologichnogo rozmayittya miscevogo regionalnogo j kantonalnogo rivnya Istorichnij muzej organizovuye proyekti z poserednictva z istoriyi kulturi j mista Vidnedavna u tak zvanij istorichnij majsterni dlya shirokogo zagalu ye mozhlivist diznatisya pro zakulisni aspekti roboti Do vistavki nalezhat chislenni arhivi svitlin deyakih oltenskih fotografiv zokrema Franca Gloora Vernera Rubina j Tomasa Ledergerbera a taozh zoloturnskogo industrialnogo fotografa Rolanda Shnajdera Kulturni zahodi Z 2006 po 2015 rik sholistopada vidbuvavsya Oltenskij knizhkovij yarmarok Upershe cej zahid vidbuvsya 1946 roku Protyagom dekilkoh rokiv knizhkovij yarmarok vikoristovuvav primishennya shvejcarskogo knizhkovogo centru v Gegendorfi sho utvorivsya 1882 roku v Olteni pid inshoyu nazvoyu 2017 roku Oltenskij knizhkovij festival bulo vidrodzheno vidtodi vin znovu prohodit sholistopada Takozh sholistopada z 1996 roku provodyatsya Oltenski tancyuvalni dni yaki organizovuye spilka Tanzinolten prisvyacheni profesijnomu suchasnomu tancyu na mizhnarodnomu rivni Z 2012 roku shogrudnya pid chas Adventu z 1 po 23 grudnya miscevi kulturni organizatori vlashtovuyut zahid 23 Sternschnuppen shodnya organizovuyut pivgodinnij zahid nespodivanku muzika tanci vistava kabare chitannya kinopokaz tosho GalereyaVokzal Vid z zaliznichnogo vokzalu na richku Aare Vid z zaliznichnogo vokzalu livoruch na richku Aare Cerkva Svyatogo Martina Rizdvo 2023 rikPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim Martin Eduard Fischer Der Kulturkampf in Olten Wegbereiter und Akteure In Jahrbuch fur solothurnische Geschichte Bd 86 2013 S 109 154 DOI 10 5169 seals 392520 Buchmesse Olten Buchfestival Olten 23 SternschnuppenDzherelaPierre Harb Rudolf Fellmann Martin Eduard Fischer Olten nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Ernst Muller Das romische Castrum in Olten Oltner Neujahrsblatter Band 27 1969 Link nim Martin E Fischer Peter Kaiser Heinz Rubin Stadtbilder Der Oltener Fotograf Werner Rubin und seine Vorganger Verlag Hier und Jetzt Baden 2009 ISBN 978 3 03919 156 7 nim Urs Amacher Olten entdecken Kirchen Kapellen und kirchliche Gebaude Olten 2020 nim PosilannyaOficijnij sajt mista

Дата публікації:
Топ