Олександр Коріатович

Олександр Коріятович (пом. 1380/1392) — князь, представник роду Коріатовичів, гілки роду Гедиміновичів. Подільський та волинський князь, також князь у Володимирі (1366-1370), Крем'янці, Олеську, пізніше — в Смотричі (1375), другий син Коріята-Михайла Гедиміновича.

Олександр Коріятович
Олександр Коріятович Печатка Олександра Коріятовича
Прапор Князь володимирський
1366 — 1370
Попередник:	Любарт
Наступник:	Любарт (приєднано до Волинського князівства)
Прапор Князь подільський
1363 — 1380
Співправитель:	Юрій Коріятович (до 1375) Костянтин Коріятович
Попередник:
Наступник:	Костянтин Коріятович
Народження:	Не відомо
Смерть:	бл.1380
Рід:	Коріятовичі
Батько:	Коріят Гедимінович
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Подільський князь Олександр в перші часи свого перебування на Поділлі шукав підтримки у Польщі — польський король Казимир III Великий після походу на руські землі в 1366 році дав Олександру для управління відібрану у литовців Володимирську землю.

Схоже, що десь у 1341-1342 роках Любарт-Дмитро надав йому Теребовлю. Тримав Теребовельську волость, надану Дмитром-Любартом, напевно, після 1340 року. Правдоподібно, був охрещений за латинським обрядом у 1349 чи 1350 році.

У новій війні Любарта з королем Казимиром III як і всі Коріятовичі нічим не допоміг своєму колишньому сюзеренові. Залишився польським васалом, воював на стороні Казимира III проти Дмитра-Любарта, поставив свій підпис під миром 1366 року. Можливо, перемінив обряд; його заслуги були відзначені у 1366 році, також спеціальною буллою Папи Григорія XI від 30 січня 1378 року, якою Папа запевнив кожному захисникові єдності з РКЦ, зокрема, володарю Кам'янця на Русі — князеві Олександру — повноваження надавати місцевому населенню певні духовні відпущення.

1370 року з Володимира поїхав до Кракова на похорон короля Казимира ІІІ, чим скористався князь Любарт — дядько Олександра — вигнаний раніше Казимиром III з Володимира, і зайняв Володимирський замок і разом й всю Володимирську землю.

У 1374 році разом з братом Юрієм видав грамоту, де обіцяв міщанам Кам'янця лани й вигони для худоби, дарував їм право самим трудитися й порядкувати; на 20 років звільнив їх від усяких податків — місто Кам'янець почало швидко рости і заселятись. В 1375 році перебував у Кракові, надав для міста привілей, який врегульовував торгівлю з Поділлям.

Захищав Поділля від татар, котрі поверталися в південні степи та не зрікалися своїх прав на цю країну. Подоляни при Коріятовичах платили данину татарам, князь вів з ними боротьбу, в цій боротьбі загинув у 1380 (або 1392) році.

Був похований: або в Кам'янецькій замковій церкві; або (за Юзефом Ролле, Польським географічним словником) — в Домініканському костелі Смотрича.

Примітки

1. Henryk Paszkiewicz. Aleksander Koriatowicz… — S. 63.
2. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
3. . Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
4. Henryk Paszkiewicz. Aleksander Koriatowicz… — S. 63-64.
5. Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.) — S. 920.

Джерела

• Войтович Леонтій. Гедиміновичі. Корятовичі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль: Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. [ 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Paszkiewicz Henryk. Aleksander Koriatowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 63-64. — . (пол.)
• Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.) — S. 919—920. (пол.)

Посилання

• Дорошенко Дмитро. Про минулі часи на Поділлю [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.]

Попередник Любарт-Дмитро

Князь володимирський 1366-1370

Наступник Любарт-Дмитро

Попередник

Князь подільський 1363-1380 разом з братами

Наступник Костянтин Коріятович