Олександр Бейлінсон

Олександр Бейлінсон (нар. 13 червня 1957) — радянський та американський математик, працює в області алгебраїчної геометрії, математичної фізики та теорії представлень. Професор Чиказького університету.

Олександр Бейлінсон
рос. Александр Александрович Бейлинсон
Народився	13 червня 1957(1957-06-13) (67 років) Москва, СРСР
Країна	США  СРСР
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	^d
Галузь	алгебрична геометрія і математична фізика
Заклад	Чиказький університет
Науковий ступінь	кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник	Манін Юрій Іванович
Аспіранти, докторанти	^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1]
Членство	Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Європейська академія^[2]
Нагороди	премія Островського (1999) премія Вольфа у математиці (2018) Член Американської академії мистецтв і наук^[d] премія Шао (2020)
Олександр Бейлінсон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Бейлінсон).

Біографія

Народився в 1957 році у Москві в (гебрейській) родині. Син математика Олександра Олексійовича Бейлінсона.

Закінчив Московський державний університет, кандидат фізико-математичних наук («Алгебраїчна геометрія і теорія струн», 1988). Після закінчення близько 6 років працював у Всесоюзному кардіологічному Науковому Центрі у Москві. З 1989 року працював в , а також в Массачусетському технологічному університеті (США).

У 1994 році і з 1996 по 1998 роки Олександр Бейлінсон працював в Інституті перспективних досліджень у (Прінстоні), штат Нью-Джерсі.

Визнання

• 1983: доповідач на Міжнародному конгресі математиків у Варшаві
• 1999: лауреат премії Островського (разом )
• 2008: член Американської академії мистецтв і наук
• 2017: член Національної академії наук США.
• 2018: лауреат премії Вольфа з математики (разом з (Володимиром Дрінфельдом))

Доробок

• Beilinson, A. A.; Drinfeld, V. (2004). Chiral Algebras. American Mathematical Society. ISBN .

• Beilinson, A. A.; Ginzburg, V.; Soergel, W. (1996). Koszul duality patterns in representation theory. Journal of the American Mathematical Society. 9 (2): 473—527. doi:10.1090/S0894-0347-96-00192-0. ISSN 0894-0347.

• Beilinson, A. A.; Lusztig, G.; MacPherson, R. (1990). A geometric setting for the quantum deformation of GL_n. Duke Mathematical Journal. 61 (2): 655—677. doi:10.1215/S0012-7094-90-06124-1. ISSN 0012-7094.

• Beilinson, A. A.; Ginzburg, V.; Schechtman, V. (1988). Koszul duality. Journal of Geometry and Physics. 5 (3): 317—350. doi:10.1016/0393-0440(88)90028-9. ISSN 0393-0440.

• Beilinson, A. A. (1987). How to glue perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. Т. 1289. Springer-Verlag. с. 42—51.

• Beilinson, A. A. (1987). On the derived category of perverse sheaves. K-theory, arithmetic and geometry (Manin seminar, Moscow, 1984--1986) in Lecture Notes in Math. Т. 1289. Springer-Verlag. с. 27—41.

• Beilinson, A. A.; MacPherson, R.; Schechtman, V. (1987). Notes on motivic cohomology. Duke Mathematical Journal. 54 (2): 679—710. doi:10.1215/S0012-7094-87-05430-5. ISSN 0012-7094.

• Beilinson, A. A. (1986). Notes on absolute Hodge cohomology. Applications of algebraic K-theory to algebraic geometry and number theory, Part I, II (Boulder, Colo., 1983), Contemporary Mathematics. Т. 55. American Mathematical Society. с. 35—68.

• Beilinson, A. A. (1984). Higher regulators and values of L-functions. Itogi Nauki i Tekhniki, Current problems in mathematics. Т. 24. Akad. Nauk SSSR Vsesoyuz. Inst. Nauchn. i Tekhn. Inform., Moscow. с. 181—238.

• Beilinson, A. A.; Bernstein, J.; Deligne, P. (1982). Faisceaux pervers. Analysis and topology on singular spaces, I (Luminy, 1981), Astèrisque. Т. 100. Soc. Math. France, Paris. с. 5—171.

• Beilinson, A. A. (1980). Residues and adèles. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 14 (1): 44—45. ISSN 0374-1990.

• Beilinson, A. A. (1978). Coherent sheaves on Pⁿ and problems in linear algebra. Funktsional. Anal. I Prilozhen. 12 (3): 68—69. doi:10.1007/BF01681436. ISSN 0374-1990.

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. https://www.ae-info.org/ae/User/Beilinson_Alexander
3. . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 18 лютого 2018.
4. Book of Members, 1780-2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 30 травня 2011.
5. . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 18 лютого 2018.
6. Премією Вольфа у галузі математики за 2018 р. нагороджено члена-кореспондента НАН України Володимира Дрінфельда й Александера Бейлінсона. Національна академія наук України. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.

Посилання

• Letter from Beilinson to Soule containing his conjectures on motivic cohomology [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Citation for the 1999 Ostrowski Prize [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]