Одинець Гаврило Матвійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Одинець).

Гаврило Матвійович Одинець (25 березня 1870  Бірки, Остерський повіт, Чернігівська губернія — 1945), український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради.

Одинець Гаврило Матвійович
Народився	1871 Биківня, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	1945 Биківня, Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	політик
Посада	Член Всеросійської ради^[d]
Партія	Українська Партія Соціалістів-Революціонерів
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився на Остерщині у селянській родині. Грамоту вивчив майже самостійно. У 1905 вступив до ПСР, з 1906 був пов'язаний з УПСР. Пройшов через декілька арештів, висилання, втечі.

Друкувався в газеті "Рада". 1908 року там регулярно містилося оголошення про те, що "столяр Гаврило Одинець приймає замовлення па всяку столярську роботу".

З 1917 бере активну участь в українському у національно-визвольному русі. У 1917 член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії (територіальне представництво), член Комітету Української Центральної Ради і Малої ради. Входив до складу делегації для переговорів з Тимчасовим урядом у травні 1917 році. Належав до Української партії соціалістів революціонерів. Член Української селянської спілки.

Делегат Першого Всеукраїнського селянського з'їзду, який проходив 10—15 червня (28 травня — 2 червня) 1917 у Києві. На з'їзді разом з Миколою Ковалевським виступав з доповіддю «Про поїздку делегації Української Центральної Ради до Тимчасового уряду в Петроград».

Після поразки революції перейшов на бік більшовиків. Став одним з керівників Всеукраїнського Комітету незаможних селян, обирався членом президії Міжнародного Селянського Інтернаціоналу, був учасником 9-го Всеукраїнського з'їзду Рад (травень 1925). Виконував обов'язки «судді» на показовому процесі у справі «СВУ» (1930).

На початку 1930-х рр. Г. Одинця репресували. Через сім років він повернувся із заслання, щоб померти на батьківщині.

У 1920-х був членом Спілки селянських письменників "Плуг", членом кооперативного видавничого товариства "Плужанин" (1927) тощо.

Автор спогадів про Українську Центральну Раду, брошури про «напівміфічний Селянський Інтернаціонал» — Всесвітню незаможницько-селянську спілку, віршів. Автор "Казки про чудака Якова, що дурив, та не всякого" (2-ге вид., "Плужанин", 1927, с. 23).

Друкувався у харківській газеті "Селянська правда", що її редагував Сергій Пилипенко. Газета була органом ЦК КП(б)У і Всеукраїнської Центральної Комісії Незаможніх Селян.

Автор, зокрема, розлогого репортажу в цій газеті "Старий Кодак (З подорожніх вражіннів)" ("Селянська правда", 12 серпня 1923), "Мандрівки по Степовій Україні" ("Селянська правда", січень 1925) тощо.

Примітки

1. Одинець Г. Мої спогади про Центральну Раду. Харків: Державне видавництво України, 1926. — 37 с.
2. За іншими даними, його заарештували наприкінці 30-х рр.

Джерела та література

• Раш В. Гаврило Матвієвич Одинець. Харків, "Книгоспілка", 1925.
• О. М. Мовчан. Одинець Гаврило Матвійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 552. — .

Посилання

• Всеукраїнський селянський з'їзд (1917)