Астрофізична обсерваторія Арчетрі італ Osservatorio Astrofisico di Arcetri астрофізична обсерваторія розташована в горби

Обсерваторія Арчетрі
Arcetri Observatory
	43°45′02″ пн. ш. 11°15′15″ сх. д. / 43.750595000027772130° пн. ш. 11.25442600002777915° сх. д.Координати: 43°45′02″ пн. ш. 11°15′15″ сх. д. / 43.750595000027772130° пн. ш. 11.25442600002777915° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Арчетрі, Флоренція, Тоскана
Код	030
Відкрито	1869
Сайт:	www.arcetri.inaf.it
	Обсерваторія Арчетрі Обсерваторія Арчетрі (Італія)
	Обсерваторія Арчетрі у Вікісховищі

Астрофізична обсерваторія Арчетрі (італ. Osservatorio Astrofisico di Arcetri) — астрофізична обсерваторія, розташована в горбистій місцевості Арчетрі на околиці Флоренції, Італія. Входить до складу Національного інституту астрофізики (INAF). Розташована неподалік від Вілли Джоєлло, резиденції Галілео Галілея з 1631 по 1642 рік.

В обсерваторії працює близько ста осіб. Дослідницька діяльність охоплює більшість галузей сучасної астрофізики, від дослідження Сонячної системи до галактик. Також в обсерваторії діють експериментальні групи, які розробляють технології створення передової апаратури для спострежень у видимому, інфрачервоному діапазонах та радіохвилях.

Історія

Першою астрономічною обсерваторією у Флоренції була Спекола, приєднана до ^[it], побудована наприкінці XVIII століття за вказівкою великого герцога Петра Леопольда Лотарингського. З часом флорентійські астрономи зрозуміли, що будівля Спеколи не забезпечує оптимальних умов для спостережень через громадське освітлення, яке вже починало з'являтись у ті часи. З цих причин (Джованні Баттіста Донаті), директор з 1859 року, працював над тим, щоб збудувати нову обсерваторію.

Нова астрономічна обсерваторія, призначена для розміщення телескопа Амічі, найбільшого рефрактора в Італії, була урочисто відкрита 27 жовтня 1872 року на пагорбі Арчетрі. Розташування, окрім кращих умов для спостережень, мало також глибоке символічне значення, враховуючи, що неподалік від обсерваторії знаходиться ^[it], остання домівка Галілео Галілея.

Після смерті Донаті посада директора надовго залишилася вакантною, а обсерваторію було довірено німецькому астроному Вільгельму Темпелю. Астронома зробив малюнки туманностей, які принесли йому нагороду Академії дей-Лінчеї в 1879 році. Ці малюнки все ще зберігаються в Арчетрі.

Після смерті Темпеля (1889) будівлю було перебудовано, і в 1894 році був призначений новий директор, падуанський астроном Антоніо Абетті, який залишався на посаді до своєї смерті в 1921 році. Його наступником став його син Джорджо Абетті, який керував будівництвом сонячної вежі Арчетрі, однієї з перших у Європі. Вежа була урочисто відкрита 22 червня 1925 року і майже безперервно використовувалася до 1972 року. У 1921 році астрономічна обсерваторія Флоренції змінила назву і стала «астрофізичною».

Починаючи з 1930-х років, обсерваторія сильно розвинула свою наукову діяльність, особливо в галузі фізики Сонця: в цей період в обсерваторії навчалися або працювали ^[it], Гульєльмо Рігіні, ^[it] та (Маргеріта Ак).

Наступником Абетті став Гульєльмо Рігіні, який з 1953 і до своєї смерті в 1978 році переважно займався вивченням нових методів дослідження сонячної корони, зокрема впровадженням радіоастрономії, технології якої Рігіні вивчав у Кембриджі. У 1969 році радіотелескоп обсерваторії був, зокрема, використаний для прослуховування голосів астронавтів Аполлона-11 з поверхні Місяця.

У 1978 році обсерваторію очолив ^[it], вже відомий своїми дослідженнями пульсарів. У цей період обсерваторія сильно розвинулась в галузі зореутворення і фізики галактик. Цьому, зокрема, сприяли будівництво інфрачервоного телескопа Ґорнерґрат в Альпах та (Великого бінокулярного телескопа) в Арізоні. У 2001 році керівництво перейшло до Марко Сальваті, а згодом до Франческо Палла (2005-2011), Філіппо Маннуччі (2011-2017) і Софії Рандіч (з 2018).

Існував план побудови великого музею астрономії («Місто Галілея»), який мав стати найбільшим у своєму роді в Європі та включити в себе ^[it], ^[it] та ^[it], однак використання останніх як житлових одиниць зупинило проєкт.

Інструменти

Обсерваторія активно бере участь у таких проектах приладобудування:

Телескоп (ММТ) 6,5 м
Телескопи (LBT) 2x 8,4 м
3,5-метровий телескоп Telescopio Nazionale Galileo
Адаптивне вторинне дзеркало телескопа VLT
1,5-метровий інфрачервоний телескоп Gornergrat (TIRGO)

Дослідницька діяльність

Обсерваторія проводить дослідження в різних галузях астрофізики, зокрема з фізики Сонця, вивчення сонячної системи, екзопланет, астробіології, утворення зір і планетних систем, формування та еволюції галактик, вивчення Чумацького Шляху, позагалактична астрономії, космології, астрофізики високих енергій.

В обсерваторії також працює кілька експериментальних груп, які займаються розробкою нових астрономічних інструментів у видимій, інфрачервоній та радіочастотній ділянках спектру. Дослідники Арчетрі співпрацюють з великими міжнародними дослідницькими інститутами, зокрема з Європейською південною обсерваторією і Європейським космічним агентством.

В обсерваторії проходять лекції Флорентійського університету й різноманітні заходи з популяризації астрономії.

Примітки

https://www.arcetri.inaf.it/en/the-observatory/the-observatory-in-brief
La lente obiettivo, inizialmente del diametro di 28 cm, venne poi sostituita da una Zeiss del diametro di 36 cm.
Così da Arcetri captarono lo sbarco sulla Luna (it-IT) . 16 липня 2019.
La notte che da Arcetri ascoltarono gli astronauti parlare sulla luna (італ.). 16 липня 2019.
LUNA? Sì, ci siamo andati!: 3.10 La conferma italiana.

Література

Giannina Poletto, Arcetri, in Astronomia alla Scoperta del Cielo, Curcio, vol. 4, pp. 1452 - 1459.
Bettino Gerini, Vivere Firenze... Il Quartiere 3, Aster Italia, Firenze 2005.

Посилання

[[https://www.arcetri.inaf.it/en/the-observatory/the-observatory-in-brief_https://www.arcetri.inaf.it/en/the-observatory/the-observatory-in-brief]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.arcetri.inaf.it/en/the-observatory/the-observatory-in-brief

[2] La lente obiettivo, inizialmente del diametro di 28 cm, venne poi sostituita da una Zeiss del diametro di 36 cm.

[3] Così da Arcetri captarono lo sbarco sulla Luna (it-IT) . 16 липня 2019.

[4] La notte che da Arcetri ascoltarono gli astronauti parlare sulla luna (італ.). 16 липня 2019.

[5] LUNA? Sì, ci siamo andati!: 3.10 La conferma italiana.

[1]