Об'єднане командування ВПС НАТО

Об'єднане командування ВПС (AIRCOM) — центральне командування всіх повітряних сил НАТО. Командувач Об'єднаного командування ВПС є головним радником Альянсу з питань авіації. При отриманні наказу Верховного головкома ОЗС НАТО в Європі (SACEUR) командування забезпечує ядро штабу, відповідального за ведення повітряних операцій. Командування розташоване на авіабазі Рамштайн в Німеччині.

Об'єднане повітряне командування
На службі	AIRCENT: 1993-2000 AIRNORTH: 2000-2004 CC AIR, Ramstein: 2004-2010 Об'єднане ПК у Рамштайні: 2010-2012 AIRCOM: з 2012
Належність	НАТО
Базування	Рамштайн, Німеччина
Вебсайт	ac.nato.int
Командування
Командувач	генерал
Заступник командувача	генерал-лейтенант

Після Холодної війни

Командування веде свою історію від (Об'єднаних ВПС у Центральній Європі) (AAFCE), створених в 1974 році для забезпечення централізованого управління і контролю військово-повітряних сил НАТО в Центральному регіоні Європи — в Західній Німеччині на південь від річки Ельби, Бельгії, Нідерландах та Люксембургу. На початку 1990-х років після зниження напруженості між Сходом і Заходом в структурі командування і управління НАТО була проведена велика реорганізація. В її рамках з урахуванням зниження кількості літаків союзників в Європі в 1993 році відбулася раціоналізація штаб-квартири ВПС Центрального регіону. (2-ге) та 4-те об'єднані тактичні авіаційні командування були розформовані, а їх функції передані AAFCE.

Ця зміна в структурі була відзначена на церемонії в Рамштайні 1 липня 1993 року, коли штаб-квартира була офіційно перейменована на AIRCENT. Ще одним наслідком реорганізації НАТО було збільшення зони відповідальності Союзних військ в Центральній Європі шляхом додавання 1 січня 1994 року Данії та північної частини Німеччини, які раніше були під командуванням Союзних військ в Північній Європі. В результаті, Данія приєдналася до шести країн, які укомплектовували штаб з моменту його створення: Бельгії, Канади, Німеччини, Нідерландів, Великої Британії та США.

Розширення НАТО

З приєднанням до НАТО трьох нових членів — Угорщини, Польщі та Чехії — в березні 1999 року повітряний простір та військово-повітряні сили Польщі та Чехії стали частиною AIRCENT і з тих пір сприяли завданням і місіям AIRCENT.

3 березня 2000 року AIRCENT були об'єднані з AIRNORTHWEST (Хай-Вікем, Велика Британія). Нове командування отримало абревіатуру AIRNORTH, а також взяло на себе завдання розформованих штаб-квартир (BALTAP) (яка стала JHQ NORTHEAST) та NORTH (яка стала JHQ NORTH). HQ AIRNORTH тепер включала персонал з Норвегії, Угорщини, Польщі, Чехії, Італії та Іспанії.

Зі вступом в НАТО семи нових членів (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словенія, Словаччина) в березні 2004 року країни Балтії Естонія, Латвія і Литва, а також Словаччина стали частиною AIRNORTH. У Балтійському регіоні проводяться навчання для підвищення оперативної сумісності, створення потенціалу та продовження інтеграції Естонії, Латвії та Литви. 1 липня 2004 року AIRNORTH був перейменований на Компонентне повітряне командування Рамштайн (CC AIR), а в його штаб-квартирі запроваджена нова внутрішня структура.

1 березня 2010 року командування було перейменовано на Об'єднане командування ВПС у Рамштайні, а 1 січня 2013 року, після дезактивації Об'єднаного командування ВПС в Ізмірі, командування було перейменовано на Об'єднане командування ВПС (AIRCOM).

Роль

Командувачем AIRCOM є генерал ВПС США, який також посідає посаду командувача ВПС США у Європі. Йому належать повноваження командувача Об'єднаного командування ВПС ОК ОЗС Брюнсум, радника з авіації командувача JFC Brunssum, командувача регіональної авіації (RAC), командувача регіональної ППО (RADC) та регіонального органу з контролю повітряного простору (RACA). AIRCOM має багатонаціональний персонал, який може включати офіцерів зв'язку з інших штаб-квартир НАТО і національних командувань, відповідно до угод. Заступником командувача зазвичай є німецький або британський 3-зірковий офіцер, що призначається поперемінно.

Примітки

1. . NATO. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.

Джерела

• ACO — Allied Command Operations