Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецька окупація Бельгії Occupation allemande Duitse bezetting окупована територія 4 серпня 1914 11 листопада 1918 Прап

Німецька окупація Бельгії (Перша світова війна)

Німецька окупація Бельгії
Occupation allemande
Duitse bezetting
окупована територія
4 серпня 1914 – 11 листопада 1918
image image
Прапор Бельгії Герб Бельгії
imageПлан Шліффена — основний план вторгнення німецької армії до Франції через нейтральні Бельгію та Люксембург


Столиця Брюссель
Мова(и) фламандська/французька/німецька
Форма правління військова адміністрація
голова окупаційної влади
 -  генерал-фельдмаршал (К. фон дер Гольц)
генерал-полковник
генерал від інфантерії Л. фон Фалькенгаузен
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Німецька окупація Бельгії (Перша світова війна)

Німецька окупація Бельгії (Перша світова війна) (французька Occupation allemande, нід. Duitse bezetting) — перша з двох військових окупацій Королівства Бельгії німецькими військами у першій половині 20 століття, що відбулася за часів Першої світової війни.

Королівство Бельгія, яке твердо стояло на позиціях нейтралітету та дотримання норм міжнародного права, піддалося масованому вторгненню імперської армії Німеччини, країна була майже повністю захоплена до зими того ж року. (Бельгійський уряд) вирушив у вигнання, в той час, як король Альберт I і бельгійська армія далі боролися на ділянці Західного фронту, так званому . Під час німецької окупації Бельгія поділялася на три окремі зони. Більшість країни утворювало так зване , під керівництвом німецького генерала. Окупація спровокувала великий економічний колапс, масове безробіття, репресії, міграцію й голод серед мирного населення країни. Економіка Бельгії впродовж 4 років була практично зруйнована під владою окупантів.

Окупація країни закінчилася після наступу союзників у Бельгії під час проведення так званого Стоденного наступу з серпня 1918 року, але угода про припинення вогню, підписана 11 листопада 1918 року, не привела до негайного визволення Бельгії й спорадичні бойові дії ще тривали. Бельгійська армія поступово просувалася по країні слідом за німецькими окупантами. 22 листопада 1918 Альберт І вступив до Брюсселя на чолі своїй армії урочистим маршем. Останній німецький солдат залишив країну 23 листопада 1918 року.

Німецька адміністрація

26 серпня 1914 року німецькі окупаційні війська утворили на захопленій території Королівства Бельгії та анексованій частині Франції (Фюме) та Живе, під проводом свого генералітету. Система управління окупованою країною загарбників базувалася на адміністративній системі правління, яка існувала до початку війни, за винятком того, що німці через групу офіцерів та чиновників провадили постійний суворий контроль та керівництво у власних інтересах.

image
Карта окупованої Німецькою імперією Бельгії

Окупована Бельгія поділялася на три адміністративних зони: , до якого увійшли Брюссель і більша частина території країни та анексовані землі Франції; Операційна зона (нім. Operationsgebied) — яка включала у себе незначну ділянку поздовж лінії фронту на заході королівства; Стабілізаційна зона (нім. Etappengebied), до якої входили смуга більшості земель Східної й Західної Фландрії та частково провінції Ено і Люксембург. Устрій на територіях усіх 3 зон був різний. Якщо у Генерал-губернаторстві переважно верховодила цивільна адміністрація, й порядки були менш репресивні, то в операційній та стабілізаційній зонах усе мирне населення оголошувалося полоненими й тут панували найсуворіші закони військової адміністрації окупаційних військ.

Першим генерал-губернатором Бельгії став генерал-фельдмаршал (К. фон дер Гольц), якого незабаром, 27 листопада 1914, змінив на посаді , а у квітні 1917, після смерті останнього, до влади прийшов Л. фон Фалькенгаузен. Усі керівники підкорялися Вищому командуванню армії, яке дислокувалося у бельгійському містечку Спа, й головною ціллю їх перебування на такій посаді було зосередження зусиль усієї бельгійської економіки та промисловості, а також транспортної системи на роботу в інтересах окупаційних військ та Німеччини. Водночас, німецька окупаційна влада намагалася підтримувати усталені порядки й не заважати їй, якщо це не йшло врозріз з власними уподобаннями.

Організаційно, представництво окупаційних сил поділялося на цивільну адміністрацію, на яку покладалося завдання вирішення повсякденних задач та мережу напіввійськових комендатур, що розгорнулася повсюдно на території королівства.

Бельгійці під окупантами

image
Бельгійські мирні мешканці тікають до Парижу. 1914

Зіткнувшись з терором, розпаленим розлюченою армадою німецьких вояків, багато мирних мешканців Королівства втекли зі своїх осель. В основному потік біженців йшов з тих зон, де панувала військова адміністрація, люди тікали у більш безпечні регіони країни та закордон. Багато бельгійців емігрувало до Нідерландів, близько 300 000 втекло до Франції; більше за 200 000 мирних громадян знайшли притулок у Британії. Незабаром, британський та французький уряди заснували спеціальні гуманітарні організації допомоги бельгійським біженцям війни, WRC (англ. War Refugees Committee) та CNSA (фр. Comité National de Secours et d'Alimentation) відповідно, на які покладалися завдання забезпечення, сприяння та підтримки такого роду переселенців.

Навесні 1915 року, німецька влада розпочала поздовж усього бельгійсько-голландського кордону конструювання електричного дротяного паркану, на який подавався під високою напругою струм до 2 000 вольт й який охоронявся німецькими вартовими. За інформацією деяких експертів, при спробах перетнути , як його охрестили голландці (нід. Dodendraad), загинуло від 2 000 до 3 000 бельгійських громадян, що намагалися втекти з-під окупації німців.

Опинившись під німецькою окупацією, бельгійський народ постав на грань голоду. До війни, Бельгія експортувала переважну більшість продуктів, зараз виявилося, що продовольства для того, щоб прогодувати людей катастрофічно не вистачає. Благодійна організація Comité National de Secours et d'Alimentation влаштувала на території союзних держав, у першу чергу Франції, акції на підтримку бельгійців. Добродії з усієї Європи організували збір коштів, продуктів, та речей першої необхідності, для поставок їх до окупованого Королівства. Після тривалих переговорів з німцями, сторони досягли угоди, про поставки продовольства тощо через нейтральних посередників, якими стали американці. CNSA стала найголовнішою організацією, що зайнялася добутком, придбанням, збором та, головне, доставкою найнагальнішого постраждалим. Більше за 125 000 добровільних працівників зайнялися цією благородною справою.

image
Електричний дротяний паркан, так званий , з тілом загиблого від ураження електрострумом. Сльойс. Нідерланди. 1915

Грошами для окупованої території німці залишили бельгійські франки, проте наклали на бельгійську владу, так званий військовий податок — «добровільну» щомісячну контрибуцію у сумі 35 млн франків. Такий «добровільний» внесок значно перевищував довоєнні податкові доходи Бельгії і, для того, щоб оплатити його, бельгійські банки змушені були запустити в обіг нові паперові гроші, щоб придбати на них облігації. Поява на ринку значної грошової маси німецьких марок, які завезли окупанти, та гіпертрофоване друкування грошей, призвело до значної інфляції. Більш того, німці навмисно ввели курс обміну бельгійського франка до німецької марки, як 1:1,25, на користь власній економіці.

Постійно наростаючий фінансовий хаос, у поєднанні з виниклими проблемами доставки й виробництва металу, на виробництві якого процвітала Бельгія, призвело її економіку до економічного краху, коли заводи вичерпали сировину і вимушено звільнили своїх працівників . Безробіття постало однією з першорядних проблем, з 1915 до 1918 року більше за 650 000 громадян Бельгії було безробітними, зростала залежність від благодійної діяльності невійськових організацій. Для того щоб якось впоратися з економічним рейвахом, велика кількість окремих комун і регіонів країни стала друкувати і видавати свої власні гроші, які можна було б використовувати на місцевому рівні.

Перехід економіки Німеччини на воєнні рейки, масова мобілізація німецьких чоловіків на військову службу з початку світової війни, створила брак робочої сили на німецьких заводах, зокрема на тих, що грали важливу роль у військово-промисловому комплексі імперії. Зіткнувшись з такою проблемою, у 1915 році німці закликали бельгійців непримусово працювати в Німеччині, але 30 000 добровольців виявилося обмаль для задоволення виниклих потреб. З середини 1916 року німецька адміністрація у Бельгії розпочала розглядати ідею насильницької депортації бельгійських робітників, вважаючи на високий рівень безробіття в окупованій країні. У жовтні 1916 почалися примусові депортації робочих, й це тривало до березня 1917. До кінця війни в цілому, приблизно 100 тисяч бельгійців були насильницькі депортовані до Німеччини. Крім цього, близько 62 000 бельгійців мобілізували, як дармову робочу силу на роботу на місцевих військових об'єктах у Стабілізаційній зоні окупованої Бельгії.

image
Захоплені у Фландрії в полон німецькі солдати. Бельгія. 1917

Депортація бельгійських робочих виявилося недостатньо ефективною, щоб задовольнити німецькі потреби і в економічному плані слабо вплинула на підтримку німецької військової промисловості. Водночас, з політичної точки зору, ці акції примушення призвели до широкого осуду в Бельгії і на міжнародному рівні, допомагаючи збільшенню бельгійського руху опору.

Бельгійський рух опору

Бельгійський опір окупантам і страх німецької армії перед «франтирерами», підштовхнули їх до впровадження політики залякування (нім. schrecklichkeit) бельгійських мирних жителів незабаром після вторгнення. Країну охопили випадки масового вбивства, публічні страти, взяття заручників і спалення міст й сіл; політика, яка стала відома, як («Зґвалтування Бельгії»).

Громадська опозиція німецьким окупантами піддавалася важкому пригніченню. Прояви патріотизму, такі як, співання національного гімну, «La Brabançonne», або святкування Національного дня Бельгії були заборонені, і ті, хто це порушували, ризикували отримати строгі тюремні терміни. Газети, книги та поштові відправлення перебували під щільним наглядом цензури. Під удари репресій підпали відомі бельгійські діячі, зокрема , мер Брюсселя, і всесвітньо відомий історик (Анрі Піренн), яких утримували у німецькій в'язниці, як заручників.

Попри колосальному механізму репресій, бельгійський рух опору виник відразу з початку німецької окупації й прийняв різні форми спротиву. Озброєний опір мав незначний розмах, хоча іноді деякі диверсії бельгійців мали великий резонанс, зокрема руйнування залізничної лінії Брюссель-Аахен. Більш широко бельгійці брали участь у здобутті розвідувальної інформації про німецькі військові об'єкти, пересування військ. Усі дані агентурної розвідки через розгалужену мережу агентів передавалися союзним військам. Найбільш відома розвідувальна мережа бельгійців мала назву «Біла Дама» (фр. Dame Blanche), яка нараховувала близько 30 % агентів-жінок. Організації такого роду займалися не тільки збором важливої інформації, вони також утворили розгалужену таємну сіть по перекиданню молодих бельгійців на , як правило через Нідерланди. Біля 32 000 молодих патріотів контрабандним шляхом успішно дісталися до армії короля Альберта І.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецька окупація Бельгії (Перша світова війна)


Примітки

Виноски
  1. Останній німецький солдат залишив країну 23 листопада 1918 року
Джерела
  1. RTBF, 2014.
  2. La Libre Belgique, 2008.
  3. Dumoulin, 2010, с. 114.
  4. Dumoulin, 2010, с. 113—4.
  5. Dumoulin, 2010, с. 131.
  6. Zuckerman, 2004, с. 113.
  7. Dodendraad.org (2012): Algemene geschiedenis
  8. «De Dodendraad — Wereldoorlog I». Bunkergordel.be. Retrieved 19 March 2013.
  9. Dumoulin, 2010, с. 120—1.
  10. Dumoulin, 2010, с. 123.
  11. Zuckerman, 2004, с. 94.
  12. BNB Museum, 2013.
  13. Cook, 2004, с. 102—7.
  14. Dumoulin, 2010, с. 132.
  15. Kramer, 2007, с. 1—27.
  16. Zuckerman, 2004, с. 98.
  17. Dumoulin, 2010, с. 125.
  18. Dumoulin, 2010, с. 115.

Джерела

Література

  • Dumoulin, Michel (2010). L'Entrée dans le XXe Siècle, 1905–1918. Nouvelle Histoire de Belgique (вид. French). Brussels: Le Cri édition. ISBN .
  • En Belgique, le 11 novembre 1918 ne fut pas un vrai jour de joie. La Libre Belgique. J.C.M. 10 листопада 2008. Процитовано 10 вересня 2014.
  • Hobsbawm, Eric (1995). The Age of Empire, 1875–1914. London: Weidenfeld & Nicolson. ISBN .
  • Kossmann, E. H. (1978). The Low Countries, 1780–1940. Oxford History of Modern Europe (вид. 1st). Oxford: Oxford University Press. ISBN .
  • La fin de la guerre et la retraite. rtbf.be. RTBF. Процитовано 10 вересня 2014.
  • Zuckerman, Larry (2004). The Rape of Belgium: the Untold Story of World War I. New York: New York University Press. ISBN .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Nimecka okupaciya Belgiyi Occupation allemande Duitse bezetting okupovana teritoriya 4 serpnya 1914 11 listopada 1918 Prapor Belgiyi Gerb Belgiyi Plan Shliffena osnovnij plan vtorgnennya nimeckoyi armiyi do Franciyi cherez nejtralni Belgiyu ta Lyuksemburg Stolicya Bryussel Mova i flamandska francuzka nimecka Forma pravlinnya vijskova administraciya golova okupacijnoyi vladi general feldmarshal K fon der Golc general polkovnik general vid infanteriyi L fon Falkengauzen Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna Nimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna francuzka Occupation allemande nid Duitse bezetting persha z dvoh vijskovih okupacij Korolivstva Belgiyi nimeckimi vijskami u pershij polovini 20 stolittya sho vidbulasya za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Korolivstvo Belgiya yake tverdo stoyalo na poziciyah nejtralitetu ta dotrimannya norm mizhnarodnogo prava piddalosya masovanomu vtorgnennyu imperskoyi armiyi Nimechchini krayina bula majzhe povnistyu zahoplena do zimi togo zh roku Belgijskij uryad virushiv u vignannya v toj chas yak korol Albert I i belgijska armiya dali borolisya na dilyanci Zahidnogo frontu tak zvanomu Pid chas nimeckoyi okupaciyi Belgiya podilyalasya na tri okremi zoni Bilshist krayini utvoryuvalo tak zvane pid kerivnictvom nimeckogo generala Okupaciya sprovokuvala velikij ekonomichnij kolaps masove bezrobittya represiyi migraciyu j golod sered mirnogo naselennya krayini Ekonomika Belgiyi vprodovzh 4 rokiv bula praktichno zrujnovana pid vladoyu okupantiv Okupaciya krayini zakinchilasya pislya nastupu soyuznikiv u Belgiyi pid chas provedennya tak zvanogo Stodennogo nastupu z serpnya 1918 roku ale ugoda pro pripinennya vognyu pidpisana 11 listopada 1918 roku ne privela do negajnogo vizvolennya Belgiyi j sporadichni bojovi diyi she trivali Belgijska armiya postupovo prosuvalasya po krayini slidom za nimeckimi okupantami 22 listopada 1918 Albert I vstupiv do Bryusselya na choli svoyij armiyi urochistim marshem Ostannij nimeckij soldat zalishiv krayinu 23 listopada 1918 roku Nimecka administraciya 26 serpnya 1914 roku nimecki okupacijni vijska utvorili na zahoplenij teritoriyi Korolivstva Belgiyi ta aneksovanij chastini Franciyi Fyume ta Zhive pid provodom svogo generalitetu Sistema upravlinnya okupovanoyu krayinoyu zagarbnikiv bazuvalasya na administrativnij sistemi pravlinnya yaka isnuvala do pochatku vijni za vinyatkom togo sho nimci cherez grupu oficeriv ta chinovnikiv provadili postijnij suvorij kontrol ta kerivnictvo u vlasnih interesah Karta okupovanoyi Nimeckoyu imperiyeyu Belgiyi Okupovana Belgiya podilyalasya na tri administrativnih zoni do yakogo uvijshli Bryussel i bilsha chastina teritoriyi krayini ta aneksovani zemli Franciyi Operacijna zona nim Operationsgebied yaka vklyuchala u sebe neznachnu dilyanku pozdovzh liniyi frontu na zahodi korolivstva Stabilizacijna zona nim Etappengebied do yakoyi vhodili smuga bilshosti zemel Shidnoyi j Zahidnoyi Flandriyi ta chastkovo provinciyi Eno i Lyuksemburg Ustrij na teritoriyah usih 3 zon buv riznij Yaksho u General gubernatorstvi perevazhno verhovodila civilna administraciya j poryadki buli mensh represivni to v operacijnij ta stabilizacijnij zonah use mirne naselennya ogoloshuvalosya polonenimi j tut panuvali najsuvorishi zakoni vijskovoyi administraciyi okupacijnih vijsk Pershim general gubernatorom Belgiyi stav general feldmarshal K fon der Golc yakogo nezabarom 27 listopada 1914 zminiv na posadi a u kvitni 1917 pislya smerti ostannogo do vladi prijshov L fon Falkengauzen Usi kerivniki pidkoryalisya Vishomu komanduvannyu armiyi yake dislokuvalosya u belgijskomu mistechku Spa j golovnoyu cillyu yih perebuvannya na takij posadi bulo zoseredzhennya zusil usiyeyi belgijskoyi ekonomiki ta promislovosti a takozh transportnoyi sistemi na robotu v interesah okupacijnih vijsk ta Nimechchini Vodnochas nimecka okupacijna vlada namagalasya pidtrimuvati ustaleni poryadki j ne zavazhati yij yaksho ce ne jshlo vrozriz z vlasnimi upodobannyami Organizacijno predstavnictvo okupacijnih sil podilyalosya na civilnu administraciyu na yaku pokladalosya zavdannya virishennya povsyakdennih zadach ta merezhu napivvijskovih komendatur sho rozgornulasya povsyudno na teritoriyi korolivstva Belgijci pid okupantami Belgijski mirni meshkanci tikayut do Parizhu 1914 Zitknuvshis z terorom rozpalenim rozlyuchenoyu armadoyu nimeckih voyakiv bagato mirnih meshkanciv Korolivstva vtekli zi svoyih osel V osnovnomu potik bizhenciv jshov z tih zon de panuvala vijskova administraciya lyudi tikali u bilsh bezpechni regioni krayini ta zakordon Bagato belgijciv emigruvalo do Niderlandiv blizko 300 000 vteklo do Franciyi bilshe za 200 000 mirnih gromadyan znajshli pritulok u Britaniyi Nezabarom britanskij ta francuzkij uryadi zasnuvali specialni gumanitarni organizaciyi dopomogi belgijskim bizhencyam vijni WRC angl War Refugees Committee ta CNSA fr Comite National de Secours et d Alimentation vidpovidno na yaki pokladalisya zavdannya zabezpechennya spriyannya ta pidtrimki takogo rodu pereselenciv Navesni 1915 roku nimecka vlada rozpochala pozdovzh usogo belgijsko gollandskogo kordonu konstruyuvannya elektrichnogo drotyanogo parkanu na yakij podavavsya pid visokoyu naprugoyu strum do 2 000 volt j yakij ohoronyavsya nimeckimi vartovimi Za informaciyeyu deyakih ekspertiv pri sprobah peretnuti yak jogo ohrestili gollandci nid Dodendraad zaginulo vid 2 000 do 3 000 belgijskih gromadyan sho namagalisya vtekti z pid okupaciyi nimciv Opinivshis pid nimeckoyu okupaciyeyu belgijskij narod postav na gran golodu Do vijni Belgiya eksportuvala perevazhnu bilshist produktiv zaraz viyavilosya sho prodovolstva dlya togo shob progoduvati lyudej katastrofichno ne vistachaye Blagodijna organizaciya Comite National de Secours et d Alimentation vlashtuvala na teritoriyi soyuznih derzhav u pershu chergu Franciyi akciyi na pidtrimku belgijciv Dobrodiyi z usiyeyi Yevropi organizuvali zbir koshtiv produktiv ta rechej pershoyi neobhidnosti dlya postavok yih do okupovanogo Korolivstva Pislya trivalih peregovoriv z nimcyami storoni dosyagli ugodi pro postavki prodovolstva tosho cherez nejtralnih poserednikiv yakimi stali amerikanci CNSA stala najgolovnishoyu organizaciyeyu sho zajnyalasya dobutkom pridbannyam zborom ta golovne dostavkoyu najnagalnishogo postrazhdalim Bilshe za 125 000 dobrovilnih pracivnikiv zajnyalisya ciyeyu blagorodnoyu spravoyu Elektrichnij drotyanij parkan tak zvanij z tilom zagiblogo vid urazhennya elektrostrumom Slojs Niderlandi 1915 Groshami dlya okupovanoyi teritoriyi nimci zalishili belgijski franki prote naklali na belgijsku vladu tak zvanij vijskovij podatok dobrovilnu shomisyachnu kontribuciyu u sumi 35 mln frankiv Takij dobrovilnij vnesok znachno perevishuvav dovoyenni podatkovi dohodi Belgiyi i dlya togo shob oplatiti jogo belgijski banki zmusheni buli zapustiti v obig novi paperovi groshi shob pridbati na nih obligaciyi Poyava na rinku znachnoyi groshovoyi masi nimeckih marok yaki zavezli okupanti ta gipertrofovane drukuvannya groshej prizvelo do znachnoyi inflyaciyi Bilsh togo nimci navmisno vveli kurs obminu belgijskogo franka do nimeckoyi marki yak 1 1 25 na korist vlasnij ekonomici Postijno narostayuchij finansovij haos u poyednanni z viniklimi problemami dostavki j virobnictva metalu na virobnictvi yakogo procvitala Belgiya prizvelo yiyi ekonomiku do ekonomichnogo krahu koli zavodi vicherpali sirovinu i vimusheno zvilnili svoyih pracivnikiv Bezrobittya postalo odniyeyu z pershoryadnih problem z 1915 do 1918 roku bilshe za 650 000 gromadyan Belgiyi bulo bezrobitnimi zrostala zalezhnist vid blagodijnoyi diyalnosti nevijskovih organizacij Dlya togo shob yakos vporatisya z ekonomichnim rejvahom velika kilkist okremih komun i regioniv krayini stala drukuvati i vidavati svoyi vlasni groshi yaki mozhna bulo b vikoristovuvati na miscevomu rivni Perehid ekonomiki Nimechchini na voyenni rejki masova mobilizaciya nimeckih cholovikiv na vijskovu sluzhbu z pochatku svitovoyi vijni stvorila brak robochoyi sili na nimeckih zavodah zokrema na tih sho grali vazhlivu rol u vijskovo promislovomu kompleksi imperiyi Zitknuvshis z takoyu problemoyu u 1915 roci nimci zaklikali belgijciv neprimusovo pracyuvati v Nimechchini ale 30 000 dobrovolciv viyavilosya obmal dlya zadovolennya viniklih potreb Z seredini 1916 roku nimecka administraciya u Belgiyi rozpochala rozglyadati ideyu nasilnickoyi deportaciyi belgijskih robitnikiv vvazhayuchi na visokij riven bezrobittya v okupovanij krayini U zhovtni 1916 pochalisya primusovi deportaciyi robochih j ce trivalo do bereznya 1917 Do kincya vijni v cilomu priblizno 100 tisyach belgijciv buli nasilnicki deportovani do Nimechchini Krim cogo blizko 62 000 belgijciv mobilizuvali yak darmovu robochu silu na robotu na miscevih vijskovih ob yektah u Stabilizacijnij zoni okupovanoyi Belgiyi Zahopleni u Flandriyi v polon nimecki soldati Belgiya 1917 Deportaciya belgijskih robochih viyavilosya nedostatno efektivnoyu shob zadovolniti nimecki potrebi i v ekonomichnomu plani slabo vplinula na pidtrimku nimeckoyi vijskovoyi promislovosti Vodnochas z politichnoyi tochki zoru ci akciyi primushennya prizveli do shirokogo osudu v Belgiyi i na mizhnarodnomu rivni dopomagayuchi zbilshennyu belgijskogo ruhu oporu Belgijskij ruh oporu Belgijskij opir okupantam i strah nimeckoyi armiyi pered frantirerami pidshtovhnuli yih do vprovadzhennya politiki zalyakuvannya nim schrecklichkeit belgijskih mirnih zhiteliv nezabarom pislya vtorgnennya Krayinu ohopili vipadki masovogo vbivstva publichni strati vzyattya zaruchnikiv i spalennya mist j sil politika yaka stala vidoma yak Zgvaltuvannya Belgiyi Gromadska opoziciya nimeckim okupantami piddavalasya vazhkomu prignichennyu Proyavi patriotizmu taki yak spivannya nacionalnogo gimnu La Brabanconne abo svyatkuvannya Nacionalnogo dnya Belgiyi buli zaboroneni i ti hto ce porushuvali rizikuvali otrimati strogi tyuremni termini Gazeti knigi ta poshtovi vidpravlennya perebuvali pid shilnim naglyadom cenzuri Pid udari represij pidpali vidomi belgijski diyachi zokrema mer Bryusselya i vsesvitno vidomij istorik Anri Pirenn yakih utrimuvali u nimeckij v yaznici yak zaruchnikiv Popri kolosalnomu mehanizmu represij belgijskij ruh oporu vinik vidrazu z pochatku nimeckoyi okupaciyi j prijnyav rizni formi sprotivu Ozbroyenij opir mav neznachnij rozmah hocha inodi deyaki diversiyi belgijciv mali velikij rezonans zokrema rujnuvannya zaliznichnoyi liniyi Bryussel Aahen Bilsh shiroko belgijci brali uchast u zdobutti rozviduvalnoyi informaciyi pro nimecki vijskovi ob yekti peresuvannya vijsk Usi dani agenturnoyi rozvidki cherez rozgaluzhenu merezhu agentiv peredavalisya soyuznim vijskam Najbilsh vidoma rozviduvalna merezha belgijciv mala nazvu Bila Dama fr Dame Blanche yaka narahovuvala blizko 30 agentiv zhinok Organizaciyi takogo rodu zajmalisya ne tilki zborom vazhlivoyi informaciyi voni takozh utvorili rozgaluzhenu tayemnu sit po perekidannyu molodih belgijciv na yak pravilo cherez Niderlandi Bilya 32 000 molodih patriotiv kontrabandnim shlyahom uspishno distalisya do armiyi korolya Alberta I Div takozhBelgiya v Pershij svitovij vijni Nimecke vtorgnennya v Belgiyu Zgvaltuvannya Belgiyi Soyuzniki v Pershij svitovij vijni Nimecka okupaciya Lyuksemburgu Persha svitova vijna Nimecka okupaciya Belgiyi 1940 1944 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna PrimitkiVinoski Ostannij nimeckij soldat zalishiv krayinu 23 listopada 1918 roku Dzherela RTBF 2014 La Libre Belgique 2008 Dumoulin 2010 s 114 Dumoulin 2010 s 113 4 Dumoulin 2010 s 131 Zuckerman 2004 s 113 Dodendraad org 2012 Algemene geschiedenis De Dodendraad Wereldoorlog I Bunkergordel be Retrieved 19 March 2013 Dumoulin 2010 s 120 1 Dumoulin 2010 s 123 Zuckerman 2004 s 94 BNB Museum 2013 Cook 2004 s 102 7 Dumoulin 2010 s 132 Kramer 2007 s 1 27 Zuckerman 2004 s 98 Dumoulin 2010 s 125 Dumoulin 2010 s 115 DzherelaWorld War I Belgium Belgian War Press Brussels 14 18 Occupations during the War France and Belgium LiteraturaDumoulin Michel 2010 L Entree dans le XXe Siecle 1905 1918 Nouvelle Histoire de Belgique vid French Brussels Le Cri edition ISBN 978 2 8710 6545 6 En Belgique le 11 novembre 1918 ne fut pas un vrai jour de joie La Libre Belgique J C M 10 listopada 2008 Procitovano 10 veresnya 2014 Hobsbawm Eric 1995 The Age of Empire 1875 1914 London Weidenfeld amp Nicolson ISBN 0 297 81635 7 Kossmann E H 1978 The Low Countries 1780 1940 Oxford History of Modern Europe vid 1st Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 822108 1 La fin de la guerre et la retraite rtbf be RTBF Procitovano 10 veresnya 2014 Zuckerman Larry 2004 The Rape of Belgium the Untold Story of World War I New York New York University Press ISBN 0 8147 9704 0 PosilannyaWorld War I
Топ