Ніколо Марчелло (італ. Nicolò Marcello) — 69-й венеційський дож. Історики описують Марчелло як вкрай благочестивою людиною. До того як бути обраним дожем, він займав пост подести в Брешії і Вероні. Очолював .
Ніколо Марчелло | |
---|---|
італ. Nicolò Marcello | |
![]() Портрет роботи Тиціана | |
69-й дож | |
Початок правління: | 1473 рік |
Кінець правління: | 1474 рік |
Попередник: | Ніколо Трон |
Наступник: | (П'єтро Моченіго) |
Дата народження: | 1399 |
Місце народження: | Венеція |
Країна: | Венеційська республіка |
Дата смерті: | 1 грудня 1474 |
Місце смерті: | Венеція |
Поховання | Собор Санті-Джованні е Паоло |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemhoTDBSdloyVmZUbWxqWTI5c0pVTXpKVUl5WDAxaGNtTmxiR3h2TG5CdVp5OHhNekJ3ZUMxRWIyZGxYMDVwWTJOdmJDVkRNeVZDTWw5TllYSmpaV3hzYnk1d2JtYz0ucG5n.png)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkUwTDBsdWRHVnlhVzl5WDI5bVgxTmhiblJwWDBkcGIzWmhibTVwWDJWZlVHRnZiRzlmSlRJNFZtVnVhV05sSlRJNVh5MWZUVzl1ZFcxbGJuUnZYMlJsYkY5a2IyZGxYMDVwWTI5c2IxOU5ZWEpqWld4c2IxOHRYMUJwWlhSeWIxOU1iMjFpWVhKa2J5NXFjR2N2TWpJd2NIZ3RTVzUwWlhKcGIzSmZiMlpmVTJGdWRHbGZSMmx2ZG1GdWJtbGZaVjlRWVc5c2IxOGxNamhXWlc1cFkyVWxNamxmTFY5TmIyNTFiV1Z1ZEc5ZlpHVnNYMlJ2WjJWZlRtbGpiMnh2WDAxaGNtTmxiR3h2WHkxZlVHbGxkSEp2WDB4dmJXSmhjbVJ2TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
На посаду дожа Ніколо був обраний 13 серпня 1474 року у віці 74 років. Після обрання почав проводити розважливу економічну політику. При його правлінні скарби Сан-Марко примножилися і закріпилися.
У 1468 році дочка багатого і знатного венеційця (Марко Корнаро) Катерина виходить заміж за короля Кіпру (Якова II). У 1473 році король несподівано помирає. Молода королева (Катерина Корнаро) залишається одна. У результаті змови іспанських радників королеви, що спробували зробити переворот, гине дядько і племінник Корнаро. Дож Ніколо Марчелло направляє до берегів Кіпру ескадру, очолювану (П'єтро Моченіго). Зрадникам вдається втекти, їх сподвижників стратять. Після цього островом фактично починають керувати провісник і два радники-венеційця, призначені дожем. У 1489 році острів повністю переходить під владу Венеції.
У роки правління дожа триває військове протистояння з Османської імперією. Перемоги чергуються з поразками.
У травні 1474 року місто Шкодер з венеційським гарнізоном під командуванням осаджується 80-тисячною турецькою армією під командуванням . Гарнізон стійко тримався до середини серпня, коли під тиском ескадри П'єтро Моченіго османи зняли блокаду.
Ніколо Марчелло був похований в церкві Санта-Марина, в 1818 році його останки були перенесені в собор Санті-Джованні е Паоло.
Література
- Andrea da Mosto: I Dogi di Venezia, Giunti, Florenz 1983,
Посилання
Попередник: | Венеційський дож 1473-1474 | Наступник: |
Ніколо Трон | (П'єтро Моченіго) |
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |