Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скандинавська (північна, північноєвропейська) бронзова доба — назва археологічної культури або групи культур бронзової доби у доісторичній Скандинавії, яку ввів в ужиток Оскар Монтеліус. Термін охоплює період 1700—500 рр. до н. е., а пам'ятники зустрічаються аж до території Естонії. Успадковує культурам пізнього неоліту. Етнічний і мовний склад невідомий через відсутність писемних пам'яток, проте спостерігається культурна спадкоємність з пізнішими німецькомовними культурами, що згадуються в історичний період. Після цього періоду розпочинається доримська залізна доба.
| Скандинавська бронзова доба | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Південна Скандинавія та Північна Німеччина |
| Доба | Бронзова доба |
| Час існування | прибл. 1700 до Р.Х. – прибл. 500 до Р.Х. |
| Попередня культура | [en], Культура човноподібних сокир |
| Наступна культура | Ясторфська культура, Доримська залізна доба |
 Скандинавська бронзова доба у Вікісховищі | |
Загальна характеристика
Попри те що мешканці Скандинавії досить пізно зазнали на собі тенденції європейської бронзової доби, при розкопці скандинавських поховань і поселень виявлені численні і добре збережені вироби з вовни, деревини, а також імпортованих з Центральної Європи бронзи і золота.
Численні — кілька тисяч — петрогліфи, вирубані в скелях, зображують кораблі, а великі кам'яні похоронні монументи, відомі як кам'яні тури, показують, що судноплавство відігравало важливу роль. Історія місцевого судноплавства сягає часів неоліту і триває в епоху доримської залізної доби, до якої належить
Збереглися численні кургани та петрогліфи бронзової доби, а також не менше численні вироби з золота та бронзи. Датування наскельних зображень (петрогліфів) ґрунтується на артефактах, зіставляються із зображеними на петрогліфах предметах, наприклад бронзових сокирах і мечах. (На півночі Скандинавії знайдено також безліч петрогліфів епохи неоліту, в основному зображують тварин, як лось.)
Періодизація
Оскар Монтеліус, що ввів в обіг термін «Північноєвропейська бронзова доба», підрозділяє його на шість субперіодів, і його періодизація досі широко використовується археологами. Його абсолютна хронологія в цілому була підтверджена радіовуглецевим даними, за винятком датування початку північноєвропейського бронзового століття — 1700 р. До н. е. е., а не 1800 р. до н. е. е., як припускав Монтеліус. Для Центральної Європи використовується інша періодизація, розроблена П. Райнек, оскільки артефакти і археологічні шари цього регіону погано корелюють зі скандинавськими.
- I 1700—1500 до Р. Х.
- II 1500—1300 до Р. Х.
- III 1300—1100 до Р. Х.
- IV 1100—900 до Р. Х.
- V 900—700 до Р. Х.
- VI 700—500 до Р. Х.
За зазначеними шістьма періодами є доримська залізна доба.
Існує також поділ на ширші періоди: «рання бронзова доба» (1700—1100 рр. до Р. Х.) та «пізня бронзова доба» (1100—550 рр. до Р. Х.)
Клімат
Для північноєвропейської бронзової доби був характерний теплий клімат, який розпочався з кліматичної зміни близько 2700 р. до Р. Х., щось на кшталт сучасного клімату центральної Німеччини і північної Франції. Завдяки такому клімату щільність населення була досить висока, процвітало сільське господарство: зокрема, в цей час в Скандинавії вирощували виноград. Проте невелике похолодання між 850 і 760 рр. до н. е., а також значніше близько 650 р. до Р. Х. привели до занепаду місцевого господарства, клімат став вологішим і холоднішим. Можливо, це похолодання є джерелом легенди про Фімбулвінтер.
Релігія
Через відсутність письмових джерел про скандинавську релігію бронзової доби відомо небагато. Про те, що було релігією, дають уявлення численні археологічні знахідки, які, проте, відбивають вірування не Скандинавії в цілому, а окремих племен, культи яких сильно відрізнялися один від одного. Також деяке уявлення дають петрогліфи — наскельні зображення.
Вчені вважають, що за часів бронзової доби існував культ богів-близнят, що знаходило відбиття в тому, що виявлені предмети, присвячувані богам, зазвичай лежали у похованнях парами. Також, мабуть, шанувалася богиня-матір (див. ). Жертвопринесення (тварини, зброя, прикраси та навіть люди) були пов'язані з водою; невеликі озера або ставки використовувалися як ритуальні місця жертвоприношень, і багато артефактів виявлені в їх околиці. Можливо, практикувалися сексуальні ритуали, які символізували шлюб богів. Серед жертвоприношень виявлені ритуальні предмети, такі як бронзові вушні прикраси — вчені вважають, що вони використовувалися в церемоніях.
Ймовірно, деякі з петрогліфів бронзової доби є найраннішими зображеннями божеств скандинавської міфології, відомих у письмовий період. Досить поширеною фігурою на петрогліфах є зображення чоловіка з предметом, що нагадує сокиру або молот (ймовірно, раннє зображення Тора). Зустрічаються також чоловічі фігури з списом в руці: це могли бути Одін або Тюр, оскільки обидва цих бога у пізніший період асоціювалися зі списом. На одному з петрогліфів чоловік зі списом зображений без однієї руки, що нагадує міфологію, пов'язану з Тюром. Фігура з луком у руці може бути раннім зображенням Улля.
Вчені вважають, що залишки міфології бронзової доби збереглися у пізнішій германській та скандинавській міфології, наприклад, коні Скінфаксі та Грімфаксі і богиня Нертус.
Література
- Dabrowski, J. (1989) Nordische Kreis un Kulturen Polnischer Gebiete. Die Bronzezeit im Ostseegebiet. Ein Rapport der Kgl. Schwedischen Akademie der Literatur Geschichte und Alter unt Altertumsforschung über das Julita-Symposium 1986. Ed Ambrosiani, B. Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien. Konferenser 22. Stockholm.
- and Gelling, Peter: The Chariot of the Sun and other Rites and Symbols of the Northern European Bronze Age.
- K. Demakopoulou (ed.), Gods and Heroes of the European Bronze Age, published on the occasion of the exhibition «Gods and Heroes of the Bronze Age. Europe at the Time of Ulysses», from December 19, 1998, to April 5, 1999, at the National Museum of Denmark, Copenhagen, London (1999), .
- Demougeot, E. La formation de l'Europe et les invasions barbares, Paris: Editions Montaigne, 1969—1974.
- Kaliff, Anders. 2001. Gothic Connections. Contacts between eastern Scandinavia and the southern Baltic coast 1000 BC — 500 AD.
- , 1885. Om tidsbestämning inom bronsåldern med särskilt avseende på Skandinavien.
- Musset, L. Les invasions: les vagues germanique, Paris: Presses universitaires de France, 1965.
- Бритта Ферхаген, «Боги на утреннем небе. Религия североевропейского бронзового века» (перевод с немецкого, электронная публикация). Оригинал был опубликован в Германии в 1983 году.
Примітки
- Estonia. European Cultural Paths. 1997-1999. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 13 листопада 2007.
- Ling 2008. Elevated Rock Art. GOTARC Serie B. Gothenburg Archaeological Thesis 49. Department of Archaeology and Ancient History, University of Gothenburg, Goumlteborg, 2008. .
- O. Montellius. Om tidsbestämning inom bronsåldern med särskilt avseende på Skandinavien («On Bronze Age dating with particular focus on Scandinavia», 1885
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skandinavska pivnichna pivnichnoyevropejska bronzova doba nazva arheologichnoyi kulturi abo grupi kultur bronzovoyi dobi u doistorichnij Skandinaviyi yaku vviv v uzhitok Oskar Montelius Termin ohoplyuye period 1700 500 rr do n e a pam yatniki zustrichayutsya azh do teritoriyi Estoniyi Uspadkovuye kulturam piznogo neolitu Etnichnij i movnij sklad nevidomij cherez vidsutnist pisemnih pam yatok prote sposterigayetsya kulturna spadkoyemnist z piznishimi nimeckomovnimi kulturami sho zgaduyutsya v istorichnij period Pislya cogo periodu rozpochinayetsya dorimska zalizna doba Skandinavska bronzova dobaRoztashuvannyaPivdenna Skandinaviya ta Pivnichna NimechchinaDobaBronzova dobaChas isnuvannyapribl 1700 do R H pribl 500 do R H Poperednya kultura en Kultura chovnopodibnih sokirNastupna kulturaYastorfska kultura Dorimska zalizna doba Skandinavska bronzova doba u VikishovishiZagalna harakteristikaShveciya kolazh Zobrazhennya zafarbovani farboyu v suchasnij period chi buli voni zafarbovani ranishe nevidomo Popri te sho meshkanci Skandinaviyi dosit pizno zaznali na sobi tendenciyi yevropejskoyi bronzovoyi dobi pri rozkopci skandinavskih pohovan i poselen viyavleni chislenni i dobre zberezheni virobi z vovni derevini a takozh importovanih z Centralnoyi Yevropi bronzi i zolota Chislenni kilka tisyach petroglifi virubani v skelyah zobrazhuyut korabli a veliki kam yani pohoronni monumenti vidomi yak kam yani turi pokazuyut sho sudnoplavstvo vidigravalo vazhlivu rol Istoriya miscevogo sudnoplavstva syagaye chasiv neolitu i trivaye v epohu dorimskoyi zaliznoyi dobi do yakoyi nalezhit Pohoronnij kurgan bronzovoyi dobi poblizu Gordstongi Skone Shveciya Zbereglisya chislenni kurgani ta petroglifi bronzovoyi dobi a takozh ne menshe chislenni virobi z zolota ta bronzi Datuvannya naskelnih zobrazhen petroglifiv gruntuyetsya na artefaktah zistavlyayutsya iz zobrazhenimi na petroglifah predmetah napriklad bronzovih sokirah i mechah Na pivnochi Skandinaviyi znajdeno takozh bezlich petroglifiv epohi neolitu v osnovnomu zobrazhuyut tvarin yak los PeriodizaciyaLur bronzovij duhovij instrument Oskar Montelius sho vviv v obig termin Pivnichnoyevropejska bronzova doba pidrozdilyaye jogo na shist subperiodiv i jogo periodizaciya dosi shiroko vikoristovuyetsya arheologami Jogo absolyutna hronologiya v cilomu bula pidtverdzhena radiovuglecevim danimi za vinyatkom datuvannya pochatku pivnichnoyevropejskogo bronzovogo stolittya 1700 r Do n e e a ne 1800 r do n e e yak pripuskav Montelius Dlya Centralnoyi Yevropi vikoristovuyetsya insha periodizaciya rozroblena P Rajnek oskilki artefakti i arheologichni shari cogo regionu pogano korelyuyut zi skandinavskimi I 1700 1500 do R H II 1500 1300 do R H III 1300 1100 do R H IV 1100 900 do R H V 900 700 do R H VI 700 500 do R H Za zaznachenimi shistma periodami ye dorimska zalizna doba Isnuye takozh podil na shirshi periodi rannya bronzova doba 1700 1100 rr do R H ta piznya bronzova doba 1100 550 rr do R H KlimatNaskelni zobrazhennya tipovih suden bronzovoyi dobi Viyavleno v Bardali Stejnh yer Norvegiya 64 N Dlya pivnichnoyevropejskoyi bronzovoyi dobi buv harakternij teplij klimat yakij rozpochavsya z klimatichnoyi zmini blizko 2700 r do R H shos na kshtalt suchasnogo klimatu centralnoyi Nimechchini i pivnichnoyi Franciyi Zavdyaki takomu klimatu shilnist naselennya bula dosit visoka procvitalo silske gospodarstvo zokrema v cej chas v Skandinaviyi viroshuvali vinograd Prote nevelike poholodannya mizh 850 i 760 rr do n e a takozh znachnishe blizko 650 r do R H priveli do zanepadu miscevogo gospodarstva klimat stav vologishim i holodnishim Mozhlivo ce poholodannya ye dzherelom legendi pro Fimbulvinter Religiyaz Trundgolmu Cherez vidsutnist pismovih dzherel pro skandinavsku religiyu bronzovoyi dobi vidomo nebagato Pro te sho bulo religiyeyu dayut uyavlennya chislenni arheologichni znahidki yaki prote vidbivayut viruvannya ne Skandinaviyi v cilomu a okremih plemen kulti yakih silno vidriznyalisya odin vid odnogo Takozh deyake uyavlennya dayut petroglifi naskelni zobrazhennya Bogi bliznyuki b yutsya na bojovih sokirah Odin iz petroglifiv znajdenih v Tanumsgede zahidna Shveciya malyunki pofarbovani u chervonij kolir vzhe v suchasnij period Vcheni vvazhayut sho za chasiv bronzovoyi dobi isnuvav kult bogiv bliznyat sho znahodilo vidbittya v tomu sho viyavleni predmeti prisvyachuvani bogam zazvichaj lezhali u pohovannyah parami Takozh mabut shanuvalasya boginya matir div Zhertvoprinesennya tvarini zbroya prikrasi ta navit lyudi buli pov yazani z vodoyu neveliki ozera abo stavki vikoristovuvalisya yak ritualni miscya zhertvoprinoshen i bagato artefaktiv viyavleni v yih okolici Mozhlivo praktikuvalisya seksualni rituali yaki simvolizuvali shlyub bogiv Sered zhertvoprinoshen viyavleni ritualni predmeti taki yak bronzovi vushni prikrasi vcheni vvazhayut sho voni vikoristovuvalisya v ceremoniyah Jmovirno deyaki z petroglifiv bronzovoyi dobi ye najrannishimi zobrazhennyami bozhestv skandinavskoyi mifologiyi vidomih u pismovij period Dosit poshirenoyu figuroyu na petroglifah ye zobrazhennya cholovika z predmetom sho nagaduye sokiru abo molot jmovirno rannye zobrazhennya Tora Zustrichayutsya takozh cholovichi figuri z spisom v ruci ce mogli buti Odin abo Tyur oskilki obidva cih boga u piznishij period asociyuvalisya zi spisom Na odnomu z petroglifiv cholovik zi spisom zobrazhenij bez odniyeyi ruki sho nagaduye mifologiyu pov yazanu z Tyurom Figura z lukom u ruci mozhe buti rannim zobrazhennyam Ullya Vcheni vvazhayut sho zalishki mifologiyi bronzovoyi dobi zbereglisya u piznishij germanskij ta skandinavskij mifologiyi napriklad koni Skinfaksi ta Grimfaksi i boginya Nertus LiteraturaDabrowski J 1989 Nordische Kreis un Kulturen Polnischer Gebiete Die Bronzezeit im Ostseegebiet Ein Rapport der Kgl Schwedischen Akademie der Literatur Geschichte und Alter unt Altertumsforschung uber das Julita Symposium 1986 Ed Ambrosiani B Kungl Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien Konferenser 22 Stockholm and Gelling Peter The Chariot of the Sun and other Rites and Symbols of the Northern European Bronze Age K Demakopoulou ed Gods and Heroes of the European Bronze Age published on the occasion of the exhibition Gods and Heroes of the Bronze Age Europe at the Time of Ulysses from December 19 1998 to April 5 1999 at the National Museum of Denmark Copenhagen London 1999 ISBN 0 500 01915 0 Demougeot E La formation de l Europe et les invasions barbares Paris Editions Montaigne 1969 1974 Kaliff Anders 2001 Gothic Connections Contacts between eastern Scandinavia and the southern Baltic coast 1000 BC 500 AD 1885 Om tidsbestamning inom bronsaldern med sarskilt avseende pa Skandinavien Musset L Les invasions les vagues germanique Paris Presses universitaires de France 1965 Britta Ferhagen Bogi na utrennem nebe Religiya severoevropejskogo bronzovogo veka perevod s nemeckogo elektronnaya publikaciya Original byl opublikovan v Germanii v 1983 godu PrimitkiEstonia European Cultural Paths 1997 1999 Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 13 listopada 2007 Ling 2008 Elevated Rock Art GOTARC Serie B Gothenburg Archaeological Thesis 49 Department of Archaeology and Ancient History University of Gothenburg Goumlteborg 2008 ISBN 978 91 85245 34 8 O Montellius Om tidsbestamning inom bronsaldern med sarskilt avseende pa Skandinavien On Bronze Age dating with particular focus on Scandinavia 1885