Новий «шовковий шлях» (Євразійський сухопутний міст) — транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи.
13 грудня 2015 перший потяг за маршрутом Нового шовкового шляху прибув з Китаю до Грузії.
Перший демонстраційний поїзд, що був відправлений 15 січня із Чорноморська по маршруту нового Шовкового шляху, 31 січня 2016 року прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою.
Передумови проєкту
Термін «шовковий шлях» був введений в обіг німецький географом (Ferdinand Freiherr von Richthofen), в його праці «Китай. Результати власних мандрівок» (China. Ergebnisse eigener Reisen), яка з'явилася за результатами семирічних мандрівок Китаєм, Японією, Сіамом, Філіппінами. Всього у період 1877—1911 рр. було видано п'ять томів. В першому томі мандрівник назвав цей торговельний шлях «Шовковим шляхом», вважаючи його найбільшим феноменом в історії людської цивілізації, і передбачив, що він знову відродиться після пробудження «китайського дракону».
На початку 21 століття Китай щорічно експортує до Європи товарів на $600-$800 млрд (з яких понад 90 % припадають на країни Західної Європи). Ці товари доправляються до Європи здебільшого морем, при цьому термін перевезення становить 36-40 днів. Значний термін перевезення призводить до значних транспортних та фінансових витрат, які роблять китайську продукцію на європейському ринку менш конкурентоспроможною. Перевезення суходолом — залізницею або автомобільним транспортом через Середню Азію, Росію та Білорусь — могло б здійснюватись за 16 днів, але для цього необхідно узгодити митні правила оформлення вантажів. Станом на листопад 2007 року, близько 1 % від $ 600 млрд товарів, доставлених з Азії до Європи, доставлялися наземним транспортом.
Концепції проєкту
Одна з ідей проєкту передбачала створення транспортного коридору з Китаю до Європи через територію Росії на основі наявних шляхів сполучення, включаючи Транссибірську магістраль. Окрім власне транспортного, Росія вбачала в цьому проєкті значне геополітичне значення, в тому числі — в контексті власного глобального протистояння з країнами Заходу, в якому цей проєкт мав перетворити Китай на союзника Росії. Сподівання щодо можливості втілення цих геополітичних намірів існували в Росії до листопада 2015. Ідея участі Росії в проєкті розглядалась Китаєм ще в квітні 2015, але надалі цей варіант був відкинутий через агресивну політику Росії в Європі.
Також існували ідеї створення транспортного коридору з КНР до Європи оминаючи Росію, так, ще 1998 було укладено угоду про розвиток коридору Європа — Кавказ — Азія, який мав об'єднати 13 країн.
Втілення проєкту
В кінці листопада 2015 року на тлі російської збройної агресії проти України, військової інтервенції Росії в Сирію та загострення відносин між Росією та Туреччиною транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Туреччини підписали в Стамбулі Угоду про створення консорціуму для перевезення вантажів з Китаю до Європи в обхід російської території — (Транскаспійський транспортний маршрут). 14 січня до проєкту долучилась Україна.
Новий шовковий шлях та Україна
В червні 2015 посол КНР Чжан Сіюнь на зустрічі з міністром інфраструктури України Андрієм Пивоварським заявив, що китайські банки готові вкладати в об'єкти інфраструктури в Україні в рамках ініціативи «Новий шовковий шлях».
Перший демонстраційний потяг нового Шовкового шляху, що мав у складі 10 вагонів та 20 сорокафутових контейнерів, вирушив із Іллічівського морського торговельного порту 15 січня 2016. В ніч на 31 січня перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою. Загалом тривалість маршруту склала 15,5 діб замість 11-12 анонсованих раніше.
Потяг прослідував Чорним морем та основними станціями: порт Батумі, (Алят), , Бейнеу, Жезказган, Балхаш-1. Вказаний маршрут є альтернативним шляхом доставки вантажів з Заходу на Схід в обхід території РФ через Україну, Грузію, Азербайджан та Казахстан до Китаю.
В кінці листопада 2015 року транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Туреччини підписали в Стамбулі в обхід російської території — (Транскаспійський транспортний маршрут). 14 січня до проєкту долучилась Україна.
Починаючи з квітня 2019 став регулярним маршрут (Алашанькоу) (Китай) — (Угорщина), що доставив вантаж з Китаю до Угорщини. З січня 2020 року поїзди з Китаю в ЄС нарешті почали прямувати транзитом через Україну.
Тим самим Україна стала частиною ще одного маршруту Нового Шовкового шляху. В 2011 відбувалось 17 рейсів поїздів між Китаєм та Європою. В 2020 їхня кількість збільшилась до 10 тис., ріст у 588 раз. В європейські країни поїзди вирушають із 60 міст Китаю.
Примітки
- У світі запрацював «Новий шовковий шлях»
- Україна та новий Шовковий шлях: чи візьме Київ участь у «проекті сторіччя»?
- ЕАЭС и Шелковый путь: Китай идет в обход интересов США (рос.)
- Новый Шелковый путь // Окно из Европы в Китай прорубят на Урале (рос.)
- Новий Шовковий шлях. Китай запускає глобальний інфраструктурний проект
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
- Шовковий шлях подолано…
- Демонстраційний поїзд новим «Шовковим шляхом» успішно дістався до кінцевого пункту призначення
- Ставка на транзит: украинские перспективы для контейнерных поездов из Китая. uaprom.info (рос.). Процитовано 22 квітня 2021.
- Железнодорожные перевозки между Китаем и ЕС за 10 лет выросли почти в 600 раз. cfts.org.ua (рос.). Процитовано 22 квітня 2021.
Література
- Sijbren de Jong, Willem Th. Oosterveld, Michel Roelen, Katharine Klacansky, Agne Sileikaite, Rianne Siebenga (2017). A road to riches or a road to ruin? The geo-economic implications of China’s New Silk Road. The Hague Centre for Strategic Studies (HCSS). ISBN .
Див. також
- Один пояс, один шлях
- (Список проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях»)
Посилання
- Новий Шовковий шлях: Туреччина і Китай доставлятимуть вантажі до Європи в обхід Росії (рос.)
- Річка Дніпро стане частиною транспортного коридору з Китаю до Європи. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет