Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ним-Лі-Пуніт (ісп. Nim Li Punit) — руїни міста цивілізації мая в окрузі Толедо (Беліз). Назва з мови мая-кекчі перекладається як «Великий капелюх» (за зображення з одній зі стел).
| Ним-Лі-Пуніт | |
|---|---|
 Майданчик для гри у м'яч | |
| Країна | Беліз |
| Регіон | Толедо |
| Історія | |
| Датування | 350 — 830 |
| Періоди | Класичний період |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1976 |
| Відкривач | Норман Ґаммонд |
 Ним-Лі-Пуніт у Вікісховищі | |
Історія
Стародавня назва достеменно невідома. Було засновано в ранньокласичний період (десь в середині IV століття). Тоді ж навколо нього утворилося царство Вакаам (тому низка вчених вважає, що Ним-Лі-Пуніт також називався Вакаамом). Родючі ґрунти, наявність значних лісів (отримували деревину та тварин, зокрема цінних птахів, ягуарів) та близьких джерел питної води сприяли піднесенню держави.
Наприкінці IV ст. місто підпало під вплив Теотіуакана. В V ст. потрапило під вплив Мутульського царства, проте доволі швидко перейшло на бік Канульського царства.
З VII ст. підтримувало династичні стосунки з царством К'анту. Значного піднесення досягло в часи панування ахава , що збігається з часом гегемонії Канульського царства. Водночас тут став помітним культурним вплив Шукуупського царства. Володарі Вакаама починаючи з навіть стали носили головний убір на кшталт тюрбана як в ахавів Шукуупа.
Незважаючи на поразку Кануля у 690-х роках царство і місто Вакаам не постраждали. Між 721 та 741 роками за володарювання спостерігалося нове піднесення, що відобразилося у значному спорудженні монументів. Того часу населення міста становило близько 5-7 тисяч осіб. У 790 році за ахава почалося нове відродження держави.
Занепад міста збігся з колапсом класичного періоду. Припинило своє існування близько 830 року.
Опис
Знаходиться у передгір'ях, на території округу Толедо, в 15 км на північний схід від Лубаантун і приблизно в 40 км від міста Пунта-Горда, адміністративного центру округу. За свою архітектурою будови Ним-Лі-Пуніта схожі на споруди Лубаантуна.
Ритуально-адміністративний центр знаходиться у північній частині пам'ятники. Основу складає велика площа, ступінчаста піраміда заввишки 12,2 м та царський палац. Неподалік розташовано ще 2 площі та декілька ступінчастих пірамід і майданчик для гри у м'яч (між північною та південною частинами городища).
У південній частині виявлено храм-піраміду у стилі «Е-групи», яка була зведена у ранній період існування міста. Окрім культового призначення застосовувалася для астрономічних спостережень.
У ході дослідження стародавньої будови «Споруди 7», що вважається царським палацом, виявлено ранню гробницю, датовану близько 400 роком. Усередині поховання були знайдені численні керамічні посудини, деякі речі мають походження не з області мая, а з міста Теотіуакан. У 2015 році виявлено гробницю часів колапсу класичного періоду, де знайдено численні артефакти, серед яких особливо вирізняється жадеїтова підвіска, яка є другим за розміром різьбленим виробом з жадеїту, коли-небудь знайденим у Белізі, на думку деяких вчених — навіть у всій області мая. Такі підвіски вакамські ахави носили на грудях під час ритуальних кровопускань.
У городищі виявлено декілька десятків стел і їх фрагментів, але лише на деяких пам'ятниках містяться ієрогліфічні написи. Особливий інтерес являють стели 1 і 15.
-
![image]()
Стела «Великий капелюх» -
![image]()
Поховання
Історія досліджень
Руїни було відкрито в березні 1976 року Норманом Ґаммондом з Кембриджського університету (Велика Британія). Дослідник Д. Паласіо надав їм назву Ним-Лі-Пуніт за виявлено зображення володаря у головному убору чудернацької форми, звідси «Великий капелюх». Надалі розкопки проводила Барбара МакЛеод з Техаського університету (США). У 1983 році після тривалих досліджень розробив мапу пам'ятки Річард Левенталь.
У 1990-х роках Джон Морріс та Хуан Луїс Бонер з департаменту археології Белізу проводили розкопки. Більш значні археологічні дослідження здійснені фахівцями Каліфорнійського університету (США) на чолі із Д. Брасвеллом у 2015 році.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ним-Лі-Пуніт |
- Hammond N., Howarth S., Wilk R. The Discovery, Exploration, and Monuments of Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 40. — Washington, D.C: Center for Maya Research, 1999. — P. 1-16. (англ.)
- Grube N., MacLeod B., Wanyerka P. A Commentary on the Hieroglyphic Inscriptions of Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 41. — Washington, D.C: Center for Maya Research, 1999. — P. 17-39. (англ.)
- Stuart D., Grube N. A New Inscription from Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 45. — Washington, D.C: Center for Maya Research, 2000. — P. 1- (англ.)
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nim Li Punit isp Nim Li Punit ruyini mista civilizaciyi maya v okruzi Toledo Beliz Nazva z movi maya kekchi perekladayetsya yak Velikij kapelyuh za zobrazhennya z odnij zi stel Nim Li PunitMajdanchik dlya gri u m yachKrayinaBelizRegionToledoIstoriyaDatuvannya350 830PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1976VidkrivachNorman Gammond Nim Li Punit u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva dostemenno nevidoma Bulo zasnovano v rannoklasichnij period des v seredini IV stolittya Todi zh navkolo nogo utvorilosya carstvo Vakaam tomu nizka vchenih vvazhaye sho Nim Li Punit takozh nazivavsya Vakaamom Rodyuchi grunti nayavnist znachnih lisiv otrimuvali derevinu ta tvarin zokrema cinnih ptahiv yaguariv ta blizkih dzherel pitnoyi vodi spriyali pidnesennyu derzhavi Naprikinci IV st misto pidpalo pid vpliv Teotiuakana V V st potrapilo pid vpliv Mutulskogo carstva prote dovoli shvidko perejshlo na bik Kanulskogo carstva Z VII st pidtrimuvalo dinastichni stosunki z carstvom K antu Znachnogo pidnesennya dosyaglo v chasi panuvannya ahava sho zbigayetsya z chasom gegemoniyi Kanulskogo carstva Vodnochas tut stav pomitnim kulturnim vpliv Shukuupskogo carstva Volodari Vakaama pochinayuchi z navit stali nosili golovnij ubir na kshtalt tyurbana yak v ahaviv Shukuupa Nezvazhayuchi na porazku Kanulya u 690 h rokah carstvo i misto Vakaam ne postrazhdali Mizh 721 ta 741 rokami za volodaryuvannya sposterigalosya nove pidnesennya sho vidobrazilosya u znachnomu sporudzhenni monumentiv Togo chasu naselennya mista stanovilo blizko 5 7 tisyach osib U 790 roci za ahava pochalosya nove vidrodzhennya derzhavi Zanepad mista zbigsya z kolapsom klasichnogo periodu Pripinilo svoye isnuvannya blizko 830 roku OpisZnahoditsya u peredgir yah na teritoriyi okrugu Toledo v 15 km na pivnichnij shid vid Lubaantun i priblizno v 40 km vid mista Punta Gorda administrativnogo centru okrugu Za svoyu arhitekturoyu budovi Nim Li Punita shozhi na sporudi Lubaantuna Ritualno administrativnij centr znahoditsya u pivnichnij chastini pam yatniki Osnovu skladaye velika plosha stupinchasta piramida zavvishki 12 2 m ta carskij palac Nepodalik roztashovano she 2 ploshi ta dekilka stupinchastih piramid i majdanchik dlya gri u m yach mizh pivnichnoyu ta pivdennoyu chastinami gorodisha U pivdennij chastini viyavleno hram piramidu u stili E grupi yaka bula zvedena u rannij period isnuvannya mista Okrim kultovogo priznachennya zastosovuvalasya dlya astronomichnih sposterezhen U hodi doslidzhennya starodavnoyi budovi Sporudi 7 sho vvazhayetsya carskim palacom viyavleno rannyu grobnicyu datovanu blizko 400 rokom Useredini pohovannya buli znajdeni chislenni keramichni posudini deyaki rechi mayut pohodzhennya ne z oblasti maya a z mista Teotiuakan U 2015 roci viyavleno grobnicyu chasiv kolapsu klasichnogo periodu de znajdeno chislenni artefakti sered yakih osoblivo viriznyayetsya zhadeyitova pidviska yaka ye drugim za rozmirom rizblenim virobom z zhadeyitu koli nebud znajdenim u Belizi na dumku deyakih vchenih navit u vsij oblasti maya Taki pidviski vakamski ahavi nosili na grudyah pid chas ritualnih krovopuskan U gorodishi viyavleno dekilka desyatkiv stel i yih fragmentiv ale lishe na deyakih pam yatnikah mistyatsya iyeroglifichni napisi Osoblivij interes yavlyayut steli 1 i 15 Stela Velikij kapelyuh PohovannyaIstoriya doslidzhenRuyini bulo vidkrito v berezni 1976 roku Normanom Gammondom z Kembridzhskogo universitetu Velika Britaniya Doslidnik D Palasio nadav yim nazvu Nim Li Punit za viyavleno zobrazhennya volodarya u golovnomu uboru chudernackoyi formi zvidsi Velikij kapelyuh Nadali rozkopki provodila Barbara MakLeod z Tehaskogo universitetu SShA U 1983 roci pislya trivalih doslidzhen rozrobiv mapu pam yatki Richard Levental U 1990 h rokah Dzhon Morris ta Huan Luyis Boner z departamentu arheologiyi Belizu provodili rozkopki Bilsh znachni arheologichni doslidzhennya zdijsneni fahivcyami Kalifornijskogo universitetu SShA na choli iz D Brasvellom u 2015 roci DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nim Li PunitHammond N Howarth S Wilk R The Discovery Exploration and Monuments of Nim Li Punit Belize Research Reports on Ancient Maya Writing No 40 Washington D C Center for Maya Research 1999 P 1 16 angl Grube N MacLeod B Wanyerka P A Commentary on the Hieroglyphic Inscriptions of Nim Li Punit Belize Research Reports on Ancient Maya Writing No 41 Washington D C Center for Maya Research 1999 P 17 39 angl Stuart D Grube N A New Inscription from Nim Li Punit Belize Research Reports on Ancient Maya Writing No 45 Washington D C Center for Maya Research 2000 P 1 angl Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 angl