портрет Володимир Борисович НиконовВладимир Борисович НиконовНародився5 листопада 1905 1905 11 05 Санкт ПетербургПомер9

|портрет=

Володимир Борисович Никонов
Владимир Борисович Никонов
Народився	5 листопада 1905(1905-11-05) Санкт-Петербург
Помер	9 червня 1987(1987-06-09) (81 рік) Научний, Бахчисарайський район
Країна	СРСР
Діяльність	астроном
Alma mater	Ленінградський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Кримська астрофізична обсерваторія
Науковий ступінь	Доктор фізико-математічсекіх наук
Науковий керівник	Неуймін
Відомі учні	Копилов
Нагороди	(1950), Державна премія СРСР (1971)

Володимир Борисович Никонов (рос. Владимир Борисович Никонов; 1905-1987) — радянський астроном, онук В.М.Бехтерєва.

Біографія

Народився в Санкт-Петербурзі. Його батько, , був письменником, поетом, драматургом, істориком культури і театральним критиком, мати — О.В.Бехтерєва-Никонова, була хірургом і старшою дочкою В.М.Бехтерєва.

У 1925 закінчив Ленінградський університет. У 1925-1926 працював обчислювачем у Головній геофізичній обсерваторії в Ленінграді, в 1929-1936 — старший науковий співробітник Астрономічного інституту (нині — Інститут теоретичної астрономії РАН), у 1936-1944 — завідувач відділом астрофізики цього інституту. З 1945 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР (з 1955 — завідувач відділом фізики зір, у 1958 році очолив відділ фізики зірок і галактик і керував ним до 1985).

Основні праці в області зоряної електрофотометрії. Ним були розроблені і під його керівництвом виготовлені перші в СРСР зоряний електрофотометр для спостереження зірок і електромікрофотометр для точної обробки фотографічних знімків зірок. У 1948 спільно з А.А.Калиняком та В.І.Красовським отримав перші зображення центральних областей Галактики в інфрачервоних променях. Брав участь у роботах експедицій з вибору місця для Кримської астрофізичної обсерваторії і в її створенні. Очолював Комітет з будівництва 2,6-метрового телескопу. Раніше брав участь у виборі місця для спорудження Абастуманської астрофізичної обсерваторії АН ГРСР, а потім в її обладнанні і розробці наукової програми. Очолював астрофізичну експедицію в Чилі зі спостереження зірок південного півкулі.

Лауреат премії ім. Ф.Бредіхіна АН СРСР за роботу «Досвід побудови фундаментального каталогу фотоелектричних колірних еквівалентів зірок спектральних типів В8 і В9» (1950); лауреат Державної премії СРСР (1971).

На честь ученого названий астероїд 2386 Никонов.

Посилання

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Никонов Владимир Борисович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)