Ненаситець, Ненаситецький поріг, Ревучий, Дід-поріг — дніпровський поріг, що був посередині порожнистої частини Дніпра. Козаки його називали Дідом. Це був найбільший й найстрашніший з усіх Дніпрових порогів. Шум Діда було чуть за 10 кілометрів, а в тиху погоду — 15-20 кілометрів.
Ненаситець | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Мапа порогу Ненаситець | ||||
48°12′07″ пн. ш. 35°11′20″ сх. д. / 48.202138100027774215° пн. ш. 35.18895150002777683° сх. д.Координати: 48°12′07″ пн. ш. 35°11′20″ сх. д. / 48.202138100027774215° пн. ш. 35.18895150002777683° сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
Розташування | Дніпропетровська область | |||
Тип | річковий поріг | |||
Русло | річка Дніпро | |||
![]() Ненаситець Ненаситець (Україна) | ||||
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekUxTHlWRU1DVTVOQ1ZFTUNWQ1JDVkVNU1U1TmlWRU1DVkNSaVZFTVNVNE1DVkVNQ1ZDUlNWRU1DVkNNaVZFTVNVNU5sOGxSREFsUWtZbFJEQWxRa1VsUkRFbE9EQWxSREFsUWtVbFJEQWxRak1sUkRBbFFqZ3VhbkJuTHpJeU1IQjRMU1ZFTUNVNU5DVkVNQ1ZDUkNWRU1TVTVOaVZFTUNWQ1JpVkVNU1U0TUNWRU1DVkNSU1ZFTUNWQ01pVkVNU1U1Tmw4bFJEQWxRa1lsUkRBbFFrVWxSREVsT0RBbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqTWxSREFsUWpndWFuQm4uanBn.jpg)
Географія
Протяжність порогу становила 2 453,64 метрів (1 150 саженів), ширина — 1 064,67 метрів (499 саженів). Цей поріг перетинав течію дванадцятьма скелями, або лавами — Рваною, Службою, Гостренькою, Одинцевською, Рогіжною, Буравленою, Булгарською, Богатирською, Довгополою, Казанцовою, Мокрими Кладями і Рогатою.
Протягом версти по всій ширині Дніпра були розкидані величезні скелі, кам'яні брили, величезні камені і безліч дрібних. Вода між ними з шаленою швидкістю мчить вниз, розбиваючись в пил. Вона вирує, мов у великому котлі, і з завихреннями, закрутами, білими бурунами, вал за валом, з шаленою швидкістю скочується вниз.
Посередині між скелями існував так званий «козацький хід». Також існувало два канали — «Старий» канал 320 метрів довжиною, зі шлюзами, вибитий в граніті, а також «Новий» канал з накидного каменю 1 500 метрів довжиною.
Також на Ненаситцеві був найбільший водоспад, розташований ближче до правого берега, його висота сягала 7 метрів. Фарватер Дніпра у вирі, що слідував за водоспадом, становив приблизно 40 метрів завглибшки. Це місце порога козаки називали «пеклом», цей вир був найстрашнішим місцем в Ненаситецькому порозі. Лоцмани казали: «Попавсь у пекло — буде тобі і холодно, і тепло». Також існувало погане місце на Ненаситецькому порозі — глибока яма з каменем перед нею, так звана Сцикуха. Лоцмани казали: «Як ти її не стережись, а вона тебе все-таки обсцикне».
З усіх дев'яти порогів тільки один Ненаситецький ніколи не замерзав зимою через надзвичайно сильну течію води.
Від правого, високого, скелястого берега віддходить й впирається у поріг скеля , або Царицина скеля, із якої відкривався вид на увесь поріг, як на долоні.
Історія
Поріг був дуже важкий для судноплавства. Як казав Костянтин VII Багрянородний: «В цьому порозі ідуть до берега; виборні люди висаджуються, ідуть для сторожі; стоять на сторожі з усією повністю, зважаючи на печенігів. Інші, захопивши з човнів свої речі, ведуть своїх рабів у кайданах 6 000 кроків далі, поки перейдуть поріг. Далі одні тягнуть човни, інші несуть на плечах, поки поминуть поріг. Минувши, спускають їх у річку, і поклавши вантаж, сідають і знов пливуть.»
Коло Ненаситецького порогу людина жила і в кам'яну, і в бронзову, і в залізну добу передісторичних часів, а також в історичні часи, близькі до нас, підтвердженням чого є численні знахідки.
В 1737 р. на правому березі Дніпра супроти Ненаситецького порога козаками було споруджено «от россіян ретраншмент з редутами» площею 50 гектар. В 1741 р. коло цього ретраншменту виникло поселення «из малороссийских козаков и крестьян». Згодом, в 1780 р., біля ретраншменту, було засновано село Миколаївка (сучасне найменування — Микільське-на-Дніпрі).
Цікаві факти
Письменник і публіцист припускає, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від Хортиці й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Саме одну з таких назв мав Ненаситець.
Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».
Галерея
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkpsTHlWRU1DVTVSQ1ZFTUNWQ05TVkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE1TVkVNQ1ZDT0NWRU1TVTRNaVZFTUNWQ05TVkVNU1U0TmlWRU1TVTRRMThsUkRFbE9EQWxSREFsUWpVbFJEQWxRaklsUkRFbE9ETWxSREVsT0RjbFJEQWxRamdsUkRBbFFqbGZKVVF3SlVJMEpVUXhKVGsySlVRd0pVSTBMbXB3Wnk4eU1qQndlQzBsUkRBbE9VUWxSREFsUWpVbFJEQWxRa1FsUkRBbFFqQWxSREVsT0RFbFJEQWxRamdsUkRFbE9ESWxSREFsUWpVbFJERWxPRFlsUkRFbE9FTmZKVVF4SlRnd0pVUXdKVUkxSlVRd0pVSXlKVVF4SlRnekpVUXhKVGczSlVRd0pVSTRKVVF3SlVJNVh5VkVNQ1ZDTkNWRU1TVTVOaVZFTUNWQ05DNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Див. також
Джерела та література
- Я. В. Верменич. Ненаситецький поріг, Ненаситець, Ревучий, Розбійник, Дід // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 368. — .
- Гетьмани України, Харків, Промінь, 2007, стор.9.
- Яворницький Д. І. «Дніпрові пороги». Дніпропетровськ, Промінь, 1989, стор. 51-53.
- Омельченко Г. М. "Спогади лоцмана порогів Дніпрових. — Днепропетровськ: Січ, 1998 р., стор. 91
Посилання
- Міщенко Т. Дніпрові пороги: дивовижне гірське утворення. Портал «ДніпроКультура»
- Чабан М. Як угамували Ненаситець // . – 2009.– № 5.– С. 7.
- Ребро П. «Т. Шевченко і Запоріжжя: доповіді, статті, вірші, хроніка». Кн.2 / П. П. Ребро. – Запоріжжя : «Байда», 2007. – 120 с.
- «Оксана Забужко про заповіт Шевченка», програма «ЛітПроСвіт», 2017 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет