Неметалі́чні вклю́чення — хімічні сполуки металів з неметалами, що знаходяться в сталі та сплавах у вигляді окремих фаз.
Джерела походження включень
Неметалічні включення з'являються через цілий ряд фізико-хімічних явищ, що проходять у розплавленому та твердому металі в процесі його виробництва.
Усі неметалічні включення, що утворюються в результаті тих чи інших реакцій, що мають місце в процесі виробництва металу, зазвичай називають природними. До них відносять оксиди, сульфіди, нітриди та фосфіди.
Окрім природних включень в металі присутні також частинки шлаку, вогнетривів, матеріалів ливарної форми, тобто ті речовини, з якими метал безпосередньо контактує у виробництві. Такі неметалічні включення називають сторонніми, або випадковими.
Більшу частину включень в металі відновлюваної плавки складають включення, що утворилися в результаті зниження розчинності домішок при охолодженні та затвердінні металу. Окрім природних включень, в металі відновлюваної плавки присутні також сторонні включення.
Сучасний рівень технології виробництва сталі дозволяє значною мірою видалити із металу природні й сторонні включення. Однак їх загальний вміст у різних сталях коливається у широких межах й значно впливає на властивості металу.
Класифікація неметалічних включень
Неметалічні включення розділяються за хімічним та мінералогічним складом, витривалості та походженню. За своїм хімічним складом неметалічні включення поділяються на такі групи:
- Оксиди (прості — FeO, MnO, Cr2O3, SiO2, Al2O3, TiO2 та інші; складні — FeO·Fe2O3, FeO·Al2O3, FeO·Cr2O3, MgO·Al2O3, 2FeO·SiO2 та інші);
- Сульфіди (прості — FeS, MnS, Al2S3, CaS, MgS, Zr2S3 та інші; складні — FeS·FeO, MnS·MnO и др.);
- Нітриди (прості — ZrN, TiN, AlN, CeN та інші; складні — Nb(C, N), V(c, N) та інші), що зустрічаються у легованих сталях, мають у своєму складі потужні нітридоутворюючі елементи: титан, Алюміній, Ванадій, Церій та інші;
- Фосфіди (Fe3P, Fe2P и др.)
Найбільшу кількість включень у металі складають Оксиди та Сульфіди, бо вміст фосфору низький. Нітриди зазвичай присутні у спеціальних сталях, що містять елементи з високою спорідненістю до азоту.
За мінералогічним складом кисневі включення поділяються на такі основні групи:
- вільні Оксиди — FeO, MnO, Cr2O3, SiO2 (Кварц), Al2O3 (Корунд) та інші;
- шпінелі — складні Оксиди, що створені дво- та трьовалентними металами. До цієї групи належать ферити, хроміти й алюмінати.
- силікати, що присутні в сталі у вигляді скла, утворюються за допомогою чистого SiO2 або SiO2 із домішками у ньому оксидів заліза, марганцю, хрому, алюмінію, вольфраму, а також кристалічних силікатів. Силікати створюють найбільшу групу неметалічних включень. У рідкій сталі неметалічні включення знаходяться у твердому або рідкому стані в залежності від їх температури плавлення.
За витривалістю неметалічні включення поділяють на стійкі та нестійкі. До нестійких належать включення, що розчиняються у розбавлених кислотах не більш 10%-ної концентрації. Нестійкими є сульфіди заліза й марганцю, а також деякі вільні оксиди.
Сучасний рівень дозволяє у значній мірі видалити з металу різні включення. Однак загальний їх вміст у різних сталях коливається в широких межах й значно впливає на властивості метала.
Вплив неметалічних включень на властивості сталі та сплавів
Сучасні способи та сплавів не надають можливості отримати Метал, що не має неметалічних включень. Більша чи менша кількість включень існує у будь-якій сталі відповідно до її складу та умовами виробництва. Звичайно кількість неметалічних включень в сталі не перевищує 0,1%. Однак у зв'язку з їх малими розмірами кількість включень у металі дуже велика.
Неметалічні включення в сталі порушують однорідність її структури, тому їх вплив на механічні та інші властивості може бути значним. При деформації у процесі вальцювання, , штамповки неметалічні включення, особливо неправильної форми з гострими краями та кутами, відіграють роль концентраторів напруги та можуть спричинити створення тріщин, що є осередком наступного руйнування сталі.
Вирішальне значення при вивченні впливу неметалічних включень на якість сталі мають їх властивості: розмір, форма, хімічні та фізичні характеристики, а також характер розташування по відношенню до литого металу. Вказані властивості включень залежать від хімічного складу сталі, методу її виплавки й для заданої марки сталі можуть змінюватись у широких межах навіть для однакового способу її .
Дотепер для аналізу неметалічних включень розроблені та широко використовуються різні методи, що дозволяють з великою точністю визначити склад, структуру и вміст неметалічних включень у сталі й сплавах як з виділенням їх із металу, так і в твердому металі.
Література
- А.П. Гуляев. Металловедение. Учебник для ВУЗов. 6-е изд.,перераб. и дополн. – М: «Металлургия», 1986 – 544 с.
- Н.А. Смирнов. Современные методы анализа и контроля продуктов производства. 2-е изд., дополн. и перераб. – М: «Металлургия», 1985 – 256 с.
- Лаборатория металлографии/Под ред.Лившица Б.Г. – М: Гос. научно-техн. изд-во лит-ры по черной и цветной металлургии, 1957 – 696 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemetali chni vklyu chennya himichni spoluki metaliv z nemetalami sho znahodyatsya v stali ta splavah u viglyadi okremih faz Dzherela pohodzhennya vklyuchenNemetalichni vklyuchennya z yavlyayutsya cherez cilij ryad fiziko himichnih yavish sho prohodyat u rozplavlenomu ta tverdomu metali v procesi jogo virobnictva Usi nemetalichni vklyuchennya sho utvoryuyutsya v rezultati tih chi inshih reakcij sho mayut misce v procesi virobnictva metalu zazvichaj nazivayut prirodnimi Do nih vidnosyat oksidi sulfidi nitridi ta fosfidi Okrim prirodnih vklyuchen v metali prisutni takozh chastinki shlaku vognetriviv materialiv livarnoyi formi tobto ti rechovini z yakimi metal bezposeredno kontaktuye u virobnictvi Taki nemetalichni vklyuchennya nazivayut storonnimi abo vipadkovimi Bilshu chastinu vklyuchen v metali vidnovlyuvanoyi plavki skladayut vklyuchennya sho utvorilisya v rezultati znizhennya rozchinnosti domishok pri oholodzhenni ta zatverdinni metalu Okrim prirodnih vklyuchen v metali vidnovlyuvanoyi plavki prisutni takozh storonni vklyuchennya Suchasnij riven tehnologiyi virobnictva stali dozvolyaye znachnoyu miroyu vidaliti iz metalu prirodni j storonni vklyuchennya Odnak yih zagalnij vmist u riznih stalyah kolivayetsya u shirokih mezhah j znachno vplivaye na vlastivosti metalu Klasifikaciya nemetalichnih vklyuchenNemetalichni vklyuchennya rozdilyayutsya za himichnim ta mineralogichnim skladom vitrivalosti ta pohodzhennyu Za svoyim himichnim skladom nemetalichni vklyuchennya podilyayutsya na taki grupi Oksidi prosti FeO MnO Cr2O3 SiO2 Al2O3 TiO2 ta inshi skladni FeO Fe2O3 FeO Al2O3 FeO Cr2O3 MgO Al2O3 2FeO SiO2 ta inshi Sulfidi prosti FeS MnS Al2S3 CaS MgS Zr2S3 ta inshi skladni FeS FeO MnS MnO i dr Nitridi prosti ZrN TiN AlN CeN ta inshi skladni Nb C N V c N ta inshi sho zustrichayutsya u legovanih stalyah mayut u svoyemu skladi potuzhni nitridoutvoryuyuchi elementi titan Alyuminij Vanadij Cerij ta inshi Fosfidi Fe3P Fe2P i dr Najbilshu kilkist vklyuchen u metali skladayut Oksidi ta Sulfidi bo vmist fosforu nizkij Nitridi zazvichaj prisutni u specialnih stalyah sho mistyat elementi z visokoyu sporidnenistyu do azotu Za mineralogichnim skladom kisnevi vklyuchennya podilyayutsya na taki osnovni grupi vilni Oksidi FeO MnO Cr2O3 SiO2 Kvarc Al2O3 Korund ta inshi shpineli skladni Oksidi sho stvoreni dvo ta trovalentnimi metalami Do ciyeyi grupi nalezhat feriti hromiti j alyuminati silikati sho prisutni v stali u viglyadi skla utvoryuyutsya za dopomogoyu chistogo SiO2 abo SiO2 iz domishkami u nomu oksidiv zaliza margancyu hromu alyuminiyu volframu a takozh kristalichnih silikativ Silikati stvoryuyut najbilshu grupu nemetalichnih vklyuchen U ridkij stali nemetalichni vklyuchennya znahodyatsya u tverdomu abo ridkomu stani v zalezhnosti vid yih temperaturi plavlennya Za vitrivalistyu nemetalichni vklyuchennya podilyayut na stijki ta nestijki Do nestijkih nalezhat vklyuchennya sho rozchinyayutsya u rozbavlenih kislotah ne bilsh 10 noyi koncentraciyi Nestijkimi ye sulfidi zaliza j margancyu a takozh deyaki vilni oksidi Suchasnij riven dozvolyaye u znachnij miri vidaliti z metalu rizni vklyuchennya Odnak zagalnij yih vmist u riznih stalyah kolivayetsya v shirokih mezhah j znachno vplivaye na vlastivosti metala Vpliv nemetalichnih vklyuchen na vlastivosti stali ta splavivSuchasni sposobi ta splaviv ne nadayut mozhlivosti otrimati Metal sho ne maye nemetalichnih vklyuchen Bilsha chi mensha kilkist vklyuchen isnuye u bud yakij stali vidpovidno do yiyi skladu ta umovami virobnictva Zvichajno kilkist nemetalichnih vklyuchen v stali ne perevishuye 0 1 Odnak u zv yazku z yih malimi rozmirami kilkist vklyuchen u metali duzhe velika Nemetalichni vklyuchennya v stali porushuyut odnoridnist yiyi strukturi tomu yih vpliv na mehanichni ta inshi vlastivosti mozhe buti znachnim Pri deformaciyi u procesi valcyuvannya shtampovki nemetalichni vklyuchennya osoblivo nepravilnoyi formi z gostrimi krayami ta kutami vidigrayut rol koncentratoriv naprugi ta mozhut sprichiniti stvorennya trishin sho ye oseredkom nastupnogo rujnuvannya stali Virishalne znachennya pri vivchenni vplivu nemetalichnih vklyuchen na yakist stali mayut yih vlastivosti rozmir forma himichni ta fizichni harakteristiki a takozh harakter roztashuvannya po vidnoshennyu do litogo metalu Vkazani vlastivosti vklyuchen zalezhat vid himichnogo skladu stali metodu yiyi viplavki j dlya zadanoyi marki stali mozhut zminyuvatis u shirokih mezhah navit dlya odnakovogo sposobu yiyi Doteper dlya analizu nemetalichnih vklyuchen rozrobleni ta shiroko vikoristovuyutsya rizni metodi sho dozvolyayut z velikoyu tochnistyu viznachiti sklad strukturu i vmist nemetalichnih vklyuchen u stali j splavah yak z vidilennyam yih iz metalu tak i v tverdomu metali LiteraturaA P Gulyaev Metallovedenie Uchebnik dlya VUZov 6 e izd pererab i dopoln M Metallurgiya 1986 544 s N A Smirnov Sovremennye metody analiza i kontrolya produktov proizvodstva 2 e izd dopoln i pererab M Metallurgiya 1985 256 s Laboratoriya metallografii Pod red Livshica B G M Gos nauchno tehn izd vo lit ry po chernoj i cvetnoj metallurgii 1957 696 s Posilannya