Національний літературно меморіальний музей Г С Сковороди музей присвячений життю та творчості Григорія Сковороди та мем

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
	50°09′25″ пн. ш. 35°46′06″ сх. д. / 50.15715681989460961° пн. ш. 35.768561629879989994° сх. д.Координати: 50°09′25″ пн. ш. 35°46′06″ сх. д. / 50.15715681989460961° пн. ш. 35.768561629879989994° сх. д.
Тип	пам'ятка культури і об'єкт культурної спадщини
Присвячено	Сковорода Григорій Савич
Країна	Україна
Розташування	Сковородинівка
Адреса	62241 вул. Приозерна, 3
Засновано	1972
Директор	d
Сайт	skovorodamuseum.com.ua
	Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)
	Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у Вікісховищі

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди — музей, присвячений життю та творчості Григорія Сковороди, та меморіальний комплекс пам'яток від XVIII століття в селі Сковородинівка Харківської області. Заснований 1972 року. Музейне зібрання налічувало кілька тисяч експонатів. На території комплексу у 18,2 гектари були розміщені пам'ятки історії, архітектури, монументального та садово-паркового мистецтва XVIII століття національного значення. 6 травня 2022 року приміщення музею зруйновано прямим влучанням російської ракети.

Історія

У селі Сковородинівка (раніше Пан-Іванівка) Сковорода провів останні чотири роки свого життя в маєтку поміщиків Ковалівських, рід яких походить із польської шляхти. Сюди мандрівний філософ потрапив завдяки приятелюванню з сином пана Івана Андрієм Ковалівським, тодішнім власником хутора та маєтку.

Вперше ідею створення в Пан-Іванівці музею Сковороди висловив академік Дмитро Багалій у листі до Наркому освіти Г. Гринька від 24 січня 1922 року, разом з іншими пропозиціями щодо вшанування філософа. Але музей відкрили за півстоліття: у 1972 році, до 250-річчя з дня народження Сковороди, у будинку поміщиків Ковалівських, спорудженому у XVIII столітті як садовий павільйон. До 1972 року у будинку розміщувалася школа, у 1960 році в одній з кімнат було створено меморіальний музей на громадських засадах.

Експонати для новоствореного державного музею збирали співробітники Харківського історичного музею. Вони побували в бібліотеках і музеях Москви, Ленінграда, Києва, Харкова. Книги для музею виділила, зокрема, бібліотека імені Леніна (Москва), бібліотека суспільних наук Академії наук СРСР, бібліотека Академії наук СРСР, (наукова бібліотека Харківського університету). Київський музей західного мистецтва виділив для сковородинівського музею рідкісні гравюри XVIII сторіччя, що зображують міста Європи, в яких побував Сковорода. Харківський художній музей передав скульптурний твір Лансере, що відображає епізоди з життя козаків. Музей придбав твори Сковороди («Басни Харьковскіе»), ювілейне видання творів Сковороди 1894 року та іншу літературу. Також було створено та передано картини (Леоніда Шматька) «Сковорода серед селян», малюнок Віктора Вихтинського «Сковорода біля колегіуму».

Експозиція, створена за радянських часів, була в музеї до 2000 року, коли почалась реставрація споруди. У 2006 році було відкрито нову експозицію, керував її створенням знавець біографії та праць філософа Леонід Ушкалов.

18 червня 2008 року указом Президента України музей отримав статус національного.

Експозиція

Експозиція була представлена в чотирьох залах. Перші два зали музею присвячені біографії та творчості Сковороди, третій зал — вшануванню філософа. Остання кімната — меморіальна («спокійна келія»).

В експозиції музею — живописні і графічні картини, предмети побуту, одяг, який носили в ті часи, видання творів та книги про Сковороду. Інтер'єри прикрашали вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки. Зокрема, в експозиції були представлені:

макети будинку (Києво-Могилянської академії), Харківського колегіуму
гравюри та літографії XVIII століття
скульптура Сковороди авторства Ігоря Ястребова
автограф вірша «Сон», твору «Начальная дверь к христианскому добронравию» та інших творів
переданий 1972 р. Чернігівським історичним музеєм англійський срібний годинник XVIII ст., яким міг користуватись Сковорода
мапа з місцями мандрувань Сковороди
скрипка, на якій, за переказом, грав Сковорода та інші музичні інструменти
скриня поміщиків Ковалівських, якою поет користувався

У меморіальній кімнаті була відтворена обстановка того часу: секретер, стілець, письмовий прилад, настільний годинник, підсвічник, скриня, одяг, копія ліжка того ж часу, фамільна розписна скриня Ковалівських, слобожанська ікона Богородиці XIX ст., копія світильника XVIII ст.

Територія комплексу

Окрім паркового будинку, у якому розміщено експозицію музею, до садибно-паркового ансамблю входять садибний будинок, комора та парк.

Парк розташований у мальовничій місцевості по схилах двох озеленених балок зі штучними водоймами, його розбито у вигляді майже досконалого квадрата зі сторонами 150 метрів, в центрі якого перетинаються сім липових алей-променів. Паралельно ним униз спускаються зі сходу й заходу по алеї.

У парку збереглися криниця, місце першого поховання філософа (2006 року встановлено меморіальну дошку роботи (Сейфаддіна Гурбанова)), також будинок контори управляючого (на підвалинах основного будинку Ковалівських) та поміщицька клуня. У 1972 році встановлено пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе та пам'ятний знак біля дуба скульпторів Любові Жуковської та Дмитра Сови, у 2007 році з'явилася скульптурна «філософська алея».

Меморіальний комплекс — пам'ятка історії національного значення, взята на облік постановою КМУ від 03.09.2009 № 928, охоронний № 200024-Н.

Знищення

Напередодні війни у будівлі тривали реставраційні роботи в рамках підготовки до 300-річчя Сковороди. 6 травня 2022 року о 23 годині під дах музею влучила російська ракета, виникла пожежа. Вогонь охопив усі приміщення, отримав поранення охоронець. Вигоріло 280 кв метрів, втім зовнішні стіни будівлі уціліли. З-під попелу дістали статую поета, яка стояла в одній з кімнат. Також не постраждала могильна плита і бюст авторства Кавалерідзе, які розташовані на певній відстані від будівлі. Найцінніші експонати з музею перемістили заздалегідь у безпечне місце.

Міністерство оборони Російської Федерації відзвітувало про авіаудар по Сковородинівці, назвавши її «Сковородниково» і заявивши, що там був військовий пункт управління.

Пожежа в ніч на 7 травня
Наслідки влучання всередині будівлі
Будівля музею після пожежі

Відновлення

Попри значні руйнування будівлі, реставратори вважають, що будівлю можна відбудувати.

Міністерство культури в межах проєкту «Збережіть українську культуру» розпочало збір 112 мільйонів гривень на відновлення музею.

За оцінкою Завідувача Харківської філії реставраційного центру України Сергія Омельника, пошкодження вцілілої скульптури Сковороди авторства Ігоря Ястребова незначні і скульптуру можна реставрувати.

У вересні 2022 року Укрпошта презентувала благодійний поштовий блок «Сад божественних пісень. До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди» й конверт «Національний літературно-меморіальний музей ім. Григорія Сковороди. Перший день». 15 гривень з продажу кожного поштового блоку або 7,5 млн грн., які планується зібрати, Укрпошта пообіцяла спрямувати на відновлення музею.

У грудні 2022 року Міністерство культури України повідомило, що 50 тисяч доларів на заходи з консервації музею має надати ЮНЕСКО й 450 тисяч гривень на проведення науково-проєктних робіт, необхідних задля відновлення будівлі, виділить з обласного бюджету Харківська військова адміністрація.

Заходи на території музею

У музеї проводилися наукові конференції, присвячені видатному українському філософу, та різні культурні події. У липні традиційним став фестиваль «Сьогодні Купала, а завтра Івана». У 2012 році започатковано літературно-мистецький фестиваль «De libertate», гаслом якого є «Свобода творчості». З 2013 року проходив «ApPleinAir» або «Яблучний пленер» — мистецькі та розважальні заходи з використанням яблук чи їхнього образу.

1 грудня 2017 року у музеї з нагоди 295-річчя з дня народження Григорія Сковороди відбулась урочиста церемонія з підняття прапорів країн Європи (Італії, Австрії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Німеччини), в яких він побував.

У вестибюлі музею проводилися тимчасові тематичні виставки.

Примітки

Путівник, 1972, с. 3.
. УНІАН. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 19.11.2022.
Бакай С. Ю. Вшанування пам'яті видатного українського педагога Григорія Сковороди у ХХ столітті (за архівними матеріалами) до 295-річниці з дня народження [ 2022-11-18 у Wayback Machine.] // Традиційна культура в умовах глобалізації: сучасний дискурс щодо збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 23–24 черв. 2017 р. / Упр. культури і туризму Харк. Обл. держ. адмін-ї, Харк. Обл-й орг-метод. центр культури і мист-ва. — Харків, 2017. — С. 10.
Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди: Путівник / Авт. тексту. Т. М. Борисова. — Харків: Прапор, 1986. — С. 3.
. Слобідський край. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
Лесь Белей (28 вересня 2022). . КУНШТ. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Путівник, 1972, с. 3-20.
. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Дудко Д. М. Загадка скрипки Сковороди // Вечірній Харків. — 02.08.1989.
Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія) | Читомо. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 15 листопада 2022.
. 7 чудес України. 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 17 листопада 2022.
. Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
. www.mediaport.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
. Українська правда. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Война: Семьдесят третий день. Онлайн «Медузы». Meduza. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2023. (Першоджерело: пост Міноборони Росії [Архівовано 2022-05-08 у Archive.is]).
. Збережіть українську культуру (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Цьомик, Ганна (1 листопада 2022). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Укрпошта презентує благодійний поштовий випуск до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Ukrposhta (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
. Читомо (укр.). 5 серпня 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
. Слобідський край (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
. kharkivoda.gov.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
На Харківщині в музеї Григорія Сковороди підняли прапори країн Європи [ 2017-12-04 у Wayback Machine.] // Укрінформ. 02.12.2017.

Джерела та література

Скрипник П. І. Сковороди Г. С. Меморіальний комплекс // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 609. — .
Літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди: Путівник / Авт. тексту. Т.М. Борисова. — Харків : Прапор, 1972. — 23 с.
Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди: Путівник / Авт. тексту. Т. М. Борисова. — Харків: Прапор, 1986. — 62 с

Посилання

www.skovorodamuseum.com.ua — офіційний сайт «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди». (укр.)
Віртуальна екскурсія
Що вціліло з особистих речей Сковороди після атаки ракетою і як відбудовуватимуть музей. ТСН.ua

[FOOTNOTEПутівник19723-1] Путівник, 1972, с. 3.

[unian_2022_05_07-2] . УНІАН. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 19.11.2022.

[3] Бакай С. Ю. Вшанування пам'яті видатного українського педагога Григорія Сковороди у ХХ столітті (за архівними матеріалами) до 295-річниці з дня народження [ 2022-11-18 у Wayback Machine.] // Традиційна культура в умовах глобалізації: сучасний дискурс щодо збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 23–24 черв. 2017 р. / Упр. культури і туризму Харк. Обл. держ. адмін-ї, Харк. Обл-й орг-метод. центр культури і мист-ва. — Харків, 2017. — С. 10.

[4] Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди: Путівник / Авт. тексту. Т. М. Борисова. — Харків: Прапор, 1986. — С. 3.

[5] . Слобідський край. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

[6] Лесь Белей (28 вересня 2022). . КУНШТ. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[7] . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[FOOTNOTEПутівник19723-20-8] Путівник, 1972, с. 3-20.

[:0-9] . Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[10] Дудко Д. М. Загадка скрипки Сковороди // Вечірній Харків. — 02.08.1989.

[11] Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія) | Читомо. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 15 листопада 2022.

[:2-12] . 7 чудес України. 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 17 листопада 2022.

[13] . Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[14] . www.mediaport.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[15] . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.

[16] . 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[17] . Українська правда. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.

[18] . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[:1-19] . 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[20] . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[meduza_2022_05_07-21] Война: Семьдесят третий день. Онлайн «Медузы». Meduza. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2023. (Першоджерело: пост Міноборони Росії [Архівовано 2022-05-08 у Archive.is]).

[22] . Збережіть українську культуру (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[23] Цьомик, Ганна (1 листопада 2022). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.

[24] Укрпошта презентує благодійний поштовий випуск до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Ukrposhta (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.

[25] . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.

[26] . Читомо (укр.). 5 серпня 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[27] . Слобідський край (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[28] . kharkivoda.gov.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.

[29] . https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[30] На Харківщині в музеї Григорія Сковороди підняли прапори країн Європи [ 2017-12-04 у Wayback Machine.] // Укрінформ. 02.12.2017.