Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У Швеції міська територія або тарторт (буквально: "щільна місцевість") містять щонайменше 200 мешканців і можуть бути містом, або великим селом. Це чисто статистична концепція, не визначена ні муніципальними ,ні повітовими межами. Міські території, що називаються містами (шведська: стад) для статистичних цілей мають мінімум 10 000 жителів. У 2010 році в Швеції було 1956 міських районів, охоплюючих 85% шведського населення.
Міський район - це англійський переклад шведського терміну tätort. Проте офіційним терміном англійською мовою, який використовує Статистичне управління Швеції, є "місцевість" (шведська мова:ort).
Історія
До початку ХХ століття лише містечка вважалися міськими районами. Забудована територія та муніципальна структура, як правило, майже збігаються. Урбанізація та індустріалізація створили, однак, багато нових населених пунктів без офіційного статусу міста. Нові околиці виросли просто за межею міста, будучи де-факто міським, але де-юре сільським. Це створило статистичну проблему. Перепис 1910 року вніс поняття "густонаселені населені пункти в сільській місцевості". Термін "tätort" (буквально "щільне місце") був введений в 1930 році. Муніципальні агломерації поставили все більше сільських районів у межах міських муніципалітетів, що було іншою стороною тієї ж проблеми. Адміністративні кордони фактично не підходять для визначення сільського та міського населення. З 1950 р. Сільські та міські райони мали бути відокремлені навіть у межах міста, як, наприклад, величезна пустеля навколо Кіруни була оголошена "містом" у 1948 році. З 1965 року враховуються лише "неадміністративні населені пункти", незалежно від муніципальних і повітових кордонів. У 1971 році "місто" було скасовано як тип муніципалітету.
Термінологія
Міські райони у значенні "tätort" визначаються незалежно від поділу на округи та муніципалітети, і визначаються виключно за щільністю населення. На практиці більшість посилань у Швеції належать муніципалітетам, а не містам, що ускладнює міжнародне порівняння. Більшість муніципалітетів містять багато населених пунктів (до 26 у муніципалітеті Крістіанстад), але деякі населені пункти, з іншого боку, є муніципальними. Місто Стокгольм розкинувся у 11 муніципалітетах.
Порівнюючи населення різних міст,потрібно віддавати перевагу популяції муніципалітету. Населення, наприклад, Стокгольму, має становити близько 1,2 млн., а не приблизно 800 000 муніципалітету, а Лунд - приблизно 75 000, ніж близько 110 000.
Шведські визначення
Терміни, що використовуються для статистичних цілей
- Tätort (українська: міська територія або місцевість) є центральною концепцією, що використовується в статистиці. Визначення узгоджено в країнах Північної Європи. Міська територія - це будь-яке селище чи місто з населенням щонайменше 200 осіб, де відстань від будинків до річок, парків, доріг, тощо не перевищує 200 метрів. Розмежування місцевостей здійснює Статистичне управління Швеції кожні п'ять років.
- Småort (українська: менша місцевість) - сільська місцевість з населенням від 50 до 99 чоловік де не більше 150 метрів між будинками. Ця концепція рідко використовується за межами області статистики, де вона використовується для розрахунків трохи нижче граничного значення, визначеного для tätort.
- Centralort (українська: центральна місцевість) в основному використовується в сенсі муніципального центру та адміністрації області.
Популярні та традиційні терміни
- Storstad (українська: столична область, буквально "велике місто") - це термін, який звичайно зарезервований для трьох найбільших міст Швеції: Стокгольм, Гетеборг та Мальме. Статистика Швеції використовує термін столичної зони (шведський: storstadsområde) для цих трьох міст та їх найближчого оточення та муніципалітетів.
- Stad (українська: місто) знаходиться в контексті статистики,територія обмежена міськими районами з населенням понад 10 000. [ Судячи з усього, термін stad був застарілим з 1971 року, і в даний час в основному використовується для опису місцевостей, які раніше були привілейовані містами. Статистична категорія "велике місто", яку використовує Статистичне управління Швеції включає муніципалітети з населенням понад 90 000 населення в радіусі 30 км від центру муніципалітету. Існує також категорія медельстора стад "середнього великого міста".
- Köping (українська: місто-ринок) також був скасований як офіційний термін у 1971 році у державному та статистичному контексті, і його рідко використовують непрофесіонали, хоча він зберігся як частина назв кількох невеликих міст. Значення - це місцевість, яка має посередницький правовий статус нижче рівня міста.
- Municipalsamhälle (українська: муніципальна громада) був терміном вживаним між 1875 і 1971 роками, але він більше не використовується за межами історичних контекстів. У 1863 році Швеція була розділена на 2500 муніципалітетів, з яких 89 були містами, 8 - ринковими містами (кіпінгар) та іншими сільськими муніципалітетами ("landskommuner"). "Муніципалітет" був адміністративним центром для одного чи декількох сільських міст з особливими правилами та привілеями. Термін здавався застарілим у 1971 році, коли різні типи муніципалітетів були відкинуті та запроваджено стандартну форму для всіх муніципалітетів.
- Samhälle (українська: спільнота) є загальною концепцією, яка використовується для міських територій, які посередньо розміщені між містом та селом. Термін "samhälle" також використовується шведською мовою для позначення "суспільства", "спільноти".
- By (українська: село) це традиційний термін, але в розмовному використанні він може відноситися до передмістя чи міста значного розміру. Якщо взагалі використовується в контексті статистики, то слід припустити, що розмір by менше, ніж у småort. (Необхідно не плутати з тим же словом на датському та норвезькому мовах, де це означає місто, тоді як село називається ландси).
Сезонні райони та околиці
- Fritidshusområde (українська: сезонна зона) в статистичному контексті має територію з менш ніж 50 постійними мешканцями, але принаймні 50 будинків, що відповідають критерію, що не перевищує 150 метрів. Близько третини шведських "другорядних будинків" знаходяться в таких районах. Цей термін належить також до повсякденного використання, хоча й менш суворо визначається.
Статистика
Розмежування місцевостей здійснює Статистичне управління Швеції кожні п'ять років. Чисельність міських районів у Швеції збільшилась у 2010 році на 56 до 1.956. У містах проживало 8016000 - 85 відсотків шведського населення;хоча вони займали лише 1,3 відсотка загальної площі Швеції, а найбільш густонаселене місто - Стокгольм 1,4 мільйона чоловік.
Див. також
Посилання
http://www.scb.se/MI0810/ [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]
http://www.scb.se/statistik/BE/BE0101/2003A01/BE0101_2003A01_BR_05_BE76SA0401.pdf [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Shveciyi miska teritoriya abo tartort bukvalno shilna miscevist mistyat shonajmenshe 200 meshkanciv i mozhut buti mistom abo velikim selom Ce chisto statistichna koncepciya ne viznachena ni municipalnimi ni povitovimi mezhami Miski teritoriyi sho nazivayutsya mistami shvedska stad dlya statistichnih cilej mayut minimum 10 000 zhiteliv U 2010 roci v Shveciyi bulo 1956 miskih rajoniv ohoplyuyuchih 85 shvedskogo naselennya Miskij rajon ce anglijskij pereklad shvedskogo terminu tatort Prote oficijnim terminom anglijskoyu movoyu yakij vikoristovuye Statistichne upravlinnya Shveciyi ye miscevist shvedska mova ort Karta ShveciyiIstoriyaDo pochatku HH stolittya lishe mistechka vvazhalisya miskimi rajonami Zabudovana teritoriya ta municipalna struktura yak pravilo majzhe zbigayutsya Urbanizaciya ta industrializaciya stvorili odnak bagato novih naselenih punktiv bez oficijnogo statusu mista Novi okolici virosli prosto za mezheyu mista buduchi de fakto miskim ale de yure silskim Ce stvorilo statistichnu problemu Perepis 1910 roku vnis ponyattya gustonaseleni naseleni punkti v silskij miscevosti Termin tatort bukvalno shilne misce buv vvedenij v 1930 roci Municipalni aglomeraciyi postavili vse bilshe silskih rajoniv u mezhah miskih municipalitetiv sho bulo inshoyu storonoyu tiyeyi zh problemi Administrativni kordoni faktichno ne pidhodyat dlya viznachennya silskogo ta miskogo naselennya Z 1950 r Silski ta miski rajoni mali buti vidokremleni navit u mezhah mista yak napriklad velichezna pustelya navkolo Kiruni bula ogoloshena mistom u 1948 roci Z 1965 roku vrahovuyutsya lishe neadministrativni naseleni punkti nezalezhno vid municipalnih i povitovih kordoniv U 1971 roci misto bulo skasovano yak tip municipalitetu TerminologiyaMiski rajoni u znachenni tatort viznachayutsya nezalezhno vid podilu na okrugi ta municipaliteti i viznachayutsya viklyuchno za shilnistyu naselennya Na praktici bilshist posilan u Shveciyi nalezhat municipalitetam a ne mistam sho uskladnyuye mizhnarodne porivnyannya Bilshist municipalitetiv mistyat bagato naselenih punktiv do 26 u municipaliteti Kristianstad ale deyaki naseleni punkti z inshogo boku ye municipalnimi Misto Stokgolm rozkinuvsya u 11 municipalitetah Porivnyuyuchi naselennya riznih mist potribno viddavati perevagu populyaciyi municipalitetu Naselennya napriklad Stokgolmu maye stanoviti blizko 1 2 mln a ne priblizno 800 000 municipalitetu a Lund priblizno 75 000 nizh blizko 110 000 Shvedski viznachennyaTermini sho vikoristovuyutsya dlya statistichnih cilej Tatort ukrayinska miska teritoriya abo miscevist ye centralnoyu koncepciyeyu sho vikoristovuyetsya v statistici Viznachennya uzgodzheno v krayinah Pivnichnoyi Yevropi Miska teritoriya ce bud yake selishe chi misto z naselennyam shonajmenshe 200 osib de vidstan vid budinkiv do richok parkiv dorig tosho ne perevishuye 200 metriv Rozmezhuvannya miscevostej zdijsnyuye Statistichne upravlinnya Shveciyi kozhni p yat rokiv Smaort ukrayinska mensha miscevist silska miscevist z naselennyam vid 50 do 99 cholovik de ne bilshe 150 metriv mizh budinkami Cya koncepciya ridko vikoristovuyetsya za mezhami oblasti statistiki de vona vikoristovuyetsya dlya rozrahunkiv trohi nizhche granichnogo znachennya viznachenogo dlya tatort Centralort ukrayinska centralna miscevist v osnovnomu vikoristovuyetsya v sensi municipalnogo centru ta administraciyi oblasti Populyarni ta tradicijni termini Storstad ukrayinska stolichna oblast bukvalno velike misto ce termin yakij zvichajno zarezervovanij dlya troh najbilshih mist Shveciyi Stokgolm Geteborg ta Malme Statistika Shveciyi vikoristovuye termin stolichnoyi zoni shvedskij storstadsomrade dlya cih troh mist ta yih najblizhchogo otochennya ta municipalitetiv Stad ukrayinska misto znahoditsya v konteksti statistiki teritoriya obmezhena miskimi rajonami z naselennyam ponad 10 000 Sudyachi z usogo termin stad buv zastarilim z 1971 roku i v danij chas v osnovnomu vikoristovuyetsya dlya opisu miscevostej yaki ranishe buli privilejovani mistami Statistichna kategoriya velike misto yaku vikoristovuye Statistichne upravlinnya Shveciyi vklyuchaye municipaliteti z naselennyam ponad 90 000 naselennya v radiusi 30 km vid centru municipalitetu Isnuye takozh kategoriya medelstora stad serednogo velikogo mista Koping ukrayinska misto rinok takozh buv skasovanij yak oficijnij termin u 1971 roci u derzhavnomu ta statistichnomu konteksti i jogo ridko vikoristovuyut neprofesionali hocha vin zberigsya yak chastina nazv kilkoh nevelikih mist Znachennya ce miscevist yaka maye poserednickij pravovij status nizhche rivnya mista Municipalsamhalle ukrayinska municipalna gromada buv terminom vzhivanim mizh 1875 i 1971 rokami ale vin bilshe ne vikoristovuyetsya za mezhami istorichnih kontekstiv U 1863 roci Shveciya bula rozdilena na 2500 municipalitetiv z yakih 89 buli mistami 8 rinkovimi mistami kipingar ta inshimi silskimi municipalitetami landskommuner Municipalitet buv administrativnim centrom dlya odnogo chi dekilkoh silskih mist z osoblivimi pravilami ta privileyami Termin zdavavsya zastarilim u 1971 roci koli rizni tipi municipalitetiv buli vidkinuti ta zaprovadzheno standartnu formu dlya vsih municipalitetiv Samhalle ukrayinska spilnota ye zagalnoyu koncepciyeyu yaka vikoristovuyetsya dlya miskih teritorij yaki poseredno rozmisheni mizh mistom ta selom Termin samhalle takozh vikoristovuyetsya shvedskoyu movoyu dlya poznachennya suspilstva spilnoti By ukrayinska selo ce tradicijnij termin ale v rozmovnomu vikoristanni vin mozhe vidnositisya do peredmistya chi mista znachnogo rozmiru Yaksho vzagali vikoristovuyetsya v konteksti statistiki to slid pripustiti sho rozmir by menshe nizh u smaort Neobhidno ne plutati z tim zhe slovom na datskomu ta norvezkomu movah de ce oznachaye misto todi yak selo nazivayetsya landsi Sezonni rajoni ta okolici Fritidshusomrade ukrayinska sezonna zona v statistichnomu konteksti maye teritoriyu z mensh nizh 50 postijnimi meshkancyami ale prinajmni 50 budinkiv sho vidpovidayut kriteriyu sho ne perevishuye 150 metriv Blizko tretini shvedskih drugoryadnih budinkiv znahodyatsya v takih rajonah Cej termin nalezhit takozh do povsyakdennogo vikoristannya hocha j mensh suvoro viznachayetsya StatistikaRozmezhuvannya miscevostej zdijsnyuye Statistichne upravlinnya Shveciyi kozhni p yat rokiv Chiselnist miskih rajoniv u Shveciyi zbilshilas u 2010 roci na 56 do 1 956 U mistah prozhivalo 8016000 85 vidsotkiv shvedskogo naselennya hocha voni zajmali lishe 1 3 vidsotka zagalnoyi ploshi Shveciyi a najbilsh gustonaselene misto Stokgolm 1 4 miljona cholovik Div takozhSpisok miskih teritorij u ShveciyiPosilannyahttp www scb se MI0810 3 bereznya 2018 u Wayback Machine http www scb se statistik BE BE0101 2003A01 BE0101 2003A01 BR 05 BE76SA0401 pdf 3 bereznya 2016 u Wayback Machine