Населення Криму

Кри́мський піво́стрів (крим. Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы) або просто Крим (крим. Qırım, Къырым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

З кінця лютого 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий статус «територія України, тимчасово окупована Росією».

Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58 %), а також корінного народу — кримських татар (12 %). Українців тут 24 %.

Останній перепис населення проводився у АР Крим та м. Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 року

Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі

Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох — особливо у передгір'ях.

У бронзову добу (приблизно 2 500 — 1 000 рр. до н. е.) регіон населяли послідовно представники ямної, (кемі-обінської), катакомбної ((інгульської)), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з племенами.

Початок залізної доби (X ст. до н. е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н. е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.

Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н. е. міста Німфей (бл 560 р. до н. е.), Пантікапей (бл.530 р. до н. е.), (Мірмекій), а далі на захід — Феодосію. У 480 р. до н. е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422—420 рр. до н. е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія — Херсонес, який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже, у ці часи на півострові мешкали й активно взаємодіяли греки, скіфи й таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим «варварським» населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До III ст. до н. е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до II ст. н. е.

У III ст. до н. е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю — Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами — Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н. е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії () Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племенем аланів (відомі згадки про «готалан»), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, у межі Римської імперії, розпочавши процес «Великого переселення народів»

375 році через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півострова залишились заселеними готаланами-християнами на півдні та кочовиками на півночі.

У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.

Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані та Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 року і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).

З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття — половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.

У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.

У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.

У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди та створили Кримське ханство, яке, утім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону — Османської імперії. Турки висадились у Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.

У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666—1667 pp. За цими даними населення поділялося на три групи: повноправні мусульмани — 187 тис. ос., православні піддані-робітники мусульманів (ясир) — 920 тис. ос., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) — 20 тис. ос.

На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати й інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.

Етнічний склад населення Криму наприкінці XVIII — початку XXI ст

Населення Криму за останні 300 років

Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного наприкінці XX — початку XXI століття:

• Перша чверть XVIII століття — 467 000 осіб (95,1 % кримських татар, 2,6 % греків, 2,1 % вірменів, 0,2 % кримчаків і караїмів)

• 1760-ті-70-ті роки — 454 700 осіб (92,6 % кримських татар, 4 % вірмен, 3,1 % греків, 0,3 % кримчаків і караїмів)

Відвідав Крим у XVIII столітті (Йоганн Тунманн) кажучи про регіон зазначав:

Після татар у Криму найчисленніші вірмени

• 1795 — 156 400 осіб (87,6 % кримських татар, 4,3 % росіян, 1,9 % греків, 1,7 % циган, 1,5 % караїмів, 1,3 % українців, 0,8 % євреїв, 0,6 % вірменів, 0,1 % німців, 0,1 % болгар)

• 1816 — 212 600 осіб (85,9 % кримських татар, 4,8 % росіян, 3,7 % українців, 1,4 % караїмів, 1,3 % вірменів, 0,9 % євреїв, 0, 8 % греків, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)

• 1835 — 279 400 осіб (83,5 % кримських татар, 4,4 % росіян, 3,1 % українців, 2,4 % циган, 2 % греків, 1,5 % вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9 % євреїв, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)

• 1850 — 343 500 осіб (77,8 % кримських татар, 7 % українців, 6,6 % росіян, 2 % греків, 1,9 % циган, 1,3 % караїмів, 1 % вірмен, 1 % німців, 0,9 % євреїв, 0,5 % болгар)

• 1858 — 331 300 осіб (73 % кримських татар, 12,6 % росіян, 4 % українців, 2,4 % греків, 2 % циган, 1,8 % євреїв, 1,5 % німців, 1, 3 % вірмен, 0,8 % караїмів, 0,6 % болгар)

• 1864 — 198 700 осіб (50,3 % кримських татар, 28,5 % росіян і українців, 6,5 % греків, 5,3 % євреїв, 2,9 % вірменів, 2,7 % німців, 1,7 % караїмів, 1,6 % болгар)

• 1897 — 546 700 осіб (35,6 % кримських татар, 33,1 % росіян, 11,8 % українців, 5,8 % німців, 4,4 % євреїв, 3,1 % греків, 1,5 % вірменів, 1,3 % болгар, 1,2 % поляків, 0,3 % турків)

• 1917 — 749 800 осіб (41,2 % росіян, 28,7 % кримських татар, 8,6 % українців, 6,4 % євреїв, 4,9 % німців, 2,9 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,4 % болгар, 0,8 % поляків, 0,7 % турків)

• 1920 — 718 900 осіб (44,1 % росіян, 26 % кримських татар, 7,4 % українців, 6,7 % євреїв, 5,9 % німців, 3,3 % греків, 1,7 % вірмен, 1,5 % болгар, 0,8 % караїмів, 0,8 % поляків)

• 1926 — 713 800 осіб (42,2 % росіян, 25,1 % кримських татар, 10,9 % українців, 6,1 % німців, 5,5 % євреїв, 2,2 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,6 % болгар, 0,6 % караїмів)

• 1934 — 832 000 осіб (44 % росіян, 23,8 % кримських татар, 10,9 % українців, 8,1 % євреїв, 6,1 % німців, 1,7 % вірменів, 1,4 % болгар)

• 1937 — 996 800 осіб (47,7 % росіян, 20,7 % кримських татар, 12,9 % українців, 5,5 % євреїв, 5,1 % німців, 2,2 % греків, 1, 5 % болгар, 0,3 % караїмів)

• 1939 — 1 123 800 осіб (49,6 % росіян, 19,4 % кримських татар, 13,7 % українців, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців, 1,8 % греків, 1,4 % болгар, 1,1 % вірменів, 0,5 % поляків)

• 1944 (кінець літа) — 379 000 чоловік (75 % росіян, 21 % українців)

• 1959 — 1 201 500 осіб (71,4 % росіян, 22,3 % українців, 2,2 % євреїв, 0,1 % поляків)

• 1979 — 2 135 900 осіб (68,4 % росіян, 25,6 % українців, 1,1 % євреїв, 0,7 % кримських татар, 0,3 % поляків, 0,2 % вірменів, 0,2 % греків)

• 1989 — 2 430 500 осіб (67,1 % росіян, 25,8 % українців, 1,6 % кримських татар, 0,7 % євреїв, 0,3 % поляків, 0,1 % греків)

• 2001 — 2 024 056 осіб (58,3 % росіян, 24,3 % українців, 12,1 % кримських татар, 1,4 % білорусів, 0,5 % татар, 0,4 % вірмен, по 0,2 % євреїв, поляків, молдован, азербайджанців, по 0,1 % узбеків, корейців, греків, німців, мордви, чувашів, циган, болгар, грузинів і марійців, а також караїми, кримчаки та інші)

Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.

Результати (Кримського федерального перепису населення) 2014 та 2021 років не визнаються українською владою.

Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари — іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.

Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів

	1897	1926	1939	1959	1970	1979	1989	2001	2014	2021
росіяни	180 963	301 398	558 481	858 273	1 220 486	1 460 980	1 629 542	1 450 394	1 492 078	1 706 662
українці	64 703	77 405	154 123	267 659	480 733	547 336	625 919	576 647	344 515	171 160
кримські татари	194 294	179 094	218 879			5 422	38 365	245 291	232 340	253 570
татари						9 656	10 762	13 602	44 996	30 952
азербайджанці			109				2 415	4 377	4 432	3 275
німці	31 590	43 631	51 299		839		2 356	2 790	1 844	1 142
євреї	24 168	39 921	65 452	26 374	24 653	22 597	17 731	5 531	3 144	2 137
євреї кримські		6 000					679	280
греки	17 114	16 036	20 652			1 897	2 684	3 036	2 877	1 791
вірмени	8 317	10 713	12 923		3 091	3 430	2 794	10 088	11 030	9 016
болгари	7 450	11 377	15 344		1 398		2 186	2 282	1 868	1 005
поляки	6 929	4 514	5 084		6 038	6 092	6 115	4 459	2 843	1 404
караїми		4 213				1 151		715	535	318
естонці	2 176	2 084	1 900					674		182
білоруси	2 058	3 842	6 726	21 672	39 739	43 214	50 054	35 157	21 694	10 599
турки	1 787	209	268					1 091	1 465	1 051
чехи	1 174	1 419	1 674					774		231
цигани	944	649	2 064					1 905	2 388	1 687
молдовани	272	556	1 483		3 456		6 609	4 562	3 147	1 811
все населення	546 592	713 823	1 126 429	1 201 517	1 813 592	2 182 927	2 458 655	2 413 228	2 284 769	2 482 450

Національний склад населення Криму по районах і містах (2001 р.)

	1897	1926	1939	1959	1970	1979	1989	2001	2014	2021
росіяни	33,11 %	42,22 %	49,58 %	71,43 %	67,30 %	66,93 %	66,28 %	60,10 %	67,90 %	76,44%
українці	11,84 %	10,84 %	13,68 %	22,28 %	26,51 %	25,07 %	25,46 %	23,90 %	15,68 %	7,67%
кримські татари	35,55 %	25,09 %	19,43 %			0,25 %	1,56 %	10,16 %	10,57 %	11,36%
татари						0,44 %	0,44 %	0,56 %	2,05 %	1,39%
азербайджанці			0,01 %				0,10 %	0,18 %	0,20 %	0,15%
німці	5,78 %	6,11 %	4,55 %		0,05 %		0,10 %	0,12 %	0,08 %	0,05%
євреї	4,42 %	5,59 %	5,81 %	2,20 %	1,36 %	1,04 %	0,72 %	0,23 %	0,14 %	0,10%
євреї кримські		0,84 %					0,03 %	0,01 %
греки	3,13 %	2,25 %	1,83 %			0,09 %	0,11 %	0,13 %	0,13 %	0,08%
вірмени	1,52 %	1,50 %	1,15 %		0,17 %	0,16 %	0,11 %	0,42 %	0,50 %	0,40%
болгари	1,36 %	1,59 %	1,36 %		0,08 %		0,09 %	0,09 %	0,09 %	0,05%
поляки	1,27 %	0,63 %	0,45 %		0,33 %	0,28 %	0,25 %	0,18 %	0,13 %	0,06%
караїми		0,59 %				0,05 %		0,03 %	0,02 %	0,01%
естонці	0,40 %	0,29 %	0,17 %					0,03 %		0,01%
білоруси	0,38 %	0,54 %	0,60 %	1,80 %	2,19 %	1,98 %	2,04 %	1,46 %	0,99 %	0,47%
турки	0,33 %	0,03 %	0,02 %					0,05 %	0,07 %	0,05%
чехи	0,21 %	0,20 %	0,15 %					0,03 %		0,01%
цигани	0,17 %	0,09 %	0,18 %					0,08 %	0,11 %	0,08%
молдовани	0,05 %	0,08 %	0,13 %		0,19 %		0,27 %	0,19 %	0,14 %	0,08%

Етнічний склад населення

• Незаконний перепис окупаційної влади 2021^[]

	"Республіка Крим"	міське населення	сільське населення
росіяни	73,0%	81,6%	64,8%
кримські татари	14,1%	7,0%	20,8%
українці	8,2%	6,9%	9,5%
татари	1,6%	1,3%	1,9%
білоруси	0,5%	0,4%	0,5%
вірмени	0,4%	0,5%	0,4%
інші	2,2%	2,3%	2,1%

• Незаконний перепис окупаційної влади 2014^[]

	"Республіка Крим"	міське населення	сільське населення
росіяни	65,2 %	74,2 %	56,2 %
українці	16,0 %	13,8 %	18,2 %
кримські татари	12,6 %	6,6 %	18,6 %
татари	2,3 %	1,5 %	3,1 %
білоруси	1,0 %	0,9 %	1,1 %
вірмени	0,5 %	0,6 %	0,4 %
інші	2,4 %	2,4 %	2,4 %

	росіяни	українці	кримські татари	татари	білоруси	вірмени
Сімферополь	72,4 %	13,1 %	8,4 %	1,5 %	0,8 %	0,8 %
Алушта	72,9 %	16,5 %	6,3 %	0,8 %	1,0 %	0,6 %
Армянськ	61,3 %	29,5 %	3,1 %	1,4 %	0,7 %	0,3 %
Джанкой	68,0 %	16,9 %	7,4 %	2,2 %	1,1 %	0,3 %
Євпаторія	73,8 %	14,9 %	5,9 %	1,5 %	1,1 %	0,7 %
Керч	87,3 %	8,5 %	1,0 %	0,8 %	0,7 %	0,4 %
Красноперекопськ	60,5 %	30,5 %	1,9 %	2,7 %	1,0 %	0,3 %
Саки	72,2 %	16,6 %	5,5 %	1,9 %	1,5 %	0,6 %
Судак	59,9 %	12,4 %	21,5 %	3,3 %	0,8 %	0,5 %
Феодосія	79,7 %	12,2 %	3,0 %	1,3 %	1,2 %	0,6 %
Ялта	74,0 %	19,3 %	1,8 %	0,9 %	1,1 %	0,7 %
Бахчисарайський район	56,5 %	12,9 %	23,6 %	4,1 %	0,8 %	0,3 %
Білогорський район	52,6 %	10,1 %	31,3 %	3,0 %	0,5 %	0,3 %
Джанкойський район	46,1 %	23,5 %	20,5 %	5,6 %	1,1 %	0,2 %
Кіровський район	51,9 %	10,7 %	28,8 %	4,4 %	1,0 %	0,4 %
Красногвардійський район	54,3 %	19,0 %	20,6 %	1,2 %	1,4 %	0,5 %
Красноперекопський район	41,3 %	32,5 %	16,3 %	5,2 %	1,0 %	0,3 %
Ленінський район	64,1 %	15,2 %	13,8 %	3,4 %	0,9 %	0,6 %
Нижньогірський район	56,6 %	19,5 %	17,3 %	2,9 %	1,3 %	0,1 %
Первомайський район	45,7 %	28,6 %	18,6 %	3,6 %	1,2 %	0,3 %
Роздольненський район	49,8 %	30,3 %	10,7 %	5,2 %	1,0 %	0,6 %
Сакський район	52,2 %	21,5 %	18,2 %	3,6 %	1,5 %	0,5 %
Сімферопольський район	56,1 %	15,0 %	22,8 %	2,5 %	0,9 %	0,6 %
Совєтський район	53,6 %	13,5 %	25,9 %	2,7 %	0,8 %	0,2 %
Чорноморський район	63,1 %	18,9 %	10,3 %	4,5 %	1,0 %	0,5 %
Республіка Крим	65,2 %	16,0 %	12,6 %	2,3 %	1,0 %	0,5 %
Севастополь	81,1 %	14,2 %	0,8 %	0,7 %	1,0 %	0,4 %
весь Крим	67,9 %	15,7 %	10,6 %	2,1 %	1,0 %	0,5 %

Перепис 2001

	АР Крим	міське населення	сільське населення
росіяни	58,5 %	65,9 %	45,8 %
українці	24,4 %	22,5 %	27,4 %
кримські татари	12,1 %	6,5 %	21,2 %
білоруси	1,5 %	1,4 %	1,6 %
татари	0,5 %	0,4 %	0,8 %
вірмени	0,4 %	0,5 %	0,4 %
інші	2,6 %	2,8 %	2,8 %

Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 2001 р.

росіяни		українці		кримські татари

	населення	росіяни		українці		кримські татари		білоруси		татари		вірмени		інші, не вказано
Сімферополь	358 108	238 938	66,7 %	76 147	21,3 %	25 209	7,0 %	4 102	1,1 %	1 339	0,4 %	2 130	0,6 %	10 243	2,9
Алушта	52 215	35 030	67,1 %	11 987	23,0 %	3 081	5,9 %	743	1,4 %	93	0,2 %	223	0,4 %	1 058	2,0 %
Армянськ	26 867	14 969	55,7 %	9 722	36,2 %	949	3,5 %	299	1,1 %	87	0,3 %	94	0,3 %	747	2,8 %
Джанкой	42 861	25 611	59,8 %	11 106	25,9 %	3 469	8,1 %	658	1,5 %	87	0,2 %	117	0,3 %	1 813	4,2 %
Євпаторія	117 565	76 295	64,9 %	27 429	23,3 %	8 140	6,9 %	1 716	1,5 %	287	0,2 %	607	0,5 %	3 091	2,6 %
Керч	158 165	124 430	78,7 %	24 298	15,4 %	1 635	1,0 %	1 795	1,1 %	383	0,2 %	518	0,3 %	5 106	3,2 %
Красноперекопськ	30 902	15 736	50,9 %	12 631	40,9 %	928	3,0 %	366	1,2 %	145	0,5 %	80	0,3 %	1 016	3,3 %
Саки	28 522	18 573	65,1 %	6 938	24,3 %	1 646	5,8 %	527	1,8 %	118	0,4 %	130	0,5 %	590	2,1 %
Судак	29 448	17 442	59,2 %	5 173	17,6 %	5 131	17,4 %	387	1,3 %	286	1,0 %	137	0,5 %	892	3,0 %
Феодосія	108 788	78 536	72,2 %	20 416	18,8 %	5 055	4,6 %	1 949	1,8 %	236	0,2 %	557	0,5 %	2 039	1,9 %
Ялта	139 584	91 408	65,5 %	38 604	27,7 %	1 877	1,3 %	2 204	1,6 %	476	0,3 %	813	0,6 %	4 202	3,0 %
Бахчисарайський район	92 542	50 236	54,3 %	18 158	19,6 %	19 695	21,3 %	1 156	1,2 %	1 254	1,4 %	183	0,2 %	1 860	2,0 %
Білогірський район	66 458	32 706	49,2 %	10 749	16,2 %	19 425	29,2 %	622	0,9 %	454	0,7 %	190	0,3 %	2 312	3,5 %
Джанкойський район	82 328	32 048	38,9 %	27 788	33,8 %	17 744	21,6 %	1 415	1,7 %	192	0,2 %	179	0,2 %	2 962	3,6 %
Кіровський район	58 016	29 290	50,5 %	10 219	17,6 %	14 816	25,5 %	955	1,6 %	775	1,3 %	198	0,3 %	1 763	3,0 %
Красногвардійський район	93 782	45 666	48,7 %	25 563	27,3 %	15 619	16,7 %	2 059	2,2 %	1 061	1,1 %	399	0,4 %	3 415	3,6 %
Красноперекопський район	31 843	10 587	33,2 %	13 822	43,4 %	5 477	17,2 %	397	1,2 %	248	0,8 %	<100	0,2 %	1 237	3,9 %
Ленінський район	69 629	38 168	54,8 %	15 950	22,9 %	10 784	15,5 %	892	1,3 %	324	0,5 %	311	0,4 %	3 200	4,6 %
Нижньогірський район	56 976	28 727	50,4 %	16 419	28,8 %	9 136	16,0 %	1 009	1,8 %	190	0,3 %	<75	0,1 %	1 445	2,5 %
Первомайський район	40 367	14 155	35,1 %	15 317	37,9 %	8 693	21,5 %	696	1,7 %	279	0,7 %	108	0,3 %	1 119	2,8 %
Роздольненський район	37 185	15 289	41,1 %	14 896	40,1 %	4 961	13,3 %	524	1,4 %	336	0,9 %	242	0,7 %	937	2,5 %
Сакський район	80 964	36 592	45,2 %	25 517	31,5 %	14 137	17,5 %	1 765	2,2 %	639	0,8 %	376	0,5 %	1 938	2,4 %
Сімферопольський район	149 253	73 753	49,4 %	35 098	23,5 %	33 161	22,2 %	2 038	1,4 %	545	0,4 %	849	0,6 %	3 809	2,6 %
Совєтський район	37 576	18 234	48,5 %	8 287	22,1 %	8 344	22,2 %	499	1,3 %	757	2,0 %	<100	0,2 %	1 380	3,7 %
Чорноморський район	34 112	18 002	52,8 %	9 993	29,3 %	4 321	12,7 %	512	1,5 %	499	1,5 %	140	0,4 %	645	1,9 %
АР Крим	2 024 056	1 180 441	58,3 %	492 227	24,3 %	243 433	12,0 %	29 285	1,4 %	11 090	0,5 %	8 769	0,4 %	58 811	2,9 %
Севастополь	377 153	269 953	71,6 %	84 420	22,4 %	1 858	0,5 %	5 872	1,6 %	2 512	0,7 %	1 319	0,3 %	11 219	3,0 %
Весь Крим	2 401 209	1 450 394	60,4 %	576 647	24,0 %	245 291	10,2 %	35 157	1,5 %	13 602	0,6 %	10 088	0,4 %	70 030	2,9 %

Перепис 1939

Найчисельніша національність у районах та містах Криму за даними перепису 1939 року

Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.

	населення	росіяни	татари	українці	євреї	німці	греки	болгари	вірмени	інші
Сімферополь	142 634	51,4 %	12,2 %	10,4 %	16,0 %	2,2 %	1,4 %	0,7 %	2,0 %	3,8 %
Євпаторія	47 030	54,3 %	13,1 %	13,1 %	9,0 %	3,6 %	1,7 %	0,2 %	0,8 %	4,2 %
Керч	104 443	66,1 %	5,1 %	17,2 %	5,3 %	0,7 %	1,5 %	0,3 %	1,3 %	2,5 %
Севастопольська міськрада	111 938	70,3 %	4,2 %	14,6 %	5,4 %	0,4 %	1,5 %	0,1 %	0,8 %	2,6 %
Феодосія	45 032	61,6 %	7,5 %	13,3 %	6,5 %	2,7 %	2,6 %	0,6 %	1,3 %	3,8 %
Ялтинська міськрада	36 653	56,7 %	7,2 %	17,3 %	5,8 %	0,6 %	6,6 %	0,2 %	2,0 %	3,7 %
Ак-Мечетський район	15 941	56,9 %	31,5 %	6,5 %	0,8 %	2,8 %	0,2 %	0,1 %	0,1 %	1,2 %
Ак-Шейхський район	14 725	34,6 %	31,6 %	16,1 %	4,1 %	11,8 %	0,0 %	0,3 %	0,6 %	0,8 %
Алуштинський район	25 996	23,9 %	63,1 %	8,5 %	1,1 %	0,4 %	1,5 %	0,2 %	0,2 %	1,1 %
Балаклавський район	23 400	28,6 %	55,0 %	10,3 %	0,6 %	0,2 %	4,1 %	0,1 %	0,1 %	0,9 %
Бахчисарайський район	46 888	29,0 %	55,7 %	9,0 %	0,7 %	1,1 %	1,8 %	0,4 %	0,2 %	1,9 %
Біюк-Онлайрський район	18 542	38,9 %	16,5 %	17,6 %	2,5 %	21,6 %	0,2 %	0,8 %	0,1 %	1,8 %
Джанкойський район	46 626	50,5 %	9,2 %	20,1 %	5,6 %	7,9 %	0,6 %	1,2 %	1,3 %	3,7 %
Зуйський район	16 324	53,6 %	18,6 %	7,4 %	0,6 %	14,3 %	0,9 %	1,0 %	2,2 %	1,4 %
Ічкинський район	20 748	46,4 %	15,5 %	14,8 %	3,0 %	11,8 %	0,5 %	5,2 %	0,4 %	2,4 %
Карасубазарський район	33 034	34,0 %	42,1 %	5,1 %	1,4 %	3,1 %	5,7 %	4,5 %	2,3 %	1,7 %
Кіровський район	21 321	59,3 %	13,8 %	11,7 %	0,4 %	5,1 %	4,1 %	3,5 %	0,3 %	1,8 %
Колайський район	16 767	43,0 %	10,7 %	11,4 %	12,0 %	17,3 %	0,2 %	0,7 %	2,7 %	1,9 %
Красноперекопський район	23 529	55,5 %	6,7 %	31,7 %	0,7 %	2,3 %	0,1 %	0,2 %	1,2 %	1,5 %
Куйбишевський район	17 759	7,3 %	89,5 %	1,5 %	0,1 %	0,3 %	0,8 %	0,1 %	0,0 %	0,3 %
Ларіндорфський район	14 341	27,0 %	11,7 %	11,7 %	24,3 %	14,2 %	0,2 %	0,6 %	2,9 %	7,5 %
Ленінський район	23 656	40,1 %	32,2 %	14,4 %	1,5 %	4,9 %	1,6 %	3,3 %	0,2 %	1,5 %
Сакський район	27 800	46,1 %	11,2 %	19,2 %	8,2 %	11,5 %	0,5 %	0,3 %	0,7 %	2,3 %
Сейтлерський район	24 984	52,4 %	15,5 %	18,3 %	1,0 %	1,8 %	0,5 %	7,3 %	1,0 %	2,2 %
Старо-Кримський район	20 643	39,4 %	15,8 %	6,8 %	0,6 %	4,7 %	11,7 %	13,9 %	5,2 %	1,7 %
Судацький район	20 081	20,2 %	70,3 %	4,6 %	0,4 %	2,1 %	0,9 %	0,4 %	0,3 %	0,9 %
Тельманський район	23 535	31,5 %	8,1 %	14,4 %	8,1 %	33,6 %	0,2 %	0,3 %	0,5 %	3,3 %
Фрайдорфський район	14 366	32,8 %	23,2 %	13,5 %	15,3 %	12,8 %	0,1 %	0,2 %	0,1 %	1,8 %
Ялтинський район	46 693	43,8 %	29,5 %	19,0 %	2,1 %	0,4 %	1,4 %	0,1 %	0,5 %	3,2 %
Кримська АРСР	1 126 429	49,6 %	19,4 %	13,7 %	5,8 %	4,6 %	1,8 %	1,4 %	1,1 %	2,6 %

Перепис 1926

Національний склад населення Кримської АСРР за даними перепису 1926 року.

Найчисельніша національність у районах та містах КАСРР за даними перепису 1926 року

	населення	росіяни	кримські татари	українці	німці	євреї	греки	болгари	вірмени	кримські євреї	поляки	караїми
Сімферополь	88 310	45,4 %	12,6 %	8,3 %	1,7 %	19,7 %	1,3 %	0,2 %	2,7 %	2,8 %	1,3 %	1,1 %
Алупка	2 968	49,4 %	29,8 %	7,5 %	0,4 %	2,8 %	1,6 %	0,1 %	1,0 %	0,4 %	0,9 %
Алушта	4 759	33,0 %	38,2 %	10,9 %	0,8 %	5,1 %	5,2 %	0,2 %	0,8 %		0,6 %
Армянськ	2 670	22,9 %	21,2 %	43,6 %	0,8 %	5,8 %	0,2 %	0,1 %	0,5 %	0,1 %	0,7 %	1,2 %
Балаклава	2 324	62,7 %	0,7 %	7,2 %	0,6 %	3,0 %	20,7 %	0,3 %	0,1 %	0,4 %	0,9 %	0,3 %
Бахчисарай	9 544	17,9 %	72,1 %	1,7 %	0,4 %	2,9 %	1,6 %	0,3 %	0,3 %	0,1 %	0,2 %	1,5 %
Брянський завод	1 127	86,5 %	0,4 %	7,4 %	1,5 %	1,3 %	0,2 %	0,1 %	0,3 %		1,1 %
Гурзуф	2 791	33,5 %	49,9 %	9,6 %	0,4 %	1,1 %	1,2 %		0,5 %	0,1 %	0,9 %
Джанкой	8 310	65,0 %	3,9 %	5,8 %	5,7 %	11,3 %	1,0 %	0,2 %	3,7 %	0,9 %	0,4 %	0,1 %
Євпаторія	23 574	43,6 %	20,2 %	10,0 %	3,3 %	10,2 %	3,0 %		1,3 %	1,1 %	0,8 %	4,2 %
Карасубазар	7 635	31,4 %	33,7 %	2,6 %	1,8 %	2,5 %	5,6 %	0,6 %	5,3 %	13,6 %	0,4 %
Керч	34 563	67,2 %	3,8 %	7,6 %	0,4 %	8,9 %	3,5 %		2,5 %	1,6 %	0,6 %	0,2 %
Саки	2 452	73,3 %	4,6 %	12,9 %	0,4 %	2,2 %	1,6 %		2,1 %	0,4 %	0,8 %	0,4 %
Севастополь	74 551	69,1 %	1,6 %	11,5 %	0,5 %	7,0 %	1,6 %	0,1 %	1,2 %	1,1 %	1,5 %	1,1 %
Сімеїз	592	75,7 %	4,2 %	7,3 %	0,7 %	5,4 %	0,3 %				1,7 %
Старий Крим	4 738	39,8 %	5,6 %	3,7 %	1,3 %	1,8 %	19,0 %	20,7 %	3,9 %	0,2 %	0,4 %
Судак	1 893	40,0 %	22,0 %	15,8 %	5,4 %	1,4 %	2,6 %	0,4 %	5,0 %	0,1 %	0,7 %	0,4 %
Феодосія	28 652	61,2 %	6,7 %	6,0 %	1,2 %	11,3 %	3,2 %	0,1 %	2,3 %	2,0 %	1,1 %	2,8 %
Ялта	28 811	56,5 %	10,9 %	6,4 %	0,8 %	8,2 %	6,2 %		2,7 %	0,1 %	1,6 %	0,5 %
Бахчисарайський район	37 419	16,0 %	77,9 %	2,6 %	0,4 %	0,2 %	1,8 %	0,0 %	0,1 %		0,1 %	0,2 %
Джанкойський район	56 647	36,3 %	14,2 %	18,0 %	20,7 %	4,2 %	0,2 %	0,3 %	1,6 %		0,3 %
(Євпаторійський район)	46 844	25,5 %	32,7 %	22,0 %	15,7 %	1,0 %	0,1 %		0,5 %		0,1 %
Карасубазарський район	25 932	27,9 %	46,9 %	3,4 %	3,4 %	0,1 %	3,9 %	9,5 %	3,0 %		0,2 %
Керченський район	39 456	31,5 %	26,0 %	31,2 %	2,8 %	0,1 %	0,6 %	5,6 %	0,3 %	0,1 %	0,1 %
Севастопольський район	19 711	25,7 %	59,9 %	7,4 %	0,2 %	0,3 %	4,8 %		0,1 %		0,4 %
Сімферопольський район	66 968	40,3 %	18,8 %	14,0 %	18,7 %	0,8 %	1,5 %	1,2 %	0,6 %		0,4 %	0,2 %
(Судацький район)	13 898	5,0 %	89,8 %	1,5 %	2,6 %		0,4 %		0,2 %
Феодосійський район	51 767	52,1 %	16,4 %	4,4 %	9,9 %	0,9 %	4,2 %	8,3 %	2,1 %	0,1 %	0,1 %	0,1 %
Ялтинський район	24 817	12,8 %	80,8 %	3,5 %	0,2 %	0,2 %	1,1 %		0,1 %		0,2 %
Кримська АРСР	713 823	42,2 %	25,1 %	10,8 %	6,1 %	5,6 %	2,2 %	1,6 %	1,5 %	0,8 %	0,6 %	0,6 %

Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 1926 р.

росіяни — 301 398 осіб (42,22 %)		кримські татари — 179 094 осіб (25,09 %)		українці — 77 405 осіб (10,84 %)		німці — 43 631 осіб (6,11 %)

євреї — 39 921 осіб (5,59 %)		греки — 16 036 осіб (2,25 %)		болгари — 11 377 осіб (1,59 %)		вірмени — 10 713 осіб (1,50 %)

кримчаки — 6 000 осіб (0,84 %)		караїми — 4 213 осіб (0,59 %)

Мовний склад населення

Незаконний перепис окупаційної влади 2021 року

рідна мова	чисельність	частка, (від тих, хто вказав мову), %
російська	1 905 275	84,71
кримськотатарська	205 893	9,16
татарська	58 591	2,61
українська	57 321	2,55
вірменська	5 271	0,23
азербайджанська	2 053	0,09
узбецька	1 780	0,08
білоруська	1 714	0,08
ромська	1 301	0,06
інші мови	9 752	0,43

Незаконний перепис окупаційної влади 2014 року

рідна мова	чисельність	частка, %
російська	1 867 680	84,16 %
кримськотатарська	173 076	7,80 %
татарська	81 858	3,69 %
українська	72 891	3,28 %
вірменська	5 891	0,27 %
азербайджанська	2 668	0,12 %
білоруська	1 954	0,09 %
ромська	1 598	0,07 %
інша мова	8 107	0,37 %
не вказали	5 382	0,24 %

Перепис 2001

Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 року

Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 року

Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 року.

рідна мова	чисельність	частка
російська	1 890 960	78,75 %
кримськотатарська	230 237	9,59 %
українська	228 250	9,51 %
білоруська	5 864	0,24 %
вірменська	5 136	0,21 %
молдовська	1 460	0,06 %
ромська	1 305	0,05 %
грецька	689	0,03 %
іншу мова	24 941	1,04 %
не вказали	12 367	0,52 %

Частка населення за областями за переписом 2001 року.

	російська	кримськотатарська	українська	білоруська	вірменська	молдовська	циганська
Сімферополь (міськрада)	85,8	6,5	6,4	0,1	0,3	0,1
Севастополь (міськрада)	90,6	0,3	6,8	0,2	0,1	0,1
Алушта (міськрада)	83,7	5,6	9,7	0,2	0,2	0,1
м. Джанкой	83,1	7,1	7,6	0,2	0,1	0,1	0,9
Євпаторія (міськрада)	83,7	6,4	8,7	0,2	0,3	0,1	0,1
м. Керч	91,3	0,8	5,3	0,2	0,1
м. Красноперекопськ	79,6	2,6	16,5	0,2	0,1	0,1
м. Саки	84,3	5,3	8,9	0,3	0,4	0,1	0,2
Армянськ (міськрада)	78,5	2,9	16,9	0,2	0,1	0,1
Феодосія (міськрада)	87,3	4,2	7,4	0,3	0,3	0,1
Судак (міськрада)	71,5	17,3	8,4	0,2	0,3	0,1
Ялта (міськрада)	86,8	1,1	10,1	0,2	0,3	0,1
Бахчисарайський район	69,3	20,1	8,2	0,3	0,1	0,1
Білогірський район	60,4	28,9	7,9	0,2	0,2	0,1
Джанкойський район	62,0	20,4	15,8	0,3	0,2
Кіровський район	64,2	24,0	8,4	0,5	0,2	0,1
Красногвардійський район	69,4	15,4	11,9	0,4	0,2		0,1
Красноперекопський район	53,3	15,5	26,8	0,4	0,1	0,3	0,9
Ленінський район	70,4	14,8	10,6	0,4	0,2	0,1
Нижньогірський район	72,7	15,2	10,5	0,3	0,1
Первомайський район	58,4	19,9	19,3	0,5	0,1	0,1
Роздольненський район	64,0	12,6	20,8	0,4	0,5	0,1	0,1
Сакський район	64,5	16,5	16,9	0,5	0,3	0,1	0,1
Сімферопольський район	67,0	21,4	9,6	0,3	0,3	0,1
Совєтський район	64,4	21,2	10,4	0,3	0,1	0,1	0,3
Чорноморський район	70,9	11,9	14,8	0,3	0,3

Мовний склад міського населення Автономної Республіки Крим за Всеукраїнським переписом 2001 року :

місто/смт	населення	українська мова	російська мова	кримськотатарська мова	інші мови
м. Сімферополь	343 644	6,24%	85,57%	6,81%	1,38%
м. Керч	157 007	5,27%	91,34%	0,81%	2,58%
м. Євпаторія	105 915	7,94%	83,64%	7,24%	1,18%
м. Ялта	81 654	8,91%	88,11%	1,09%	1,89%
м. Феодосія	74 669	7,45%	90,32%	1,07%	1,16%
м. Джанкой	43 343	7,60%	83,14%	7,13%	2,13%
м. Алушта	31 440	9,40%	87,95%	1,57%	1,08%
м. Яни Капу	31 023	16,48%	79,62%	2,63%	1,27%
м. Саки	29 416	8,87%	84,26%	5,27%	1,60%
м. Бахчисарай	27 549	6,24%	75,53%	16,81%	1,42%
м. Армянськ	23 869	16,70%	80,59%	1,72%	0,99%
м. Білогірськ	18 790	7,48%	62,77%	27,62%	2,13%
м. Судак	14 495	9,18%	77,81%	9,74%	3,27%
смт. Приморське	14 085	8,58%	81,95%	8,74%	0,73%
смт. Гвардійське	12 795	10,86%	74,93%	13,25%	0,96%
смт. Чорноморське	11 709	10,90%	82,73%	4,89%	1,48%
м. Щолкіне	11 699	9,26%	76,89%	0,54%	13,31%
смт. Курман	11 112	8,80%	77,77%	11,88%	1,55%
смт. Гаспра	11 027	15,08%	80,73%	0,97%	3,22%
смт. Ічкі	10 933	8,26%	67,65%	20,85%	3,24%
смт. Біюк-Онлар	10 904	5,33%	71,13%	18,23%	5,31%
смт. Нижньогірське	10 466	8,20%	81,39%	9,41%	1,00%
м. Старий Крим	10 101	5,24%	62,10%	25,82%	6,84%
смт. Гресівське	10 037	10,40%	88,22%	0,45%	0,93%
смт. Первомайське	9 362	12,17%	75,95%	9,48%	2,40%
смт. Гурзуф	9 150	12,36%	86,04%	0,16%	1,44%
м. Алупка	9 018	9,51%	86,46%	1,27%	2,76%
смт. Єди-Кую	8 617	8,99%	74,72%	13,16%	3,13%
смт. Роздольне	8 175	9,60%	81,87%	7,03%	1,50%
смт. Іслям-Терек	7 465	7,27%	71,81%	18,72%	2,20%
смт. Масандра	7 235	11,55%	86,71%	0,53%	1,21%
смт. (Зуя)	6 935	4,79%	66,86%	20,58%	7,77%
смт. Кореїз	6 529	11,08%	82,10%	3,26%	3,56%
смт. Партеніт	6 254	15,91%	82,98%	0,27%	0,84%
смт. Молодіжне	6 185	6,07%	79,05%	13,90%	0,98%
смт. Новоозерне	6 105	17,99%	80,99%	0,31%	0,71%
смт. (Новофедорівка)	5 570	13,84%	85,13%	0,32%	0,71%
смт. Заозерне	4 566	13,27%	84,62%	0,84%	1,27%
смт. Багерове	4 551	9,26%	79,52%	8,91%	2,31% (у тому числі: білоруська - 1,01%)
смт. Азовське	4 315	6,11%	61,92%	30,82%	1,15%
смт. (Бакачик-Кият)	4 271	3,58%	95,05%	0,98%	0,39%
смт. Мирне	4 052	10,32%	88,06%	0,54%	1,08%
смт. Сімеїз	4 025	6,88%	90,86%	0,71%	1,55%
смт. Аграрне	3 454	10,95%	86,57%	1,00%	1,48%
смт. Щебетовка	3 337	7,16%	75,04%	15,73%	2,07% (у тому числі: білоруська - 1,35%)
смт. (Новоселівське)	3 267	15,03%	58,38%	24,42%	2,17%
смт. (Поштове)	2 993	4,46%	86,20%	6,31%	3,03%
смт. (Кайгадор)	2 880	6,71%	92,82%	-	0,47%
смт. Коктебель	2 778	2,57%	94,76%	2,25%	0,42%
смт. Миколаївка	2 672	6,13%	92,64%	0,67%	0,56%
смт. Албат	2 435	8,68%	69,97%	20,34%	1,01%
смт. Нікіта	2 379	9,20%	88,53%	1,67%	0,60%
смт. Форос	2 166	14,10%	84,90%	0,18%	0,82%
смт. (Аерофлотське)	1 970	3,82%	94,65%	0,92%	0,61%
смт. (Вільне)	1 833	13,01%	70,11%	14,68%	2,20%
смт. Лівадія	1 620	10,24%	87,96%	0,22%	1,58%
смт. (Виноградне)	1 268	7,21%	86,79%	3,21%	2,79%
смт. Краснокам'янка	1 058	9,85%	81,06%	5,59%	3,50%
смт. (Новий Світ)	1 056	5,86%	92,86%	0,09%	1,19%
смт. Ореанда	891	6,88%	92,90%	0,11%	1,11%
смт. Научне	864	7,24%	92,12%	-	0,64%
смт. (Кацівелі)	655	8,81%	90,88%	-	0,31%
смт. (Відрадне)	585	14,43%	84,36%	0,34%	0,87%
смт. (Долосси)	542	46,38%	53,23%	-	0,39%
смт. Санаторне	537	10,36%	87,57%	-	2,07%
смт. (Берегове)	519	21,76%	77,20%	0,21%	0,83%
смт. (Паркове)	481	13,51%	85,65%	0,21%	0,63%
смт. (Восход)	480	4,17%	95,57%	-	0,26%
смт. Голуба Затока	419	7,16%	83,75%	7,99%	1,10%
смт. (Курпати)	414	15,38%	83,92%	-	0,70%
смт. (Понизівка)	361	4,43%	93,91%	-	1,66%
смт. (Курортне)	316	7,59%	91,46%	-	0,95%
Автономна Республіка Крим	1 274 292	7,96%	84,25%	5,94%	1,85%

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 38,82 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння українською мовою, а 95,48 % — російською мовою. 90,88 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Автономної Республіки Крим за даними перепису населення 2001 року

	своєї національності	українська	російська
Росіяни	99,83 %	28,38 %
Українці	75,60 %		89,99 %
Кримські татари	95,89 %	19,35 %	85,83 %
Білоруси	28,26 %	29,20 %	96,51 %
Татари	75,08 %	18,11 %	89,93 %
Вірмени	65,36 %	23,10 %	91,57 %
Євреї	5,98 %	29,72 %	99,29 %
Поляки	14,10 %	58,65 %	94,51 %
Молдовани	48,36 %	33,18 %	96,17 %
Азербайджанці	64,25 %	19,74 %	88,79 %
Узбеки	49,78 %	20,56 %	89,68 %
Корейці	30,87 %	19,29 %	98,23 %
Греки	35,13 %	23,61 %	95,71 %
Німці	32,26 %	30,05 %	98,70 %
Мордва	33,51 %	19,07 %	97,83 %
Чуваші	38,46 %	19,48 %	97,42 %
Роми	74,05 %	18,83 %	84,65 %
Болгари	39,80 %	41,08 %	97,60 %
Грузини	44,81 %	26,94 %	91,49 %
Марійці	39,21 %	19,10 %	96,42 %

Перепис 1979

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 року.

рідна мова	чисельність	частка
російська	1 800 097	84,3 %
українська	290 743	13,6 %
інша	45 076	2,1 %

Перепис 1970

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1970 року.

рідна мова	чисельність	частка
російська	1 491 141	82,2 %
українська	284 977	15,7 %
інша	37 384	2,1 %

Перепис 1959

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1959 року.

рідна мова	чисельність	частка
російська	1038 100	86,4 %
українська	141 700	11,8 %
інша	21 700	1,8 %

Перепис 1926

Рідна мова населення Кримської АСРР за результатами перепису 1926 року

рідна мова	чисельність	частка
російська	384 000	53,79 %
татарська	186 024	26,06 %
німецька	42 195	5,91 %
українська	33 760	4,73 %
єврейська	21 931	3,07 %
грецька	14 855	2,08 %
болгарська	10 909	1,53 %
вірменська	9 987	1,40 %
польська	2 281	0,32 %

Перепис 1897

Мовний склад населення Таврійської губернії за переписом 1897 р.

Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 року.

рідна мова	чисельність	частка
татарська	194 294	35,55 %
російська	180 963	33,11 %
українська	64 703	11,84 %
німецька	31 590	5,78 %
єврейська	24 168	4,42 %
грецька	17 114	3,13 %
вірменська	8 317	1,52 %
болгарська	7 450	1,36 %
польська	6 929	1,27 %

Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 року.

	населення	татарська	російська	українська	німецька	євреї*	грецька	вірменська	болгарська	польська
Сімферополь	49 078	19,7 %	45,7 %	6,9 %	1,4 %	15,9 %	1,7 %	4,0 %	0,2 %	3,0 %
Бахчисарай	12 959	86,0 %	7,3 %	0,6 %	0,1 %	1,6 %	3,8 %	0,3 %		0,1 %
Карасубазар	12 968	64,0 %	16,4 %	1,7 %	0,8 %	9,3 %	1,3 %	6,2 %	0,1 %	0,1 %
Сімферопольський повіт (с. н.)	66 712	50,6 %	26,0 %	9,7 %	7,5 %	0,1 %	1,4 %	0,4 %	2,0 %	0,3 %
Євпаторія	17 913	49,4 %	26,3 %	6,4 %	1,2 %	8,4 %	5,1 %	1,9 %	0,0 %	0,4 %
Євпаторійський повіт (с. н.)	45 298	40,1 %	14,1 %	26,9 %	16,3 %	0,1 %	0,2 %	0,3 %	0,0 %	0,3 %
Перекоп	5 279	23,9 %	48,4 %	8,0 %	0,5 %	12,6 %	0,1 %	3,6 %		0,5 %
(Перекопський повіт) (с. н.)	46 114	23,9 %	19,9 %	23,6 %	25,4 %	1,4 %	0,5 %	0,9 %	0,0 %	0,3 %
Феодосія	24 096	18,8 %	46,8 %	7,7 %	1,3 %	11,4 %	5,3 %	3,7 %	0,2 %	2,5 %
Старий Крим	3 330	16,8 %	35,1 %	5,1 %	1,9 %	0,4 %	24,4 %	11,9 %	2,3 %	0,2 %
Феодосійський повіт (с. н.)	88 432	44,5 %	25,5 %	12,8 %	5,1 %	0,2 %	2,9 %	1,3 %	6,5 %	0,1 %
Ялта	13 155	3,3 %	66,2 %	4,3 %	1,4 %	6,7 %	9,1 %	2,4 %	0,1 %	2,0 %
Ялтинський повіт (с. н.)	60 105	71,2 %	18,6 %	2,4 %	0,2 %	0,2 %	4,6 %	0,5 %	0,0 %	0,3 %
Керч	33 347	6,7 %	57,8 %	8,0 %	0,8 %	12,9 %	5,3 %	2,0 %	0,2 %	2,6 %
(Єнікале)	1 438	0,3 %	75,7 %	5,3 %	0,5 %	4,6 %	12,2 %	0,1 %		1,2 %
Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.)	8 913	3,7 %	45,0 %	48,2 %	0,2 %	0,8 %	0,8 %	0,0 %	0,1 %	0,0 %
Севастополь	53 595	3,4 %	63,5 %	13,7 %	1,7 %	6,9 %	2,9 %	0,8 %	0,1 %	5,1 %
Балаклава	1 215	1,7 %	40,3 %	1,4 %	0,3 %	0,7 %	51,4 %	0,4 %	0,4 %	1,1 %
Севастопольське градонач. (с. н.)	2 645	2,7 %	58,7 %	7,8 %	1,1 %		25,4 %	0,9 %	0,3 %	1,3 %

• Євреї рахувалися за національною приналежністю, без відносно рідної мови

Місце народження

За переписом 2001 року 65,2 % населення Автономної республіки Крим народилися на території України (УРСР) — а саме: 49,1 % народилися у Криму, 16,1 % — у інших областях України. 32,0 % мешканців АР Крим народилися на території інших держав (зокрема 18,8 % — на території Росії/РРФСР, 8,1 % — на території Узбекистану, 1,4 % — Казахстану, 1,3 % — Білорусі), 2,8 % населення не вказали своє місце народження.

Порівняно з переписом 1989 року питома вага уродженців Криму у його населенні зросла на 5,8 в. п., з 43,3 % до 49,1 % , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 4,6 в. п. з 20,7 % до 16,1 %, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в. п., з 27,4 % до 18,8 %, а питома вага уродженців Узбекистану збільшилась учетверо, з 1,5 % до 8,1 % населення.

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Автономної республіки Крим за переписом 2001 року:

Населення АР Крим за місцем народження

уродженців області	кількість	частка у населенні
АР Крим	993656	49,1
Херсонської	29594	1,5
Вінницької	23610	1,2
Донецької	23132	1,1
Хмельницької	21701	1,1
Сумської	21506	1,1
Житомирської	19781	1,0
Запорізької	17770	0,9
Полтавської	15521	0,8
Дніпропетровської	14654	0,7
Чернігівської	14475	0,7
Луганської	12005	0,6
Харківської	11376	0,6
Черкаської	10927	0,5
Одеської	10613	0,5
Київської	10086	0,5
Львівської	8616	0,4
Рівненської	8601	0,4
Кіровоградської	8519	0,4
Волинської	7727	0,4
Миколаївської	7536	0,4
Севастополя	6747	0,3
Тернопільської	6046	0,3
Івано-Франківської	5671	0,3
м. Києва	4318	0,2
Чернівецької	2863	0,1
Закарпатської	2029	0,1

Природний рух населення

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб)	1950	1960	1970	1990	2000	2010	2013
народжуваності	23,0	20,6	16,0	13,0	7,3	11,8	12,2
смертності	7,3	6,3	7,4	10,5	13,9	14,5	13,7
природного приросту	15,7	14,3	8,6	2,5	-6,6	-2,7	-1,5

Найбільші міста і селища

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч за даними Держкомстату

Сімферополь ▲338,3 Армянськ ▼22,3 Керч ▼144,6 Білогірськ ▲18,3 Євпаторія ▲107,0 Судак ▲15,5 Ялта ▲78,2 Приморський ▲15,0 Феодосія ▼69,0 Гвардійське ▼12,7 Джанкой ▼35,7 Октябрське ▲11,7 Красноперекопськ ▼29,7 Гресівський ▲11,5 Алушта ▼28,3 Гаспра ▬11,4 Бахчисарай ▲26,7 Щолкіне ▼11,2 Саки ▼23,4 Чорноморське ▼11,1

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення АР Крим за переписом 2001 року.

сфера діяльності	кількість зайнятих	частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	154 172	22,6 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	81 914	12,0 %
Обробна промисловість	65 843	9,7 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога	64 572	9,5 %
Транспорт і зв'язок	49 410	7,2 %
Освіта	46 823	6,9 %
Державне управління	45 972	6,7 %
Готелі та ресторани	40 507	5,9 %
Будівництво	39 614	5,8 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	22 001	3,2 %
Виробництво електроенергії, газу та води	21 273	3,1 %
Колективні, громадські та особисті послуги	17 901	2,6 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності	13 970	2,0 %
Фінансова діяльність	5 239	0,8 %
Рибне господарство	4 759	0,7 %
Послуги домашньої прислуги	4 062	0,6 %
Добувна промисловість	3 497	0,5 %
Екстериторіальна діяльність	30	0,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю	681 559	100,0 %

Джерела

• Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М. Населення Криму в кінці XVIII — кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). — Москва, 2003.
• «От киммерийцев до крымчаков» — 3-е изд., стереотипное под ред. И. Н. Храпунова, А. Г. Герцена — Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2006. — 288 с.

Посилання

• Етноси Криму [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

1. Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до (Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // (unian), 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину — 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами», — пояснив глава МЗС, Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46
2. . Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
3. . Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
4. Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
5. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
6. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
8. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 липня 2013.
9. . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 липня 2013.
10. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 10 липня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. за рідною мовою
12. віднесені до складу татарськомовних
13. . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
14. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
15. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
16. Розподіл населення за рідною мовою. Автономна Республіка Крим.
17. . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
18. . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
19. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
20. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
21. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
22. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
23. . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
24. . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
25. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
26. . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
27. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
28. Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
29. . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2014.
30. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
31. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.