Найкращі бомбардири чемпіонату СРСР з футболу

Ця стаття — статистичний огляд досягнень найкращих бомбардирів чемпіонату Радянського Союзу за весь час його існування (1936—1991). Найрезультативнішим гравцем цього турніру є київський «динамівець» Олег Блохін — 211 голів. Він п'ять сезонів очолював списки найкращих бомбардирів, що також є рекордним показником. Найбільше голів за сезон забив гравець «Дніпра» Олег Протасов (35). Найкращий результат в одному матчі — 5 голів, його показали шість футболістів.

За сезон

В останньому турі першого турніра московський «динамівець» Михайло Семичастний відзначився трьома забитими м'ячами у ворота «армійської команди». Він став автором першого «хет-трика» в історії чемпіонатів СРСР і обійшов у бомбардирських перегонах на один пункт своїх одноклабників Василя Павлова і . Павлов і Смірнов також забивали у тому матчі, а «Динамо», яке достроково здобуло перше місце, пройшло змагання без жодних втрат (шість перемог у шести іграх).

У Радянському Союзі 30-х років вважали індивідуальні досягнення проявом «буржуазного спорту» і здебільшого обмежувалися фіксацією остаточних результатів матчів. Єдиним центральним профільним виданням тоді була газета «Червоний спорт». Але окрім футбола, там висвітлювали всі види спорту і на все було замало місця. Також перебіг футбольного чемпіонату висвітлювався у «Комсомольській правді» і регіональній пресі. Ці чинники сприяли винекненню «білих плям» у футбольній статистиці. Зокрема, неоднозначною є ситуація з кращим бомбардиром першості 1938 року. Достеменно відомо, що троє гравців забили по 19 голів: Макар Гончаренко («Динамо» Київ), Григорій Федотов (ЦБЧА) і Олександр Пономарьов («Трактор» Сталінград). Існують версії, що Гончаренко і Федотов відзначилися 20 забитими м'ячами. Для киянина є неоднозначною кількість голів у домашньому матчі 18 травня проти ленінградського «Спартака». За дві хвилини до завершення першого тайму Павло Корнілов проходить по правому краю і б'є у верхню перекладину, м'яч повертається у поле. За однією версією захисник «Спартака» забиває у власні ворота, за іншою — відзначається. Статистик радянського футболу Аксель Вартанян зазначає, що цей епізод був згаданий у п'яти київських газетах: три з них вважають автогом, а дві — голом Гончаренка. Якщо вважати правильною другу версію, то Макар Гончаренко є автором першого покера в історії чемпіонатів СРСР. Через два дні московські «армійці» зіграли внчию з одеським «Динамо» (2:2). Голи у господарів забивали Михайло Орєхов і Григорій Федотов або на рахунку Федотова дубль. За підсумками сезону з трьох форвардів до списку 55 кращих футболістів потрапив лише Федотов.

Наступного сезону Григорій Федотов встановив рекорд для чемпіонатів 30-х років — 21 забитий м'яч. В першості 1941 року команди встигли провести до 22 червня по 8-12 матчів. Найкращий результат у «спартаківця» Олексія Соколова (8 голів). Після вторгнення німецьких військ всі спортивні змагання перестали проводитися.

У першому повоєнному чемпіонаті Всеволод Бобров забивав у середньому більше 1 гола за матч 24 в 21). Важка травма наступного сезону не дала повністю реалізівати свій потенціал цьому форварду. Наприкінці 40-х років почала зростати кількість команд в елітному дивізіоні. Більша кількість матчів сприяла збільшенню результативності: три роки поспіль встановлювали нові рекорди. З4 голи, забиті Микитою Симоняном у 1950 році, стали найкращим досягненням протягом 35 років. 1952 року збірна СРСР дебютувала на Олімпійських іграх. Для кращої підготовки до цього турніру провели швидкоплинний чемпіонат в одне коло. Лідером серед бомбардирів став капітан київського «Динамо» (Андрій Зазроєв).

З 1958 року газета «Труд» вручає приз найкращому бомбардиру першості Радянського Союзу. Першим лауреатом став «спартаківець» (Анатолій Ільїн). Через два роки була значно збільшена кількість команд першої групи (з 12 до 22). Сам турнір проводили у два етапи. До завершення першості редакція газети не визначила чітких критеріїв для лауреата. Спочатку нагородили призом найрезультативнішого гравця фінальної групи за 1-6 місця Геннадія Гусарова, який забив на цьому етапі 6 голів. Через місяць вручили дублікат призу тбілісцю Зауру Калоєву, який показав найкращий результат протягом всього турніру — 20 голів (у Гусарова — 12).

Подібна історія повторилася в 1962 році. По 16 голів забили і отримали приз Едуард Маркаров і Юрій Севідов. Їх команди на другому етапі входили до «сильнішої групи». Такий же результат у «слабшій групі» показав Борис Казаков з Куйбишева, а у мінчанина Михайла Мустигіна — 17 забитих м'ячів. У сезоні 1963 року ростовський «армієць» Олег Копаєв найближче наблизився до рекорда Симоняна — 27 голів.

Типовою для 60-х років була ситуація, коли деякі з претендентів на звання «Кращого бомбардира» значно збільшували свій доробок в останніх матчах змагання. У чотирьох заключних турах сезону-1965 Олег Копаєв забив 5 голів і на один пункт обійшов Едуарда Малофєєва. Останній на цьому відрізку відзначився трьома влучними пострілами.

За приз «Труда» в 1966 році боролися Анатолій Бишовець і Ілля Датунашвілі. В останньому турі їх команди грали проти клубів зі своїх республік: з одеським СКА і кутаїським «Торпедо». Бишовець у другому таймі замінив Йожефа Сабо і не поліпшив свій доробок. У Кутаїсі матч завершився внічию 3:3, а Датунашвілі зробив хет-трик і став переможцем у змаганні бомбардирів.

Протягом першості 1968 року лідирували «торпедівець» Едуард Стрельцов і Берадор Абдураїмов з «Пахтакора». На фініші до них приєднався тбілісець Гоча Гавашелі, завдяки п'яти голам у передостанньому турі. Перед заключними матчами тріо мало ро 20 забитих м'ячів. 16 листопада у Тбілісі «Динамо» зіграло внічию з «Торпедо» (2:2). Гавашелі зробив дубль, одним голом відзначився Стрельцов, а «Торпедо» здобуло бронзові медалі. Наступного дня «Пахтакор» зіграв внічию з московським «Спартаком» (2:2). Абдураїмов зробив дубль і розділив з грузином перше місце.

Станом на 29 жовтня 1969 року «спартаківець» Микола Осянін мав 14 голів, Володимир Проскурін з ростовського СКА і Джемал Херхадзе з кутаїського «Торпедо» — по 13. Наступного дня Осянін забиває єдиний м'яч у матчі з київським «Динамо», а його конкуренти грають один проти одного. Гра «Торпедо» — СКА завершується внічию 3:3, а авторами всіх голів стали Херхедзе і Проскурін. Завдяки хет-трикам вони на один пункт випереджають москвича. На матчі був присутній відповідальний секретар тижневика «Футбол-Хоккей»., який написав:

	Весь матч били по воротах лише ці двоє [Проскурін і Херхадзе]. Більше ніхто. Залишалося тільки гадати, скільки м'ячів вони заб'ють при символічній протидії захисту суперників. Я думаю, що по чотири виглядало б занадто сенсаційно, а по два могло б не вистачити. Зійшлися на трьох...
— «Футбол-Хоккей» № 45 від 9 листопада 1969 року.

Але «Спартак» мав у запасі два перенесені поєдинки проти ЦСКА. Осянін забив ще один гол і все тріо фінішувало з однаковим показником. Після тривалих роздумів, редколегія газети «Труд» нагородила призом лише Осяніна з аргументацією, що він виступав за збірну СРСР, його клуб став чемпіоном країни, а сам Осянін провів понад 250 ігор у першості.

Через два роки Едуард Маркаров з «Арарата» забиває в двох останніх турах три голи і завершує турнір з 14 м'ячами. Мінське «Динамо» має щн повести дві перенесені гри, проти ростовського СКА і московського «Торпедо». Вони закінчилося з однаковим рахунком 3:3, а лідер нападу білорусів відзначився п'ятьма голами і довів свій доробок до 16 пунктів. Спортивний журналіст і колишній воротар (Олексій Леонтьєв) назвав матчі мінчан проти СКА і «Торпедо» «грою у піддавки».

У 70-ті роки лідером серед бомбардирів був Олег Блохін, який п'ять разів ставав найрезультативнішим гравцем. Він забивав відносно не багато, але й особливо не відчував конкуренції. 1979 року на перше місце вийшов Віталій Старіхін з «Шахтаря», який за турнір забив 26 голів. Його відзначали насамперед, за вміння забивати головою. За підсумками сезону його визнали найкращим футболістом СРСР. В наступні роки гарну результативність показали тбілісець Рамаз Шенгелія і Андрій Якубик з «Пахтакора».

На фініші 1984 року футболіст «Дніпра» Олег Протасов поступився в суперечці бомбардирів «армійцю» Сергію Андрєєву, а наступного сезону перевершив рекорд Симоняна — 35 голів. Після перших шістнадцяти ігор він забив 7 голів, а в наступних сімнадцяти — 28. У тому числі в дев'яти останніх матчах — 18. За підсумками сезону 1985/1986 Олег Протасов показав другий результат серед європейський бомбардирів і отримав «Срібний бутс». В наступні роки він двічі очолював список бомбардирів чемпіонату СРСР, але при цьому показував меншу результативність.

(Георгій Ярцев) (2011)

Олександр Бородюк (2011)

Олег Блохін вигравав цей титул п'ять разів. В 1958 році московська газета «Труд» заснувала приз для найкращого бомбардира чемпіонату СРСР.

Сезон	Футболіст	Голи	Матчі	Клуб
1936(в)	Михайло Семичастний	6	6	«Динамо» (Москва)
1936(о)	Георгій Глазков	7	7	«Спартак» (Москва)
1937	Василь Смирнов	8	14	«Динамо» (Москва)
	Борис Пайчадзе		16	«Динамо» (Тбілісі)
	(Леонід Румянцев)		16	«Спартак» (Москва)
1938	(Макар Гончаренко)	20		«Динамо» (Київ)
1939	Григорій Федотов	21	26	ЦБЧА (Москва)
1940	Сергій Соловйов	21	24	«Динамо» (Москва)
	Григорій Федотов		21	ЦБЧА (Москва)
1945	Всеволод Бобров	24	21	ЦБЧА (Москва)
1946	Олександр Пономарьов	18		«Торпедо» (Москва)
1947	Всеволод Бобров	14	19	ЦБЧА (Москва)
	Валентин Ніколаєв		24
	Сергій Соловйов			«Динамо» (Москва)
1948	Сергій Соловйов	25	28	«Динамо» (Москва)
1949	Микита Симонян	26	32	«Спартак» (Москва)
1950	Микита Симонян	34	36	«Спартак» (Москва)
1951	(Автанділ Гогоберідзе)	16	21	«Динамо» (Тбілісі)
1952	(Андрій Зазроєв)	11	12	«Динамо» (Київ)
1953	Микита Симонян	14	18	«Спартак» (Москва)
	(Автанділ Гогоберідзе)		22	«Динамо» (Тбілісі)
1954	(Анатолій Ільїн)	11	24	«Спартак» (Москва)
	(Володимир Ільїн)		24	«Динамо» (Москва)
	Антонін Сочнєв		24	«Трудові резерви» (Ленінград)
1955	(Едуард Стрєльцов)	15	22	«Торпедо» (Москва)
1956	(Василь Бузунов)	17	22	ОБО (Свердловськ)
1957	(Василь Бузунов)	16	20	ЦСК МО (Москва)
1958	(Анатолій Ільїн)	19	22	«Спартак» (Москва)
1959	Заур Калоєв	16	22	«Динамо» (Тбілісі)
1960	Заур Калоєв	20	23	«Динамо» (Тбілісі)
1961	(Геннадій Гусаров)	22	29	«Торпедо» (Москва)
1962	Михайло Мустигін	17	26	«Динамо» (Мінськ)
1963	Олег Копаєв	27		СКА (Ростов-на-Дону)
1964	Володимир Федотов	16		ЦСКА (Москва)
1965	Олег Копаєв	18		СКА (Ростов-на-Дону)
1966	Ілля Датунашвілі	20		«Динамо» (Тбілісі)
1967	Михайло Мустигін	19	29	«Динамо» (Мінськ)
1968	(Георгій Гавашелі)	22		«Динамо» (Тбілісі)
	Берадор Абдураїмов			«Пахтакор» (Ташкент)
1969	Володимир Проскурін	16		СКА (Ростов-на-Дону)
	Микола Осянін			«Спартак» (Москва)
	(Джемал Херхадзе)			«Торпедо» (Кутаїсі)
1970	Гіві Нодія	17		«Динамо» (Тбілісі)
1971	Едуард Малофєєв	16		«Динамо» (Мінськ)
1972	Олег Блохін	14	27	«Динамо» (Київ)
1973	Олег Блохін	18	29	«Динамо» (Київ)
1974	Олег Блохін	20	29	«Динамо» (Київ)
1975	Олег Блохін	18	28	«Динамо» (Київ)
1976(в)	Аркадій Андріасян	8		«Арарат» (Єреван)
1976(о)	Олександр Маркін	13		«Зеніт» (Ленінград)
1977	Олег Блохін	17	29	«Динамо» (Київ)
1978	(Георгій Ярцев)	19		«Спартак» (Москва)
1979	Віталій Старухін	26		«Шахтар» (Донецьк)
1980	Сергій Андрєєв	20		СКА (Ростов-на-Дону)
1981	Рамаз Шенгелія	23	31	«Динамо» (Тбілісі)
1982	(Андрій Якубик)	23	31	«Пахтакор» (Ташкент)
1983	Юрій Гаврилов	18	34	«Спартак» (Москва)
1984	Сергій Андрєєв	19	34	СКА (Ростов-на-Дону)
1985	(Олег Протасов)	35	33	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1986	Олександр Бородюк	21	28	«Динамо» (Москва)
1987	(Олег Протасов)	18	30	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1988	Олександр Бородюк	16	29	«Динамо» (Москва)
	Євген Шахов		28	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1989	Сергій Родіонов	16	28	«Спартак» (Москва)
1990	(Олег Протасов)	12	16	«Динамо» (Київ)
	Валерій Шмаров		23	«Спартак» (Москва)
1991	(Ігор Коливанов)	18	27	«Динамо» (Москва)

Найбільша результативність в одному сезоні:

№	Футболіст	Голи	Матчі	Сезон	Клуб	Примітки
1	(Олег Протасов)	35	33	1985	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
2	Микита Симонян	34	36	1950	«Спартак» (Москва)
3	Олег Копаєв	27	36	1963	СКА (Ростов-на-Дону)
4	Микита Симонян	26	32	1949	«Спартак» (Москва)
5	Віталій Старухін	26	32	1979	«Шахтар» (Донецьк)
6	Сергій Соловйов	25	26	1949	«Динамо» (Москва)
7	(Автанділ Гогоберідзе)	25	35	1950	«Динамо» (Тбілісі)
8	Всеволод Бобров	24	21	1945	ЦБЧА (Москва)

• По 23 голи забивали Всеволод Бобров (ЦБЧА, 1948), («Динамо» Москва, 1949), Олександр Пономарьов («Торпедо» Москва, 1949), («Динамо» Ленінград, 1950), Рамаз Шенгелія («Динамо» Тбілісі, 1981) і (Андрій Якубик) («Пахтакор», 1982).

За один матч

16 червня 1938 року гравець ленінградського «Спартака» Євген Шелагін забив у ворота московського «Буревісника» 5 голів. Водій-механік Шелагін згорів у танку поблизу міста Міллерово Ростовської області 31 грудня 1942 року, а після війни про його досягнення забули. Статус-кво був відновлений 1966 року, після листа Ольги Василівни Шелагіної до футбольного статистика (Костянтина Єсеніна). Поштовхом до звернення стали п'ять голів Іллі Датунашвілі. Свою п'ятірку тбіліський динамівець забив «Арарату» у другому таймі за 28 хвилин. Всього по п'ять голів в одній грі чемпіонату СРСР забивали шість гравців. 1990 року Валерій Масалітін мав шанс перевершити рекорд з одинадцятиметрового, але його виконав штатний пенельтист ЦСКА Дмитро Кузнецов. Наступного сезону Валерій Газзаєв замінив Ігоря Коливанова відразу після п'ятого забитого м'яча. За попередні 11 хвилин Коливанов відзначився хет-триком, а до фінального свистка залишалося 5 хвилин.

№	Футболіст	Дата	Команда	Рахунок	Суперник	Примітки
1	(Євген Шелагін)	16.06.1938	«Спартак» (Ленінград)	6:0	«Буревісник» (Москва)
2	Ілля Датунашвілі	22.09.1966	«Динамо» (Тбілісі)	5:0	«Арарат»
3	(Георгій Гавашелі)	12.11.1968	«Динамо» (Тбілісі)	7:2	«Крила Рад» (Куйбишев)
4	^[en]	06.11.1979	«Торпедо» (Москва)	6:2	«Пахтакор»
5	^[en]	06.09.1990	ЦСКА (Москва)	7:0	«Ротор»
6	(Ігор Коливанов)	05.10.1991	«Динамо» (Москва)	6:2	«Дніпро»

• Ймовірно, що 27 червня 1940 року п'ять голів забив Сергій Капелькін в аннульованому матчі ЦБЧА (Москва) — «Локомотив» (Тбілісі), у якому господарі здобули перемогу з рахунком 6:2.

Центрфорвард ЦБЧА Григорій Федотов протягом ігрової кар'єри зробив десять хет-триків і два покери. Нападник «Металурга» Сергій Капелькін забивав хет-трики у трьох поспіль матчах першості 1938 року: 20 серпня — київському «Динамо» (3:2), 28 серпня — московському «Буревіснику» (8:1) і 8 вересня — одеському «Динамо» (6:2). Список найкращих гравців, які протягом кар'єри забивали за матч три і більше голів виглядає наступним чином:

№	Футболіст	Матчі	Голи	Перший матч	Останній матч	Клуби	Примітки
1	Григорій Федотов	12	38	26.10.1938	11.06.1949	ЦБЧА (Москва)
2	Олександр Пономарьов	10	30	30.07.1938	26.08.1951	«Трактор», «Торпедо» (Москва), «Шахтар»
3	Микита Симонян	9	28	29.07.1949	28.06.1957	«Спартак» (Москва)
4	(Олег Протасов)	8	25	05.07.1983	12.07.1990	«Дніпро», «Динамо» (Київ)
5	Борис Пайчадзе	8	24	24.09.1937	18.06.1950	«Динамо» (Тбілісі)
6	Сергій Соловйов	7	22	29.05.1940	24.07.1950	«Динамо» (Москва)
7	Всеволод Бобров	6	19	22.08.1945	07.08.1949	ЦБЧА (Москва)
8	Олег Блохін	6	19	09.07.1974	31.08.1985	«Динамо» (Київ)
9	(Андрій Зазроєв)	6	18	02.06.1948	30.08.1955	«Динамо» (Тбілісі), «Динамо» (Київ)
10	(Олексій Мамикін)	6	18	30.08.1957	14.07.1961	«Динамо» (Москва), ЦСКА (Москва)

Сумарні показники

Олег Блохін (2011)

Микита Симонян (2011)

Валентин Іванов (2007)

Список 100 найрезультативніших гравців в історії чемпіонату СРСР.

№	Футболіст	Голи	Матчі	Роки виступів	Клуби	Примітки
1	Олег Блохін	211	432	1969–1987	«Динамо» (Київ)
2	Олександр Пономарьов	152	249	1938–1952	«Трактор» (Сталінград), «Торпедо» (Москва), «Шахтар» (Сталіно)
3	Микита Симонян	144	267	1946–1959	«Крила Рад» (Москва), «Спартак» (Москва)
4	Сергій Соловйов	144	226	1939–1952	«Динамо» (Ленінград), «Динамо» (Москва)
5	Григорій Федотов	132	169	1937–1949	«Металург» (Москва), ЦБЧА (Москва)
6	Едуард Маркаров	129	370	1961–1975	«Нафтовик» (Баку), «Арарат» (Єреван)
7	(Автанділ Гогоберідзе)	128	341	1945–1961	«Динамо» (Тбілісі)
8	Валентин Іванов	125	287	1952–1966	«Торпедо» (Москва)
9	(Олег Протасов)	125	216	1982–1990	«Дніпро» (Дніпропетровськ), «Динамо» (Київ)
10	Рамаз Шенгелія	120	283	1977–1988	«Динамо» (Тбілісі)
11	Олег Копаєв	119	257	1959–1968	СКА (Ростов-на-Дону)
12	Сергій Родіонов	119	279	1979–1990	«Спартак» (Москва)
13	Заур Калоєв	117	226	1953–1964	«Динамо» (Тбілісі), «Локомотив» (Москва)
14	Галімзян Хусаїнов	115	411	1957–1973	«Крила Рад» (Куйбишев), «Спартак» (Москва)
15	Борис Пайчадзе	106	191	1936–1951	«Динамо» (Тбілісі)
16	Костянтин Бєсков	106	231	1937–1954	«Металург» (Москва), «Динамо» (Москва)
17	(Віктор Ворошилов)	106	304	1948–1962	«Крила Рад» (Куйбишев), «Локомотив» (Москва)
18	(Андрій Якубик)	105	301	1968–1974	«Динамо» (Москва), «Пахтакор» (Ташкент)
19	Геннадій Красницький	102	245	1960–1970	«Пахтакор» (Ташкент)
20	Борис Казаков	101	252	1960–1971	«Крила Рад» (Куйбишев), ЦСКА (Москва)
21	(Сергій Сальников)	101	333	1945–1960	«Зеніт» (Ленінград), «Спартак» (Москва), «Динамо» (Москва)
22	Едуард Малофєєв	100	254	1961–1974	«Спартак» (Москва), «Динамо» (Мінськ)
23	(Едуард Стрєльцов)	100	222	1954–1970	«Торпедо» (Москва)
24	Всеволод Бобров	97	115	1945–1953	ЦБЧА (Москва), ВПС (Москва), «Спартак» (Москва)
25	Берадор Абдураїмов	96	340	1960–1974	«Пахтакор» (Ташкент), ЦСКА (Москва)
26	Гіві Нодія	93	314	1965–1978	«Торпедо» (Кутаїсі), «Динамо» (Тбілісі), «Локомотив» (Москва)
27	Хорен Оганесян	93	305	1975–1991	«Арарат» (Єреван)
28	Георгій Кондратьєв	93	284	1980–1991	«Динамо» (Мінськ), «Чорноморець» (Одеса), «Локомотив» (Москва)
29	Володимир Федотов	92	382	1960–1975	ЦСКА (Москва)
30	(Микола Дементьєв)	91	267	1937–1954	«Динамо» (Ленінград), «Динамо» (Москва), «Спартак» (Москва)
31	(Геннадій Гусаров)	91	248	1957–1968	«Торпедо» (Москва), «Динамо» (Москва), «Дніпро» (Дніпропетровськ)
32	Юрій Гаврилов	91	318	1974–1986	«Динамо» (Москва), «Спартак» (Москва)
33	(Олексій Гринін)	89	254	1938–1953	«Динамо» (Москва), ЦБРА (Москва)
34	Валерій Газзаєв	89	283	1976–1986	«Локомотив» (Москва), «Динамо» (Москва), «Динамо» (Тбілісі)
35	(Федір Черенков)	89	366	1977–1991	«Спартак» (Москва)
36	Михайло Мустигін	88	248	1959–1968	«Динамо» (Мінськ)
37	Віктор Каневський	88	219	1955–1966	«Динамо» (Київ), «Чорноморець» (Одеса)
38	Михайло Соколовський	87	400	1974–1987	«Шахтар» (Донецьк)
39	(Володимир Дьомін)	86	194	1939–1954	«Спартак» (Москва), ЦБРА (Москва), МВО (Москва)
40	(Василь Карцев)	86	126	1939–1951	«Локомотив» (Москва), «Динамо» (Москва)
41	(Анатолій Ільїн)	84	227	1949–1962	«Спартак» (Москва)
42	Слава Метревелі	84	375	1956–1971	«Торпедо» (Москва), «Динамо» (Тбілісі)
43	Віталій Старухін	84	217	1973–1981	«Шахтар» (Донецьк)
44	Валентин Ніколаєв	83	200	1940–1953	ЦБРА (Москва), МВО (Москва)
45	Сергій Андрєєв	82	261	1974–1984	«Зоря» (Ворошиловоград), СКА (Ростов-на-Дону)
46	(Віктор Соколов)	81	146	1954–1963	«Локомотив» (Москва)
47	(Анатолій Банішевський)	81	212	1964–1978	«Нефтчі» (Баку)
48	(Юрій Чесноков)	80	281	1972–1983	«Локомотив» (Москва), ЦСКА (Москва)
49	Сергій Коршунов	78	219	1946–1957	«Крила Рад» (Москва), «Динамо» (Москва), ЦБЧА (Москва), ВПС (Москва), «Спартак» (Москва), «Динамо» (Київ)
50	^[ru]	78	402	1957–1972	«Зеніт» (Ленінград)
51	(Володимир Казачонок)	78	254	1971–1983	«Зеніт» (Ленінград), «Динамо» (Москва)
52	Давид Кіпіані	78	245	1971–1982	«Динамо» (Тбілісі)
53	^[ru]	76	342	1961–1974	ЦСКА (Москва)
54	^[ru]	73	146	1945–1952	«Спартак» (Москва), «Динамо» (Москва)
55	^[ru]	72	256	1936–1951	(«Червона зоря» (Ленінград)), «Динамо» (Ленінград)
56	(Юрій Фалін)	72	246	1955–1968	«Торпедо» (Москва), «Спартак» (Москва), «Кайрат» (Алма-Ата)
57	(Володимир Козлов)	72	215	1966–1976	«Локомотив» (Москва), «Динамо» (Москва)
58	^[ru]	72	293	1976–1988	«Зеніт» (Ленінград)
59	Валерій Лобановський	71	253	1959–1968	«Динамо» (Київ), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк)
60	Микола Осянін	71	402	1962–1976	«Крила Рад» (Куйбишев), «Спартак» (Москва), «Кайрат» (Алма-Ата)
61	^[ru]	71	223	1969–1977	ЦСКА (Москва)
62	(Геннадій Матвєєв)	70	226	1959–1968	СКА (Ростов-на-Дону)
63	Віктор Серебряніков	70	299	1959–1971	«Динамо» (Київ)
64	Олег Базилевич	69	228	1957–1968	«Динамо» (Київ), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк)
65	(Андрій Біба)	69	234	1957–1968	«Динамо» (Київ)
66	(Валерій Петраков)	69	229	1977–1985	«Локомотив» (Москва), «Торпедо» (Москва)
67	(Євстахій Пехлеваніді)	69	226	1980–1988	«Кайрат» (Алма-Ата)
68	^[ru]	69	202	1980–1989	«Зеніт» (Ленінград)
69	Василь Трофімов	68	216	1939–1953	«Динамо» (Москва)
70	(Ігор Численко)	68	229	1959–1969	«Динамо» (Москва)
71	(Гайоз Джеджелава)	67	145	1937–1948	«Динамо» (Тбілісі)
72	Володимир Баркая	67	226	1957–1967	«Динамо» (Тбілісі)
73	(Валентин Бубукін)	67	254	1953–1965	«Локомотив» (Москва), ЦСКА (Москва)
74	^[ru]	67	295	1966–1976	«Арарат» (Єреван)
75	(Павло Віньковатов)	66	218	1941–1955	«Динамо» (Київ)
76.	(Шота Яманідзе)	66	300	1954–1967	«Динамо» (Тбілісі)
77.	(Ігор Пономарьов)	66	260	1978–1988	«Нефтчі» (Баку), ЦСКА (Москва)
78.	Віктор Грачов	66	293	1979–1990	«Шахтар» (Донецьк), «Спартак» (Москва)
79.	Ігор Бєланов	65	237	1981–1989	«Чорноморець» (Одеса), «Динамо» (Київ)
80.	^[ru]	64	152	1939–1951	(«Електрик» (Ленінград)), «Зеніт» (Ленінград), «Спартак» (Москва), «Динамо» (Ленінград)
81.	(Андрій Зазроєв)	64	155	1948–1957	«Динамо» (Тбілісі), «Динамо» (Київ)
82.	^[ru]	64	270	1975–1986	«Зеніт» (Ленінград), «Торпедо» (Москва)
83.	Михайло Коман	63	169	1949–1959	«Динамо» (Київ)
84.	(Олексій Парамонов)	63	271	1947–1959	ВПС (Москва), «Спартак» (Москва)
85.	(Володимир Ільїн)	63	156	1946–1957	«Динамо» (Москва)
86.	^[ru]	63	254	1978–1988	«Нефтчі» (Баку)
87.	Леонід Буряк	63	377	1973–1988	«Динамо» (Київ), «Торпедо» (Москва), «Металіст» (Харків)
88.	(Володимир Савдунін)	62	186	1945–1956	«Динамо» (Москва)
89.	(Олександр Гулевський)	62	209	1948–1957	«Крила Рад» (Куйбишев), «Торпедо» (Москва), «Зеніт» (Ленінград)
90.	Віталій Хмельницький	62	289	1962–1972	«Шахтар» (Донецьк), «Динамо» (Київ)
91.	Віктор Колотов	62	218	1971–1981	«Динамо» (Київ)
92.	Сергій Квочкін	61	213	1960–1969	«Кайрат» (Алма-Ата)
93.	Олександр Тарханов	61	248	1976–1984	ЦСКА (Москва)
94.	Аркадій Андріасян	61	242	1969–1978	«Арарат» (Єреван)
95.	(Георгій Жарков)	60	196	1939–1951	«Торпедо» (Москва)
96.	(Юрій Тарасов)	60	214	1983–1991	«Металіст» (Харків)
97.	(Казбек Туаєв)	59	289	1961–1971	«Нефтчі», «Спартак» (Орджонікідзе)
98.	(Вадим Євтушенко)	59	244	1980–1988	«Динамо» (Київ)
99.	^[ru]	58	157	1936–1949	ЦБЧА (Москва), «Торпедо» (Москва)
100.	(Михайло Гершкович)	58	308	1966–1979	«Локомотив» (Москва), «Торпедо» (Москва), «Динамо» (Москва)

Примітки

1. «Динамо» (Москва) — ЦБЧА (Москва). 17 липня 1936 (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). 2 лютого 2016. оригіналу за 19 вересень 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
2. Чемпіонат СРСР з футболу 1936 (весна) (англійська) . RSSSF. 17 січня 2012. оригіналу за 26 січень 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
3. «Динамо» (Киев) — «Спартак» (Ленинград). 18 мая 1938 (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 28 листопад 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
4. / КЛИСФ (архівна копія) (рос.) Процитовано 23 лютого 2021.
5. ЦДКА (Москва) — «Динамо» (Одесса). 18 мая 1938 (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 22 вересень 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
6. Чемпіонат СРСР з футболу 1938 (англійська) . RSSSF. 17 січня 2012. оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2021.
7. Вартанян Аксель. Летопись Акселя Вартаняна (раздел «Чемпионат без бомбардира?», стр. 23)[1] [ 22 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
8. [2]
9. [3]
10. . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. . Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
13. [4]
14. [5]
15. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
16. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
17. . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
18. [6]
19. [7]
20. Згідно сайту RSSSF [8] [ 11 травня 2020 у Wayback Machine.]. На сайті «Футболисты мира» обидва футболісти мають по 15 голів [9] [ 9 січня 2020 у Wayback Machine.]
21. Чемпіонат СРСР з футболу 1950 (англійська) . RSSSF. 17 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
22. Чемпіонат СРСР з футболу 1948 (англійська) . RSSSF. 17 січня 2012. оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
23. Чемпіонат СРСР з футболу 1949 (англійська) . RSSSF. 11 липня 2013. Процитовано 21 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
24. Аксель Вартанян. Вечный рекорд, вечная память. Забытая история ленинградского футболиста, погибшего на фронте (російська) . Спорт-Экспресс. 9 травня 2019. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
25. Пента-трюкачи (російська) . Чемпионат.com. 16 червня 2008. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
26. «Спартак» (Ленинград) — «Буревестник» (Москва). 16 июня 1938 (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
27. 22 сентября 1966. «Динамо» (Тбилиси) — «Арарат» (Ереван) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 21 лютого 2021.
28. 12 ноября 1968. «Динамо» (Тбилиси) — «Крылья Советов» (Куйбышев) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
29. 6 ноября 1979. «Торпедо» (Москва) — «Пахтакор» (Ташкент) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 21 лютого 2021.
30. 6 сентября 1990. ЦСКА (Москва) — «Ротор» (Волгоград) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2021.
31. 5 октября 1991. «Динамо» (Москва) — «Днепр» (Днепропетровск) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
32. 27 июня 1940. ЦДКА (Москва) — «Локомотив» (Тбилиси) (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). 2 лютого 2016. оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
33. Чемпіонат СРСР з футболу 1940 (англійська) . RSSSF. оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 21 лютого 2021.
34. / КЛИСФ (архівна копія) (рос.)
35. / КЛИСФ (архівна копія) (рос.)
36. Зазначені команди, за які забивали голи.
37. Блохін Олег Володимирович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019 . 2004. оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 2021.
38. Блохін Олег (російська) . Літопис українського футболу. оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 2021.
39. Блохін Олег (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 2021.
40. На різних інтернет-сайтах кількість голів у вищій лізі коливається від 145 до 148 пунктів. У незавершенній першості 1941 року Олександр Пономарьов провів 9 матчів, 2 голи. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
41. Пономарьов Олександр (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2021.
42. 100 бомбардиров чемпионата СССР (російська) . Олександр Пономарьов. оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 2021.
43. Симонян Микита (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 2021.
44. У незавершенній першості 1941 року Сергій Соловйов провів 10 матчів, 7 голів. Сумарні показники коливаються від 138 (217) до 146 голів (221 матчів): Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
45. Соловйов Сергій Олександрович (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2021.
46. Соловйов Сергій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
47. Врахована першість 1941 року — 3 матчі, 2 голи: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
48. Федотов Григорій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2021.
49. Маркаров Едуард (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2021.
50. Гогоберідзе Автанділ (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
51. Іванов Валентин (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 2021.
52. Протасов Олег (російська) . Літопис українського футболу. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 2021.
53. Протасов Олег (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
54. Шенгелія Рамаз (російська) . Футболисты мира. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2021.
55. Копаєв Олег (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 2021.
56. Родіонов Сергій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 2021.
57. Калоєв Заур Григорович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2021.
58. Хусаїнов Галімзян (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 2021.
59. На відміну від інших Борису Пайчадзе традиційно рахують показники 1941 року, де вів забив 6 м'ячів у 10 іграх. На сайті «FootballFacts» також враховані 3 голи у з анулюваних матчах 1940 року. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
60. Пайчадзе Борис Соломонович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 2021.
61. Пайчадзе Борис (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 2021.
62. Бєсков Костянтин (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 2021.
63. Ворошилов Віктор (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2021.
64. Якубик Андрій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 2021.
65. Красницький Геннадій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 2021.
66. Казаков Борис: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
67. Сальников Сергій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
68. Малофєєв Едуард (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 2021.
69. Стрєльцов Едуард (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 2021.
70. Бобров Всеволод (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 2021.
71. Також грав за «Спартак» (Москва).
72. Абдураїмов Берадор (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 2021.
73. Нодія Гіві (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
74. Також грав за «Пахтакор» (Ташкент).
75. Оганесян Хорен (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2021.
76. Кондратьєв Георгій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 2021.
77. Федотов Володимир (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 2021.
78. У незавершенній першості 1941 року Микола Дементьєв провів 6 матчів, 3 голи: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
79. Згідно сайту московського «Динамо» у вищій лізі провів 266 матчів, забив 86 голів (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 2021.
80. Геннадию Гусарову — 80! // 248 матчів, 93 голи (російська) . Футбольный клуб «Торпедо» (Москва). Процитовано 2021. {{}}: Недійсний |deadurl=dead ()
81. Гаврилов Юрій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 2021.
82. Сумарна статистика у вищій лізі — 245 матчів, 80 голів. У незавершенній першості 1941 року провів 9 матчів, 1 гол: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
83. Також грав за команду м. Калініна і МВО (Москва)
84. Гринін Олексій Григорович (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 2021.
85. Валерій Газзаєв (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 2021.
86. Черенков Федір (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2021.
87. Також грав за ЦСКА (Москва) — 14 матчів.
88. Мустигін Михайло: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
89. Каневський Віктор (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 2021.
90. Соколовський Михайло (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 2021.
91. Дьомін Володимир (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 2021.
92. Карцев Василь Михайлович (російська) . Футбольный клуб «Динамо» (Москва). оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 2021.
93. Ільїн Анатолій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2021.
94. Метревелі Слава (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2021.
95. Метревелі Слава Калістратович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 2021.
96. Старухін Віталій (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 2021.
97. Валентин Ніколаєв (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 2021.
98. Сергій Андрєєв (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 2021.
99. Соколов Віктор: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
100. Анатолій Банішевський (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2021.
101. Юрій Чесноков: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
102. Сергій Коршунов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
103. Лев Бурчалкін: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
104. Футбол 87. Справочник-календарь. Под общ. ред. Бориса Федосова. — Москва, «Московская правда», 1987. — С. 69
105. Кіпіані Давид Давидович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2021.
106. Василь Лотков: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
107. Володимир Клементьєв: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
108. Лобановський Валерій Васильович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019 . 2016. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2021.
109. Микола Осянін (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2021.
110. Віктор Серебряніков (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 2021.
111. Базилевич Олег Петрович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019 . 2019. оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2021.
112. Біба Андрій Андрійович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019 . 2003. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2021.
113. Валерій Петраков (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 2021.
114. Євстафій Пехлеваніді: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
115. Юрій Желудков: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
116. Василь Трофімов (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 2021.
117. Ігор Численко (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 2021.
118. Джеджелава Гайоз Іванович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2021.
119. Валентин Бубукін (російська) . Футболисты мира. оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 2021.
120. Яманідзе Шота Давидович (російська) . «Динамо» Тбилиси. История команды. оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2021.
121. Ігор Пономарьов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
122. Також виступав за «Торпедо» (Москва).
123. Ігор Бєланов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
124. Борис Чучелов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
125. Андрій Зазроєв: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
126. Андрій Рєдкоус: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
127. Андрій Рєдкоус: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
128. Олексій Парамонов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
129. Машалла Ахмедов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
130. Леонід Буряк: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
131. Леонід Буряк (російська) . ФК «Металлист» Харьков в цифрах!. оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 2021.
132. Володимир Савдунін: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
133. Олександр Гулевський: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
134. Віталій Хмельницький: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
135. Віктор Колотов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
136. Сергій Квочкін: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
137. Олександр Тарханов: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
138. Аркадій Андріасян: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
139. Георгій Жарков: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
140. Юрій Тарасов (російська) . ФК «Металлист» Харьков в цифрах!. оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 2021.
141. Казбек Туаєв: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
142. Також Виступав за «Дніпро» (Дніпропетровськ)
143. Петро Петров: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
144. Петро Петров: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Джерела

• Пирогов Б. А. Футбол. — Москва: Советский спорт, 1995. — 512с. (рос.)
• Найкращі бомбардири чемпіонату СРСР на RSSSF(англ.)
• Найкращі бомбардири чемпіонату СРСР (за сезонами) на RSSSF(англ.)
• 100 бомбардиров чемпионата СССР (російська) . Источники информации: Еженедельник «Футбол» за 1991 год №№ 10 и 47, и Футбольная энциклопедия «Российскому Футболу — 100 ЛЕТ». Москва 1997 г. Процитовано 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
• 100 бомбардиров чемпионата СССР (російська) . Футболфан. Процитовано 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()