Надмалий підводний човен також використовується назва мінісубмарина це будь який підводний човен тоннажністю меншою 150

Надмалий підводний човен (також використовується назва мінісубмарина) — це будь-який підводний човен тоннажністю меншою 150 тонн. Його екіпаж зазвичай складається з одного-двох, іноді до 6-9 осіб. Має низьку автономність через малі запаси палива, а також через відсутність умов для тривалого перебування екіпажу на борту. Зазвичай надмалі підводні човни запускаються та приймаються на борт корабля чи судна-носія, на яких власне розмішується екіпаж мінісубмарин та обслуговчий персонал. Можуть мати як військове так і цивільне призначення.

Американський надмалий підводний човен X-1 під час морських випробувань

Ранні субмарини такі як («Голланд») (1897, США) нині б розглядалися як надмалі.

Військові надмалі підводні човни

Покинуті японські надмалі підводні човни у сухому доці на базі у Куре, 1946

Найбільшу відомість надмалі підводні човни отримали як інструмент проникнення у захищенні гавані, хоча у Японії вони початково призначалися для участі у діях флоту у відкритому морі. Використовувались і продовжують використовувати для доправлення на ворожий берег диверсантів. Також використовувались для розвідки, доставлення припасів. Сучасні надмалі підводні човни часто призначені для підводних рятувальних операцій.

Озброєння

Надмалі підводні човни зазвичай озброювалися торпедами і мінами. Якщо вони є (підводними буксирувальниками), то зазвичай несуть заряди для дистанційного підриву.

Цивільне використання

Японський підводний апарат для досліджень «Shinnkai»

У цивільному використанні, надмалі підводні човни зазвичай називають підводними апаратами, комерційні підводні апарати використовуються, наприклад, для підводних технічних робіт, досліджень, включаючи археологічні. Іноді використовуються з рекреаційною метою, наприклад для обслуговування туристів. Зростає кількість підводників- аматорів, які самостійно будують надмалі підводні човни у якості хобі.

Посилання

. 24 травня 2010. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 6 грудня 2018.
. www.psubs.org. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 13 серпня 2017.
www.euronaut.org. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.

[1] . 24 травня 2010. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 6 грудня 2018.

[2] . www.psubs.org. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 13 серпня 2017.

[3] www.euronaut.org. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.