Анатолій Львович Міхньов 1 липня 1909 Радуль 3 жовтня 1970 Київ вчений терапевт Заслужений діяч науки УРСР професор гром

академік Л. А. Пиріг, професори Б. М. Безбородько, В. П. Безуглий, , Н. А. Гватуа, М. С. Говорова, В. А. Горчаков, В. М. Дзяк, І. О. Діордієнко, М. С. Заноздра, І. К. Следзевська, Г. В. Яновський та інші.

Нагороди

Біографія

Народився в 1 липня 1909 року у селі Радуль (нині смт Ріпкинського району Чернігівської області) у родині сплавника лісу. Залишившись сиротою в дитячому віці, з 13 років розпочав трудову діяльність чорноробом, а згодом плотогоном, одночасно відмінно навчаючись у сільській школі, після закінчення якої у 1929 році вступив до Київського медичного інституту. За час навчання зарекомендував себе найбільш здібним і в 1933 році, після закінчення інституту, був направлений на наукову роботу та зарахований до аспірантури під керівництвом Миколи Дмитровича Стражеска, а в 1936-му — захистив кандидатську дисертацію.

Після присудження наукового ступеня кандидата медичних наук А. Л. Міхньов розпочав науково-педагогічну діяльність на посаді асистента кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту, очолюваної академіком М. Д. Стражеском, у 1939 році був обраний її доцентом, працюючи одночасно в Інституті клінічної медицини та здобуваючи клінічний досвід у галузі внутрішніх хвороб.

Меморіальна дошка на будинку в Києві, де жив А. Л. Міхньов

Меморіальна дошка на Інституті кардиології

З початком радянсько-німецької війни був мобілізований на фронт і до її завершення був головним терапевтом військових госпіталів, у званні майора медичної служби. Результати діагностики і лікування поранених були опубліковані у монографії «Очерки военно-полевой терапии».

У 1944—1950 роках доцент Київського медичного інституту. У 1948 році захистив докторську дисертацію на тему порушень тканинного вуглеводного і білкового обміну при хворобах печінки, виконання якої обумовило необхідність проведення глибоких фундаментальних і клініко-лабораторних досліджень та стало основою розвитку гепатології як вітчизняної науки, так і вкладом до світової.

З 1949 року — професор Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини імені академіка М. Д. Стражеска, в 1952—1970 роках — його директор.

Жив у Києві (у 1950—1970 роках на Хрещатику № 15). Помер 3 жовтня 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова робота

Анатолій Міхньов автор понад 200 наукових робіт, у тому числі восьми монографій. Науковий напрямок — порушення обміну речовин при захворюваннях внутрішніх органів. Підготував понад 40 учнів, серед яких академік Л. А. Пиріг, професори , В. П. Безуглий, , Н. А. Гватуа, М. С. Говорова, В. А. Горчаков, , І. О. Діордієнко, М. С. Заноздра, І. К. Следзевська, Г. В. Яновський та інші.

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, двома орденами «Знак Пошани», медалями.

Посилання

Сайт Національної бібліотеки України ім. Вернадського
Некрополі Києва [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
«Человек большой жизненной энергии»: 100-летний юбилей кардиолога А. Л. Михнева. Аптека, #694 (23) 08.06.2009 [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.