Міхеєв Володимир Кузьмич (12 листопада 1937, с. Лухівка Саранського району Мордовської АРСР — 24 грудня 2008, Харків) — історик, археолог, доктор історичних наук (1986), проректор Харківського державного університету з навчально-виховної роботи (1997—1999).
Міхеєв Володимир Кузьмич | |
---|---|
Народився | 12 листопада 1937 с. Луховка Саранського району Мордовської АРСР |
Помер | 24 грудня 2008 (71 рік) Харків |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | історик |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | історія, археологія |
Заклад | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Посада | головний редактор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди |
Біографія
У 1960 році закінчив історичний факультет ХДУ. Паралельно, з 1959 по 1965 роки — лаборант, старший лаборант археологічного музею ХДУ. В 1964—1967 роках навчався в аспірантурі при кафедрі стародавньої історії та археології..
Освітня та наукова діяльність
В 1965–69 роках — викладач, а в 1969–75 роках — старший викладач кафедри історії стародавнього світу та археології. В 1975 році затверджений у званні доцента. З 1977 році — доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології. В 1968 році захистив кандидатську дисертацію «Основные ремесленные производства болгаро-аланского населения Подонья в VIII-Х вв.» (ХДУ, науковий керівник — проф. Б. А. Шрамко). В 1986 році захистив докторську дисертацію «Экономические и социальные отношения у населения салтово-маяцкой культуры Подонья-Приазовья (середина VIII — середина Х вв.)» (Київ, Інститут археології АН УРСР).
Викладав загальні курси: основи археології, основи етнографії, історія стародавнього Риму, історія первісного суспільства; спецкурси: «Методика археологічних досліджень», «Археологія східних слов'ян», «Середньовічна археологія» та ін.; паралельно — в Слов'янській філії ХДУ (Донецька обл.), Харківському інституті культури, Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонова університету (Харків).
Керівник археологічної експедиції з дослідження пам'яток салтівської культури. Член Головної редколегії «Свода памятников истории и культуры Украины», редколегії «Вестника Харьковского университета» (серія «История»), «Болгарского ежегодника», щорічника «Древности», журналу «Археологія» Інституту археології НАН України.
Головний редактор «Харківського історіографічного збірника» і «Хазарського альманаха». Член редкололегії «Харьковского биографического словаря». Заслужений діяч науки і техніки України (1997). У складі кафедри йому присуджена Республіканська премія ім. Д. І. Яворницького (1997) Всеукраїнської спілки краєзнавців. У 1999 році обраний академіком Всеукраїнської академії історичних наук. Член спеціалізованої ради Інституту археології НАН України. Був членом спеціалізованої ради історичного факультету ХДУ (1996—1999). У 1973—1974 роках стажувався в Софійському університеті (Болгарія). Кілька років (з 1987 по 1991 роки) був заступником декана з наукової роботи. В 1997—1999 роках — проректор ХДУ з начально-виховної роботи. Член правління Міжреспубліканської асоціації болгаристів.
Лауреат премії ім. Героя Радянського Союзу К. М. Курячего (1968). У 1995 році відзначений званням «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців». У 1997 році отримав звання «Заслужений діяч науки і техніки України». 1995—2000 — директор Східно-регіонального відділення Центра пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. В 1999 році — стипендіат обласної стипендії ім. В. Н. Каразіна. У 1997 році обраний до складу правління Міжнародної унії археологів-славістів. З 1999 році паралельно працював у Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонова університету (Харків), де з 2000 року очолював Науково-дослідний центр хазарознавства, а з 2002 року — кафедру історії.
Автор понад 100 наукових, науково-популярних та методичних праць. Під науковим керівництвом В. К. Міхеєва захищені 7 кандидатських дисертацій.
Смерть
Основні праці
- Справочник по археологии Украины: Харьковская область (К., 1977, в соавторстве)
- Подонье в составеХазарскогокаганата (Х., 1985).
- Археология железного века Восточной Европы (древние славяне) (Белгород, 1989, в соавторстве).
- Археологические памятники Белгородской области. Вып. 1,2,3 (Белгород, 1992, 1993, 1995, в соавторстве).
- Слобідська Україна: короткий історико-краєзнавчий довідник (К., 1994, в співавторстві).
- Археологія залізної доби Східної Європи (Х., 2000, у співавторстві).
Див. також
Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна
Джерела
- Володимир Кузьмич Міхеєв. До 70-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик / Уклад. В. Д. Прокопова, Ю. Ю. Полякова; Бібліогр. ред. С. Б. Глибицька. — Х.: Видавництво ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. — 39 с.
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.
Посилання
Примітки
- Володимир Кузьмич Міхеєв. До 70-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик / Уклад. В. Д. Прокопова, Ю. Ю. Полякова; Бібліогр. ред. С. Б. Глибицька. — Х.: Видавництво ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. — 39 с.
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miheyev Volodimir Kuzmich 12 listopada 1937 s Luhivka Saranskogo rajonu Mordovskoyi ARSR 24 grudnya 2008 Harkiv istorik arheolog doktor istorichnih nauk 1986 prorektor Harkivskogo derzhavnogo universitetu z navchalno vihovnoyi roboti 1997 1999 Miheyev Volodimir KuzmichNarodivsya 12 listopada 1937 1937 11 12 s Luhovka Saranskogo rajonu Mordovskoyi ARSRPomer 24 grudnya 2008 2008 12 24 71 rik HarkivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist istorikAlma mater HNU im V N KarazinaGaluz istoriya arheologiyaZaklad Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N KarazinaPosada golovnij redaktorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNagorodiBiografiyaU 1960 roci zakinchiv istorichnij fakultet HDU Paralelno z 1959 po 1965 roki laborant starshij laborant arheologichnogo muzeyu HDU V 1964 1967 rokah navchavsya v aspiranturi pri kafedri starodavnoyi istoriyi ta arheologiyi Osvitnya ta naukova diyalnist V 1965 69 rokah vikladach a v 1969 75 rokah starshij vikladach kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta arheologiyi V 1975 roci zatverdzhenij u zvanni docenta Z 1977 roci docent kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi V 1968 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Osnovnye remeslennye proizvodstva bolgaro alanskogo naseleniya Podonya v VIII H vv HDU naukovij kerivnik prof B A Shramko V 1986 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Ekonomicheskie i socialnye otnosheniya u naseleniya saltovo mayackoj kultury Podonya Priazovya seredina VIII seredina H vv Kiyiv Institut arheologiyi AN URSR Vikladav zagalni kursi osnovi arheologiyi osnovi etnografiyi istoriya starodavnogo Rimu istoriya pervisnogo suspilstva speckursi Metodika arheologichnih doslidzhen Arheologiya shidnih slov yan Serednovichna arheologiya ta in paralelno v Slov yanskij filiyi HDU Donecka obl Harkivskomu instituti kulturi Shidnoukrayinskij filiyi Mizhnarodnogo Solomonova universitetu Harkiv Kerivnik arheologichnoyi ekspediciyi z doslidzhennya pam yatok saltivskoyi kulturi Chlen Golovnoyi redkolegiyi Svoda pamyatnikov istorii i kultury Ukrainy redkolegiyi Vestnika Harkovskogo universiteta seriya Istoriya Bolgarskogo ezhegodnika shorichnika Drevnosti zhurnalu Arheologiya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Golovnij redaktor Harkivskogo istoriografichnogo zbirnika i Hazarskogo almanaha Chlen redkololegiyi Harkovskogo biograficheskogo slovarya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1997 U skladi kafedri jomu prisudzhena Respublikanska premiya im D I Yavornickogo 1997 Vseukrayinskoyi spilki krayeznavciv U 1999 roci obranij akademikom Vseukrayinskoyi akademiyi istorichnih nauk Chlen specializovanoyi radi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Buv chlenom specializovanoyi radi istorichnogo fakultetu HDU 1996 1999 U 1973 1974 rokah stazhuvavsya v Sofijskomu universiteti Bolgariya Kilka rokiv z 1987 po 1991 roki buv zastupnikom dekana z naukovoyi roboti V 1997 1999 rokah prorektor HDU z nachalno vihovnoyi roboti Chlen pravlinnya Mizhrespublikanskoyi asociaciyi bolgaristiv Laureat premiyi im Geroya Radyanskogo Soyuzu K M Kuryachego 1968 U 1995 roci vidznachenij zvannyam Pochesnij chlen Vseukrayinskoyi spilki krayeznavciv U 1997 roci otrimav zvannya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1995 2000 direktor Shidno regionalnogo viddilennya Centra pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi V 1999 roci stipendiat oblasnoyi stipendiyi im V N Karazina U 1997 roci obranij do skladu pravlinnya Mizhnarodnoyi uniyi arheologiv slavistiv Z 1999 roci paralelno pracyuvav u Shidnoukrayinskij filiyi Mizhnarodnogo Solomonova universitetu Harkiv de z 2000 roku ocholyuvav Naukovo doslidnij centr hazaroznavstva a z 2002 roku kafedru istoriyi Avtor ponad 100 naukovih naukovo populyarnih ta metodichnih prac Pid naukovim kerivnictvom V K Miheyeva zahisheni 7 kandidatskih disertacij Smert Pomer 24 grudnya 2008 roku v Harkovi Osnovni praciSpravochnik po arheologii Ukrainy Harkovskaya oblast K 1977 v soavtorstve Podone v sostaveHazarskogokaganata H 1985 Arheologiya zheleznogo veka Vostochnoj Evropy drevnie slavyane Belgorod 1989 v soavtorstve Arheologicheskie pamyatniki Belgorodskoj oblasti Vyp 1 2 3 Belgorod 1992 1993 1995 v soavtorstve Slobidska Ukrayina korotkij istoriko krayeznavchij dovidnik K 1994 v spivavtorstvi Arheologiya zaliznoyi dobi Shidnoyi Yevropi H 2000 u spivavtorstvi Div takozhKafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi HNU imeni V N KarazinaDzherelaVolodimir Kuzmich Miheyev Do 70 richchya vid dnya narodzhennya biobibliografichnij pokazhchik Uklad V D Prokopova Yu Yu Polyakova Bibliogr red S B Glibicka H Vidavnictvo HNU im V N Karazina 2007 39 s Kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004 PosilannyaPortal Biografiyi PrimitkiVolodimir Kuzmich Miheyev Do 70 richchya vid dnya narodzhennya biobibliografichnij pokazhchik Uklad V D Prokopova Yu Yu Polyakova Bibliogr red S B Glibicka H Vidavnictvo HNU im V N Karazina 2007 39 s Kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004