Міністр енергетики США глава Департаменту з енергетики США член уряду США і чотирнадцятий в лінії наслідування президент

	Міністр енергетики США
	Прапор
Дата створення / заснування	6 серпня 1977
Місце активності	d
Ким призначений	Президент США
Посадовець	Джеймс Шлезінгер і Дженніфер Гренхолм
Керована організація	Міністерство енергетики США
Країна	США
Юрисдикція	США
Заступник	d
	Міністр енергетики США у Вікісховищі

Міністр енергетики США — глава Департаменту з енергетики США, член уряду США, і чотирнадцятий в лінії наслідування президентських повноважень. Посада була створена 1 жовтня 1977 зі створенням Міністерства енергетики, коли президент Джиммі Картер підписав відповідний закон. У повноваження нового міністерства увійшов контроль за довгостроковими дослідженнями і розвитком енергетичних технологій, енергозбереження, дослідження в галузі ядерної енергетики, збір даних а також прогнозування в галузі енергетики. Після закінчення «холодної війни» міністерство енергетики також приділяло увагу питанням захоронення радіоактивних відходів і підтримки якості навколишнього середовища.

Першим міністром енергетики був колишній міністр оборони і директор ЦРУ Джеймс Шлезінгер. За час існування посади міністра енергетики цю посаду обіймало 14 чоловік. Першою жінкою і першою афроамериканкою на посаді міністра енергетики була Хейзел О'Лірі, вона ж обіймала цю посаду найбільш тривалий термін — 4 роки. Першим іспаномовним міністром енергетики став Федеріко Пенья.

Список міністрів енергетики США

#	зображення	ім'я і прізвище	рідний штат	термін на посаді		адміністрація президента США, в якій був на посаді
#	зображення	ім'я і прізвище	рідний штат	початок	кінець	адміністрація президента США, в якій був на посаді
1		Джеймс Шлезінгер	Вірджинія	6 серпня 1977	23 серпня 1979	Джиммі Картер
2			Техас	24 серпня 1979	20 січня 1982	Джиммі Картер
3		(Джеймс Едвардс)	Південна Кароліна	23 січня 1981	5 листопада 1982	Рональд Рейган
4			Орегон	5 листопада 1982	7 лютого 1985
5			Каліфорнія	7 лютого 1985	20 січня 1989
6			Каліфорнія	1 березня 1989	20 січня 1993	Джордж Герберт Вокер Буш
7			Вірджинія	22 січня 1993	20 січня 1997	Білл Клінтон
8		(Федеріко Пенья)	Колорадо	12 березня 1997	30 червня 1998
9		(Білл Річардсон)	Нью-Мексико	18 серпня 1998	19 січня 2001
10		(Спенсер Абрахам)	Мічиган	20 січня 2001	1 лютого 2005	Джордж Вокер Буш
11			Іллінойс	1 лютого 2005	20 січня 2009	Джордж Вокер Буш
12		(Стівен Чу)	Каліфорнія	20 січня 2009	22 квітня 2013	Барак Обама
13		Ернест Моніз	Массачусетс	21 травня 2013	1 березня 2017	Барак Обама
14		Рік Перрі	Техас	2 березня 2017	1 грудня 2019	Дональд Трамп
15		(Ден Бруєтт)	Техас	2 грудня 2019	20 січня 2021	Дональд Трамп
16		Дженніфер Ґренголм	Мічиган	25 лютого 2021		Джо Байден

Примітки

. (U.S. Department of Energy). Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 29 липня 2007. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
Biography of James Schlesinger Origins. U.S. Department of Defense. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.
. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 серпня 2007.
Federico F. Peña to be Sworn in as the Eighth Secretary of Energy. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.

Посилання

http://www.doe.gov [ 19 травня 2005 у Wayback Machine.]

[1] . (U.S. Department of Energy). Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 29 липня 2007. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()

[2] Biography of James Schlesinger Origins. U.S. Department of Defense. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.

[3] . . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 серпня 2007.

[4] Federico F. Peña to be Sworn in as the Eighth Secretary of Energy. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.