Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Планинць Мілка Планинць уродж Малада pronounced 21 листопада 1924 7 жо

Мілка Планинць

Мілка Планинць
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Планинць.

Мілка Планинць (уродж. Малада ;pronounced ; 21 листопада 1924 — 7 жовтня 2010) — хорватський комуністичний політик, прем'єр-міністр Югославії з 1982 по 1986 рік. Вона була першою і єдиною жінкою на цій посаді. Планинць також була першою жінкою-главою уряду дипломатично визнаної соціалістичної держави в Європі.

Мілка Планинць
сербохорв. Milka Planinc
image
Нині на посаді
Народився21 листопада 1924(1924-11-21)[1][2][3]
Дрниш, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Помер7 жовтня 2010(2010-10-07)[4][1][…] (85 років)
Загреб, Хорватія[1]
ПохованийМирогойське кладовище[5]
Відомий яккомісар, політична діячка
КраїнаКоролівство Сербів, Хорватів і Словенців, Королівство Югославія, Незалежна Держава Хорватія, Югославія і Хорватія
Національністьхорвати[6]
Політична партіяКомуністична партія Югославії
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Планинць народилася як Мілка Малада в змішаній етнічної хорватської та етнічної сербської сім'ї в Жітничі, невеликому селі поблизу Дрніша,Далмація в сучасній Хорватії. Вона відвідувала школу, поки початок Другої світової війни не перервав її навчання. Вона приєдналася до Комуністичної спілки молоді в 1941 році , що стало ключовим роком у житті Планинць і для її країни. Нацистська Німеччина напала на Югославію і розділила країну між німецькою, італійською, угорською та болгарською окупаційними владами. Невдовзі сформувався рух опору, відомий як партизани, який очолив маршал Йосип Броз Тіто. Планинць з нетерпінням чекала дня, коли вона стане достатньо дорослою, щоб приєднатися до антифашистської Ради національного визволення Югославії.

У 19 років Планинць приєднався до партизанів і став надзвичайно відданим Тіто. У 1944 році вступила до Комуністичної партії Югославії. Вона стала окружним комісаром 11-ї Далматинської ударної бригади, завданням якої було навчати партійним принципам і політиці та забезпечувати лояльність до партії. Планинць багато років працювала на партизанів і Комуністичну партію, а коли вони отримали контроль над усім регіоном, вона вступила до Вищої школи адміністрації в Загребі, щоб продовжити навчання. Партизанський командир Сімо Дубаїч, сам звинувачений у воєнних злочинах, пізніше заявив, що Планинць була причетна до післявоєнної різанини в Кочевському Розі. Планинць відкинула звинувачення Дубаїча, назвавши їх політичними спекуляціями. Вона особисто виступала за те, щоб ці злочини були розслідувані, судово та науково опрацьовані.

У 1950 році вона вийшла заміж за інженера Звонко Планінца.У пари народилися син і дочка.

Політична кар'єра

Планинць почала працювати на повний робочий день у Союзі комуністів Хорватії. Вона спеціалізувалася на освіті, агітації та пропаганді, а в 1959 році була обрана до Хорватського ЦК, виконавчого органу.

Обіймаючи різні посади в Загребі, як секретар Народної асамблеї Трешневки в 1957 році, а потім секретар у справах культури міста Загреб у 1961 році, вона стала секретарем комітету Ліги комуністів міста Загреб, і секретар освіти Соціалістичної Республіки Хорватія в 1963 році, на якій вона залишалася до 1965 року.

Більше партійне визнання не прийшло до 1966 року, коли її обрали до президії Союзу комуністів Хорватії (LCC), а потім до виконавчого комітету LCC у 1968 році. У — роках була президентом Скупщини Соціалістичної Республіки Хорватія.

Після подій Хорватської весни керівництво LCC було усунено, а Планинць стала президентом ЦК у 1971 році. Вона ухвалила рішення заарештувати Франьо Туджмана, Марко Веселіцу, Дражена Будішу, Шиме Джодана та Владо Готоваца, серед інших, які брали участь у Хорватській весні. Вона залишалася лідером Союзу комуністів Хорватії до 1982 року.

Коли Тіто помер у 1980 році, він залишив план ротації восьми лідерів, по черзі з кожної федеральної одиниці. 29 квітня 1982 року Федеральна конференція Соціалістичного союзу трудящих Югославії затвердила список міністрів, поданий Планинць, а 15 травня 1982 року спільна сесія двох палат Національної асамблеї призначила її головою Федеральної виконавчої ради;таким чином вона стала прем'єр-міністром. Вона стала першою жінкою, яка зайняла такий високий пост за 64-річну історію країни. Planinc мав новий урядовий орган, Федеральний виконавчий комітет, який складався з 29 членів. Усі члени цього комітету були новими, за винятком п'яти, які були членами старого комітету.

Вона обіймала посаду президента Федеральної виконавчої ради(прем'єр-міністра) Югославії(посада еквівалентна прем'єр-міністру) між 1982 і 1986 роками. Її мандат на посаді прем'єр-міністра запам'ятався тим часом коли уряд нарешті вирішив врегулювати зовнішній борг СФР Югославії та почати його повертати. Щоб отримати необхідні кошти, її Кабмін кілька років вводив обмежувальні економічні заходи.

Конституція 1974 року залишила центральному уряду дуже мало повноважень, оскільки влада була поділена на окремі республіки. Планінк намагався переорієнтувати центральний уряд і отримати міжнародні альянси, відвідавши Великобританію, Сполучені Штати та Москву. Хоча її візити до Вашингтона дали їй обіцянки економічної підтримки, її візит до Москви був, як кажуть, «нічого не втраченого та нічого не отриманого».

Планинць запропонувала свою відставку в жовтні 1985 року, але вона не була прийнята.12 лютого 1986 року уряд Планинць подав до Міжнародного валютного фонду запит на поглиблене спостереження.Заявку задовольнили через місяць. Термін її повноважень закінчився в травні 1986 року, і незабаром вона стала членом Центрального комітету ЛКЮ.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #143850768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. http://www.nytimes.com/2010/10/08/world/08planinc.html
  5. Gradska groblja Zagreb - Tražilica pokojnika
  6. — Jutarnji list, 2007.
    d:Track:Q1278377
  7. Djokic, Dejan (10 жовтня 2010). Milka Planinc obituary. The Guardian. London. Процитовано 12 лютого 2011.
  8. Opfell, 1993, с. 112.
  9. Opfell, 1993, с. 113.
  10. Opfell, 1993, с. 114.
  11. Opfell, 1993, с. 116.
  12. Milka Planinc: Partizanski i Domovinski rat su antifašističkiJutarnji list, 1.9.2010.
  13. Opfell, 1993, с. 117.
  14. Boris Bilas (8 August 2009). Milka Planinc o Savki: 'Razišle smo se, ali se nikada nismo niti svađale niti mrzile' [Milka Planinc on Savka: 'We went our separate ways, but we never argued or hated each other']. (Croatian) . оригіналу за 24 March 2012. Процитовано 10 April 2017.
  15. Stankovic, Slobodan. Yugoslavia's New Federal Government Formed. 6 May 1982. (retrieved on 15 April 2008)
  16. Opfell, 1993, с. 118.
  17. Opfell, 1993, с. 119.
  18. Meier, Viktor; Yugoslavia: a history of its demise, Routledge, 1999. (p. 15)
  19. Boughton, James M.; Silent revolution: the International Monetary Fund, 1979—1989, International Monetary Fund, 2001. (p. 433)
  20. Opfell, 1993, с. 120.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Planinc Milka Planinc urodzh Malada pronounced 21 listopada 1924 7 zhovtnya 2010 horvatskij komunistichnij politik prem yer ministr Yugoslaviyi z 1982 po 1986 rik Vona bula pershoyu i yedinoyu zhinkoyu na cij posadi Planinc takozh bula pershoyu zhinkoyu glavoyu uryadu diplomatichno viznanoyi socialistichnoyi derzhavi v Yevropi Milka Planincserbohorv Milka PlanincNini na posadiNarodivsya21 listopada 1924 1924 11 21 1 2 3 Drnish Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivPomer7 zhovtnya 2010 2010 10 07 4 1 85 rokiv Zagreb Horvatiya 1 PohovanijMirogojske kladovishe 5 Vidomij yakkomisar politichna diyachkaKrayinaKorolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Korolivstvo Yugoslaviya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Yugoslaviya i HorvatiyaNacionalnisthorvati 6 Politichna partiyaKomunistichna partiya Yugoslaviyi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPlaninc narodilasya yak Milka Malada v zmishanij etnichnoyi horvatskoyi ta etnichnoyi serbskoyi sim yi v Zhitnichi nevelikomu seli poblizu Drnisha Dalmaciya v suchasnij Horvatiyi Vona vidviduvala shkolu poki pochatok Drugoyi svitovoyi vijni ne perervav yiyi navchannya Vona priyednalasya do Komunistichnoyi spilki molodi v 1941 roci sho stalo klyuchovim rokom u zhitti Planinc i dlya yiyi krayini Nacistska Nimechchina napala na Yugoslaviyu i rozdilila krayinu mizh nimeckoyu italijskoyu ugorskoyu ta bolgarskoyu okupacijnimi vladami Nevdovzi sformuvavsya ruh oporu vidomij yak partizani yakij ocholiv marshal Josip Broz Tito Planinc z neterpinnyam chekala dnya koli vona stane dostatno dorosloyu shob priyednatisya do antifashistskoyi Radi nacionalnogo vizvolennya Yugoslaviyi U 19 rokiv Planinc priyednavsya do partizaniv i stav nadzvichajno viddanim Tito U 1944 roci vstupila do Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi Vona stala okruzhnim komisarom 11 yi Dalmatinskoyi udarnoyi brigadi zavdannyam yakoyi bulo navchati partijnim principam i politici ta zabezpechuvati loyalnist do partiyi Planinc bagato rokiv pracyuvala na partizaniv i Komunistichnu partiyu a koli voni otrimali kontrol nad usim regionom vona vstupila do Vishoyi shkoli administraciyi v Zagrebi shob prodovzhiti navchannya Partizanskij komandir Simo Dubayich sam zvinuvachenij u voyennih zlochinah piznishe zayaviv sho Planinc bula prichetna do pislyavoyennoyi rizanini v Kochevskomu Rozi Planinc vidkinula zvinuvachennya Dubayicha nazvavshi yih politichnimi spekulyaciyami Vona osobisto vistupala za te shob ci zlochini buli rozsliduvani sudovo ta naukovo opracovani U 1950 roci vona vijshla zamizh za inzhenera Zvonko Planinca U pari narodilisya sin i dochka Politichna kar yera Planinc pochala pracyuvati na povnij robochij den u Soyuzi komunistiv Horvatiyi Vona specializuvalasya na osviti agitaciyi ta propagandi a v 1959 roci bula obrana do Horvatskogo CK vikonavchogo organu Obijmayuchi rizni posadi v Zagrebi yak sekretar Narodnoyi asambleyi Treshnevki v 1957 roci a potim sekretar u spravah kulturi mista Zagreb u 1961 roci vona stala sekretarem komitetu Ligi komunistiv mista Zagreb i sekretar osviti Socialistichnoyi Respubliki Horvatiya v 1963 roci na yakij vona zalishalasya do 1965 roku Bilshe partijne viznannya ne prijshlo do 1966 roku koli yiyi obrali do prezidiyi Soyuzu komunistiv Horvatiyi LCC a potim do vikonavchogo komitetu LCC u 1968 roci U rokah bula prezidentom Skupshini Socialistichnoyi Respubliki Horvatiya Pislya podij Horvatskoyi vesni kerivnictvo LCC bulo usuneno a Planinc stala prezidentom CK u 1971 roci Vona uhvalila rishennya zaareshtuvati Frano Tudzhmana Marko Veselicu Drazhena Budishu Shime Dzhodana ta Vlado Gotovaca sered inshih yaki brali uchast u Horvatskij vesni Vona zalishalasya liderom Soyuzu komunistiv Horvatiyi do 1982 roku Koli Tito pomer u 1980 roci vin zalishiv plan rotaciyi vosmi lideriv po cherzi z kozhnoyi federalnoyi odinici 29 kvitnya 1982 roku Federalna konferenciya Socialistichnogo soyuzu trudyashih Yugoslaviyi zatverdila spisok ministriv podanij Planinc a 15 travnya 1982 roku spilna sesiya dvoh palat Nacionalnoyi asambleyi priznachila yiyi golovoyu Federalnoyi vikonavchoyi radi takim chinom vona stala prem yer ministrom Vona stala pershoyu zhinkoyu yaka zajnyala takij visokij post za 64 richnu istoriyu krayini Planinc mav novij uryadovij organ Federalnij vikonavchij komitet yakij skladavsya z 29 chleniv Usi chleni cogo komitetu buli novimi za vinyatkom p yati yaki buli chlenami starogo komitetu Vona obijmala posadu prezidenta Federalnoyi vikonavchoyi radi prem yer ministra Yugoslaviyi posada ekvivalentna prem yer ministru mizh 1982 i 1986 rokami Yiyi mandat na posadi prem yer ministra zapam yatavsya tim chasom koli uryad nareshti virishiv vregulyuvati zovnishnij borg SFR Yugoslaviyi ta pochati jogo povertati Shob otrimati neobhidni koshti yiyi Kabmin kilka rokiv vvodiv obmezhuvalni ekonomichni zahodi Konstituciya 1974 roku zalishila centralnomu uryadu duzhe malo povnovazhen oskilki vlada bula podilena na okremi respubliki Planink namagavsya pereoriyentuvati centralnij uryad i otrimati mizhnarodni alyansi vidvidavshi Velikobritaniyu Spolucheni Shtati ta Moskvu Hocha yiyi viziti do Vashingtona dali yij obicyanki ekonomichnoyi pidtrimki yiyi vizit do Moskvi buv yak kazhut nichogo ne vtrachenogo ta nichogo ne otrimanogo Planinc zaproponuvala svoyu vidstavku v zhovtni 1985 roku ale vona ne bula prijnyata 12 lyutogo 1986 roku uryad Planinc podav do Mizhnarodnogo valyutnogo fondu zapit na pogliblene sposterezhennya Zayavku zadovolnili cherez misyac Termin yiyi povnovazhen zakinchivsya v travni 1986 roku i nezabarom vona stala chlenom Centralnogo komitetu LKYu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 143850768 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Munzinger Personen d Track Q107343683 http www nytimes com 2010 10 08 world 08planinc html Gradska groblja Zagreb Trazilica pokojnika Jutarnji list 2007 d Track Q1278377 Djokic Dejan 10 zhovtnya 2010 Milka Planinc obituary The Guardian London Procitovano 12 lyutogo 2011 Opfell 1993 s 112 Opfell 1993 s 113 Opfell 1993 s 114 Opfell 1993 s 116 Milka Planinc Partizanski i Domovinski rat su antifasistickiJutarnji list 1 9 2010 Opfell 1993 s 117 Boris Bilas 8 August 2009 Milka Planinc o Savki Razisle smo se ali se nikada nismo niti svađale niti mrzile Milka Planinc on Savka We went our separate ways but we never argued or hated each other Croatian originalu za 24 March 2012 Procitovano 10 April 2017 Stankovic Slobodan Yugoslavia s New Federal Government Formed 6 May 1982 retrieved on 15 April 2008 Opfell 1993 s 118 Opfell 1993 s 119 Meier Viktor Yugoslavia a history of its demise Routledge 1999 p 15 Boughton James M Silent revolution the International Monetary Fund 1979 1989 International Monetary Fund 2001 p 433 Opfell 1993 s 120

Дата публікації:
Топ