Арте м Володи мирович Міле вський біл Арцём Уладзіміравіч Мілеўскі нар 12 січня 1985 Мінськ Білоруська РСР СРСР колишній

	Артем Мілевський
	Артем Мілевський
	Мілевський у 2011 році
Особисті дані
Повне ім'я	Артем Володимирович Мілевський
Народження	12 січня 1985 (39 років)
	Мінськ, СРСР
Зріст	189 см
Вага	87 кг
Прізвисько	Міля
Громадянство	Україна
Позиція	Нападник
Юнацькі клуби
	«Зміна» (Мінськ) ; ФК «Обухів»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 10 січня 2022.
Артем Мілевський у Вікісховищі

Арте́м Володи́мирович Міле́вський (біл. Арцём Уладзіміравіч Мілеўскі, нар. 12 січня 1985, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — колишній український футболіст білоруського походження, нападник. Рекордсмен за кількістю виступів за молодіжну збірну України. Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи 2006 року. Найкращий бомбардир чемпіонату України 2009/2010. Майстер спорту України міжнародного класу (2005). Кавалер Ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілевський.

Ранні роки

Народився у Мінську 12 січня 1985. Навчався у класі з поглибленим вивченням англійської мови у місцевій школі № 201. Однокласники згадують, що особливими знаннями Артем не вирізнявся, однак у заняттях спортом завжди був найкращим. Часто прогулював уроки, залишаючись вдома чи граючи десь у футбол. Шкільні друзі Мілевського не поділяли його захоплення спортом, а деякі навіть відмовляли серйозно займатися футболом, мовляв цим на життя не заробиш. Взагалі, за словами однокласників, Артем був хлопцем неговірким, скромним. Спілкувався в основному з другом Олексієм.

У віці 7 років почав відвідувати ДЮСШ «Зміна». Першим тренером хлопця став Микола Волков. За словами Миколи Миколайовича він помітив Мілевського під час заняття з фізичної культури у школі Артема. Увагу тренера привернув високий, трохи незграбний хлопчина, який проте досить вдало рухався та обирав позицію під час гри у баскетбол. Основним гравцем дитячої команди Мілевський став не одразу — заважали незначні проблеми з координацією, що були спричинені високим зростом юного футболіста. Проте після того, як Артем став найкращим бомбардиром дитячого турніру у Санкт-Петербурзі, він отримав стабільне місце в основі.

Серед однолітків у ДЮСШ Артем вирізнявся не лише фізичними даними, а й характером. На полі та у побуті був справжнім лідером. Іноді міг навіть фізично вплинути на тих, хто валяв дурня на тренуваннях. Не дивно, що своєю грою він привернув увагу скаутів багатьох сильніших футбольних академій. В обхід тренера Мілевському почали надходити пропозиції від представників російських футбольних шкіл. Розуміючи, що втримати хлопця у «Зміні» буде вкрай важко, Микола Волков та батько Артема прийняли рішення відгукнутись на запрошення відомого українського футболіста та тренера Павла Яковенка, що саме формував академічну групу з хлопців 1985 року народження, у якій були зібрані справжені «вершки» юнацького футболу України та близького зарубіжжя. Серед хлопців, що займалися тоді під проводом Павла Олександровича, слід виокремити Олександра Алієва, Володимира Польового, Григорія Ярмаша — всі вони, як і Мілевський, зрештою стали гравцями національної збірної України.

У дитячо-юнацькій футбольній лізі України Артем Мілевський дебютував 22 жовтня 2000 року, вийшовши на поле у складі ФК «Обухів», що був сформований саме з гравців академічної групи Яковенка. І у першій же грі вразив ворота суперників. Загалом на цьому рівні Артем провів вісім матчів, проказавши просто таки фантастичну результативність — 11 разів змушені були капітулювати голкіпери команд-суперниць після його влучних ударів.

«Борисфен-2»

Сезон 2001/02

Першим професійним клубом для Артема став бориспільський «Борисфен-2», у якому він знову ж таки опинився в рамках програми підготовки юнаків академічної групи. 22 червня 2001 в Черкасах бориспільський клуб протистояв місцевому «Дніпру». Матч закінчився з рахунком 4:1 на користь господарів поля, проте першими забили м'яч гості і зробив це вже на третій хвилині матчу саме Мілевський.

Однак наступного матчу на професійному рівні Артему довелося чекати більше ніж вісім місяців. Лише 24 березня 2002 року він знову з'явився на полі у складі резервістів «Борисфена» та одразу ж нагадав про свої бомбардирські якості, двічі вразивши ворота суперників. Саме його точні простріли принесли бориспольцям перемогу над клубом «Гірник-Спорт» з рахунком 2:1.

Загалом у дебютному для себе чемпіонаті серед колективів другої ліги Артем Мілевський провів дев'ять поєдинків та відзначився трьома забитими м'ячами. І, попри те, що провідну роль у клубі протягом майже всього сезону відігравали зовсім інші люди, такі як , Олександр Максимов, та інші, саме за присутності Артема на смарагдовому газоні бориспільці здобули майже половину усіх набраних ними очок.

«Динамо»

Сезон 2002/03

Чемпіонат України

Після обкатки юних футболістів у складі бориспільського «Борисфена-2» та випуску з академії більша частина з них опинилася у системі київського «Динамо». Був серед них і Артем Мілевський.

Перший матч у біло-синіх кольорах Артем провів 6 липня 2002 року відігравши 45 хвилин у складі «Динамо-2» в матчі проти вінницької «Ниви» (0:2). А два тижні потому записав на свій рахунок і перший забитий м'яч, вразивши ворота хмельницького «Динамо». Матч закінчився мінімальною перемогою киян з рахунком 3:2.

17 серпня 2002 року Мілевського вперше було включено до заявки першої команди на матч чемпіонату проти «Волині», однак на полі він так і не з'явився. Натомість вже наступного дня дебютував у складі «Динамо-3» у поєдинку чемпіонату другої ліги проти (черняхівської «Системи-КХП»). Це був перший і єдиний матч Артема у складі третьої динамівської команди.

У першій лізі справи в Мілевського йшли непогано — він регулярно виходив на поле у стартовому складі, немало забивав та поступово ставав справжнім лідером колективу. Загалом у сезоні 2002/03 він провів у складі «Динамо-2» 25 поєдинків, засмутивши голкіперів суперника 11 разів. На рахунку форварда два дублі — у ворота житомирського «Полісся» та МФК «Миколаїв».

Попри те, що Олексій Михайличенко постійно залучав Артема до тренувань з основою «Динамо», вийти на поле у складі першої команди Мілевському вдалося аж навесні 2003 року. 12 квітня у гостьовому поєдинку против ФК «Олександрія» молодий нападник з'явився на полі на останні 4 хвилини гри. У тому матчі перемогу з рахунком 2:0 святкували динамівці. Більш-менш стабільно виходити у складі киян Мілевський почав лише назадовго до закінчення чемпіонату, провівши у останніх шести турах п'ять поєдинків. А 2 червня 2003 року сталася визначна подія у житті Артема — його ім'я вперше з'явилося серед авторів забитих м'ячів у матчах вищої ліги чемпіонату України. Першою жертвою Мілевського стала сімферопольська «Таврія», а динамівці перемогли у тому матчі з рахунком 4:1.

Кубок України

10 червня 2002 року Артем Мілевський дебютував у складі «Динамо» в розіграші Кубка України, вийшовши на заміну в поєдинку проти бурштинського «Енергетика». Нічим особливим Артем запам'ятатися не встиг, а динамівці перемогли з мінімальним рахунком.

Загалом у розіграші кубка країни сезону 2002/03 молодий форвард провів 4 поєдинки, одного разу відзначившись у воротах «Волині». Це сталося 16 квітня 2003 року.

У фінальному матчі проти «Шахтаря» участі не брав, хоча був включеним до заявки на гру.

Сезон 2003/04

Чемпіонат України

Незважаючи на успішне завершення минулого сезону, з початком нового Артем так і не отримав стабільного місця у основному складі, задовольняючись переважно грою за «Динамо-2» та спостеріганням за іграми основи з лави запасних. Щось заважало розкритися талановитому нападаючому, постійно стримуючи його на рівні гравців «другого ешелону».

У вищій лізі Мілевський з'явився на полі лише у 7-му турі, вийшовши з перших хвилин у матчі проти бориспільського «Борисфена», який відбувся 31 серпня 2003 року на стадіоні «Динамо» у Києві та закінчився перемогою господарів з рахунком 3:0. Однак після першого тайму Артема було замінено і наступного разу він отримав шанс майже через місяць, потрапивши до стартового складу на матч проти кіровоградської «Зірки». І вже на 23-й хвилині підтвердив, що тренер не дарма довірив йому місце на полі. М'яч було забито в результаті прекрасної багатоходової комбінації. (Онищенко) забезпечив м'ячем Мелащенка, той відпасував на (Рінкона), а Діого вивів Мілевського на побачення зі (Стойко). Артем знущально-невимушено пошив у дурні захисника, а потім і воротаря, переправивши м'яч у ціль. Кияни впевнено довели той матч до перемоги, змусивши голкіпера гостей капітулювати ще раз та встановивши остаточний рахунок 2:0.

Ще шість разів протягом чемпіонату з'являвся на полі Артем Мілевський, виходячи переважно на заміну, проте жодного разу більше так і не зумів відзначитися. Не найкращим чином проявив себе форвард і у змаганнях першої ліги, лише двічі вразивши ворота суперників у 12-ти матчах. Натомість у іграх за «Динамо-2» арбітри аж двічі запалювали перед Артемом «червоне світло», через що він змушений був залишати поле заздалегідь.

Кубок України

Кияни розпочали розіграш Кубка України 2003/04 дуже впевнено. На стадії 1/32 фіналу було завдано нищівної поразки димитровському «Вуглику» з рахунком 7:0. Хоча Мілевський провів на полі усі 90 хвилин матчу, відзначитися він так і не зумів.

Однак Артем реабілітувався вже у наступному раунді змагань, зробивши внесок у розгром ФК «Миколаїв» 23 серпня 2003 року на їхньому ж полі. 6:0 на користь киян і остаточний рахунок на 79-й хвилині ударом головою після передачі Валентина Белькевича встановив саме Мілевський.

Востаннє у цьому розіграші кубка Артем з'явився на полі 28 жовтня у поєдинку проти луцької «Волині». Мілевський відіграв увесь матч, проте не відзначився, а кияни перемогли з мінімальним рахунком 1:0.

Ні у чвертьфінальних матчах, ні у півфінальному двобої з «Дніпром», якому кияни поступилися у серії післяматчевих пенальті, Артем Мілевський участі не брав.

Єврокубки

10 грудня 2003 року 18-річний Артем Мілевський дебютував у складі «Динамо» в міжнародних матчах, замінивши на 84-й хвилині поєдинку проти міланського «Інтера» (Георгі Пеєва). Через хвилину після появи Артема на полі кияни зрівняли рахунок зусиллями (Діого Рінкона), звівши матч у підсумку до нічиєї 1:1. Однак навіть це не допомогло динамівцям піднятися з останнього місця у групі, тож цією грою вони підвели риску у своїх єврокубкових виступах того сезону.

Сезон 2004/05

Чемпіонат України

Сезон 2004/05 розпочався з тренерської відставки Олексія Михайличенко, замінити якого у складній ситуації мав Йожеф Сабо. Ці зміни на тренерському містку клуба знайшли відбиток у долі багатьох футболістів, яким довіряв місце у складі попередній наставник. У першому колі чемпіонату Мілевський не відіграв жодного поєдинку у складі «Динамо», більш того, його прізвище на значилося у стартових протоколах навіть серед числа запасних. У «Динамо-2» теж йшло не все так, як хотілося б. І навіть попри те, що Артем видав досить непоганий ігровий відрізок у жовтні-листопаді 2004 року, вражаючи ворота суперників у чотирьох матчах поспіль, загальна результативність форварда залишала бажати кращого. Загалом у 17-ти іграх чемпіонату першої ліги Мілевський відзначився п'ятьма забитими м'ячами.

Пізніше Сабо у одному з своїх інтерв'ю зазначив, що корінь негараздів Артема під час його керування командою полягав у проблемах з дисципліною. Мовляв, Мілевський та Алієв настільки пристрастилися до алкоголю, що на зборах у Португалії через стан сп'яніння не могли підійнятися з ліжок.

Однак у другому колі справи пішли значно краще і Мілевський все частіше почав з'являтися на полі серед партнерів по першій команді. Артем здебільшого виходив на заміну або не догравав матч до кінця, провівши зрештою лише один повний поєдинок 3 березня 2005 року проти запорізького «Металурга», у якому кияни поступилися з рахунком 1:2.

В підсумку цей сезон можна занести радше до пасиву футболіста, який не тільки провів у складі «Динамо» лише неповні вісім матчів та жодного разу не засмутив голкіперів суперників, а й взагалі нічим не підкріпив своїх амбіцій до отримання місця у основі.

Кубок України

У переможному для киян розіграші Кубка України 2004/05 Артем Мілевський взяв участь у трьох матчах. Перший поєдинок у біло-голубій формі він провів на стадії 1/32 фіналу проти мелітопольського «Олкому», замінивши бразильця Клебера на 60-й хвилині. Нічим особливим молодий форвард «Динамо» не відзначився, попри те, що його команда впевнено перемогла з рахунком 4:0.

Наступного разу можливість взяти участь у кубковому матчі з'явилася у Мілевського вже аж на півфінальній стадії, де киянам протистояв криворізький «Кривбас». У першому матчі двобою, що відбувся 21 квітня 2005 року, саме завдяки голу Артема на 22-й хвилині матчу динамівці змогли відігратися та закінчити матч з більш-менш прийнятним для себе результатом 1:1.

У матчі-відповіді героя попереднього поєдинку до стартового складу не включили, випустивши на заміну замість (Маріса Верпаковскіса) лише за 13 хвилин до закінчення матчу. Втім, кияни і так змогли здобути впевнену перемогу з рахунком 2:0.

У (фінальному матчі) проти донецького «Шахтаря» Мілевський перебував у запасі, однак на полі так і не з'явився.

«Газіантепспор»

6 вересня 2013 року було офіційно оголошено, що Артем Мілевський став футболістом турецького «Газіантепспора». Український форвард підписав з клубом трирічний контракт та обрав собі 77 індивідуальний номер. 20 вересня Артем дебютував у складі «Газіантепспора», вийшовши на заміну на 70-й хвилині матчу проти клубу «Акхісар Беледієспор», у якому його команда поступилася з рахунком 0:2.

28 вересня у матчі з «Карабюкспором», що став для нього другим у чемпіонаті Туреччини, Мілевський з'явився на полі на 74-й хвилині і наприкінці матчу відзначився дебютним взяттям воріт, а дещо раніше записав на свій рахунок результативну передачу.

31 грудня за обопільною згодою гравця та клубу контракт було розірвано. Як повідомив агент футболіста, у клубі були затримки із зарплатнею.

«Актобе»

28 лютого на офіційному сайті казахстанського «Актобе» з'явилася інформація про підписання контракту з Артемом Мілевським терміном на 1 рік. До лав клубу український форвард повинен був перейти на правах вільного агента. Однак в останній момент перехід був скасований через те що Мілевський не пройшов медичний огляд.

«Хайдук»

Замість Казахстану Мілевський опинився в Хорватії, де провів рік у складі «Хайдука» зі Спліта. Влітку 2015 року клуб і гравець розірвали договір. До жовтня 2015 Мілевський не знайшов новий клуб.

«Спліт»

5 жовтня 2015 року стало відомо, що Мілевський став гравцем «Спліта». 4 листопада за перебування за кермом автомобіля в нетверезому стані «Спліт» розірвав контракт з Артемом. Як пізніше повідомив агент футболіста, Мілевський був за кермом у тверезому стані, але не мав при собі водійського посвідчення.

«Конкордія»

5 лютого 2016 року став гравцем румунської («Конкордії»), яку залишив наприкінці травня того ж року.

«Тосно»

Влітку 2016 року перейшов до російського клубу «Тосно». Зіграв за команду 17 матчів, не забивши жодного м'яча. Після завершення футбольного сезону покинув клуб.

«Динамо-Берестя»

6 липня 2017 року офіційний сайт «Динамо-Берестя» повідомив про укладання 1,5-річної угоди з Артемом Мілевський. Таким чином, етнічний білорус Мілевський вперше у кар'єрі перейшов до лав білоруського клубу. Цей трансфер став можливим завдяки зусиллям агента футболіста Олександра Панкова та екс-нападника молодіжної збірної Білорусі Віталія Леденьова.

Дебют українського нападника у новому клубів відбувся 13 липня у виїзному поєдинку Ліги Європи проти австрійського «Альтаха». Мілевський розпочав матч на лаві запасних, а на 86-й хвилині вийшов на поле замість Александара Вуячича. Перших забитих м'ячів довелося чекати дещо довше — 5 серпня Мілевський відзначився «дублем» у матчі чемпіонату Білорусі проти «Крумкачів». Українець став справжньою знахідкою для тренерського штабу клубу, який періодично використовував його на незвичних позиціях атакуючого півзахисника та лівого вінгера.

10 березня 2018 року «динамівці» в поєдинку за Суперкубок Білорусі зустрічалися з чемпіоном країни БАТЕ та перемогли з рахунком 2:1. Артем Мілевський провів на полі усі 90 хвилин матчу та вирізнявся неабиякою активністю, однак результативними діями відзначився не зумів. Цей трофей став першим для українського нападника першим з 2011 року, коли він разом з київським «Динамо» виграв Суперкубок України.

19 травня «Динамо-Берестя» у фіналі Кубка Білорусі з рахунком 3:2 переграло борисовський БАТЕ та вдруге поспіль здобуло почесний національний трофей. Артем Мілевський зрівняв рахунок на 34-й хвилині матчу та переламав хід гри, що складалася до його команди не надто вдало.

19 липня 2018 року несподівано з'явилася інформація щодо розірвання клубом контракту з Артемом Мілевським та капітаном «Динамо-Берестя» Олексієм Гавриловичем. Прес-секретар клубу підтвердила факт припинення співпраці, однак не назвала причин такого кроку, що призвело до появи численних чуток про чергові порушення дисципліни з боку Артема. Втім, найімовірнішою причиною стало непорозуміння досвідчених футболістів з молодим наставником «Динамо» Олексієм Шпилевським, про що у своїх інтерв'ю зазначали і агент Мілевського Олександр Панков, і екс-партнер Артема Олександр Алієв, і зрештою сам Шпилевський.

«Кішварда»

30 серпня 2018 року став гравцем угорського клубу «Кішварда».

«Динамо-Берестя»

На початку січня 2019 року нападник підписав угоду з білоруським клубом до кінця 2020 року.

6 липня 2020 року стало відомо, що Мілевський заразився коронавірусом.

«Минай»

У 2021 році гравець перейшов до ужгородського «Миная». За клуб зіграв 10 матчів в УПЛ, 23 вересня 2021 року оголосивши про завершення кар'єри гравця.

Характеристика гри

Типовий нападник другого плану. Комфортніше почуває себе на полі, граючи з глибини. Відмінно прикриває м'яч корпусом, часто змушуючи суперників фолити на собі. Іноді аж занадто захоплюється зароблянням штрафних ударів, падаючи від наймешного дотику, через що неодноразово отримував жовті картки за симуляцію. Чудово відчуває гру, може віддати філігранну передачу, що зажене у глухий кут захист супротивника. Не цурається на полі складних технічних елементів, таких як передачі п'ятою тощо. Часто доволі успішно допомагає захисту, може своєчасно та чисто виконати підкат, що не характерно для середньостатистичного нападника. Дриблінг демонструє не часто, проте доволі ефективно. Головними недоліками Артема є низькі швидкісні дані та невпевнена, як для футболіста такого зросту, гра головою. Не відзначається Мілевський і потужним ударом — більшість своїх голів забиває з близької відстані. Досить часто затягує з ударом або взагалі не наважується на нього, шукаючи передачею партнера. Фізичних кондицій Артема не завжди вистачає на те, щоб провести увесь матч на одному рівні — під кінець гри він зазвичай діє вже не так гостро та ефективно. Проте чи не найголовнішою проблемою Мілевського як футболіста є періодична відсутність мотивації.

Титули та досягнення

Клубні трофеї

Чемпіонат України:
- Чемпіон України (4): 2002/03, 2003/04, 2006/07, 2008/09
- Віце-чемпіон України (6): 2004/05, 2005/06, 2007/08, 2009/10, 2010/11, 2011/12
Кубок України:
- Володар Кубка України (4): 2002/03, 2004/05, 2005/06, 2006/07
- Фіналіст Кубка України (2): 2007/08, 2010/11
Суперкубок України:
- Володар Суперкубка України (3): (2006), 2009, 2011
Чемпіонат України (перша ліга):
- Бронзовий призер чемпіонату першої ліги (1): 2002/03
Чемпіонат Білорусі:
- Чемпіон Білорусі (1): (2019)
Кубок Білорусі:
- Володар Кубка Білорусі (1): (2017/18)
Суперкубок Білорусі:
- Володар (Суперкубка Білорусі) (3): (2018), (2019), (2020)
Неофіційні турніри:
- Переможець турніру пам'яті Валерія Лобановського (2): (2003), (2004)
- Переможець Кубка «Першого каналу» (1): 2008

Здобутки у збірній

Національна збірна України:
- Чвертьфіналіст Чемпіонату світу (1): 2006
Молодіжна збірна України:
- Срібний призер молодіжного Чемпіонату Європи (1): 2006

Індивідуальні досягнення

Майстер спорту України міжнародного класу (2005)
Увійшов до символічної збірної молодіжного Чемпіонату Європи (2006)
Український футболіст року (2): 2008, 2009
(Футболіст року в чемпіонаті України) (1): 2009
Найкращий асистент української Прем'єр Ліги (1): 2008/2009
Найкращий бомбардир української Прем'єр Ліги (1): 2009/2010
У списках «33 найкращих футболістів України» (6): № 1 (2008, 2009), № 2 (2006, 2010, 2011), № 3 (2005)

Нагороди

Кавалер Ордена «За мужність» ІІІ ступеня (2006)

Статистика

Клубна

Дані актуальні станом на 15 грудня 2012 року

Сезон	Клуб	Ліга	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Суперкубок
Сезон	Клуб	Ліга	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
2001—2002	«Борисфен-2»	Друга ліга	9	3	0	0	0	0	0	0
2002—2003	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	6	1	4	1	0	0	0	0
2002—2003	«Динамо-2» (Київ)	Перша ліга	25	11	0	0	0	0	0	0
2002—2003	«Динамо-3» (Київ)	Друга ліга	1	0	0	0	0	0	0	0
2003—2004	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	8	1	3	1	1	0	0	0
2003—2004	«Динамо-2» (Київ)	Перша ліга	12	2	0	0	0	0	0	0
2004—2005	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	8	0	3	1	0	0	0	0
2004—2005	«Динамо-2» (Київ)	Перша ліга	17	5	0	0	0	0	0	0
2005—2006	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	16	3	6	3	0	0	0	0
2006—2007	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	14	5	4	1	6	1	1	1
2007—2008	«Динамо» (Київ)	Вища ліга	21	5	7	0	4	0	0	0
2008—2009	«Динамо» (Київ)	Прем'єр-ліга	24	10	2	0	15	7	1	1
2009—2010	«Динамо» (Київ)	Прем'єр-ліга	27	17	3	1	6	1	1	0
2010—2011	«Динамо» (Київ)	Прем'єр-ліга	26	9	3	2	14	6	0	0
2011—2012	«Динамо» (Київ)	Прем'єр-ліга	18	6	2	1	8	1	1	1
2012—2013	«Динамо» (Київ)	Прем'єр-ліга	10	0	1	0	4	0	0	0

Виступи за збірну

Дані актуальні станом на 15 грудня 2012 року

Матчі Артема Мілевського за юнацьку збірну України
#	Дата	Місце	Стадіон	Матч	Рахунок	Турнір
01.	15.10.2001		ЦСКА, Київ	Україна (U17) — Швейцарія (U17)	3-0	Товариський матч	90'
02.	17.10.2001		ЦСКА, Київ	Україна (U17) — Швейцарія (U17)	0-1	Товариський матч
03.	05.02.2002		НТБ «Динамо», Віта-Литовська	Україна (U17) — Молдова (U17)	5-0	Товариський матч	37', 67'
04.	07.09.2002			Угорщина (U17) — Україна (U17)	1-2	Товариський матч
05.	09.09.2002			Угорщина (U17) — Україна (U17)	0-3	Товариський матч	?' ?'

Матчі Артема Мілевського за молодіжну збірну України
#	Дата	Місце	Стадіон	Матч	Рахунок	Турнір
01.	11.02.2003		(«Ататюрк»), Ізмір	Туреччина (U21) — Україна (U21)	4-2	Товариський матч		41'
02.	02.04.2003		ЦСКА, Київ	Україна (U21) — Латвія (U21)	2-0	Товариський матч
03.	30.04.2003		,	Данія (U21) — Україна (U21)	1-2	Товариський матч		56'
04.	20.08.2003		«Локомотив», Донецьк	Україна (U21) — Румунія (U21)	2-1	Товариський матч
05.	11.10.2003		«Колос», Бориспіль	Україна (U21) — (Македонія (U21))	2-0	Товариський матч	87'
06.	03.02.2004		, Афіни	Греція (U21) — Україна (U21)	0-0	Товариський матч
07.	05.02.2004		, Афіни	Греція (U21) — Україна (U21)	1-2	Товариський матч
08.	05.02.2004		Триполі	— Україна (U21)	0-0	Товариський матч		75'
09.	31.03.2004		, (Штіп)	(Македонія (U21)) — Україна (U21)	1-0	Товариський матч
10.	16.08.2004		«Ріверсайд», Мідлсбро	Англія (U21) — Україна (U21)	3-1	Товариський матч
11.	03.09.2004		(«Фарум Парк»), Фарум	Данія (U21) — Україна (U21)	3-2	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
12.	07.09.2004		Центральний стадіон, Алмати	— Україна (U21)	0-1	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
13.	08.10.2004		«Динамо», Київ	Україна (U21) — Греція (U21)	1-0	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
14.	12.10.2004		(«Шахтар»), Червоноград	Україна (U21) — Грузія (U21)	6-0	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
15.	16.11.2004		(«Іненю»), Стамбул	Туреччина (U21) — Україна (U21)	1-0	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
16.	08.02.2005		(«Лоро Борічі»), Шкодер	Албанія (U21) — Україна (U21)	1-1	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
17.	29.03.2005		«Динамо», Київ	Україна (U21) — Данія (U21)	0-1	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
18.	30.05.2005		«Колос», Бориспіль	Україна (U21) — Сирія (U21)	1-0	Товариський матч
19.	03.06.2005		НТК ім. Баннікова, Київ	Україна (U21) —	2-1	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
20.	16.08.2005		, (Смедерево)	Сербія (U21) — Україна (U21)	4-1	Товариський матч		84'
21.	02.09.2005		ім. Бориса Пайчадзе, Тбілісі	Грузія (U21) — Україна (U21)	0-3	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)	23', 60'
22.	06.09.2005		НТК ім. Баннікова, Київ	Україна (U21) — Туреччина (U21)	0-0	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
23.	07.10.2005		ЗАО «ЗАЗ», Запоріжжя	Україна (U21) — Албанія (U21)	5-0	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)	46'	58'
24.	12.11.2005		(«Іллічівець»), Маріуполь	Україна (U21) — Бельгія (U21)	2-3	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)
25.	16.11.2005		(«Дакнамстадіон»), Локерен	Бельгія (U21) — Україна (U21)	1-3	(Відбірковий матч ЧЄ-2006)	90+3'
26.	28.02.2006		(Муніципальний стадіон), Герцлія	— Україна (U21)	0-1	Товариський матч
27.	24.05.2006		(Муніципальний стадіон), Агеда	Нідерланди (U21) — Україна (U21)	1-2	(Чемпіонат Європи 2006)	38' (пен.)
28.	26.05.2006		(Муніципальний стадіон), Агеда	Італія (U21) — Україна (U21)	1-0	(Чемпіонат Європи 2006)
29.	26.05.2006		(Муніципальний стадіон), Агеда	Данія (U21) — Україна (U21)	1-2	(Чемпіонат Європи 2006)	84'	58'
30.	01.06.2006		Муніципальний стадіон, Авейру	Сербія (U21) — Україна (U21)	0-0	(Чемпіонат Європи 2006)
31.	04.06.2006		Муніципальний стадіон, Авейру	Нідерланди (U21) — Україна (U21)	3-0	(Чемпіонат Європи 2006)

Матчі Артема Мілевського за національну збірну України
#	Дата	Місце	Стадіон	Матч	Рахунок	Турнір
01.	19.06.2006		«AOL Арена», Гамбург	Саудівська Аравія — Україна	0-4	Чемпіонат світу 2006
02.	23.06.2006		Олімпійський стадіон, Берлін	Туніс — Україна	0-1	Чемпіонат світу 2006
03.	26.06.2006		«Рейн Енергі Штадіон», Кельн	Швейцарія — Україна	0-0	Чемпіонат світу 2006
04.	30.06.2006		«AOL Арена», Гамбург	Україна — Італія	0-3	Чемпіонат світу 2006		67'
05.	07.10.2006		Олімпійський стадіон, Рим	Італія — Україна	2-0	Відбірковий матч ЧЄ-2008
06.	11.10.2006		НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Шотландія	2-0	Відбірковий матч ЧЄ-2008
07.	07.02.2007		(«Рамат-Ґан»), Тель-Авів	Ізраїль — Україна	1-1	Товариський матч
08.	12.09.2007		НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Італія	1-2	Відбірковий матч ЧЄ-2008
09.	17.10.2007		НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Фарерські острови	5-0	Відбірковий матч ЧЄ-2008
10.	17.11.2007		, Каунас	Литва — Україна	2-0	Відбірковий матч ЧЄ-2008
11.	21.11.2007		НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Франція	2-2	Відбірковий матч ЧЄ-2008
12.	06.02.2008		«ГСП», Нікосія	Кіпр — Україна	1-1	Товариський матч	71'
13.	26.03.2008		«Динамо», Київ	Україна — Сербія	2-0	Товариський матч
14.	20.08.2008		«Україна», Львів	Україна — Польща	1-0	Товариський матч
15.	06.09.2008		«Україна», Львів	Україна — Білорусь	1-0	Відбірковий матч ЧС-2010
16.	19.11.2008		«Дніпро-Арена», Дніпропетровськ	Україна — Норвегія	1-0	Товариський матч
17.	10.02.2009		«Циріон Атлетик Центр», Лімасол	Словенія — Україна	2-3	Товариський матч	83' (пен.)
18.	01.04.2009		«Вемблі», Лондон	Англія — Україна	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010
19.	06.06.2009		«Максимір», Загреб	Хорватія — Україна	2-2	Відбірковий матч ЧС-2010
20.	10.06.2009		«Динамо», Київ	Україна — Казахстан	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010
21.	12.08.2009		«Динамо», Київ	Україна — Туреччина	0-3	Товариський матч
22.	05.09.2009		«Динамо», Київ	Україна — Андорра	5-0	Відбірковий матч ЧС-2010	45', 90' (пен.)
23.	09.09.2009		«Динамо», Мінськ	Білорусь — Україна	0-0	Відбірковий матч ЧС-2010
24.	10.10.2009		«Дніпро-Арена», Дніпропетровськ	Україна — Англія	1-0	Відбірковий матч ЧС-2010
25.	14.10.2009		«Комуналь», Андорра-ла-Велья	Андорра — Україна	0-6	Відбірковий матч ЧС-2010
26.	14.11.2009		Олімпійський стадіон, Афіни	Греція — Україна	0-0	Відбірковий матч ЧС-2010
27.	18.11.2009		«Донбас Арена», Донецьк	Україна — Греція	0-1	Відбірковий матч ЧС-2010
28.	25.05.2010		«Металіст», Харків	Україна — Литва	4-0	Товариський матч
29.	29.05.2010		«Україна», Львів	Україна — Румунія	3-2	Товариський матч
30.	11.08.2010		«Донбас Арена», Донецьк	Україна — Нідерланди	1-1	Товариський матч
31.	08.10.2010		«Динамо», Київ	Україна — Канада	2-2	Товариський матч	59'
32.	12.10.2010		«Прайд Парк», Дербі	Україна — Бразилія	0-2	Товариський матч
33.	17.11.2010		«Стад де Женев», Женева	Швейцарія — Україна	2-2	Товариський матч
34.	08.02.2011		, Паралімні	Румунія — Україна	2-2	Товариський матч	31'	64'
35.	01.06.2011		«Динамо», Київ	Україна — Узбекистан	2-0	Товариський матч
36.	06.06.2011		«Донбас Арена», Донецьк	Україна — Франція	1-4	Товариський матч
37.	10.08.2011		«Металіст», Харків	Україна — Швеція	0-1	Товариський матч
38.	06.09.2011		«Дженералі Арена», Прага	Чехія — Україна	4-0	Товариський матч
39.	07.10.2011		«Динамо», Київ	Україна — Болгарія	3-0	Товариський матч
40.	11.10.2011		«А. Ле Кок Арена», Таллінн	Естонія — Україна	0-2	Товариський матч
41.	11.11.2011		НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Німеччина	3-3	Товариський матч
42.	15.11.2011		«Арена Львів», Львів	Україна — Австрія	2-1	Товариський матч	18'
43.	29.02.2012		«Га-Мошава», Петах-Тіква	Ізраїль — Україна	2-3	Товариський матч
44.	28.05.2012