Міжвидове Кома ндування Збро йних сил США англ United States Joint Forces Command USJFCOM або JFCOM колишнє вище об єдна

Міжвидове Командування Збройних сил США; United States Joint Forces Command
	Емблема Міжвидового Командування Збройних сил США
На службі	1999 — 31 серпня 2011
Країна	США
Тип	Об'єднане Командування Збройних сил США
Роль	Командування
Чисельність	1,16 млн військовослужбовців
У складі	Міністерство оборони США
Гарнізон/Штаб	Норфолк, Вірджинія
Прізвиська	USJFCOM
Вебсайт	jfcom.mil(англ.)
Командування
Визначні; командувачі	генерал Джеймс Меттіс; генерал (Раймонд Одіерно)

Міжвидове́ Кома́ндування Збро́йних сил США (англ. United States Joint Forces Command) (USJFCOM або JFCOM) — колишнє вище об'єднане командування видів Збройних сил США у складі Міністерства оборони США, яке відповідало за модернізацію Збройних сил США. Було організоване в 1999 році і увійшло до десяти подібних структур у складі міністерства оборони. На відміну від шести Об'єднаних Командувань США, які відповідальні за планування та ведення військових операцій навколо світу за географічними ознаками, Міжвидове Командування (USJFCOM) виконувало завдання військового управління, яке функціонально відповідало за організацію служби військових у всьому світі. Штаб-квартира командування розмішувалася на базі ВМС США Норфолк, Вірджинія.

За період існування USJFCOM очолювало 7 керівників, останнім на посаді залишався генерал армії (Раймонд Одіерно). За розпорядженням президента США про скорочення витрат і переоцінку пріоритетів, міністр оборони Роберт Гейтс рекомендував розформувати USJFCOM і передати його функції іншим бойовим командуванням. Офіційне розформування відбулось 4 серпня 2011 року, а його функції передали під управління Об'єднаного комітету начальників штабів.

Історія

Міжвидове командування Збройних сил США (USJFCOM) утворено в 1999 році, внаслідок перейменування (Атлантичного командування ЗС США) (USLANTCOM), яке отримало нові функції: управління перетвореннями в американській армії шляхом експериментування і навчання. Атлантичне командування USLANTCOM діяло з 1947 по 1993 роки насамперед як командування Військово-морського флоту США. Його головним завданням був захист морських шляхів Атлантичного океану від радянської загрози. Після закінчення Холодної війни, в 1993 році, в результаті реорганізації командування воно отримало нову абревіатуру, USACOM, і отримало контроль над Командуванням сил армії США і Бойовим командуванням Повітряних сил США.

У 2007 році Міжвидове командування Збройних сил США почало проводити експеримент Noble Resolve — програму, метою якої було поліпшення координації військової та цивільної влади у разі застосування терористами ядерної зброї. У навчаннях брали участь Об'єднане командування збройних сил, Командування військової авіації і штаб цивільної оборони. Представники цих установ відпрацьовували спільну реакцію на ядерну атаку, сценарій якої змоделював комп'ютер. Крім цього, щорічно проводиться виставка озброєнь «Empire Challenge», присвячена взаємодії засобів розвідки, спостереження і рекогностування.

Місія

Міжвидове командування було єдиним бойовим командуванням, завданням якого була модифікація можливостей Збройних сил Сполучених Штатів Америки. Воно виконувало чотири основні ролі в процесі модифікації: розробка об'єднаної концепції розвитку і експериментування, організація спільних тренувань та навчань різних видів військ, розвиток можливостей сумісності та інтеграції та відігравало роль основного постачальника звичайних збройних сил згідно з концепцією єдиного бойового командування, запропонованою президентом США.

Відповідно до цієї концепції, Міжвидове командування було своєрідною «лабораторією по трансформації (модернізації)» Збройних сил Сполучених Штатів Америки, і було покликане покращувати можливості єдиного бойового командування з метою реалізації стратегії президента США. USJFCOM розробило спільні оперативні концепції, протестувало їх в серйозних експериментах, підготувало фахівців в галузі управління різними видами військ, командирів цільових і тактичних груп, рекомендувало рішення по міжвидовій взаємодії для армії, флоту, військово-повітряних сил і морських піхотинців для кращої інтеграції їх бойових можливостей.

За підтримки Міжвидового Командування Збройних Сил США у війську було впроваджено кілька великих проектів. Одним із них став проект «Ядро командування і управління» (англ. Command and Control Core), створений для розробки стандарту обміну командами та даними на основі відкритого стандарту XML. Його мета полягала у підтримці національних та коаліційних збройних сил в частині поліпшення спільної взаємодії на рівні даних та інформації. Іншим проектом став «Альфа» (англ. Project Alpha), аналітична група Міжвидового Командування, створена для «виявлення високоефективних інновацій у промисловості, науці та оборонній спільноті».

Розформування

9 серпня 2010 міністр оборони США Роберт Гейтс оголосив, що з метою економії бюджету Міжвидове командування Збройних сил США планується розформувати. Генерала (Раймонда Одіерно) було призначено відповідальним за згортання діяльності відомства. 6 січня 2011 року план по розформуванню USJFCOM з'явився в офіційному меморандумі Барака Обами. 4 серпня 2011 року Міжвидове командування Збройних сил США спустило свій прапор і офіційно припинило своє існування 31 серпня 2011 року.

Церемонія закриття. Зліва направо: адмірал Майк Муллен, генерал Раймонд Одіерно, сержант-майор Брайан Баттаглія
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів адмірал Майк Муллен нагороджує генерала Раймонда Одіерно за службу
Р. Одіерно та Б. Баттаглія згортають прапор ліквідованого відомства
Р. Одіерно виступає з промовою на церемонії закриття Міжвидового командування ЗС США

Список командувачів

No.	Прізвище	Початок	Кінець
1.	адмірал , ВМС	1999	2000
2.	генерал , армія	2000	2002
3.	адмірал , ВМС	2002	2005
4.	генерал , ПС	2005	2007
5.	генерал Джеймс Меттіс, КМП	2007	2010
ТВО.	генерал-лейтенант Кейт Губер, армія	2010	2010
6.	генерал (Раймонд Одіерно), армія	2010	2011

Див. також

Командування ОЗС НАТО з питань трансформації
Командування спеціальних операцій США
(Список командувачів НАТО)
Об'єднане Командування спеціальних операцій США

Примітки

(англ.). Defense Daily. 8 жовтня 1993. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 19 вересня 2014.
U.S. Atlantic Command challenging role in the evolution of joint military capabilities: report to congressional committees. — DIANE Publishing. — , 9781428974814.
Ronald H. Cole. The History of the Unified Command Plan 1946-1993. — DIANE Publishing. — 157 с.
Sharon Anderson. Noble Resolve // CHIPS, official U.S. Navy website. — United States Navy, July-September 2007. — ISSN 2154-1779. з джерела 6 жовтня 2014. Процитовано 2017-12-24.
. Mignews. 21 серпня 2007. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
Scott R. Gourley (28 квітня 2011). (англ.). The Year in Defense. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 20 вересня 2014.
Anne Flaherty, Anne Gearan (9 серпня 2010). (англ.). Associated Press. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.
Tilghman, Andrew (9 серпня 2010). (англ.). ^[en]. Архів оригіналу за 15 березня 2011. Процитовано 21 вересня 2014.
Kevin Baron (10 серпня 2010). (англ.). Stars and Stripes. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
Obama, Barack (6 січня 2011). (англ.). White House Press Office. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 21 вересня 2014.
Garamone, Jim (4 серпня 2011). (англ.). American Forces Press Service via Defense.gov. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 21 вересня 2014.

Джерела

(англ.)

Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (англ.). Defense Daily. 8 жовтня 1993. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 19 вересня 2014.

[2] U.S. Atlantic Command challenging role in the evolution of joint military capabilities: report to congressional committees. — DIANE Publishing. — , 9781428974814.

[3] Ronald H. Cole. The History of the Unified Command Plan 1946-1993. — DIANE Publishing. — 157 с.

[4] Sharon Anderson. Noble Resolve // CHIPS, official U.S. Navy website. — United States Navy, July-September 2007. — ISSN 2154-1779. з джерела 6 жовтня 2014. Процитовано 2017-12-24.

[5] . Mignews. 21 серпня 2007. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.

[6] Scott R. Gourley (28 квітня 2011). (англ.). The Year in Defense. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 20 вересня 2014.

[7] Anne Flaherty, Anne Gearan (9 серпня 2010). (англ.). Associated Press. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.

[8] Tilghman, Andrew (9 серпня 2010). (англ.). ^[en]. Архів оригіналу за 15 березня 2011. Процитовано 21 вересня 2014.

[9] Kevin Baron (10 серпня 2010). (англ.). Stars and Stripes. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.

[10] Obama, Barack (6 січня 2011). (англ.). White House Press Office. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 21 вересня 2014.

[11] Garamone, Jim (4 серпня 2011). (англ.). American Forces Press Service via Defense.gov. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 21 вересня 2014.