Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чилі має високорозвинену мідну промисловість і продовжує займати провідне місце у світі з видобутку міді.
Протягом 1990-х років Чилі займала провідне місце у світі з видобутку міді, випереджаючи Сполучені Штати, Канаду, Замбію і Заїр. На частку Чилі припадає близько 30 % природних світових ресурсів міді. Країна постачає ¼ світового видобутку Cu в руді. Протягом 1969—1998 рр. видобуток її збільшився від 667 тис. т до 3,76 млн т, а у 1999 р. виробництво міді в Чилі досягло рекордної величини, 4,434 млн т (+18 % до 1998). При цьому видобуток Au у 1998 досяг 50 т і Ag — 1160 т. За останні 30 років відкриті 22 нові родовища мідної руди із 124 млн т Cu, а також 18 родовищ благородних металів, що містять понад 1760 т Au і 13,8 тис. т Ag. З них на 8-ми мідних і 13-ти золото-срібних родовищах почалися гірничі роботи. Найбільший рудник — Escondida, на якому за 1990—1998 рр. видобули 4 млн т Cu в руді, 27 т Au і 547 т Ag.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) Чилі видобуто 4564(4383) тис. т Cu в руді (1-е місце), за той же час у світі — 13,082(12,6) млн т. Темпи зростання видобутку і виробництва міді в Чилі на межі ХХ-XXI ст. найбільші у світі. У період з 1991 по 2000 рр. виробництво сирої міді в Чилі зросло в 2,8 раза, з 1634,4 до 4603 тис. т на рік. У перші роки XXI ст. Чилі продовжує розвідку і активне освоєння нових міднорудних об'єктів. Це пояснюється наявністю в країні унікальних запасів міді, відносно високим вмістом металу в рудах, новою прогресивною технологією SX-EW (рідинна екстракція — електроліз), що дозволяє значно знизити витрати на вилучення міді. Ведуться дослідження з використання для добування міді мікроорганізмів. Мідь експортується в осн. в Японію, Францію, ФРН, Бразилію.
Наприкінці XX ст.(1998) виробництво Cu у всіх формах (в дужках прогноз на 2003 р.) становило (в тис. т): в рудах і концентратах 3691, всього 3843 (2909), в тому числі на підприємствах Andacollo 21 (20); Atacama-Kozan немає (25); Cerro Colorado 75 (100); компанії Codelco 1405 (немає); Collahuasi 71 (400); Disputada 216 (207); El Abra 200 (225); El Indio 31 (немає); El Pachon немає (75); Enami 297 (200); Escondida 868 (970); Ivan-Zr 10 (немає); La Candelaria 220 (немає); Lomas Bayas 14 (60); Los Pelambres 9 (260); Manto Verde 48 (41); Mantos Blancos 93 (77); Michilla 58 (60); Quebrada Blanca 72 (75); Spence немає (140); Tesoro-Leonor немає (75); Zaldivar 135 (124) (Mining J. — 1999. — Annual Rev.). За даними International Copper Study Group (ICSG) в Чилі в найближчі роки стане до ладу мідний рудник Тесоро.
У 2002 р плани по міді збільшилися: в 2003 р. Чилі планує видобути 5,1 млн т міді проти 4,6 млн т в 2002 р. Дві найбільші мідновидобувні компанії в Чилі: державна Codelco і англо-австралійська група ВНР Billion. Річне виробництво компанії Codelco в 2002 р. становило 1,52 млн т міді (на 120 тис. т менше запланованого). У цю сумарну кількість не входить мідь, видобута на руднику компанії Phelps Dodge Corp. Ель-Абра (El Abra) потужністю 225 тис. т рудникової міді, в якому Codelco має 49 %. Компанія Codelco в 2003 р. планує збільшити видобуток міді на 8 %, до 1,65 млн т. (Metal Bulletin Monthly: Copper Supplement. 2003).
Очікується, що до 2003 р. на семи мідеплавильних підприємствах, що є в Чилі, обсяг виробництва збільшиться на 25 % (до 2000). Основними проектами, де мається намір отримати нову продукцію є EI Tesoro, Fortuna de Cobre (800 млн т руди), Spence (400 млн т з середнім вмістом 1 % Cu), Antucoya (300 млн т з середнім вмістом 1,3 % Cu), Atacama-Kozan, Radomiro Tomic and EI Teniete, Escondida IY, Gaby. У 2000 завершений технічний проект розробки родовища Cerro Casale. Запаси родовища — 1035 млн т при вмісті 0,26 % Cu, 0,69 г/т Au [Mining Mag. — 2000. — 182, 4. — Р. 209—210, 212].
На частку Codelco (Corporacion Nacional del Cobre de Chile) в 2000 р. припадало 35 % виробництва сирої міді в країні і 14-16 % — у світі. Компанія Codelco будує плани з розширення своїх підприємств, щоб подвоїти капіталізацію (market capitalisation), довівши її до 18 млрд дол. Зокрема, компанія має намір до 2006 р. збільшити видобуток на своїх підприємствах до 2,1 млрд т міді проти 1,7 млрд т в 2001 р. Два флагманських підприємства компанії Codelco — рудники Теньєнте і Чукікамата (відповідно, підземний і відкритий).
Виробництво підземного рудника Теньєнте, який знаходиться в центральному Регіоні VI, за 90 км півд.-східніше м. Сантьяго, в 2003 р. буде збільшено на 25 %, до 419 тис. т проти 355 тис. т в 2001 р. і 335 тис. т в 2002 р., коли воно скорочувалося через низькі ціни на мідь. До 2004 р. потужності підприємства зростуть до 480 тис. т міді на рік. На Теньєнте освоюється нова підземна дільниця Дьябло-Реджіменто (Diablo Regimiento) з доведеними запасами 98,9 млн т сульфідної руди із вмістом міді 0,94 %, що достатньо для відробки до 2022 р. До 2011 р. видобуток становитиме 28 тис. т/добу (Mining Magazine. 2003. V.188). Один з перспективних проектів Codelco — проект «Ґабі» (Caby Sur) — освоєння однойменного мідного родовища з окисненими рудами на півночі країни. Вартість проекту — 600 млн дол. На родовищі Ґабі укладено 541 млн т підтверджених запасів руди із вмістом міді 0,44-0,54 %. Воно буде розроблятися відкритим способом з використанням технології (SX/EW). За проектом передбачається починаючи з 2005 р. виробляти 170 тис. т мідних катодів на рік. Експлуатувати рудник передбачається в три етапи. У період з 2005 по 2008 рр. буде перероблятися щорічно 30,6 млн т руди, в 2009—2011 рр. — по 40,3 млн т, в 2012—2017 — по 51 млн т на рік.
Привертає увагу те, що у Чилі активно зростає виробництво екстракційної міді (технологія (SX/EW))- більш ніж 20 % на рік. У різних регіонах країни працює понад 20 установок SX-EW. Найбільші з них (в дужках річна потужність, тис. т): (225), Чукікамата (190), (150). На рудниках , Ескондіда і Серро-Колорадо (Панама) потужності установок становить 100 і більше тис. тонн. Виробництво на мідеплавильному заводі Калетонес (Caletones) планується підвищити з 1250 до 1440 тис. т концентратів і з 380 до 435 тис. т чорнової міді на рік. Повністю розширення заводу буде завершене в кінці 2004 р.
На найбільшому у світі руднику Ескондіда (Escondida), що запущений в експлуатацію в 1990 р. і належить компаніям BHP (Австралія, 57,5 %), Rio Tinto (Велика Британія, 30 %), консорціуму японських фірм Japan Escondida Corp. (10 %) й International Finance Corp. (2,5 %), в 1999 р. виробництво рудникової міді становило 958,5 тис. т; вміст міді в руді при цьому знизився з 2,75 % до 1,84 %. У 2002 р. виробництво рудникової міді становило 760 тис. т (на 160 тис. т. менше запланованого). Такий же видобуток заплановано й на 2003 р., хоча потужність рудника збільшується внаслідок завершення IV стадії його будівництва до 1,25 млн т міді на рік. Фактичне виробництво рудникової міді на Ескондіді в 2003 р. не перевищить 1,05 млн т, оскільки будуть перероблятися бідні руди.
Див. також
Примітки
- Mining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 4. — Р. 19-24
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chili maye visokorozvinenu midnu promislovist i prodovzhuye zajmati providne misce u sviti z vidobutku midi Midni kopalni i mideplavilne virobnictvo v Machali Machali sho v provinciyi Kachapoal Protyagom 1990 h rokiv Chili zajmala providne misce u sviti z vidobutku midi viperedzhayuchi Spolucheni Shtati Kanadu Zambiyu i Zayir Na chastku Chili pripadaye blizko 30 prirodnih svitovih resursiv midi Krayina postachaye svitovogo vidobutku Cu v rudi Protyagom 1969 1998 rr vidobutok yiyi zbilshivsya vid 667 tis t do 3 76 mln t a u 1999 r virobnictvo midi v Chili dosyaglo rekordnoyi velichini 4 434 mln t 18 do 1998 Pri comu vidobutok Au u 1998 dosyag 50 t i Ag 1160 t Za ostanni 30 rokiv vidkriti 22 novi rodovisha midnoyi rudi iz 124 mln t Cu a takozh 18 rodovish blagorodnih metaliv sho mistyat ponad 1760 t Au i 13 8 tis t Ag Z nih na 8 mi midnih i 13 ti zoloto sribnih rodovishah pochalisya girnichi roboti Najbilshij rudnik Escondida na yakomu za 1990 1998 rr vidobuli 4 mln t Cu v rudi 27 t Au i 547 t Ag Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r Chili vidobuto 4564 4383 tis t Cu v rudi 1 e misce za toj zhe chas u sviti 13 082 12 6 mln t Tempi zrostannya vidobutku i virobnictva midi v Chili na mezhi HH XXI st najbilshi u sviti U period z 1991 po 2000 rr virobnictvo siroyi midi v Chili zroslo v 2 8 raza z 1634 4 do 4603 tis t na rik U pershi roki XXI st Chili prodovzhuye rozvidku i aktivne osvoyennya novih midnorudnih ob yektiv Ce poyasnyuyetsya nayavnistyu v krayini unikalnih zapasiv midi vidnosno visokim vmistom metalu v rudah novoyu progresivnoyu tehnologiyeyu SX EW ridinna ekstrakciya elektroliz sho dozvolyaye znachno zniziti vitrati na viluchennya midi Vedutsya doslidzhennya z vikoristannya dlya dobuvannya midi mikroorganizmiv Mid eksportuyetsya v osn v Yaponiyu Franciyu FRN Braziliyu Naprikinci XX st 1998 virobnictvo Cu u vsih formah v duzhkah prognoz na 2003 r stanovilo v tis t v rudah i koncentratah 3691 vsogo 3843 2909 v tomu chisli na pidpriyemstvah Andacollo 21 20 Atacama Kozan nemaye 25 Cerro Colorado 75 100 kompaniyi Codelco 1405 nemaye Collahuasi 71 400 Disputada 216 207 El Abra 200 225 El Indio 31 nemaye El Pachon nemaye 75 Enami 297 200 Escondida 868 970 Ivan Zr 10 nemaye La Candelaria 220 nemaye Lomas Bayas 14 60 Los Pelambres 9 260 Manto Verde 48 41 Mantos Blancos 93 77 Michilla 58 60 Quebrada Blanca 72 75 Spence nemaye 140 Tesoro Leonor nemaye 75 Zaldivar 135 124 Mining J 1999 Annual Rev Za danimi International Copper Study Group ICSG v Chili v najblizhchi roki stane do ladu midnij rudnik Tesoro U 2002 r plani po midi zbilshilisya v 2003 r Chili planuye vidobuti 5 1 mln t midi proti 4 6 mln t v 2002 r Dvi najbilshi midnovidobuvni kompaniyi v Chili derzhavna Codelco i anglo avstralijska grupa VNR Billion Richne virobnictvo kompaniyi Codelco v 2002 r stanovilo 1 52 mln t midi na 120 tis t menshe zaplanovanogo U cyu sumarnu kilkist ne vhodit mid vidobuta na rudniku kompaniyi Phelps Dodge Corp El Abra El Abra potuzhnistyu 225 tis t rudnikovoyi midi v yakomu Codelco maye 49 Kompaniya Codelco v 2003 r planuye zbilshiti vidobutok midi na 8 do 1 65 mln t Metal Bulletin Monthly Copper Supplement 2003 Ochikuyetsya sho do 2003 r na semi mideplavilnih pidpriyemstvah sho ye v Chili obsyag virobnictva zbilshitsya na 25 do 2000 Osnovnimi proektami de mayetsya namir otrimati novu produkciyu ye EI Tesoro Fortuna de Cobre 800 mln t rudi Spence 400 mln t z serednim vmistom 1 Cu Antucoya 300 mln t z serednim vmistom 1 3 Cu Atacama Kozan Radomiro Tomic and EI Teniete Escondida IY Gaby U 2000 zavershenij tehnichnij proekt rozrobki rodovisha Cerro Casale Zapasi rodovisha 1035 mln t pri vmisti 0 26 Cu 0 69 g t Au Mining Mag 2000 182 4 R 209 210 212 Na chastku Codelco Corporacion Nacional del Cobre de Chile v 2000 r pripadalo 35 virobnictva siroyi midi v krayini i 14 16 u sviti Kompaniya Codelco buduye plani z rozshirennya svoyih pidpriyemstv shob podvoyiti kapitalizaciyu market capitalisation dovivshi yiyi do 18 mlrd dol Zokrema kompaniya maye namir do 2006 r zbilshiti vidobutok na svoyih pidpriyemstvah do 2 1 mlrd t midi proti 1 7 mlrd t v 2001 r Dva flagmanskih pidpriyemstva kompaniyi Codelco rudniki Tenyente i Chukikamata vidpovidno pidzemnij i vidkritij Virobnictvo pidzemnogo rudnika Tenyente yakij znahoditsya v centralnomu Regioni VI za 90 km pivd shidnishe m Santyago v 2003 r bude zbilsheno na 25 do 419 tis t proti 355 tis t v 2001 r i 335 tis t v 2002 r koli vono skorochuvalosya cherez nizki cini na mid Do 2004 r potuzhnosti pidpriyemstva zrostut do 480 tis t midi na rik Na Tenyente osvoyuyetsya nova pidzemna dilnicya Dyablo Redzhimento Diablo Regimiento z dovedenimi zapasami 98 9 mln t sulfidnoyi rudi iz vmistom midi 0 94 sho dostatno dlya vidrobki do 2022 r Do 2011 r vidobutok stanovitime 28 tis t dobu Mining Magazine 2003 V 188 Odin z perspektivnih proektiv Codelco proekt Gabi Caby Sur osvoyennya odnojmennogo midnogo rodovisha z okisnenimi rudami na pivnochi krayini Vartist proektu 600 mln dol Na rodovishi Gabi ukladeno 541 mln t pidtverdzhenih zapasiv rudi iz vmistom midi 0 44 0 54 Vono bude rozroblyatisya vidkritim sposobom z vikoristannyam tehnologiyi SX EW Za proektom peredbachayetsya pochinayuchi z 2005 r viroblyati 170 tis t midnih katodiv na rik Ekspluatuvati rudnik peredbachayetsya v tri etapi U period z 2005 po 2008 rr bude pereroblyatisya shorichno 30 6 mln t rudi v 2009 2011 rr po 40 3 mln t v 2012 2017 po 51 mln t na rik Privertaye uvagu te sho u Chili aktivno zrostaye virobnictvo ekstrakcijnoyi midi tehnologiya SX EW bilsh nizh 20 na rik U riznih regionah krayini pracyuye ponad 20 ustanovok SX EW Najbilshi z nih v duzhkah richna potuzhnist tis t 225 Chukikamata 190 150 Na rudnikah Eskondida i Serro Kolorado Panama potuzhnosti ustanovok stanovit 100 i bilshe tis tonn Virobnictvo na mideplavilnomu zavodi Kaletones Caletones planuyetsya pidvishiti z 1250 do 1440 tis t koncentrativ i z 380 do 435 tis t chornovoyi midi na rik Povnistyu rozshirennya zavodu bude zavershene v kinci 2004 r Na najbilshomu u sviti rudniku Eskondida Escondida sho zapushenij v ekspluataciyu v 1990 r i nalezhit kompaniyam BHP Avstraliya 57 5 Rio Tinto Velika Britaniya 30 konsorciumu yaponskih firm Japan Escondida Corp 10 j International Finance Corp 2 5 v 1999 r virobnictvo rudnikovoyi midi stanovilo 958 5 tis t vmist midi v rudi pri comu znizivsya z 2 75 do 1 84 U 2002 r virobnictvo rudnikovoyi midi stanovilo 760 tis t na 160 tis t menshe zaplanovanogo Takij zhe vidobutok zaplanovano j na 2003 r hocha potuzhnist rudnika zbilshuyetsya vnaslidok zavershennya IV stadiyi jogo budivnictva do 1 25 mln t midi na rik Faktichne virobnictvo rudnikovoyi midi na Eskondidi v 2003 r ne perevishit 1 05 mln t oskilki budut pereroblyatisya bidni rudi Div takozhGeologiya Chili Geografiya Chili Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Sejsmichnist Chili Ekonomika Chili Korisni kopalini Chili Girnicha promislovist ChiliPrimitkiMining Eng USA 2001 53 4 R 19 24DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X