Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мурадимовська ущелина (башк. Мораҙым тарлауығы) — природний парк на території Республіки Башкортостан. Утворений Постановою Кабінету Міністрів Республіки Башкортостан «Про природний парк „Мурадимовська ущелина“» № 10 від 23 січня 1998 року. У мальовничих скельних виходах оголюються рифогенні вапняки нижнього, середнього і верхнього девону, які тривають від цього місця до річки Малий Ік і далі на північ. У місцях, де названі річки пропилюють девонські вапняки в широтному напрямку, утворюються круті, майже прямовисні обриви заввишки до 100 і більше метрів, чудово оголені і добре доступні для геологічних досліджень.
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Розташування | Башкортостан |
| Площа | 23 586 га |
| Засновано | 23 січня 1998 |
| Вебсторінка | muradym.ru |
 Мурадимовська ущелина у Вікісховищі | |
З південного сходу республіки, а також з Челябінської області можна потрапити на територію парку по автодорозі м. Магнітогорськ — м. Сібай — м. Баймак — м. Зілаїр — с. Мраково — Природний парк.
З прилеглих районів Оренбурзької області автошляхами м. Оренбург — м. Кумертау — с. Мраково, с-ще Тюльган — с. Назаркіно — с. Мраково, с. Саракташ — с. Ісянгулово — с. Мраково.
Основною підвідної дорогою є автодорога с. Мраково — с. Мурадимово протяжністю 22 кілометри. Дорога має гравійне покриття.
Відпочиваючі прибувають в парк залізничним транспортом до станцій м. Мелеуз і м. Кумертау, підвідними шляхами служать автодороги м. Мелеуз — с. Мраково — с. Мурадимово (80 км) і м. Кумертау — с. Мраково — с. Мурадимово (75 км).
Геологія і рельєф
Історія розвитку району, в який входить територія парку, тривала і складна. У формуванні рельєфу цієї території великий вплив надали тектонічні процеси. Диференційовані рухи наприкінці верхнього палеозою зумовили утворення горстів і грабенів. У мезозойський і третинний час епохи опускань і нагромадження відкладень неодноразово змінювалися періодами підняттів і розмиву. Накопичення потужних товщ пухких відкладів відбувалося в нижньому і середньому міоцені, коли в безстічних озерно-болотних западинах відкладались піски, глини, вугілля та торфи. У верхньому міоцені, ймовірно, відбувалися підняття і освіта глибоко врізаної річкової мережі. Новітні тектонічні рухи верхнього пліоцену, мабуть, були диференційованими: окремі ділянки піднімалися, а стародавні мульди відчували опускання, внаслідок чого міоценово-пліоценові відкладення в сучасному рельєфі лежать на різних гіпсометричних рівнях. У четвертинний час відбувалося заповнення річкових долин алювіальними відкладами, а міжрічні поверхні піддавалися процесам денудації.
Клімат
Парк знаходиться у континентальній кліматичній області помірної зони. Клімат парку помірно теплий, добре зволожений. В зимовий період над його територією зазвичай панує центрально-азійський антициклон, який приносить із собою холодне повітря. Це веде до встановлення морозів і обмеженого випадання опадів. Сніговий покрив встановлюється з жовтня, але відзначається його нестійкість до початку грудня. На початку березня починається інтенсивне сніготанення, яке практично повністю закінчується в другій-третій декаді квітня. Лише у вузьких ущелинах і потоках, особливо на північних схилах, сніг тримається до середини травня. Весна — період наростання кількості випадаючих опадів. Максимум весняних опадів в середньому припадає на травень. Літній період характеризується порівняно високою стабільною температурою повітря. Липень — найспекотніший місяць літа. Перший осінній місяць — вересень — зберігає ще погодні ознаки літа, але середньомісячна вереснева температура повітря вже нижче травневої. Падає нижче травневого і середній мінімум температур. Однак різке зниження температури повітря відбувається пізніше, в жовтні, а в листопаді середньомісячна температура повітря стає негативною.
Спелеологічні можливості краю
На території налічується 46 печер з різноманітною морфологією, відкладеннями, гідрологією, мікрокліматом і тваринним світом. Історія дослідження печер Мурадимовської карстово-спелеологічної ділянки налічує більш ніж віковий період. Між тим найбільш широкомасштабні дослідження і великі відкриття печер припадають на останні 25-30 років. В даний час важко підрахувати всіх спелеологів та інших фахівців, які зробили внесок відкриття і вивчення печер. Незважаючи на багаторічну пошуково-спелеологічну діяльність на Мурадимовській ділянці, він таїть у собі ще багато невідомих печер.
Найбільш відомі печери Природного парку «Мурадимовська ущелина»:
Печера Голубина (Грот Голубиний, Мурадимовська 1-ша). Це найвідоміша і найбільш відвідувана печера парку. Вхід в печеру добре видно з річки. Ширина його становить 18 м, висота 3 м. Ці параметри зберігаються вглиб печери на 20 м при площі підлоги до 180 м². У гроті є гніздів'я скельного голуба і відкладення гуано, що і визначило назву печери. Тут же можна бачити археологічний шурф О. Бадера, в якому він виявив крем'яні вироби стародавньої людини епохи мезоліту. В кінці грота низький лаз довжиною 2 м приводить в грот довжиною 14, шириною 5 і висотою 2 м, підлога якого покрита глиною і брилами. На стелі тут можна бачити сліди сколотих сталактитів. У північному напрямку від грота йде великий коридор довжиною 24 м з покривом кальциту на підлозі. Стіни і стеля печери майже на всьому її протязі стійкі.
Печера Старомурадимовська (Копчена, Мурадимовська 2-га). Сама закопчена печера. Знаходиться в 60 м на схід від Грота Голубиний. Від входу йде коридор шириною 1,6 м та висотою 2,4 м, через 45 м переходить у галерею шириною до 4 м і висотою до 24 м. Після підйому (тільки зі страховкою) на виступ висотою 16 м, можна потрапити в систему розходяться віялом ходів довжиною від 6 до 30 м. Стіни на всьому протязі печери покриті шаром вологої кіптяви. За 60 м від входу на правій стінці художники з мезоліту залишили наскельні зображення своїх предків. Будьте обережні — не зіпсуйте свою унікальну спадщину, що зберігається тут вже 8 тисяч років.
Печера Дитяча. Найзахідніша печера на правому схилі долини річки Великий Ік. Має вхід на висоті 80 м над рівнем річки. Це лабіринт зі склепінних ходів загальною довжиною 64 м, середньою шириною 1,1 м та середньою висотою 0,9 м. Підлога покрита сухою глиною. Натічних утворень немає.
Велика Лабіринтова. Протяжність становить 300 м, — складна вертикально-похила система коридорів, уступів, колодязів і лазів. Численні колодязі глибиною до 18 м. В печері багато вторинних натічних утворень. Живуть кажани. До середини червня у привходовій частині зберігається лід.
Льодова Печера. Унікальна для Мурадимовської ділянки і входить в список 36 крижаних печер Башкортостану Йде від входу, шириною 6 м і заввишки 5 м, круто (45 градусів) спускається коридор покритий цілий рік льодом. Площа заледеніння становила у 1980 році 103 м², потужність крижаного покриву 0,5 м. В дальній частині печери на підлозі глина і брили, невеликі натічні утворення на стінах.
Печера Сторожова. Добре видно з річки на лівому схилі долини річки Великий Ік при вході в каньйон. Вхід шириною 1,5 м і заввишки 3,5 м знаходиться на висоті 70 м над рікою. Печера звивиста, через 31 м непрохідно звужується. Тут мешкають кажани і голуби. Температура повітря влітку 12° С, взимку + 6°С.
Печера Шарова. Отримала свою назву по унікальному витвору природи — кулястому гроту діаметром 5,5 м з входом знизу по тріщині. Грот утворився за рахунок корозії конденсатними водами. Основна частина печери представлена дуже вузьким і звивистим лазом протяжністю 50 м, за який отримав свою назву-Зануда.
Печера Малюк — гарне укриття від дощу, перебуваючи в 5 м від печери Кульова. Довжина печери 13 м, ширина − 1,6 м, висота — 1,3 м.
Печери Салаватська (Мурадимовська-14) знаходяться вгору за течією річки Великий Ік, в правій частині каньйону в 200-300 м на висотах від 45 до 95 м над рівнем річки. Печери слабонахилені вниз від входу, сухі, з нечисленними натічними утвореннями. Печера Салаватська має два входи і називається по-іншому Наскрізна і Сонячна ущелина.
Печера Волосяна. Знаходиться в 300 м від річки на правому схилі лода на висоті 82 м над рікою. Від входу шириною 0.8 м, висотою 0.6 м хід, поступово розширюючись до 2 м, при висоті до 1.5 м, тягнеться на 72 метри. Підлога печери покрита глиною, місцями брилами, сталактити і сталагміти у вигляді прапорів і соломки. В дальній частині сильний капеж. В стелі зустрічаються коріння рослин, що ростуть над печерою, схожі на волосся, що і сприяло назві печери.
Печера Новомурадимовська. Найдовша і найбагатша натічними утвореннями печера парку. Перший інструментальний план печери був складений ще у 1967 р. топографами Стерлітамакської геолого-пошукової контори. Печера має два входи, один з яких в даний час непрохідний. Основний (прохідний) вхід у печеру, розміром 3,0×3,5 м, що розташовується на борту карстової воронки, що знаходиться у місці злиття двох логів. Найбільш зручний підхід до печери — по каньйону, відкривається зліва в долину р. Великий Ік. Відвідувати печеру найкраще взимку і влітку. У періоди інтенсивного сніготанення і випаданням тривалих і рясних опадів відвідування печери не рекомендується, так як в цей час вона сильно обводнена. Практично на всьому протязі печери стеля та її стіни досить стійкі.
Посилання
- Позднякова Э. П. Мурадымовское ущелье [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2013. — .
- Офіційний сайт природного парку «Мурадимовська ущелина» [Архівовано 14 травня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muradimovska ushelina bashk Moraҙym tarlauygy prirodnij park na teritoriyi Respubliki Bashkortostan Utvorenij Postanovoyu Kabinetu Ministriv Respubliki Bashkortostan Pro prirodnij park Muradimovska ushelina 10 vid 23 sichnya 1998 roku U malovnichih skelnih vihodah ogolyuyutsya rifogenni vapnyaki nizhnogo serednogo i verhnogo devonu yaki trivayut vid cogo miscya do richki Malij Ik i dali na pivnich U miscyah de nazvani richki propilyuyut devonski vapnyaki v shirotnomu napryamku utvoryuyutsya kruti majzhe pryamovisni obrivi zavvishki do 100 i bilshe metriv chudovo ogoleni i dobre dostupni dlya geologichnih doslidzhen Muradimovska ushelinaKrayina RosiyaRoztashuvannya BashkortostanPlosha 23 586 gaZasnovano 23 sichnya 1998Vebstorinka muradym ru Muradimovska ushelina u Vikishovishi Z pivdennogo shodu respubliki a takozh z Chelyabinskoyi oblasti mozhna potrapiti na teritoriyu parku po avtodorozi m Magnitogorsk m Sibaj m Bajmak m Zilayir s Mrakovo Prirodnij park Z prileglih rajoniv Orenburzkoyi oblasti avtoshlyahami m Orenburg m Kumertau s Mrakovo s she Tyulgan s Nazarkino s Mrakovo s Saraktash s Isyangulovo s Mrakovo Osnovnoyu pidvidnoyi dorogoyu ye avtodoroga s Mrakovo s Muradimovo protyazhnistyu 22 kilometri Doroga maye gravijne pokrittya Vidpochivayuchi pribuvayut v park zaliznichnim transportom do stancij m Meleuz i m Kumertau pidvidnimi shlyahami sluzhat avtodorogi m Meleuz s Mrakovo s Muradimovo 80 km i m Kumertau s Mrakovo s Muradimovo 75 km Geologiya i relyefIstoriya rozvitku rajonu v yakij vhodit teritoriya parku trivala i skladna U formuvanni relyefu ciyeyi teritoriyi velikij vpliv nadali tektonichni procesi Diferencijovani ruhi naprikinci verhnogo paleozoyu zumovili utvorennya gorstiv i grabeniv U mezozojskij i tretinnij chas epohi opuskan i nagromadzhennya vidkladen neodnorazovo zminyuvalisya periodami pidnyattiv i rozmivu Nakopichennya potuzhnih tovsh puhkih vidkladiv vidbuvalosya v nizhnomu i serednomu mioceni koli v bezstichnih ozerno bolotnih zapadinah vidkladalis piski glini vugillya ta torfi U verhnomu mioceni jmovirno vidbuvalisya pidnyattya i osvita gliboko vrizanoyi richkovoyi merezhi Novitni tektonichni ruhi verhnogo pliocenu mabut buli diferencijovanimi okremi dilyanki pidnimalisya a starodavni muldi vidchuvali opuskannya vnaslidok chogo miocenovo pliocenovi vidkladennya v suchasnomu relyefi lezhat na riznih gipsometrichnih rivnyah U chetvertinnij chas vidbuvalosya zapovnennya richkovih dolin alyuvialnimi vidkladami a mizhrichni poverhni piddavalisya procesam denudaciyi KlimatPark znahoditsya u kontinentalnij klimatichnij oblasti pomirnoyi zoni Klimat parku pomirno teplij dobre zvolozhenij V zimovij period nad jogo teritoriyeyu zazvichaj panuye centralno azijskij anticiklon yakij prinosit iz soboyu holodne povitrya Ce vede do vstanovlennya moroziv i obmezhenogo vipadannya opadiv Snigovij pokriv vstanovlyuyetsya z zhovtnya ale vidznachayetsya jogo nestijkist do pochatku grudnya Na pochatku bereznya pochinayetsya intensivne snigotanennya yake praktichno povnistyu zakinchuyetsya v drugij tretij dekadi kvitnya Lishe u vuzkih ushelinah i potokah osoblivo na pivnichnih shilah snig trimayetsya do seredini travnya Vesna period narostannya kilkosti vipadayuchih opadiv Maksimum vesnyanih opadiv v serednomu pripadaye na traven Litnij period harakterizuyetsya porivnyano visokoyu stabilnoyu temperaturoyu povitrya Lipen najspekotnishij misyac lita Pershij osinnij misyac veresen zberigaye she pogodni oznaki lita ale serednomisyachna veresneva temperatura povitrya vzhe nizhche travnevoyi Padaye nizhche travnevogo i serednij minimum temperatur Odnak rizke znizhennya temperaturi povitrya vidbuvayetsya piznishe v zhovtni a v listopadi serednomisyachna temperatura povitrya staye negativnoyu Speleologichni mozhlivosti krayuNa teritoriyi nalichuyetsya 46 pecher z riznomanitnoyu morfologiyeyu vidkladennyami gidrologiyeyu mikroklimatom i tvarinnim svitom Istoriya doslidzhennya pecher Muradimovskoyi karstovo speleologichnoyi dilyanki nalichuye bilsh nizh vikovij period Mizh tim najbilsh shirokomasshtabni doslidzhennya i veliki vidkrittya pecher pripadayut na ostanni 25 30 rokiv V danij chas vazhko pidrahuvati vsih speleologiv ta inshih fahivciv yaki zrobili vnesok vidkrittya i vivchennya pecher Nezvazhayuchi na bagatorichnu poshukovo speleologichnu diyalnist na Muradimovskij dilyanci vin tayit u sobi she bagato nevidomih pecher Najbilsh vidomi pecheri Prirodnogo parku Muradimovska ushelina Pechera Golubina Grot Golubinij Muradimovska 1 sha Ce najvidomisha i najbilsh vidviduvana pechera parku Vhid v pecheru dobre vidno z richki Shirina jogo stanovit 18 m visota 3 m Ci parametri zberigayutsya vglib pecheri na 20 m pri ploshi pidlogi do 180 m U groti ye gnizdiv ya skelnogo goluba i vidkladennya guano sho i viznachilo nazvu pecheri Tut zhe mozhna bachiti arheologichnij shurf O Badera v yakomu vin viyaviv krem yani virobi starodavnoyi lyudini epohi mezolitu V kinci grota nizkij laz dovzhinoyu 2 m privodit v grot dovzhinoyu 14 shirinoyu 5 i visotoyu 2 m pidloga yakogo pokrita glinoyu i brilami Na steli tut mozhna bachiti slidi skolotih stalaktitiv U pivnichnomu napryamku vid grota jde velikij koridor dovzhinoyu 24 m z pokrivom kalcitu na pidlozi Stini i stelya pecheri majzhe na vsomu yiyi protyazi stijki Pechera Staromuradimovska Kopchena Muradimovska 2 ga Sama zakopchena pechera Znahoditsya v 60 m na shid vid Grota Golubinij Vid vhodu jde koridor shirinoyu 1 6 m ta visotoyu 2 4 m cherez 45 m perehodit u galereyu shirinoyu do 4 m i visotoyu do 24 m Pislya pidjomu tilki zi strahovkoyu na vistup visotoyu 16 m mozhna potrapiti v sistemu rozhodyatsya viyalom hodiv dovzhinoyu vid 6 do 30 m Stini na vsomu protyazi pecheri pokriti sharom vologoyi kiptyavi Za 60 m vid vhodu na pravij stinci hudozhniki z mezolitu zalishili naskelni zobrazhennya svoyih predkiv Budte oberezhni ne zipsujte svoyu unikalnu spadshinu sho zberigayetsya tut vzhe 8 tisyach rokiv Pechera Dityacha Najzahidnisha pechera na pravomu shili dolini richki Velikij Ik Maye vhid na visoti 80 m nad rivnem richki Ce labirint zi sklepinnih hodiv zagalnoyu dovzhinoyu 64 m serednoyu shirinoyu 1 1 m ta serednoyu visotoyu 0 9 m Pidloga pokrita suhoyu glinoyu Natichnih utvoren nemaye Velika Labirintova Protyazhnist stanovit 300 m skladna vertikalno pohila sistema koridoriv ustupiv kolodyaziv i laziv Chislenni kolodyazi glibinoyu do 18 m V pecheri bagato vtorinnih natichnih utvoren Zhivut kazhani Do seredini chervnya u privhodovij chastini zberigayetsya lid Lodova Pechera Unikalna dlya Muradimovskoyi dilyanki i vhodit v spisok 36 krizhanih pecher Bashkortostanu Jde vid vhodu shirinoyu 6 m i zavvishki 5 m kruto 45 gradusiv spuskayetsya koridor pokritij cilij rik lodom Plosha zaledeninnya stanovila u 1980 roci 103 m potuzhnist krizhanogo pokrivu 0 5 m V dalnij chastini pecheri na pidlozi glina i brili neveliki natichni utvorennya na stinah Pechera Storozhova Dobre vidno z richki na livomu shili dolini richki Velikij Ik pri vhodi v kanjon Vhid shirinoyu 1 5 m i zavvishki 3 5 m znahoditsya na visoti 70 m nad rikoyu Pechera zvivista cherez 31 m neprohidno zvuzhuyetsya Tut meshkayut kazhani i golubi Temperatura povitrya vlitku 12 S vzimku 6 S Pechera Sharova Otrimala svoyu nazvu po unikalnomu vitvoru prirodi kulyastomu grotu diametrom 5 5 m z vhodom znizu po trishini Grot utvorivsya za rahunok koroziyi kondensatnimi vodami Osnovna chastina pecheri predstavlena duzhe vuzkim i zvivistim lazom protyazhnistyu 50 m za yakij otrimav svoyu nazvu Zanuda Pechera Malyuk garne ukrittya vid doshu perebuvayuchi v 5 m vid pecheri Kulova Dovzhina pecheri 13 m shirina 1 6 m visota 1 3 m Pecheri Salavatska Muradimovska 14 znahodyatsya vgoru za techiyeyu richki Velikij Ik v pravij chastini kanjonu v 200 300 m na visotah vid 45 do 95 m nad rivnem richki Pecheri slabonahileni vniz vid vhodu suhi z nechislennimi natichnimi utvorennyami Pechera Salavatska maye dva vhodi i nazivayetsya po inshomu Naskrizna i Sonyachna ushelina Pechera Volosyana Znahoditsya v 300 m vid richki na pravomu shili loda na visoti 82 m nad rikoyu Vid vhodu shirinoyu 0 8 m visotoyu 0 6 m hid postupovo rozshiryuyuchis do 2 m pri visoti do 1 5 m tyagnetsya na 72 metri Pidloga pecheri pokrita glinoyu miscyami brilami stalaktiti i stalagmiti u viglyadi praporiv i solomki V dalnij chastini silnij kapezh V steli zustrichayutsya korinnya roslin sho rostut nad pecheroyu shozhi na volossya sho i spriyalo nazvi pecheri Pechera Novomuradimovska Najdovsha i najbagatsha natichnimi utvorennyami pechera parku Pershij instrumentalnij plan pecheri buv skladenij she u 1967 r topografami Sterlitamakskoyi geologo poshukovoyi kontori Pechera maye dva vhodi odin z yakih v danij chas neprohidnij Osnovnij prohidnij vhid u pecheru rozmirom 3 0 3 5 m sho roztashovuyetsya na bortu karstovoyi voronki sho znahoditsya u misci zlittya dvoh logiv Najbilsh zruchnij pidhid do pecheri po kanjonu vidkrivayetsya zliva v dolinu r Velikij Ik Vidviduvati pecheru najkrashe vzimku i vlitku U periodi intensivnogo snigotanennya i vipadannyam trivalih i ryasnih opadiv vidviduvannya pecheri ne rekomenduyetsya tak yak v cej chas vona silno obvodnena Praktichno na vsomu protyazi pecheri stelya ta yiyi stini dosit stijki PosilannyaPozdnyakova E P Muradymovskoe ushele 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 306 8 Oficijnij sajt prirodnogo parku Muradimovska ushelina Arhivovano 14 travnya 2012 u WebCite