Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій Минович Мултих (28 квітня 1918, Великий Янісоль — 1 червня 1993, Київ) — радянський український історик КПРС, педагог. Кандидат історичних наук (1950), професор (1964). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970). Дослідник історії німецько-радянської війни, автор тритомника «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 роки)» (у співавторстві).
| Георгій Мултих | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народився | 28 квітня 1918 Великий Янісоль, Українська Народна Республіка | |||||||||||
| Помер | 1 червня 1993 (75 років) Київ, Україна | |||||||||||
| Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1942) (1943) | |||||||||||
| Галузь | історія | |||||||||||
| Заклад | Український науково-дослідний інститут педагогіки (1946—1947) Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1947—1955) Інститут історії партії при ЦК Компартії України (1955—1974) Вища партійна школа при ЦК КПУ (1974—1991) | |||||||||||
| Посада | старший науковий співробітник, доцент, професор, завідувач сектору публікацій історично-партійних документів, заступник директора з наукової роботи | |||||||||||
| Вчене звання | професор (1964) | |||||||||||
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1950) | |||||||||||
| Відомі учні | Анастасія Соловйова, | |||||||||||
| Відомий завдяки: | дослідженням історії німецько-радянської війни, створенню тритомника «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 роки)» | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Учасник німецько-радянської війни та радянсько-японської війни, капітан військової служби. За участь у бойових діях нагороджений понад 10 орденами та медалями, зокрема чотирма орденами Червоної Зірки.
Після завершення війни — науковий співробітник та педагог декількох ідеологічних навчальних та науково-дослідних закладів Києва, зокрема Інституту історії партії при ЦК Компартії України (1955—1974) та Вищої партійної школи при ЦК КПУ (1974—1991). Автор понад 150 наукових робіт.
Життєпис
Народився 28 квітня 1918-го року у селі Великий Янісоль на теперішній Донеччині. За національністю — грек.
У 1938-му році вступив на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (КДУ), який не встиг закінчити через початок німецько-радянської війни.
У складі понад 50-ти студентів університету пішов на фронт добровольцем. Брав участь у битві за Київ поруч із майбутніми науковцями та літераторами Олександром Мариничем, Олександром Бандурою, Леонідом Левицьким та іншими, був тяжко поранений.
У 1942-му році закінчив КДУ імені Т. Г. Шевченка в евакуації, у складі Об'єднаного українського державного університету, через рік пройшов навчання у . У 1945-му році брав участь також у радянсько-японській війні. Завершив військову службу у званні капітана, нагороджений понад 10-ма орденами та медалями, зокрема чотирма орденами Червоної Зірки.
У 1946—1947 роках — науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту педагогіки. У 1947-му році вступив до аспірантури КДУ імені Т. Г. Шевченка, яку закінчив через три роки.
Тоді ж здобув науковий ступінь кандидата історичних наук, захистивши дисертацію на тему «Большевистская критика и самокритика в период подготовки развернутого наступления социализма по всему фронту: XV-XVI съезды ВКП(б)».
До 1955-го року — доцент кафедри марксизму-ленінізму КДУ імені Т. Г. Шевченка. Після цього — старший науковий співробітник Інституту історії партії при ЦК Компартії України. У 1961-му році призначений завідувачем сектору публікацій історично-партійних документів, через три роки затверджений у (вченому званні) професора.
У 1968-му році обійняв посаду заступника директора інституту з наукової роботи. У 1970-му році, разом з колегами, нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки за написання тритомника «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 роки)».
З 1974-го року — професор Вищої партійної школи при ЦК КПУ. Паралельно — педагог . У 1984-му році нагороджений званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР».
Автор понад 150-ти наукових робіт. Дослідник історії німецько-радянської війни. Науковий керівник та педагог близько 10-ти кандидатів та докторів наук, зокрема Анастасії Соловйової, тощо.
Лектор товариства «Знання», член редакційних колегій часописів «Український історичний журнал» (заступник відповідального редактора) та «Під прапором ленінізму».
У 1991-му році вийшов на пенсію. Жив у Києві, в будинку № 1/11 по Виноградному провулку. Помер на 76-му році життя 1 червня 1993-го року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165278° пн. ш. 30.501556° сх. д.).
Науковий доробок (частковий)
- «Большевистская критика и самокритика в период подготовки развернутого наступления социализма по всему фронту: XV—XVI съезды ВКП(б)»: диссертация кандидата исторических наук : 07.00.00. — Киев, 1950. — 305 с.
- «О своеобразии форм перехода различных стран к социализму»: (Лекция) / Г. М. Мултых, канд. ист. наук ; О-во по распространению полит. и науч. знаний Укр. ССР. — Киев: [б. и.], 1956. — 29 л.
- «Більшовики України в боротьбі за владу Рад» // Мултих Г. М.; Український історичний журнал. — 1967. — № 12. — C. 14–24.
- «Киевский Краснознаменный: Краткий очерк истории Краснознаменного Киевского военного округа, 1919—1969.» — К., 1969. — В надзаг.: Политуправление КВО. // Мултих Г. М., Кожукало І. П.; Український історичний журнал. — 1970. — № 5. — C. 143—145.
- «Історико-партійна наука в республіці після ХХІV з'їзду КПРС» // Мултих Г. М.; Український історичний журнал. — 1972. — № 7. — C. 13–23.
- «Лемещук Н. Не склонив головы: (О деятельности антифашистского подполья в гитлеровских концлагерях)». — К.: Политиздат Украины, 1978. — 136 с. / МУЛТИХ Г. М. // Український історичний журнал. — 1979. — № 3. — С. 108—110.
- «Ленинизм — марксизм современной эпохи» / Г. М. Мултых. — Киев: о-во «Знание» УССР, 1980. — 27 с.; 20 см.
- «Ленинская коммунистическая партия — ум, честь и совесть нашей эпохи» / Г. М. Мултых. — Киев: о-во «Знание» УССР, 1980. — 31 с.; 20 см.
- «Творчий розвиток марксистсько-ленінського вчення про партію на сучасному етапі» // Мултих Г. М.; Український історичний журнал. — 1980. — № 11. — C. 124—137.
- «Союз нерушимый республик свободных» / Г. М. Мултых. — Киев: о-во «Знание» УССР, 1982. — 15 с.; 20 см.
- «XXVI съезд КПСС об идеологической работе партии на современном этапе» / [М. А. Акопов, В. К. Василенко, Г. М. Мултых и др.]. — Киев: Вища школа: Изд-во при Киевском ун-те, 1982. — 190 с.; 20 см.
- «В единении с народом» / [Г. М. Мултых, Е. Я. Безпалко, И. Н. Бородавченко и др.]. — Киев: Политиздат Украины, 1983. — 265 с.; 17 см.
- «Преемственность и новаторство стратегического курса КПСС» / [Подгот. Г. М. Мултых]. — Киев: О-во Знание, 1985. — 32 с.; 20 см.
- «Методические рекомендации по изучению темы „Исторический опыт Коммунистической партии в организации защиты социалистического Отечества в годы Великой Отечественной войны“» / Мултых Г. М., Бородавченко И. Н. ; Университет марксизма-ленинизма Киевского горкома Компартии Украины, Кафедра истории КПСС. — Киев: [б. и.], 1985.
- «Принцип революційної наступності і його втілення в новій редакції Програми КПРС» // Мултих Г. М.; Український історичний журнал. — 1986. — № 7. — C. 5–17.
- «Революционная перестройка — воплощение ленинских идей: К 118-годовщине со дня рождения В. И. Ленина»: [Метод. рекомендации / Подгот. Г. М. Мултых]. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1988. — 15,[1] с.
Нагороди
Військові
- орден Вітчизняної війни I та II ступенів
- чотири ордени Червоної Зірки
- медаль «За перемогу над Японією»
- медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Трудові
- 1970 — Державна премія УРСР в галузі науки і техніки — за написання тритомника «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 роки)»
- 1984 — заслужений працівник вищої школи УРСР
Примітки
- Мултих Георгій Минович
- Облікова картка лауреата Державної премії УРСР 1970 р.
- О. М. Маринич. Життя у служінні людям
- Мултих Георгій Минович: ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Minovich Multih 28 kvitnya 1918 Velikij Yanisol 1 chervnya 1993 Kiyiv radyanskij ukrayinskij istorik KPRS pedagog Kandidat istorichnih nauk 1950 profesor 1964 Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1970 Doslidnik istoriyi nimecko radyanskoyi vijni avtor tritomnika Ukrayinska RSR u Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 roki u spivavtorstvi Georgij MultihNarodivsya28 kvitnya 1918 1918 04 28 Velikij Yanisol Ukrayinska Narodna RespublikaPomer1 chervnya 1993 1993 06 01 75 rokiv Kiyiv UkrayinaAlma materKiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1942 1943 GaluzistoriyaZakladUkrayinskij naukovo doslidnij institut pedagogiki 1946 1947 Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1947 1955 Institut istoriyi partiyi pri CK Kompartiyi Ukrayini 1955 1974 Visha partijna shkola pri CK KPU 1974 1991 Posadastarshij naukovij spivrobitnik docent profesor zaviduvach sektoru publikacij istorichno partijnih dokumentiv zastupnik direktora z naukovoyi robotiVchene zvannyaprofesor 1964 Naukovij stupinkandidat istorichnih nauk 1950 Vidomi uchniAnastasiya Solovjova Vidomij zavdyaki doslidzhennyam istoriyi nimecko radyanskoyi vijni stvorennyu tritomnika Ukrayinska RSR u Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 roki Nagorodi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni ta radyansko yaponskoyi vijni kapitan vijskovoyi sluzhbi Za uchast u bojovih diyah nagorodzhenij ponad 10 ordenami ta medalyami zokrema chotirma ordenami Chervonoyi Zirki Pislya zavershennya vijni naukovij spivrobitnik ta pedagog dekilkoh ideologichnih navchalnih ta naukovo doslidnih zakladiv Kiyeva zokrema Institutu istoriyi partiyi pri CK Kompartiyi Ukrayini 1955 1974 ta Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KPU 1974 1991 Avtor ponad 150 naukovih robit ZhittyepisNarodivsya 28 kvitnya 1918 go roku u seli Velikij Yanisol na teperishnij Donechchini Za nacionalnistyu grek U 1938 mu roci vstupiv na istorichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka KDU yakij ne vstig zakinchiti cherez pochatok nimecko radyanskoyi vijni U skladi ponad 50 ti studentiv universitetu pishov na front dobrovolcem Brav uchast u bitvi za Kiyiv poruch iz majbutnimi naukovcyami ta literatorami Oleksandrom Marinichem Oleksandrom Banduroyu Leonidom Levickim ta inshimi buv tyazhko poranenij U 1942 mu roci zakinchiv KDU imeni T G Shevchenka v evakuaciyi u skladi Ob yednanogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetu cherez rik projshov navchannya u U 1945 mu roci brav uchast takozh u radyansko yaponskij vijni Zavershiv vijskovu sluzhbu u zvanni kapitana nagorodzhenij ponad 10 ma ordenami ta medalyami zokrema chotirma ordenami Chervonoyi Zirki U 1946 1947 rokah naukovij spivrobitnik Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu pedagogiki U 1947 mu roci vstupiv do aspiranturi KDU imeni T G Shevchenka yaku zakinchiv cherez tri roki Todi zh zdobuv naukovij stupin kandidata istorichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Bolshevistskaya kritika i samokritika v period podgotovki razvernutogo nastupleniya socializma po vsemu frontu XV XVI sezdy VKP b Do 1955 go roku docent kafedri marksizmu leninizmu KDU imeni T G Shevchenka Pislya cogo starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi partiyi pri CK Kompartiyi Ukrayini U 1961 mu roci priznachenij zaviduvachem sektoru publikacij istorichno partijnih dokumentiv cherez tri roki zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora U 1968 mu roci obijnyav posadu zastupnika direktora institutu z naukovoyi roboti U 1970 mu roci razom z kolegami nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu URSR v galuzi nauki i tehniki za napisannya tritomnika Ukrayinska RSR u Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 roki Z 1974 go roku profesor Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KPU Paralelno pedagog U 1984 mu roci nagorodzhenij zvannyam Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Mogila Georgiya Multiha Bajkove kladovishe Avtor ponad 150 ti naukovih robit Doslidnik istoriyi nimecko radyanskoyi vijni Naukovij kerivnik ta pedagog blizko 10 ti kandidativ ta doktoriv nauk zokrema Anastasiyi Solovjovoyi tosho Lektor tovaristva Znannya chlen redakcijnih kolegij chasopisiv Ukrayinskij istorichnij zhurnal zastupnik vidpovidalnogo redaktora ta Pid praporom leninizmu U 1991 mu roci vijshov na pensiyu Zhiv u Kiyevi v budinku 1 11 po Vinogradnomu provulku Pomer na 76 mu roci zhittya 1 chervnya 1993 go roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 05 sh d 50 4165278 pn sh 30 501556 sh d 50 4165278 30 501556 Naukovij dorobok chastkovij Bolshevistskaya kritika i samokritika v period podgotovki razvernutogo nastupleniya socializma po vsemu frontu XV XVI sezdy VKP b dissertaciya kandidata istoricheskih nauk 07 00 00 Kiev 1950 305 s O svoeobrazii form perehoda razlichnyh stran k socializmu Lekciya G M Multyh kand ist nauk O vo po rasprostraneniyu polit i nauch znanij Ukr SSR Kiev b i 1956 29 l Bilshoviki Ukrayini v borotbi za vladu Rad Multih G M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1967 12 C 14 24 Kievskij Krasnoznamennyj Kratkij ocherk istorii Krasnoznamennogo Kievskogo voennogo okruga 1919 1969 K 1969 V nadzag Politupravlenie KVO Multih G M Kozhukalo I P Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1970 5 C 143 145 Istoriko partijna nauka v respublici pislya HHIV z yizdu KPRS Multih G M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1972 7 C 13 23 Lemeshuk N Ne skloniv golovy O deyatelnosti antifashistskogo podpolya v gitlerovskih konclageryah K Politizdat Ukrainy 1978 136 s MULTIH G M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1979 3 S 108 110 Leninizm marksizm sovremennoj epohi G M Multyh Kiev o vo Znanie USSR 1980 27 s 20 sm Leninskaya kommunisticheskaya partiya um chest i sovest nashej epohi G M Multyh Kiev o vo Znanie USSR 1980 31 s 20 sm Tvorchij rozvitok marksistsko leninskogo vchennya pro partiyu na suchasnomu etapi Multih G M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1980 11 C 124 137 Soyuz nerushimyj respublik svobodnyh G M Multyh Kiev o vo Znanie USSR 1982 15 s 20 sm XXVI sezd KPSS ob ideologicheskoj rabote partii na sovremennom etape M A Akopov V K Vasilenko G M Multyh i dr Kiev Visha shkola Izd vo pri Kievskom un te 1982 190 s 20 sm V edinenii s narodom G M Multyh E Ya Bezpalko I N Borodavchenko i dr Kiev Politizdat Ukrainy 1983 265 s 17 sm Preemstvennost i novatorstvo strategicheskogo kursa KPSS Podgot G M Multyh Kiev O vo Znanie 1985 32 s 20 sm Metodicheskie rekomendacii po izucheniyu temy Istoricheskij opyt Kommunisticheskoj partii v organizacii zashity socialisticheskogo Otechestva v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Multyh G M Borodavchenko I N Universitet marksizma leninizma Kievskogo gorkoma Kompartii Ukrainy Kafedra istorii KPSS Kiev b i 1985 Princip revolyucijnoyi nastupnosti i jogo vtilennya v novij redakciyi Programi KPRS Multih G M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1986 7 C 5 17 Revolyucionnaya perestrojka voploshenie leninskih idej K 118 godovshine so dnya rozhdeniya V I Lenina Metod rekomendacii Podgot G M Multyh Kiev O vo Znanie USSR 1988 15 1 s NagorodiVijskovi orden Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupeniv chotiri ordeni Chervonoyi Zirki medal Za peremogu nad Yaponiyeyu medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Trudovi 1970 Derzhavna premiya URSR v galuzi nauki i tehniki za napisannya tritomnika Ukrayinska RSR u Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 roki 1984 zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSRPrimitkiMultih Georgij Minovich Oblikova kartka laureata Derzhavnoyi premiyi URSR 1970 r O M Marinich Zhittya u sluzhinni lyudyam Multih Georgij Minovich ESU