Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мулова жаба кавказька | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pelodytes caucasicus Boulenger, 1896 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення кавказької мулової жаби | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Мулова жаба кавказька (Pelodytes caucasicus) — вид земноводних з роду Мулова жаба родини Мулові жаби. Інша назва «кавказька хрестовка».
Опис
Загальна довжина досягає 5,4 см. На верхній частині тулуба і кінцівок розсіяні численні горбики висотою 0,3—1,5 мм і діаметром 0,5—1,2 мм, які часто формують гребені, короткі або довгі, переривчасті або суцільні (до 5 пар). Горбки і гребені утворені сильно розвиненими залозами, які нерідко розташовані у 2—3 шари. Вершини горбків у більш світлих особин помітні у вигляді червоних крапок. Характерні численні шлюбні мозолі, які розташовані на нижній стороні тіла: на передніх і задніх кінцівках, підборідді, грудях, череві, з боків тулуба. Ці мозолі найбільш сильно розвинені у самців, але зустрічаються і у самиць.
Зверху коричнювата: від світлого до темного тонів (особливо у шлюбний період). На тулубі помітний світлий косий хрест (звідки походить інша назва тварин). Крім світлих і темних плям, в забарвленні може бути виражений також зелений колір. Горло самців трохи пігментоване. Малюнок гребенів дуже мінливий. У період розмноження мозолі чорного кольору, в інший час від білуватого до світло-коричневого. Пальці наділені шкірястою облямівкою.
Спосіб життя
Полюбляє широколистяні та змішані ліси різного типу на висоті до 2300 м над рівнем моря. Велике значення має густота нижнього ярусу і підліска. Для місць проживання характерна наявність чагарникового ярусу з азалії, кизилу, глоду, ожини, аличі та інших рослин. Слабкий розвиток підліска може компенсуватися густим трав'яним покровом. Живе у великих лісових масивах, мало порушених діяльністю людини, уникаючи перелісків і остепнених районів. Хоча зазвичай не мешкає ближче 5—7 км від населених пунктів.
Активна у сутінках і вночі, вдень перебуваючи в хованках під камінням і корінням дерев, опалим листям, у норах і т. д. У дощову і похмуру погоду зустрічається вдень.
Харчується комахами, іншими безхребетними, наземними молюсками, водними личинками. Пуголовки харчуються детритом; відомі випадки споживання мертвих тритонів, пуголовок, ікри, а також канібалізму.
Служить здобиччю для вужів, кутори (водної землерийки). Ікра і пуголовки поїдаються фореллю і іншими рибами, тритонами, пуголовками жаб та ропух.
Максимальна тривалість життя в природі не менше 6 років.
Розмноження
Статева зрілість настає у віці 2 років при довжині самців і самиць більше 36 мм. Від місць розмноження видаляються на 200–300 м. Місця розмноження зосереджені у заплавах річок і струмків, в ущелинах і долинах з пологими схилами гір. Більшість нерестовищ розташоване у глибині лісу на 4—8 км від його межі. Для ікрометання вибираються водойми досить різного розміру (до 2000 м²): калюжі біля дороги або в лісі, невеликі болота, безстічні джерела, ставки, але найчастіше заплави річок і струмків. Зазвичай ікрометання відбувається на глибині до 30—40 см (але не менше 2-3 см).
Період розмноження дуже розтягнутий, починається при температурі повітря 10°С і в залежності від характеру весни і висоти місцевості може тривати з травня до вересня з піком наприкінці червня.
При паруванні самець утримує самицю посередині тулуба. Воно може тривати від декількох хвилин до 3—4 годин. Самиця відкладає від 100 до 750 ікринок діаметром 5—5,5 мм, діаметр яйцеклітини 1,4—2,1 мм. Ікра відкладається у вигляді однієї або частіше декількох порцій. Вона прикріплюється самицею до гілки так, що набуває форму циліндра довжиною близько 15 см і товщиною 9—36 мм. Відзначено також кладки на листках, каменях і на дні водойми.
Ембріональний розвиток триває 3—4 діб при температурі води 14-16°С і добу—півтори при 20-22°С. Личинки можуть завершити розвиток протягом одного сезону (близько 80 діб), але частіше залишаються на зимівлю, що пов'язано з їх повільним розвитком в холодних річках і струмках. Під час зимівлі ріст і розвиток личинок тривають, і вони проходять метаморфоз на наступне літо. Пуголовки досягають довжини до 67 мм. Для них характерна наявність 7, рідше 8 рядків зубчиків вище і нижче дзьоба. У залежності від кольору дна і освітленості водойми пуголовки здатні міняти тон свого забарвлення. Висота і довжина хвоста також залежать від умов проживання: хвіст коротший і ширший у водоймах зі стоячою водою. Смертність пуголовок може бути високою.
Розповсюдження
Мешкає у Краснодарському краї і південному заході Ставропольського краю Російської Федерації, Грузії і північно-західному Азербайджані, деяких районах Вірменії, а також у Туреччині на захід до гір Ешиль-Ірмак.
Джерела
- http://www.iucnredlist.org/details/39422/0 [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mulova zhaba kavkazka Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Mesobatrachia Rodina Mulovi zhabi Rid Mulova zhaba Vid Mulova zhaba kavkazka Binomialna nazva Pelodytes caucasicus Boulenger 1896 Poshirennya kavkazkoyi mulovoyi zhabi Posilannya Vikishovishe Pelodytes caucasicus Vikividi Pelodytes caucasicus EOL 331440 ITIS 664733 MSOP 39422 NCBI 191476 Mulova zhaba kavkazka Pelodytes caucasicus vid zemnovodnih z rodu Mulova zhaba rodini Mulovi zhabi Insha nazva kavkazka hrestovka OpisZagalna dovzhina dosyagaye 5 4 sm Na verhnij chastini tuluba i kincivok rozsiyani chislenni gorbiki visotoyu 0 3 1 5 mm i diametrom 0 5 1 2 mm yaki chasto formuyut grebeni korotki abo dovgi pererivchasti abo sucilni do 5 par Gorbki i grebeni utvoreni silno rozvinenimi zalozami yaki neridko roztashovani u 2 3 shari Vershini gorbkiv u bilsh svitlih osobin pomitni u viglyadi chervonih krapok Harakterni chislenni shlyubni mozoli yaki roztashovani na nizhnij storoni tila na perednih i zadnih kincivkah pidboriddi grudyah cherevi z bokiv tuluba Ci mozoli najbilsh silno rozvineni u samciv ale zustrichayutsya i u samic Zverhu korichnyuvata vid svitlogo do temnogo toniv osoblivo u shlyubnij period Na tulubi pomitnij svitlij kosij hrest zvidki pohodit insha nazva tvarin Krim svitlih i temnih plyam v zabarvlenni mozhe buti virazhenij takozh zelenij kolir Gorlo samciv trohi pigmentovane Malyunok grebeniv duzhe minlivij U period rozmnozhennya mozoli chornogo koloru v inshij chas vid biluvatogo do svitlo korichnevogo Palci nadileni shkiryastoyu oblyamivkoyu Sposib zhittyaPolyublyaye shirokolistyani ta zmishani lisi riznogo tipu na visoti do 2300 m nad rivnem morya Velike znachennya maye gustota nizhnogo yarusu i pidliska Dlya misc prozhivannya harakterna nayavnist chagarnikovogo yarusu z azaliyi kizilu glodu ozhini alichi ta inshih roslin Slabkij rozvitok pidliska mozhe kompensuvatisya gustim trav yanim pokrovom Zhive u velikih lisovih masivah malo porushenih diyalnistyu lyudini unikayuchi pereliskiv i ostepnenih rajoniv Hocha zazvichaj ne meshkaye blizhche 5 7 km vid naselenih punktiv Aktivna u sutinkah i vnochi vden perebuvayuchi v hovankah pid kaminnyam i korinnyam derev opalim listyam u norah i t d U doshovu i pohmuru pogodu zustrichayetsya vden Harchuyetsya komahami inshimi bezhrebetnimi nazemnimi molyuskami vodnimi lichinkami Pugolovki harchuyutsya detritom vidomi vipadki spozhivannya mertvih tritoniv pugolovok ikri a takozh kanibalizmu Sluzhit zdobichchyu dlya vuzhiv kutori vodnoyi zemlerijki Ikra i pugolovki poyidayutsya forellyu i inshimi ribami tritonami pugolovkami zhab ta ropuh Maksimalna trivalist zhittya v prirodi ne menshe 6 rokiv RozmnozhennyaStateva zrilist nastaye u vici 2 rokiv pri dovzhini samciv i samic bilshe 36 mm Vid misc rozmnozhennya vidalyayutsya na 200 300 m Miscya rozmnozhennya zoseredzheni u zaplavah richok i strumkiv v ushelinah i dolinah z pologimi shilami gir Bilshist nerestovish roztashovane u glibini lisu na 4 8 km vid jogo mezhi Dlya ikrometannya vibirayutsya vodojmi dosit riznogo rozmiru do 2000 m kalyuzhi bilya dorogi abo v lisi neveliki bolota bezstichni dzherela stavki ale najchastishe zaplavi richok i strumkiv Zazvichaj ikrometannya vidbuvayetsya na glibini do 30 40 sm ale ne menshe 2 3 sm Period rozmnozhennya duzhe roztyagnutij pochinayetsya pri temperaturi povitrya 10 S i v zalezhnosti vid harakteru vesni i visoti miscevosti mozhe trivati z travnya do veresnya z pikom naprikinci chervnya Pri paruvanni samec utrimuye samicyu poseredini tuluba Vono mozhe trivati vid dekilkoh hvilin do 3 4 godin Samicya vidkladaye vid 100 do 750 ikrinok diametrom 5 5 5 mm diametr yajceklitini 1 4 2 1 mm Ikra vidkladayetsya u viglyadi odniyeyi abo chastishe dekilkoh porcij Vona prikriplyuyetsya samiceyu do gilki tak sho nabuvaye formu cilindra dovzhinoyu blizko 15 sm i tovshinoyu 9 36 mm Vidznacheno takozh kladki na listkah kamenyah i na dni vodojmi Embrionalnij rozvitok trivaye 3 4 dib pri temperaturi vodi 14 16 S i dobu pivtori pri 20 22 S Lichinki mozhut zavershiti rozvitok protyagom odnogo sezonu blizko 80 dib ale chastishe zalishayutsya na zimivlyu sho pov yazano z yih povilnim rozvitkom v holodnih richkah i strumkah Pid chas zimivli rist i rozvitok lichinok trivayut i voni prohodyat metamorfoz na nastupne lito Pugolovki dosyagayut dovzhini do 67 mm Dlya nih harakterna nayavnist 7 ridshe 8 ryadkiv zubchikiv vishe i nizhche dzoba U zalezhnosti vid koloru dna i osvitlenosti vodojmi pugolovki zdatni minyati ton svogo zabarvlennya Visota i dovzhina hvosta takozh zalezhat vid umov prozhivannya hvist korotshij i shirshij u vodojmah zi stoyachoyu vodoyu Smertnist pugolovok mozhe buti visokoyu RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Krasnodarskomu krayi i pivdennomu zahodi Stavropolskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Gruziyi i pivnichno zahidnomu Azerbajdzhani deyakih rajonah Virmeniyi a takozh u Turechchini na zahid do gir Eshil Irmak Dzherelahttp www iucnredlist org details 39422 0 12 listopada 2012 u Wayback Machine