Музичний націоналізм (англ. Nationalism in Music) — в західному музикознавстві термін, що асоціюється з прагненням композиторів — представників народів, що боролися за державність — активно використовувати національний стиль у традиційних європейських жанрах. При цьому «націоналістичний» композитор — той, який сповна відданий ідеям націоналізму, натомість до категорії «національних» відносяться більшість композиторів тієї чи іншої країни, незалежно від їхнього етнічного походження.
В українському музикознавстві термін «націоналізм» вжив (Станіслав Людкевич) у статті «Націоналізм у музиці» (1905), однак пізніше, як за радянських часів, так і на рубежі століть, термін вже не використовувався. На думку (Володимира Грабовського) уникнення терміну «націоналізм» в радянському музикознавстві було пов'язано з його невідповідністю офіційній ідеології пролетарського інтернаціоналізму та з тим фактом, що у радянській науці національне могло існувати лише в парі з соціалістичним, на зразок «національне за формою, соціалістичне за змістом», де національному відводилася роль декору соціалістичного. Сама стаття Людкевича в оригінальному вигляді була перевидана лише в 1999 році.
Західне музикознавство
В Західному мистецтвознавстві «націоналізм» згадується у зв'язку зі становленням у Східній Європі національних музичних шкіл, представники яких намагались дистанціюватися від стандартів класичної доби, насамперед французьких, італійських і, особливо, німецьких. В контексті «музичного націоналізму» розглядаються:
- Польща — (Ф. Шопен, з кінця 1820-х років)
- Росія — М. Глінка (перша опера, 1836), композитори «Могутньої купки» (з 1860-х років)
- Чехія — А. Л. Дворжак, (Б.Сметана), Л. Яначек
- Угорщина — Ф. Ліст, (З. Кодаї), Б. Барток
- Норвегія — Е. Гріг,
- Фінляндія — Ян Сібеліус,
- Іспанія — М. де Фалья, (І. Альбеніс), (Е. Гранадос),
- Англія — Холст і ,
- США — А. Копленд, Дж. Гершвін, (Ч. Айвз), і Л. Бернстайн,
- Бразилія — (Вілла-Лобос)
Інтерес композиторів до національного проявляється у використанні музичних ідей і мотивів, які ідентифікуються з конкретною країною, регіоном або етнічною приналежністю, такою як народні мелодії, ритми й гармонії, які надихають їх. Ключовим стає інтерес митців до народної творчості. Під «народною» розумілася радше творчість нижчих верств населення, зокрема селянський фольклор. Західні дослідники відмічають, що сам націоналізм є явищем властивим радше буржуазії, відтак звернення представників вищих верств до культури нижчих є з одного боку, спробою їх переконання у щирості власного патріотизму, а з іншого — спробою подолання класових бар'єрів.
Відмічається, що композитори були «повільними» у відкритті й використанні народних пісень. Використання селянських танців, таких як мазурка, в камерній музиці було продовжено їх введенням у масштабні симфонічні твори, де завдяки рясній оркестровці їх первинний невигадливий характер дедалі більше маскувався. народних пісень спричиняла певні трудності їх асиміляції в традиційній мажоро-мінорній системі, що спонукало композиторів до експериментів у гармонізації і, відтак, ускладнення гармонічної системи.
Пізніше композитори почали захоплюватись як фольклором власного, так і інших, маловідомих і «менш зіпсованих цивілізацією» на той момент народів, що розглядалося як екзотичність англ. Exoticism. В цьому контексті відзначається музична творчість «російських націоналістів, які проголосили музичні незалежність від західноєвропейських моделей, і досягали її шляхом експлуатації екзотичного фольклору центральної Азії, народи якого щойно були підкорені царською імперією».
Українське музикознавство
С. Людкевич
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek0wTHlWRU1DVTVRaVZFTVNVNFJTVkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNRU1ZFTUNWQ05TVkVNQ1ZDTWlWRU1DVkNPQ1ZFTVNVNE4xOGxSREFsUVRFbFJERWxPRElsUkRBbFFqQWxSREFsUWtRbFJERWxPVFlsUkRFbE9ERWxSREFsUWtJbFJEQWxRakFsUkRBbFFqSXVhbkJuTHpJd01IQjRMU1ZFTUNVNVFpVkVNU1U0UlNWRU1DVkNOQ1ZFTUNWQ1FTVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNNaVZFTUNWQ09DVkVNU1U0TjE4bFJEQWxRVEVsUkRFbE9ESWxSREFsUWpBbFJEQWxRa1FsUkRFbE9UWWxSREVsT0RFbFJEQWxRa0lsUkRBbFFqQWxSREFsUWpJdWFuQm4uanBn.jpg)
(Станіслав Людкевич) у статті «Музичний націоналізм» піднімає питання становлення національного напрямку в українській музиці, порівнюючи з аналогічними явищами інших музичних культур, що відбувалися на тлі розквіту романтизму, роль якого дослідник відзначає так:
Романтизм пробудив до нового буйнішого життя та національної свідомості трохи не всі слабші та молодші нації Європи, у яких культурно-національний побут не дійшов був ще до свого виразу або занапастився в загальнім поході культури, та що між головними девізами літератури, культури і штуки помістив ідею національности
Порівнюючи творчість М.Лисенка, як основоположника української музики і М. Глінки, як основоположника російської, Людкевич відзначає з одного боку, його залежність від «російських націоналістів» та «спізненість» модерного націоналізму, причиною якого є нерозуміння «наших національних подвижників» того, що, — «всі справді оригінальні класичні майстри всіх часів були наскрізь національні» На думку (В. Грабовського) сам Людкевич «прихильно ставився до проблем музичного націоналізму», що відобразилось як у назвах його програмних музичних творів, так і великій кількості статей, присвячених проблемам ролі української пісні і літературі в творчості українських композиторів.
І. Ляшенко
Іван Ляшенко у монографії «національне та інтернаціональне в музиці» (1991) розглядає національний фактор крізь призму діалектик національного та інтернаціонального, а також традиційного і новаторського підходів. Посилаючись на В. І. Леніна, дослідник розглядає дві тенденції у національному питанні — «пробудження національного життя і національних рухів, боротьба проти всякого національного гніту, створення національних держав», властиву початковому етапу розвитку капіталізму, та «розвиток і частішання всіляких зносин між націями, ломка міжнаціональних перегородок, створення інтернаціональної єдності капіталу, економічного життя взагалі, політики, науки і т. д.», властивій пізнішому етапу. На думку дослідника, ці тенденції існують у постійній взаємодії, «національне завжди несе в собі заряд переростання своїх локально-етнічних думок», а «інтернаціональне в свою чергу знаходиться не „біля“, „над“ чи „під“, а всередині національного».
Оцінюючи розвиток української музики радянської доби І.Ляшенко відзначає такі негативні тенденції як:
- невиконання всіх своїх суспільних і культурних функцій українською мовою, зникнення її інтелектуального і духовного потенціалу в побуті, науковій та художній творчості, у мистецькому житті тощо;
- протиставлення інтеграційних та диференційних процесів у стилеутворенні української національної художньої культури, що призводить з одного боку, до розчинення української національної культури, а з іншого — до її герметезації
- послаблення національно-культурної пам'яті в середовищі української інтелігенції, в усіх сферах її діяльності, включаючи політику, культуру, науку, мистецтво, що неминуче веде до втрати українською національною культурою перспектив свого розвитку, а отже можливостей впливати своєю самобутністю й оригінальністю на світову культуру.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 10 березня 2012.
- (Володимир Грабовський) Станіслав Людкевич і націоналізм у музиці[недоступне посилання]
- див. напр. зміст [ 22 березня 2010 у Wayback Machine.] Музичної енциклопедії зміст [ 16 червня 2013 у Wayback Machine.] (музичного словника) (1990), або пізнішій довідник Юцевича [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.] (2003) — жодне з наведених енциклопедичних джерел не містить статті «націоналізм» або «музичний націоналізм». Не використовується цей термін і у фундаментальній праці І. Ляшенка «національне та інтернаціональне в музиці» (1991)
- Людкевич С. Націоналізм у музиці // С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії, виступи: у 2 т. Т. 1 / С. Людкевич / [Упоряд., ред., вступ. ст., пер. і прим. З. Шту-ндер]. — Л. : Дивосвіт, 1999. — C. 35-52.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 14 червня 2012.
- Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ — початку ХХ століття. Тамара Булат, Тарас Філенко
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 10 березня 2012.
- [Людкевич, с.42].
- [Людкевич, с.43].
- Цитата за виданням: Ленін В. І. Критичні замітки з національного питання // Повне зібр. творів. — Т.24. — С.121
- Ляшенко, c.15
Бібліографія
- Apel, Willi. 1968. Harvard Dictionary of Music. Boston: Harvard UP.
- Applegate, Celia. 'How German Is It? Nationalism and the Idea of Serious Music in the Early Nineteenth Century', 19th-Century Music, 21(3) (Spring, 1998), 274–296.
- Grout, Donald J. 1960. A History of Western Music. New York: Norton.
- Machlis, Joseph. 1963. The Enjoyment of Music. New York: W. W. Norton
- Stolba, K. Marie. 1990. The Development of Western Music: A History. Dubuque, Iowa: Wm. C. Brown, Inc.
- Taruskin, Richard. n.d. Nationalism. Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed 8 December 2005). [<http://www.grovemusic.com [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]>].
- Southern, Eileen. The Music of Black Americans. 3rd Edition. New York: Norton and Company 1997
- Ляшенко І. Ф. Національне та інтернаціональне в музиці / І. Ф. Ляшенко. — К.: Наук. думка, 1991. — 267 c.
Посилання
- Націоналізм у музиці; Національний стиль // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 52; 191-193.
- Дмитро Донцов.Кантата НАЦІОНАЛІЗМ. Українська Видавнича Спілка. Лондон, 1966. Ліга Визволення України — Третє видання справлене автором — 363 с.
- Nationalism and its Effect on Music in the Romantic Era (1985) [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- RUSSIAN NATIONALISM IN MUSIC [ 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Станіслав Людкевич і націоналізм у музиці
- Націоналізм і культурна ідентичність [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- MUSICAL NATIONALISM IN THE ROMANTIC ERA [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет