Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мубарак ас Сабах Великий араб مبارك الكبير нар 1837 пом 28 листопада 1915 сьомий емір Кувейту Мубарак ас Сабах араб الشي

Мубарак ас-Сабах

Мубарак ас-Сабах

Мубарак ас-Сабах Великий (араб. مبارك الكبير‎; нар. 1837 — пом. 28 листопада 1915) — сьомий емір Кувейту.

Мубарак ас-Сабах
араб. الشيخ مبارك بن صباح الصباح‎‎‎
image
image
Прапор
 7-й Емір Кувейту
18 травня 1896 — 28 листопада 1915
Попередник: Мухамад
Наступник: Джабір II
 
Народження: 1837[1][2][3]
Ель-Кувейт, Кувейт
Смерть: 28 листопада 1915(1915-11-28)[2]
Кувейт
Країна: d
Рід: d
Батько: Сабах II ас-Сабах
Діти: Джабір II ас-Сабах, Салім аль-Мубарак ас-Сабах, d, d і d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Був четвертим сином кувейтського еміра Сабаха II. 1866 року після смерті останнього владу в країні успадкував старший син Сабаха Абдаллах II.

1871, 1892 та 1894 року Мубарак брав участь у військових кампаніях у складі османської армії в Хасе, Катарі та Південному Іраку. 1879 року отримав у нагороду за військову службу звання головного імператорського конюшого.

1892 року після смерті Абдалли II кувейтський престол зайняв наступний брат Мухамад. Прийшовши до влади, останній запропонував своїм братам Мубараку та Джаррі розділити з ним владу. Джарра почав керувати фінансами, а Мубарака відрядили подалі від столиці для умиротворення бедуїнів.

Мубарак мав підтримку крупного торговця Юсуфа ібн Абдалли аль-Ібрагіма, далекого родича династії ас-Сабах і довіреної особи губернатора Басри. Він вирішив організувати державний переворот за допомогою Мубарака. Можливо, Юсуф сам розраховував зайняти трон, а Мубарак був потрібний йому лише як зброя. 17 травня 1896 року Мубарак зі своїми синами Джабіром і Салімом, а також кількома слугами вдерся до палацу Мухамада. Мубарак особисто застрелив свого старшого брата. Зброя Джабіра не спрацювала, але Джарру змогли вбити слуги Мубарака. Останній одразу ж оголосив себе новим правителем Кувейту.

Юсуф аль-Ібрагім розраховував на інший результат перевороту. Він негайно вирушив до Басри зі скаргами на дії Мубарака, а для більшої переконливості прихопив із собою синів убитих Мухамада та Джарри. 1897 року біля берегів Кувейту з'явився турецький флот. Мубарак звернувся по допомогу до англійців, але отримав відмову: ті не бажали поки втягуватись у війну з османами. Одночасно Мубарак написав багдадському губернатору і стамбульському муфтію, намагаючись переконати їх у брехливості чуток про причетність Великої Британії до змови та сподіваючись отримати посаду каймакама, як його брат. За допомогою щедрих подарунків його офіційно затвердили на тій посаді у грудні 1897 року, а турецький флот відступив.

1898 року Юсуф аль-Ібрагім знову вдався до спроби повернути перебіг подій у потрібне русло, та знову англійці відмовили еміру Мубараку в наданні допомоги. Однак того ж року у Росії виникла ідея будівництва залізниці Багдад-Кувейт. Довідавшись про це, британська влада, щоб не втратити вплив на Близькому Сході, надали вказівки своєму резиденту у Перській затоці Міду укласти угоду з Мубараком, щоб вивести Кувейт з-під формальної влади османів. 18 січня 1899 року під час полювання, а не перемовин в офіційній обстановці, сторони підписали угоду про те, що емір Мубарак і його наступники не будуть вдаватись до самостійних кроків у зовнішній політиці, не порадившись із Великою Британією. При цьому англійці не брали на себе жодних зобов'язань навіть з оборони Кувейту, втім пообіцяли щороку надавати еміру фінансову допомогу. Перший внесок склав 15 тисяч індійських рупій. Підписана угода не була договором між двома суверенними державами; сторони присягнулись тримати в таємниці не лише зміст, але й сам факт укладання угоди.

Отримавши британську підтримку, Мубарак спробував розширити сферу свого впливу та 1901 року вдерся до Неджда, де тоді володарювали шаммари з дому аль-Рашид. За спиною Мубарака стояли англійці, яким було вигідне послаблення союзного туркам Джебель-Шаммара. Однак 17 березня в битві при Сарифі військо Мубарака зазнало нищівної поразки, і йому довелось думати не про панування над усією Аравією, а про утримання влади в Кувейті. Скориставшись послабленням ас-Сабаха, турки-османи спробували повернути Кувейт під свій контроль, але того разу британці відгукнулись на прохання Мубарака про допомогу. У вересні 1901 року Велика Британія та Османська імперія юридично закріпили статус-кво, відповідно до якого жодна зі сторін не мала права тримати в Кувейті свої війська.

У розпал кувейтської кризи син недждійського еміра Абдуррахмана, Абдель-Азіз ібн Сауд, який жив при дворі ас-Сабахів, здійснив зухвалу, але успішну спробу захоплення своєї колишньої столиці, міста Ер-Ріяд. Попри те, що обидва правителі претендували на роль лідера серед арабських племен, їм удавалось підтримувати дружні стосунки: Абдель Азіз називав Мубарака «батьком», а той його — «сином».

Мубарак Великий зробив низку кроків для зміцнення позицій Лондона на противагу Стамбулу: 1904 року Велика Британія отримала ексклюзивне право на відкриття поштової служби в Кувейті; в 1905—1906 роках Кувейт домігся права відряджати у плавання судна під своїм власним прапором, а не під османським; у жовтні 1907 року Британія здобула виняткове право на будівництво залізничних об'єктів у Кувейті, а 1909 року — право на проведення робіт з пошуку нафти. За таке Мубарак отримав від англійців 4 тисячі фунтів й обіцянку визнання незалежності Кувейту. Під тиском англійців османи проголосили Мубарака не «каймакамом», а «правителем Кувейту та головою його племен».

Англо-османська конвенція 1913 року визначила статус Кувейту як автономного району у складі Османської імперії. Турки навіть отримали право відрядити до Кувейту свого чиновника, чого не траплялось за останні 150 років. В обмін на такі поступки за Мубараком було офіційно закріплено політичну владу у 80-кілометровій зоні навколо столиці, до складу якої увійшли острови Бубіян, Файлака, Варба та інші, більш дрібні. Право еміра на стягнення податків поширювалось на 100-кілометрову зону.

Під час Першої світової війни кувейтський емір Мубарак відкрито приєднався до англійців і в листопаді 1914 року відрядив свої війська, щоб вигнати турків з Умм-Касра, Сафвана, Бубіяна та Басри. Окрім того, Кувейт надавав матеріально-технічну підтримку британським військам, які діяли в Месопотамії, й допомагав евакуювати поранених до Індії. На знак подяки 1914 року Велика Британія визнала Кувейт «незалежною державою під британським захистом», тобто, Кувейт став протекторатом Британії.

В останні роки життя Мубарак страждав на малярію. Під час чергового нападу у нього відмовило серце, й 28 листопада 1915 року емір Мубарак Великий помер. У нього лишилось двоє синів: Джабір і Салім, які утворили дві гілки династії ас-Сабах. Відповідно до чинного закону Кувейт мають очолювати представники кожної з тих гілок по черзі. Ніхто, окрім безпосередніх нащадків Мубарака не може зайняти трон Кувейту.

Примітки

  1. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. . magazine.nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.

Література

  • Примаков Е. М., Лебедев Е. А., Наумкин В. В. «Новейшая история арабских стран Азии. 1917—1985» (рос.)
  • Рижов, Костянтин. Все монархи мира. Мусульманский Восток, XV-XX вв. Москва: Вече. ISBN . (рос.)
  • Alghanim, Salwa (1998). The reign of Mubarak al-Sabah : Shaikh of Kuwait, 1896-1915 (англ.) . London: I.B. Tauris. ISBN .
  • Anscombe, Frederick F.; Press, Columbia University Columbia University (1997). The Ottoman Gulf: The Creation of Kuwait, Saudi Arabia, and Qatar (англ.) . Columbia University Press. ISBN . Процитовано 9 листопада 2020.
  • The affairs of Kuwait, 1896-1905 (англ.) . London: Cass. ISBN .
  • Busch, Briton Cooper (1967). Britain and the Status of Kuwayt 1896-1899. Middle East Journal (англ.) . 21 (2): 187—198. ISSN 0026-3141.
  • Casey, Michael S. (2007). The History of Kuwait (англ.) . Greenwood Publishing Group. ISBN . Процитовано 9 листопада 2020.
  • Crystal, Jill (1995). Oil and Politics in the Gulf: Rulers and Merchants in Kuwait and Qatar (англ.) . Cambridge University Press. ISBN . Процитовано 9 листопада 2020.
  • Slot, B. (2005). Mubarak Al-Sabah: Founder of Modern Kuwait 1896-1915 (англ.) . Arabian. ISBN . Процитовано 9 листопада 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mubarak as Sabah Velikij arab مبارك الكبير nar 1837 pom 28 listopada 1915 somij emir Kuvejtu Mubarak as Sabah arab الشيخ مبارك بن صباح الصباح Prapor 7 j Emir Kuvejtu 18 travnya 1896 28 listopada 1915 Poperednik Muhamad Nastupnik Dzhabir II Narodzhennya 1837 1 2 3 El Kuvejt KuvejtSmert 28 listopada 1915 1915 11 28 2 KuvejtKrayina dRid dBatko Sabah II as SabahDiti Dzhabir II as Sabah Salim al Mubarak as Sabah d d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBuv chetvertim sinom kuvejtskogo emira Sabaha II 1866 roku pislya smerti ostannogo vladu v krayini uspadkuvav starshij sin Sabaha Abdallah II 1871 1892 ta 1894 roku Mubarak brav uchast u vijskovih kampaniyah u skladi osmanskoyi armiyi v Hase Katari ta Pivdennomu Iraku 1879 roku otrimav u nagorodu za vijskovu sluzhbu zvannya golovnogo imperatorskogo konyushogo 1892 roku pislya smerti Abdalli II kuvejtskij prestol zajnyav nastupnij brat Muhamad Prijshovshi do vladi ostannij zaproponuvav svoyim bratam Mubaraku ta Dzharri rozdiliti z nim vladu Dzharra pochav keruvati finansami a Mubaraka vidryadili podali vid stolici dlya umirotvorennya beduyiniv Mubarak mav pidtrimku krupnogo torgovcya Yusufa ibn Abdalli al Ibragima dalekogo rodicha dinastiyi as Sabah i dovirenoyi osobi gubernatora Basri Vin virishiv organizuvati derzhavnij perevorot za dopomogoyu Mubaraka Mozhlivo Yusuf sam rozrahovuvav zajnyati tron a Mubarak buv potribnij jomu lishe yak zbroya 17 travnya 1896 roku Mubarak zi svoyimi sinami Dzhabirom i Salimom a takozh kilkoma slugami vdersya do palacu Muhamada Mubarak osobisto zastreliv svogo starshogo brata Zbroya Dzhabira ne spracyuvala ale Dzharru zmogli vbiti slugi Mubaraka Ostannij odrazu zh ogolosiv sebe novim pravitelem Kuvejtu Yusuf al Ibragim rozrahovuvav na inshij rezultat perevorotu Vin negajno virushiv do Basri zi skargami na diyi Mubaraka a dlya bilshoyi perekonlivosti prihopiv iz soboyu siniv ubitih Muhamada ta Dzharri 1897 roku bilya beregiv Kuvejtu z yavivsya tureckij flot Mubarak zvernuvsya po dopomogu do anglijciv ale otrimav vidmovu ti ne bazhali poki vtyaguvatis u vijnu z osmanami Odnochasno Mubarak napisav bagdadskomu gubernatoru i stambulskomu muftiyu namagayuchis perekonati yih u brehlivosti chutok pro prichetnist Velikoyi Britaniyi do zmovi ta spodivayuchis otrimati posadu kajmakama yak jogo brat Za dopomogoyu shedrih podarunkiv jogo oficijno zatverdili na tij posadi u grudni 1897 roku a tureckij flot vidstupiv 1898 roku Yusuf al Ibragim znovu vdavsya do sprobi povernuti perebig podij u potribne ruslo ta znovu anglijci vidmovili emiru Mubaraku v nadanni dopomogi Odnak togo zh roku u Rosiyi vinikla ideya budivnictva zaliznici Bagdad Kuvejt Dovidavshis pro ce britanska vlada shob ne vtratiti vpliv na Blizkomu Shodi nadali vkazivki svoyemu rezidentu u Perskij zatoci Midu uklasti ugodu z Mubarakom shob vivesti Kuvejt z pid formalnoyi vladi osmaniv 18 sichnya 1899 roku pid chas polyuvannya a ne peremovin v oficijnij obstanovci storoni pidpisali ugodu pro te sho emir Mubarak i jogo nastupniki ne budut vdavatis do samostijnih krokiv u zovnishnij politici ne poradivshis iz Velikoyu Britaniyeyu Pri comu anglijci ne brali na sebe zhodnih zobov yazan navit z oboroni Kuvejtu vtim poobicyali shoroku nadavati emiru finansovu dopomogu Pershij vnesok sklav 15 tisyach indijskih rupij Pidpisana ugoda ne bula dogovorom mizh dvoma suverennimi derzhavami storoni prisyagnulis trimati v tayemnici ne lishe zmist ale j sam fakt ukladannya ugodi Otrimavshi britansku pidtrimku Mubarak sprobuvav rozshiriti sferu svogo vplivu ta 1901 roku vdersya do Nedzhda de todi volodaryuvali shammari z domu al Rashid Za spinoyu Mubaraka stoyali anglijci yakim bulo vigidne poslablennya soyuznogo turkam Dzhebel Shammara Odnak 17 bereznya v bitvi pri Sarifi vijsko Mubaraka zaznalo nishivnoyi porazki i jomu dovelos dumati ne pro panuvannya nad usiyeyu Araviyeyu a pro utrimannya vladi v Kuvejti Skoristavshis poslablennyam as Sabaha turki osmani sprobuvali povernuti Kuvejt pid svij kontrol ale togo razu britanci vidguknulis na prohannya Mubaraka pro dopomogu U veresni 1901 roku Velika Britaniya ta Osmanska imperiya yuridichno zakripili status kvo vidpovidno do yakogo zhodna zi storin ne mala prava trimati v Kuvejti svoyi vijska U rozpal kuvejtskoyi krizi sin nedzhdijskogo emira Abdurrahmana Abdel Aziz ibn Saud yakij zhiv pri dvori as Sabahiv zdijsniv zuhvalu ale uspishnu sprobu zahoplennya svoyeyi kolishnoyi stolici mista Er Riyad Popri te sho obidva praviteli pretenduvali na rol lidera sered arabskih plemen yim udavalos pidtrimuvati druzhni stosunki Abdel Aziz nazivav Mubaraka batkom a toj jogo sinom Mubarak Velikij zrobiv nizku krokiv dlya zmicnennya pozicij Londona na protivagu Stambulu 1904 roku Velika Britaniya otrimala eksklyuzivne pravo na vidkrittya poshtovoyi sluzhbi v Kuvejti v 1905 1906 rokah Kuvejt domigsya prava vidryadzhati u plavannya sudna pid svoyim vlasnim praporom a ne pid osmanskim u zhovtni 1907 roku Britaniya zdobula vinyatkove pravo na budivnictvo zaliznichnih ob yektiv u Kuvejti a 1909 roku pravo na provedennya robit z poshuku nafti Za take Mubarak otrimav vid anglijciv 4 tisyachi funtiv j obicyanku viznannya nezalezhnosti Kuvejtu Pid tiskom anglijciv osmani progolosili Mubaraka ne kajmakamom a pravitelem Kuvejtu ta golovoyu jogo plemen Anglo osmanska konvenciya 1913 roku viznachila status Kuvejtu yak avtonomnogo rajonu u skladi Osmanskoyi imperiyi Turki navit otrimali pravo vidryaditi do Kuvejtu svogo chinovnika chogo ne traplyalos za ostanni 150 rokiv V obmin na taki postupki za Mubarakom bulo oficijno zakripleno politichnu vladu u 80 kilometrovij zoni navkolo stolici do skladu yakoyi uvijshli ostrovi Bubiyan Fajlaka Varba ta inshi bilsh dribni Pravo emira na styagnennya podatkiv poshiryuvalos na 100 kilometrovu zonu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni kuvejtskij emir Mubarak vidkrito priyednavsya do anglijciv i v listopadi 1914 roku vidryadiv svoyi vijska shob vignati turkiv z Umm Kasra Safvana Bubiyana ta Basri Okrim togo Kuvejt nadavav materialno tehnichnu pidtrimku britanskim vijskam yaki diyali v Mesopotamiyi j dopomagav evakuyuvati poranenih do Indiyi Na znak podyaki 1914 roku Velika Britaniya viznala Kuvejt nezalezhnoyu derzhavoyu pid britanskim zahistom tobto Kuvejt stav protektoratom Britaniyi V ostanni roki zhittya Mubarak strazhdav na malyariyu Pid chas chergovogo napadu u nogo vidmovilo serce j 28 listopada 1915 roku emir Mubarak Velikij pomer U nogo lishilos dvoye siniv Dzhabir i Salim yaki utvorili dvi gilki dinastiyi as Sabah Vidpovidno do chinnogo zakonu Kuvejt mayut ocholyuvati predstavniki kozhnoyi z tih gilok po cherzi Nihto okrim bezposerednih nashadkiv Mubaraka ne mozhe zajnyati tron Kuvejtu PrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 NUKAT 2002 d Track Q11789729 magazine nv ua NV Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 LiteraturaPrimakov E M Lebedev E A Naumkin V V Novejshaya istoriya arabskih stran Azii 1917 1985 ros Rizhov Kostyantin Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok XV XX vv Moskva Veche ISBN 5 9533 0384 X ros Alghanim Salwa 1998 The reign of Mubarak al Sabah Shaikh of Kuwait 1896 1915 angl London I B Tauris ISBN 978 1 86064 350 7 Anscombe Frederick F Press Columbia University Columbia University 1997 The Ottoman Gulf The Creation of Kuwait Saudi Arabia and Qatar angl Columbia University Press ISBN 978 0 231 10839 3 Procitovano 9 listopada 2020 The affairs of Kuwait 1896 1905 angl London Cass ISBN 978 0 7146 2692 5 Busch Briton Cooper 1967 Britain and the Status of Kuwayt 1896 1899 Middle East Journal angl 21 2 187 198 ISSN 0026 3141 Casey Michael S 2007 The History of Kuwait angl Greenwood Publishing Group ISBN 978 0 313 34073 4 Procitovano 9 listopada 2020 Crystal Jill 1995 Oil and Politics in the Gulf Rulers and Merchants in Kuwait and Qatar angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 46635 6 Procitovano 9 listopada 2020 Slot B 2005 Mubarak Al Sabah Founder of Modern Kuwait 1896 1915 angl Arabian ISBN 978 0 9544792 4 4 Procitovano 9 listopada 2020

Дата публікації:
Топ