Троїцький Мотронинський жіночий монастир — православний жіночий монастир у користуванні УПЦ (МП). Розташований у реліктовому Мотрониному лісі, в лісовому урочищі Холодний Яр на місці скіфського мотронинського городища (тепер село Мельники Черкаського району).
Троїцький Мотронинський жіночий монастир | |
---|---|
49°09′13″ пн. ш. 32°15′20″ сх. д. / 49.1538528000277779° пн. ш. 32.25559280002777740° сх. д.Координати: 49°09′13″ пн. ш. 32°15′20″ сх. д. / 49.1538528000277779° пн. ш. 32.25559280002777740° сх. д. | |
Тип споруди | монастир |
Розташування | Україна, село Мельники, Черкаський район |
Початок будівництва | 1037 рік |
Зруйновано | 1240, 1677—1678 |
Належність | УПЦ (МП) |
Троїцький Мотронинський жіночий монастир (Україна) | |
Троїцький Мотронинський жіночий монастир у Вікісховищі |
Був заснований (чи відновлений) як чоловічий у XVI столітті. Від 1911 діє як жіночий монастир. Закритий у 1929, відновлений 1991 року.
Настоятельниця монастиря — Ігуменія Мотрона (Гребенович Олена Михайлівна).
Легенда про заснування
Мотронинський монастир заснований ще до монгольського нашестя. Тоді тут стояла фортеця Мирослава — улюбленого воєводи Ярослава Мудрого. Повертаючись 1036 року після розгрому печенігів, Мирослав вирішив перевірити охорону фортеці і виставив свої човни у бойовому порядку. Вирішивши, що човни ворожі, дружина воєводи — Мотрона, наказала атакувати їх і вбила Мирослава. Дізнавшись про страшну помилку, Мотрона прийняла чернецтво і заснувала тут монастир, який став називатись Мотронинський.
Історія
Задовго до виникнення самої обителі на місці сучасного монастиря поселилися відлюдники і жили в печерах. Це місце справді відповідало потребам душі для тих, хто шукав самоти і пізнання Бога. Навколо безмежні ліси, глибокі яри і численні чисті освіжальні джерела. Природа і рослинність тоді були надзвичайно багаті і в той час неприступні завдяки багатьом пагорбам та ярам. Ця територія носить назву Холодний Яр, тому що навіть в найспекотнішу погоду завдяки природним особливостям тут відчувається свіжість і прохолода.
Перша письмова згадка про монастир викликає великі сумніви. Під 1198 роком у Симеонівському літописі згадується переяславський єпископ Павло. За переказом, 1085 року саме він заклав в Мотронинському монастирі церкву Іоана Предтечі.
Потім церковні хроніки згадують, що 1240-го року орди монголо-татар під керівництвом Батия вщент спалюють й знищують монастир. Довгі роки він стояв пусткою. Потім тут знову з'являються монахи, що «жили без церков у печерах та келіях пустельних». Згодом монастир знову відродився.
В 1568 році «монахи почали відновлювати розграбоване святилище під благословенням православного митрополита київського Іони Протасовича». У цей час , у якому знаходився і монастир, був частиною володінь Черкаського замку (староства), який тримав «на Тясмени… сторожу польную», а його бояри користувалися цими багатими угіддями: добували мед, били птицю і звіра, ставили на численних річках млини, ловили рибу, орали землю «на полі, де хочуть». Тому в час такої пожвавленої діяльності розбудовується, поновлюється і монастир. Крім того, після Люблінської унії 1569 року перед православними українцями постало нове завдання — відстоювати свою віру від чужоземних посягань, а Мотронинський монастир якраз завжди і був осередком православ'я, і тому в час, коли рідній вірі загрожувала небезпека, його роль особливо зростала.
З цих часів протягом двох століть монастир був під патронатом українського козацтва. Є свідчення про досить велику кількість гетьманських універсалів, що дарували Мотронинському монастирю земельні та лісові угіддя, сіножаті та пасіки, ставки та млини. Церква особливо виділяє з гетьманів українського козацтва Петра Конашевича Сагайдачного, котрий «не забарився прийняти цю давню пустельну обитель під своє покровительство». Відомі його універсали 1620—1621 років, в яких зазначаються межі монастирських землеволодінь.
За часів Руїни, коли численні гетьмани почали кидатись то в обійми Москви, то Варшави, то Стамбулу, Мотронинський монастир переживає важкі часи. Під час турецьких походів на Чигирин у 1672 та особливо в 1677—1678 роках монастир був дуже понищений. Хроніки пишуть, що в ті часи Мотронинський монастир був «спалений і вщент зруйнований».
Але вже в 1685 монастир постає з попелу, він отримує благословення київського митрополита Гедеона на капличку і церкву в своїх вічних печерах.
У 1717 році, за проханням переяславського єпископа Кирила Шумлянського чигиринський староста, князь Ян Каєтан Яблоновський допомагає відбудовувати зруйновану обитель: він звільняє монастир від податків і підтверджує його право на численні землеволодіння.
21 червня 1727 року було освячено новозбудовану Троїцьку церкву.
Так описано у книзі «Нескорений велет» Мотронинський монастир XVIII століття:
Мотронинський монастир вирізнявся від усіх українських монастирів і стародавністю, і кількістю братії, і своїм чудовим місцем… На північ від Чигирина місцевість стає горяна; вершини гір з химерними обрисами товпляться зубчастим пасмом до Дніпра, підіймаючись терасами вище й вище, то набігаючи одна на одну, то обриваючись кручами, немов скам'янілі гігантські хвилі. Усі ці гори вкриті були тоді лісами й височіли серед темного, безмежного моря лісів. В одному місці, у центрі замкнутого овала, здіймається конусом гора-особняк, пануючи над усією місцевістю, а на вершині цієї гори спочивав у міцному гнізді Мотронинський монастир. Його золоті хрести було видно за кілька миль, сонячного дня вони виблискували зорями в синяві лісів і, мов рятівний маяк, привертали до себе погляди нещасного під'яремного люду, вселяючи в його замучену душу надію.
Монастирський Свято-Троїцький храм був дерев'яний, з наддашком, що утворював ніби галерею, яка звалася кружганком: п'ять бань його було пофарбовано в синій колір і засіяно срібними зорями. Цей храм був оновлений і оздоблений заходами настоятеля, архімандрита Мельхіседека Значко-Яворського, якого одноголосно обрала братія й затвердив на цій посаді переяславський єпископ Гервасій Линцевський у 1753 році (Переяслав в ті роки був в межах Російської імперії, а Мотронинський монастир знаходився в межах кордонів тодішньої Польщі). Навколо монастиря підіймався високий земляний вал, увінчаний міцним дубовим частоколом; цей укріплений вінець замикався брамою, неначе врослою в земляний насип; а вже над брамою стояли дві гармати, а праворуч і ліворуч уся передова лінія укріплена була бруствером і бійницями. Всередині монастирського двору, попід валами, тяглися дугами низенькі дерев'яні келії братства й інші господарські прибудови. За валом, коло підніжжя гори, тулилися, ховаючись то за камінням, то за виступами, халупки й землянки прийшлого люду — і українців, і молдаван, і волохів, які знайшли собі притулок під охороною монастирських стін. З протилежного боку долина глибшала й по ній, звиваючись й ховаючись у кущах папороті й тернику, зміїлась річечка, зливаючись далі з Тясмином. По той бік річечки тяглася скеляста круча, у вигинах якої таїлися входи у глибокі й довгі печери, котрі сягали, як казав дехто, одним рукавом до Чигирина, а другим навіть до батька Дніпра. Подейкували, що з самої вершини гори, з монастирського цвинтаря, ішов підземний хід у ті печери… І справді, не раз під час переслідувань рятувалися в них приречені на смерть жертви.
В середині XVIII століття монастир став одним з центрів боротьби проти церковної унії. З монастирем пов'язаний початок гайдамацького руху, очоленого М. Залізняком, що увійшов до історії під назвою «Коліївщина». 26 травня 1768 року 70 запорожців та 3000 польських підданих ввійшли до Мотронинського монастиря на молебень. 27 травня гайдамаки розпочали похід проти поляків Правобережною Україною. Вогонь повстання швидко охопив величезний район.
- Зайнялася Смілянщина,
- Хмара червоніє,
- А найперше Медведівка
- Небо нагріває.
- Горить Сміла, Смілянщина
- Кров'ю підпливає,
- Горить Корсунь, горить Канів,
- Чигирин, Черкаси…
Так пише Тарас Шевченко про ті далекі грізні події.
Кінець XVII — перша половина XVIII століття — період занепаду Мотронинського монастиря. Монаське життя в ті часи завмирає.
Після 1795 року Мотронинський монастир перейшов у відання Київської єпархії. В описі монастирської власності 1797 року читаємо: «земли под монастирем самим и огородом, так же пашеной, сенокосу й лесу, всего удобной 137 десятин 1666 сажень, а неодобной 15 десятин 224 сажени, мельницу одну з ставом, за которым не производится никакого платежа помещику, да особо по описанию показано в пользовании того монастыря три мельницы с ставом же…»
В 1845 році в Мотронинському монастирі побував Т. Г. Шевченко й залишив акварельне зображення монастиря.
В 1847 році в Мотронинському монастирі перебувало 45 ченців та послушників. Справи його шли добре. Одним із значних джерел доходу монастиря був грабіж археологічних пам'яток". У Холодному Яру знаходиться велика кількість скіфських городищ та курганів. Монастир скуповував у приватних копателів золото, яке ті добували у величезній кількості. Лік тому золоту йшов у сотнях пудів.
В 1889—1900 роках була реконструйована Троїцька церква. Крім головної маківки, були добудовані чотири декоративні «голівки».
В 1911 році монастир стає жіночим.
Після первороту 1917 року та громадянської війни, настає найважчий період в історії Мотронинського монастиря. Він потерпає від численних набігів банд, в тому числі і загонів червоноармійців.
В 1918—1922 Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху, який очолили отамани брати Чучупаки. Після революції в селі Мельники жителями було створено загін самооборони Мотронинського монастиря, оскільки ігуменя боялась пограбування. До складу загону входили 22 особи.
В 1922 році монастир жертвує майже мільйон карбованців на допомогу потерпілим від голоду, але така благодійність не врятувала Мотронинський монастир. В 1923 році він був закритий.
Монастирське майно і будівлі брали на баланс місцеві ради, а потім передавали релігійним громадам, якщо такі на місцях створювалися. Черниці Мотронинської обителі у 1923 році створили релігійну громаду в селі Мельники й одержали в орендне володіння Іоанно-Златоустівську та Троїцьку церкви і деякі приміщення колишнього Мотронинського монастиря. Нагляд за громадою, майном і будівлями здійснював адміністративний відділ Медведівського райвиконкому.
В грудні 1928 року в Мельниках було створено комуну «Заповіт Леніна». Вже через місяць після її утворення на її користь були передані землі і майно Мотронинського монастиря. 3 березня 1929 року сім'ї комунарів (всього 55 чоловік) оселилися в будинках монастирських служителів. Крім того, одна частина монастирського саду здавалася артілі інвалідів, інша — використовувалася для державного виноградного розсадника.
Під час Другої світової війни німецькими військами була зруйнована дерев'яна церква Іоанна Златоуста. Вона була розстріляна танками разом з людьми, які там молилися в 1943 році.
Після війни те, що залишилось від монастиря, продовжувало руйнуватись. За наступні роки увесь монастирський парк і сад з багатовіковими деревами горіха волоського, каштана та інших цінних деревних порід за розпорядженням колишнього голови колгоспу села Мельники (землі навколо монастиря належать цьому господарству) — знищено. З метою збільшення рільничих угідь зрубали і розкорчували не лише плодові і горіхові сади та каштанові алеї, але й довели все до страшенного запустіння. Тоді ж зруйнували рештки монастирських споруд, розорали деякі скіфські кургани і козацькі могили, знищили надмогильні плити і пам'ятники.
В 1968 році була розроблена проектна документація на реставрацію Троїцької церкви. За взірець її зовнішнього вигляду було взято малюнок Т. Шевченка «Мотронин монастир» 1845 року. Планувалось, що після реставрації в ній буде влаштований музей Коліївщини.
Але реставрація до кінця так і не була доведена. В 1973 році була зроблена ще одна спроба реставрації (для створення в її стінах музею партизанської слави, флори і фауни Холодного Яру), але ця спроба також нічого не дала. Церква продовжувала стояти пусткою.
В 1991 році Мотронинський монастир був повернутий церкві. Силами релігійної громади та черниць цей древній монастир був відреставрований й зараз повертає собі славу однієї з найбільш значущих святинь Правобережної України.
Сьогодні монастир діє. У 2004 році в ньому мешкало 28 черниць.
У квітні 2017 року на території монастиря на могилі Івана Компанійця, сотника Холодноярського полку гайдамаків, збудовано «Козацький Хрест» (пам'ятний знак збудував Олег Островський). Щороку біля нього збираються сотні патріотів, щоб вшанувати пам'ять козаків і гайдамаків, котрі загинули за Волю України.
Троїцька церква
В жовтні 1800 було закладено кам'яну Троїцьку церкву на місці дерев'яної. Будівельними роботами керував А. Чеменко. Але вона була неправильно спроектована, й через два роки майже побудована церква завалюється. Її було розібрано й повторно збудовано в 1804 р. 17 жовтня 1805 року Троїцьку церкву освятив ігумен Антоній.
Церква цегляна, хрестова в плані, одноголова. Внутрішні кути між гілками заповнені невеликими, зниженими щодо основного об'єму камерами. Фасади споруди із закругленими кутами розділені по горизонталі двома тягами — на рівні цоколя і першого ярусу і завершені профільованим карнизом, закріпленим на тонких кутових пілястрах, що підкреслюють стрункість пропорцій пам'ятки. Строгий декор фасадів зводиться до гладких наличників над віконними і дверними отворами з напівциркульними перемичками, неглибокими нішами, лопаткам, що симетрично членують фронтони.
В інтер'єрі виявлена чітка об'ємно-просторова структура споруди. Аскетичний образ інтер'єру контрастує з химерними формами фасадів. Пам'ятка відноситься до творів архітектури романтичного періоду, в який привнесені риси епохи еклектизму, яка тоді настала, що дало таке фантастичне з'єднання стильових особливостей.
- Троїцька церква (1964)
- Троїцька церква (2007)
- Загальний вигляд.
- Іконостас
Печери
Зараз в околицях монастиря можна натрапити на досить численні печери. Деякі з них вириті зовсім недавно, деякі століття тому, деякі — ще раніше. Існує також легенда, що перші монастирські печери рив той самий Антоній, що копав перші печерні монастирі в Києві та Чернігові. За іншою версією перші печери копав преподобний Феодосій. Версій багато, але достовірних підтверджень вони не мають.
Галерея
- Вхід на територію.
- Пам'ятна дошка про заснування монастиря. Троїцька церква (1727)
- Гайдамацький став біля монастиря
- Дзвіниця
- Камінь, встановлений на території монастиря на честь перебування тут Т.Г.Шевченка
- Камінь з висіченою історією монастиря
- Ставок біля Монастирського джерела
- Монастирське джерело поблизу монастиря
- Пам'ятний камінь на честь Запорожців, Гайдамаків та Українських козаків
Див. також
Примітки
- Мариновський Ю. Ю. Мотронинський Свято-Троїцький монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 94. — .
Посилання
- Мотронинський монастир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1044. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Motroninskiy monastery |
- Свято-Троїцький Мотронинський монастир
- Відео 5 каналу
- Мотронинський монастир
Література
- Мариновський Ю. Ю.. Мотронинський Свято-Троїцький монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 94. — .
- Історія міст і сіл УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.1972. Черкаська область.
- Пивовар А. В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття. — К. : Академперіодика, 2003 р. — 336 с.
- Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы: Т.2. Дневники раскопок 1887—1889 гг. гр. Алексея Бобринского. — С.-Пб., 1894.
- Нескорений велет: сторінки історії Мотронинського Свято-Троїцького монастиря. — Черкаси: Діа-плюс, 2004. — 223 с.: ілюстр.
- Нескорений велет. Сторінки з історії Свято-Троїцького Мотронинського монастиря. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008, — 224 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Troyickij Motroninskij zhinochij monastir pravoslavnij zhinochij monastir u koristuvanni UPC MP Roztashovanij u reliktovomu Motroninomu lisi v lisovomu urochishi Holodnij Yar na misci skifskogo motroninskogo gorodisha teper selo Melniki Cherkaskogo rajonu Troyickij Motroninskij zhinochij monastir49 09 13 pn sh 32 15 20 sh d 49 1538528000277779 pn sh 32 25559280002777740 sh d 49 1538528000277779 32 25559280002777740 Koordinati 49 09 13 pn sh 32 15 20 sh d 49 1538528000277779 pn sh 32 25559280002777740 sh d 49 1538528000277779 32 25559280002777740Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina selo Melniki Cherkaskij rajonPochatok budivnictva1037 rikZrujnovano1240 1677 1678NalezhnistUPC MP Troyickij Motroninskij zhinochij monastir Ukrayina Troyickij Motroninskij zhinochij monastir u Vikishovishi Keliyi monahin Buv zasnovanij chi vidnovlenij yak cholovichij u XVI stolitti Vid 1911 diye yak zhinochij monastir Zakritij u 1929 vidnovlenij 1991 roku Nastoyatelnicya monastirya Igumeniya Motrona Grebenovich Olena Mihajlivna Legenda pro zasnuvannyaMotroninskij monastir zasnovanij she do mongolskogo nashestya Todi tut stoyala fortecya Miroslava ulyublenogo voyevodi Yaroslava Mudrogo Povertayuchis 1036 roku pislya rozgromu pechenigiv Miroslav virishiv pereviriti ohoronu forteci i vistaviv svoyi chovni u bojovomu poryadku Virishivshi sho chovni vorozhi druzhina voyevodi Motrona nakazala atakuvati yih i vbila Miroslava Diznavshis pro strashnu pomilku Motrona prijnyala chernectvo i zasnuvala tut monastir yakij stav nazivatis Motroninskij IstoriyaZadovgo do viniknennya samoyi obiteli na misci suchasnogo monastirya poselilisya vidlyudniki i zhili v pecherah Ce misce spravdi vidpovidalo potrebam dushi dlya tih hto shukav samoti i piznannya Boga Navkolo bezmezhni lisi gliboki yari i chislenni chisti osvizhalni dzherela Priroda i roslinnist todi buli nadzvichajno bagati i v toj chas nepristupni zavdyaki bagatom pagorbam ta yaram Cya teritoriya nosit nazvu Holodnij Yar tomu sho navit v najspekotnishu pogodu zavdyaki prirodnim osoblivostyam tut vidchuvayetsya svizhist i proholoda Persha pismova zgadka pro monastir viklikaye veliki sumnivi Pid 1198 rokom u Simeonivskomu litopisi zgaduyetsya pereyaslavskij yepiskop Pavlo Za perekazom 1085 roku same vin zaklav v Motroninskomu monastiri cerkvu Ioana Predtechi Potim cerkovni hroniki zgaduyut sho 1240 go roku ordi mongolo tatar pid kerivnictvom Batiya vshent spalyuyut j znishuyut monastir Dovgi roki vin stoyav pustkoyu Potim tut znovu z yavlyayutsya monahi sho zhili bez cerkov u pecherah ta keliyah pustelnih Zgodom monastir znovu vidrodivsya V 1568 roci monahi pochali vidnovlyuvati rozgrabovane svyatilishe pid blagoslovennyam pravoslavnogo mitropolita kiyivskogo Ioni Protasovicha U cej chas u yakomu znahodivsya i monastir buv chastinoyu volodin Cherkaskogo zamku starostva yakij trimav na Tyasmeni storozhu polnuyu a jogo boyari koristuvalisya cimi bagatimi ugiddyami dobuvali med bili pticyu i zvira stavili na chislennih richkah mlini lovili ribu orali zemlyu na poli de hochut Tomu v chas takoyi pozhvavlenoyi diyalnosti rozbudovuyetsya ponovlyuyetsya i monastir Krim togo pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku pered pravoslavnimi ukrayincyami postalo nove zavdannya vidstoyuvati svoyu viru vid chuzhozemnih posyagan a Motroninskij monastir yakraz zavzhdi i buv oseredkom pravoslav ya i tomu v chas koli ridnij viri zagrozhuvala nebezpeka jogo rol osoblivo zrostala Z cih chasiv protyagom dvoh stolit monastir buv pid patronatom ukrayinskogo kozactva Ye svidchennya pro dosit veliku kilkist getmanskih universaliv sho daruvali Motroninskomu monastiryu zemelni ta lisovi ugiddya sinozhati ta pasiki stavki ta mlini Cerkva osoblivo vidilyaye z getmaniv ukrayinskogo kozactva Petra Konashevicha Sagajdachnogo kotrij ne zabarivsya prijnyati cyu davnyu pustelnu obitel pid svoye pokrovitelstvo Vidomi jogo universali 1620 1621 rokiv v yakih zaznachayutsya mezhi monastirskih zemlevolodin Za chasiv Ruyini koli chislenni getmani pochali kidatis to v obijmi Moskvi to Varshavi to Stambulu Motroninskij monastir perezhivaye vazhki chasi Pid chas tureckih pohodiv na Chigirin u 1672 ta osoblivo v 1677 1678 rokah monastir buv duzhe ponishenij Hroniki pishut sho v ti chasi Motroninskij monastir buv spalenij i vshent zrujnovanij Ale vzhe v 1685 monastir postaye z popelu vin otrimuye blagoslovennya kiyivskogo mitropolita Gedeona na kaplichku i cerkvu v svoyih vichnih pecherah U 1717 roci za prohannyam pereyaslavskogo yepiskopa Kirila Shumlyanskogo chigirinskij starosta knyaz Yan Kayetan Yablonovskij dopomagaye vidbudovuvati zrujnovanu obitel vin zvilnyaye monastir vid podatkiv i pidtverdzhuye jogo pravo na chislenni zemlevolodinnya 21 chervnya 1727 roku bulo osvyacheno novozbudovanu Troyicku cerkvu Tak opisano u knizi Neskorenij velet Motroninskij monastir XVIII stolittya Motroninskij monastir viriznyavsya vid usih ukrayinskih monastiriv i starodavnistyu i kilkistyu bratiyi i svoyim chudovim miscem Na pivnich vid Chigirina miscevist staye goryana vershini gir z himernimi obrisami tovplyatsya zubchastim pasmom do Dnipra pidijmayuchis terasami vishe j vishe to nabigayuchi odna na odnu to obrivayuchis kruchami nemov skam yanili gigantski hvili Usi ci gori vkriti buli todi lisami j visochili sered temnogo bezmezhnogo morya lisiv V odnomu misci u centri zamknutogo ovala zdijmayetsya konusom gora osobnyak panuyuchi nad usiyeyu miscevistyu a na vershini ciyeyi gori spochivav u micnomu gnizdi Motroninskij monastir Jogo zoloti hresti bulo vidno za kilka mil sonyachnogo dnya voni vibliskuvali zoryami v sinyavi lisiv i mov ryativnij mayak privertali do sebe poglyadi neshasnogo pid yaremnogo lyudu vselyayuchi v jogo zamuchenu dushu nadiyu Monastirskij Svyato Troyickij hram buv derev yanij z naddashkom sho utvoryuvav nibi galereyu yaka zvalasya kruzhgankom p yat ban jogo bulo pofarbovano v sinij kolir i zasiyano sribnimi zoryami Cej hram buv onovlenij i ozdoblenij zahodami nastoyatelya arhimandrita Melhisedeka Znachko Yavorskogo yakogo odnogolosno obrala bratiya j zatverdiv na cij posadi pereyaslavskij yepiskop Gervasij Lincevskij u 1753 roci Pereyaslav v ti roki buv v mezhah Rosijskoyi imperiyi a Motroninskij monastir znahodivsya v mezhah kordoniv todishnoyi Polshi Navkolo monastirya pidijmavsya visokij zemlyanij val uvinchanij micnim dubovim chastokolom cej ukriplenij vinec zamikavsya bramoyu nenache vrosloyu v zemlyanij nasip a vzhe nad bramoyu stoyali dvi garmati a pravoruch i livoruch usya peredova liniya ukriplena bula brustverom i bijnicyami Vseredini monastirskogo dvoru popid valami tyaglisya dugami nizenki derev yani keliyi bratstva j inshi gospodarski pribudovi Za valom kolo pidnizhzhya gori tulilisya hovayuchis to za kaminnyam to za vistupami halupki j zemlyanki prijshlogo lyudu i ukrayinciv i moldavan i volohiv yaki znajshli sobi pritulok pid ohoronoyu monastirskih stin Z protilezhnogo boku dolina glibshala j po nij zvivayuchis j hovayuchis u kushah paporoti j terniku zmiyilas richechka zlivayuchis dali z Tyasminom Po toj bik richechki tyaglasya skelyasta krucha u viginah yakoyi tayilisya vhodi u gliboki j dovgi pecheri kotri syagali yak kazav dehto odnim rukavom do Chigirina a drugim navit do batka Dnipra Podejkuvali sho z samoyi vershini gori z monastirskogo cvintarya ishov pidzemnij hid u ti pecheri I spravdi ne raz pid chas peresliduvan ryatuvalisya v nih prirecheni na smert zhertvi V seredini XVIII stolittya monastir stav odnim z centriv borotbi proti cerkovnoyi uniyi Z monastirem pov yazanij pochatok gajdamackogo ruhu ocholenogo M Zaliznyakom sho uvijshov do istoriyi pid nazvoyu Koliyivshina 26 travnya 1768 roku 70 zaporozhciv ta 3000 polskih piddanih vvijshli do Motroninskogo monastirya na moleben 27 travnya gajdamaki rozpochali pohid proti polyakiv Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu Vogon povstannya shvidko ohopiv velicheznij rajon Igumen monastirya Melhisedek Znachko Yavorskij Zajnyalasya Smilyanshina Hmara chervoniye A najpershe Medvedivka Nebo nagrivaye Gorit Smila Smilyanshina Krov yu pidplivaye Gorit Korsun gorit Kaniv Chigirin Cherkasi dd dd dd Tak pishe Taras Shevchenko pro ti daleki grizni podiyi Kinec XVII persha polovina XVIII stolittya period zanepadu Motroninskogo monastirya Monaske zhittya v ti chasi zavmiraye Pislya 1795 roku Motroninskij monastir perejshov u vidannya Kiyivskoyi yeparhiyi V opisi monastirskoyi vlasnosti 1797 roku chitayemo zemli pod monastirem samim i ogorodom tak zhe pashenoj senokosu j lesu vsego udobnoj 137 desyatin 1666 sazhen a neodobnoj 15 desyatin 224 sazheni melnicu odnu z stavom za kotorym ne proizvoditsya nikakogo platezha pomeshiku da osobo po opisaniyu pokazano v polzovanii togo monastyrya tri melnicy s stavom zhe Motrin monastir T G Shevchenko Akvarel 1845 rik V 1845 roci v Motroninskomu monastiri pobuvav T G Shevchenko j zalishiv akvarelne zobrazhennya monastirya V 1847 roci v Motroninskomu monastiri perebuvalo 45 chenciv ta poslushnikiv Spravi jogo shli dobre Odnim iz znachnih dzherel dohodu monastirya buv grabizh arheologichnih pam yatok U Holodnomu Yaru znahoditsya velika kilkist skifskih gorodish ta kurganiv Monastir skupovuvav u privatnih kopateliv zoloto yake ti dobuvali u velicheznij kilkosti Lik tomu zolotu jshov u sotnyah pudiv V 1889 1900 rokah bula rekonstrujovana Troyicka cerkva Krim golovnoyi makivki buli dobudovani chotiri dekorativni golivki V 1911 roci monastir staye zhinochim Pislya pervorotu 1917 roku ta gromadyanskoyi vijni nastaye najvazhchij period v istoriyi Motroninskogo monastirya Vin poterpaye vid chislennih nabigiv band v tomu chisli i zagoniv chervonoarmijciv V 1918 1922 Motroninskij monastir stav oseredkom ukrayinskogo povstanskogo ruhu yakij ocholili otamani brati Chuchupaki Pislya revolyuciyi v seli Melniki zhitelyami bulo stvoreno zagin samooboroni Motroninskogo monastirya oskilki igumenya boyalas pograbuvannya Do skladu zagonu vhodili 22 osobi V 1922 roci monastir zhertvuye majzhe miljon karbovanciv na dopomogu poterpilim vid golodu ale taka blagodijnist ne vryatuvala Motroninskij monastir V 1923 roci vin buv zakritij Monastirske majno i budivli brali na balans miscevi radi a potim peredavali religijnim gromadam yaksho taki na miscyah stvoryuvalisya Chernici Motroninskoyi obiteli u 1923 roci stvorili religijnu gromadu v seli Melniki j oderzhali v orendne volodinnya Ioanno Zlatoustivsku ta Troyicku cerkvi i deyaki primishennya kolishnogo Motroninskogo monastirya Naglyad za gromadoyu majnom i budivlyami zdijsnyuvav administrativnij viddil Medvedivskogo rajvikonkomu V grudni 1928 roku v Melnikah bulo stvoreno komunu Zapovit Lenina Vzhe cherez misyac pislya yiyi utvorennya na yiyi korist buli peredani zemli i majno Motroninskogo monastirya 3 bereznya 1929 roku sim yi komunariv vsogo 55 cholovik oselilisya v budinkah monastirskih sluzhiteliv Krim togo odna chastina monastirskogo sadu zdavalasya artili invalidiv insha vikoristovuvalasya dlya derzhavnogo vinogradnogo rozsadnika Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckimi vijskami bula zrujnovana derev yana cerkva Ioanna Zlatousta Vona bula rozstrilyana tankami razom z lyudmi yaki tam molilisya v 1943 roci Motroninskij monastir Brama Pislya vijni te sho zalishilos vid monastirya prodovzhuvalo rujnuvatis Za nastupni roki uves monastirskij park i sad z bagatovikovimi derevami goriha voloskogo kashtana ta inshih cinnih derevnih porid za rozporyadzhennyam kolishnogo golovi kolgospu sela Melniki zemli navkolo monastirya nalezhat comu gospodarstvu znisheno Z metoyu zbilshennya rilnichih ugid zrubali i rozkorchuvali ne lishe plodovi i gorihovi sadi ta kashtanovi aleyi ale j doveli vse do strashennogo zapustinnya Todi zh zrujnuvali reshtki monastirskih sporud rozorali deyaki skifski kurgani i kozacki mogili znishili nadmogilni pliti i pam yatniki V 1968 roci bula rozroblena proektna dokumentaciya na restavraciyu Troyickoyi cerkvi Za vzirec yiyi zovnishnogo viglyadu bulo vzyato malyunok T Shevchenka Motronin monastir 1845 roku Planuvalos sho pislya restavraciyi v nij bude vlashtovanij muzej Koliyivshini Ale restavraciya do kincya tak i ne bula dovedena V 1973 roci bula zroblena she odna sproba restavraciyi dlya stvorennya v yiyi stinah muzeyu partizanskoyi slavi flori i fauni Holodnogo Yaru ale cya sproba takozh nichogo ne dala Cerkva prodovzhuvala stoyati pustkoyu V 1991 roci Motroninskij monastir buv povernutij cerkvi Silami religijnoyi gromadi ta chernic cej drevnij monastir buv vidrestavrovanij j zaraz povertaye sobi slavu odniyeyi z najbilsh znachushih svyatin Pravoberezhnoyi Ukrayini Sogodni monastir diye U 2004 roci v nomu meshkalo 28 chernic U kvitni 2017 roku na teritoriyi monastirya na mogili Ivana Kompanijcya sotnika Holodnoyarskogo polku gajdamakiv zbudovano Kozackij Hrest pam yatnij znak zbuduvav Oleg Ostrovskij Shoroku bilya nogo zbirayutsya sotni patriotiv shob vshanuvati pam yat kozakiv i gajdamakiv kotri zaginuli za Volyu Ukrayini Troyicka cerkvaTroyicka cerkva 2014 rik V zhovtni 1800 bulo zakladeno kam yanu Troyicku cerkvu na misci derev yanoyi Budivelnimi robotami keruvav A Chemenko Ale vona bula nepravilno sproektovana j cherez dva roki majzhe pobudovana cerkva zavalyuyetsya Yiyi bulo rozibrano j povtorno zbudovano v 1804 r 17 zhovtnya 1805 roku Troyicku cerkvu osvyativ igumen Antonij Cerkva ceglyana hrestova v plani odnogolova Vnutrishni kuti mizh gilkami zapovneni nevelikimi znizhenimi shodo osnovnogo ob yemu kamerami Fasadi sporudi iz zakruglenimi kutami rozdileni po gorizontali dvoma tyagami na rivni cokolya i pershogo yarusu i zaversheni profilovanim karnizom zakriplenim na tonkih kutovih pilyastrah sho pidkreslyuyut strunkist proporcij pam yatki Strogij dekor fasadiv zvoditsya do gladkih nalichnikiv nad vikonnimi i dvernimi otvorami z napivcirkulnimi peremichkami neglibokimi nishami lopatkam sho simetrichno chlenuyut frontoni V inter yeri viyavlena chitka ob yemno prostorova struktura sporudi Asketichnij obraz inter yeru kontrastuye z himernimi formami fasadiv Pam yatka vidnositsya do tvoriv arhitekturi romantichnogo periodu v yakij privneseni risi epohi eklektizmu yaka todi nastala sho dalo take fantastichne z yednannya stilovih osoblivostej Troyicka cerkva 1964 Troyicka cerkva 2007 Zagalnij viglyad IkonostasPecheriZaraz v okolicyah monastirya mozhna natrapiti na dosit chislenni pecheri Deyaki z nih viriti zovsim nedavno deyaki stolittya tomu deyaki she ranishe Isnuye takozh legenda sho pershi monastirski pecheri riv toj samij Antonij sho kopav pershi pecherni monastiri v Kiyevi ta Chernigovi Za inshoyu versiyeyu pershi pecheri kopav prepodobnij Feodosij Versij bagato ale dostovirnih pidtverdzhen voni ne mayut GalereyaVhid na teritoriyu Pam yatna doshka pro zasnuvannya monastirya Troyicka cerkva 1727 Gajdamackij stav bilya monastirya Dzvinicya Kamin vstanovlenij na teritoriyi monastirya na chest perebuvannya tut T G Shevchenka Kamin z visichenoyu istoriyeyu monastirya Stavok bilya Monastirskogo dzherela Monastirske dzherelo poblizu monastirya Pam yatnij kamin na chest Zaporozhciv Gajdamakiv ta Ukrayinskih kozakivDiv takozhHronika Motroninskogo monastiryaPrimitkiMarinovskij Yu Yu Motroninskij Svyato Troyickij monastir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 94 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaMotroninskij monastir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1044 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Motroninskiy monastery Svyato Troyickij Motroninskij monastir Video 5 kanalu Motroninskij monastirLiteraturaMarinovskij Yu Yu Motroninskij Svyato Troyickij monastir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 94 ISBN 978 966 00 1061 1 Istoriya mist i sil URSR Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi enciklopediyi Kiyiv 1972 Cherkaska oblast Pivovar A V Poselennya zadniprskih misc do utvorennya Novoyi Serbiyi v dokumentah seredini XVIII stolittya K Akademperiodika 2003 r 336 s Kurgany i sluchajnye arheologicheskie nahodki bliz mestechka Smely T 2 Dnevniki raskopok 1887 1889 gg gr Alekseya Bobrinskogo S Pb 1894 Neskorenij velet storinki istoriyi Motroninskogo Svyato Troyickogo monastirya Cherkasi Dia plyus 2004 223 s ilyustr ISBN 966 7036 47 2 Neskorenij velet Storinki z istoriyi Svyato Troyickogo Motroninskogo monastirya Dnipropetrovsk ART PRES 2008 224 s ISBN 978 966 348 152 4