Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет Монастир — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1826—1867 роках з площею 48.907 км². Утворився з еялету Румелія (на теперішніх землях Сербії, Македонії, Албанії, Греції).
| Монастир | |
| Країна |  Османська імперія |
|---|---|
| Замінений на | Монастир |
 | |
Координати: 41°01′00″ пн. ш. 21°19′59″ сх. д. / 41.01666667002777444395178° пн. ш. 21.33333333002777721° сх. д.
Історія
У 1826 році внаслідок реформи султана Махмуда II з Румелійського еялету виокремлено самостійні еялети Едірне та Салоніки, а сам еялет Румелія перетворено на еялет Монастир. Того ж року головне місто провінції перенесено до Монастиря (сучасне м. Бітола). З огляду на це нерідко виникає плутанина, оскільки помилково вважається продовження існування Румелійського еялету. У 1828—1829 роках північно-східні райони еялету було окуповано під час російсько-турецької війни, зокрема Софія.
У 1846 року з території еялету виділено в окремі провінції Видин та Ниш. Завданням Монастирських пашів було забезпечення османської влади в центральній частині Балканського півострова. Втім, це було складно зробити з огляду на постійні повстання сербів і чорногорців. Також складна ситуація була на албанських землях. У 1867 році еялет перетворено на Монастирський вілайєт.
Економіка
Основу становило сільське господарство, зокрема хліборобство та садівництво. Працювали копальні цінних металів і різних руд. Проте загалом у 1830—1850-х роках міста й санджаки провінції переживали економічно-соціальну кризу. Про розмір податків, що збирали на той час, замало відомостей.
Структура
Складався з 4 санджаків: Скутарійського, Охридського, Монастирського та Касторійського.
Очільники
- невідомо
- Кесе Ахмед Зекерія-паша, 1836—1840
- Мехмед Ділавер-паша, 1840
- Юсуф Мухліс-паша, 1840—1842
- невідомо
- Осман Паша (1844—1845)
- Мехмед Селім Паша (1845—1848)
- Черкез Хафіз Мехмед Паша (1848—1850)
- Пасалли Ісмаїл Паша (1850—1851)
- Мустафа Тосун Паша (1851—1853)
- Алі Різа Мехмед Паша (1853—1854)
- Мажар Осман Паша (1858—1859)
- Ебубекір Рустем Паша (1859—1860 р.)
- Мустафа Паша Алянак (1860—1863)
- Махмуд Паша (1863—1864)
- Ісмаїл Паша (1865—1867)
Джерела
- James Henry Skene, The three eras of Ottoman history, a political essay on the late reforms of Turkey, considered principally as affecting her position in the event of a war taking place, Chapman and Hall, 1851, p. 75.
- Houtsma, M. Th.. E. J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936. s. 1178. Erişim tarihi: 4 January 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Monastir administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1826 1867 rokah z plosheyu 48 907 km Utvorivsya z eyaletu Rumeliya na teperishnih zemlyah Serbiyi Makedoniyi Albaniyi Greciyi Monastir Krayina Osmanska imperiya Zaminenij naMonastir Koordinati 41 01 00 pn sh 21 19 59 sh d 41 01666667002777444395178 pn sh 21 33333333002777721 sh d 41 01666667002777444395178 21 33333333002777721IstoriyaU 1826 roci vnaslidok reformi sultana Mahmuda II z Rumelijskogo eyaletu viokremleno samostijni eyaleti Edirne ta Saloniki a sam eyalet Rumeliya peretvoreno na eyalet Monastir Togo zh roku golovne misto provinciyi pereneseno do Monastirya suchasne m Bitola Z oglyadu na ce neridko vinikaye plutanina oskilki pomilkovo vvazhayetsya prodovzhennya isnuvannya Rumelijskogo eyaletu U 1828 1829 rokah pivnichno shidni rajoni eyaletu bulo okupovano pid chas rosijsko tureckoyi vijni zokrema Sofiya U 1846 roku z teritoriyi eyaletu vidileno v okremi provinciyi Vidin ta Nish Zavdannyam Monastirskih pashiv bulo zabezpechennya osmanskoyi vladi v centralnij chastini Balkanskogo pivostrova Vtim ce bulo skladno zrobiti z oglyadu na postijni povstannya serbiv i chornogorciv Takozh skladna situaciya bula na albanskih zemlyah U 1867 roci eyalet peretvoreno na Monastirskij vilajyet EkonomikaOsnovu stanovilo silske gospodarstvo zokrema hliborobstvo ta sadivnictvo Pracyuvali kopalni cinnih metaliv i riznih rud Prote zagalom u 1830 1850 h rokah mista j sandzhaki provinciyi perezhivali ekonomichno socialnu krizu Pro rozmir podatkiv sho zbirali na toj chas zamalo vidomostej StrukturaSkladavsya z 4 sandzhakiv Skutarijskogo Ohridskogo Monastirskogo ta Kastorijskogo Ochilnikinevidomo Kese Ahmed Zekeriya pasha 1836 1840 Mehmed Dilaver pasha 1840 Yusuf Muhlis pasha 1840 1842 nevidomo Osman Pasha 1844 1845 Mehmed Selim Pasha 1845 1848 Cherkez Hafiz Mehmed Pasha 1848 1850 Pasalli Ismayil Pasha 1850 1851 Mustafa Tosun Pasha 1851 1853 Ali Riza Mehmed Pasha 1853 1854 Mazhar Osman Pasha 1858 1859 Ebubekir Rustem Pasha 1859 1860 r Mustafa Pasha Alyanak 1860 1863 Mahmud Pasha 1863 1864 Ismayil Pasha 1865 1867 DzherelaJames Henry Skene The three eras of Ottoman history a political essay on the late reforms of Turkey considered principally as affecting her position in the event of a war taking place Chapman and Hall 1851 p 75 Houtsma M Th E J Brill s first encyclopaedia of Islam 1913 1936 s 1178 Erisim tarihi 4 January 2012