Милків (пол. Miłków) — колишнє село, а тепер — урочище в Польщі, у гміні Старий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
урочище (колишнє село)
|
Географія
Село було розташоване на відстані 6 кілометрів на південний захід від центру гміни міста (Старий Диків), 18 кілометрів на північний захід від центру повіту міста Любачова і 77 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
Згадується в 1717 році як приватне село у складі Олешицького ключа власників Сенявських. Надалі переходило до Чарторийських, Замойських, Сапігів.
У 1880 році село належало до Цішанівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 520 мешканців і 83 проживало на землях фільварку, з них 320 греко-католиків та 169 римо-католиків. Місцева греко-католицька парафіяльна церква належала до Олешицького деканату Перемишльської єпархії.
Станом на 1 січня 1939 року в селі було 850 мешканців, з них 530 українців-грекокатоликів, 250 українців-римокатоликів, 40 поляків і 30 євреїв. Село входило до ґміни Дзікув Стари Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. 26 вересня 1939 року в село ввійшла Червона армія. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Любачівського району Львівської області. Поряд із селом проліг кордон з Генеральною губернією, через що жителів 18 січня 1941 року переселили в колишню німецьку колонію (німців щойно вивезли до Вартегау) Аніноса (Монжанської сільради) Манзирського району Ізмаїльської області і почали будувати Лінію Молотова. Однак уже у червні того ж року територію зайняли війська вермахту, після чого вивезені жителі різними шляхами повертались у повністю зруйноване село. 22 липня 1944 року Червона армія знову захопила село. В жовтні 1944 року Польщі віддані західні райони Львівської області, серед них і Любачівський. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Мешканці села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду. На місці знищеного села тепер росте ліс.
Школа
У XIX ст. при церкві діяла початкова школа, у якій у 1846—1849 рр. навчав о. Григорій Масник. В 1874 р. заснована однокласова філіальна народна школа, у якій з 1890 р. навчались також і дівчата (змішана школа).
Церква
Точної дати заснування церкви не збереглося, однак це відбулося не пізніше XVII ст. Поруч із церквою була кам'яна плита (ймовірно надгробна) з викарбуваними написом і роком —1667. На іконі Богоматері з дитятком на руках була вказана дата — листопад 1747 р., на різьбленій іконі Богоматері — 1650 р., на чаші — 1648 р., на Апостолі київського видання 1610 р. наявні записи з 1632 р. Метричні записи в церкві велися з 1766 р.
У 1910 р. на місці старої дерев'яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею змуровані нові. Місцева греко-католицька парафія з січня 1920 р. належала до (Любачівського деканату) Перемишльської єпархії.
У 1952 р. церква і дзвіниця розграбовані та зруйновані поляками.
Примітки
- Miłków 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 433. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 46.
- — Інститут історії України НАН України
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 травня 2020.
Див. також
- (Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»)
- Miłków — zaginiona wieś [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет