Мигаль Тарас Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мигаль.

|Примітки=

Мигаль Тарас Степанович
Народився	19 липня 1920(1920-07-19) Русів
Помер	13 серпня 1982(1982-08-13) (62 роки) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар^[1]
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	Коломийська гімназія імені Михайла Грушевського^[d]
Мова творів	українська
Жанр	роман
Членство	Національна спілка письменників України
Брати, сестри	Роман Мигаль

Тарас Степанович Мигаль (19 липня 1920, с. Русів, нині Івано-Франківської області — 13 серпня 1982) — радянський письменник і публіцист. Член Спілки письменників СРСР (з 1963).

Короткий життєпис

Народився у селі Русів (нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — учитель. Хрещеним батьком (нанашком) Тараса був Василь Стефаник, який родом також із Русова.

Навчався в Коломийській гімназії^[]. Літературну діяльність почав у 1940. За німецької окупації навчався в медичному інституті у Львові.

Після заслання в Сибір і повернення до Львова у 1946 році писав памфлети, в яких критикував націоналізм. Працював у редакціях львівських обласних газет, був на видавничій роботі. З 1966 — завідувач відділу публіцистики журналу «Жовтень».

Помер у 1982. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 13.

Твори

Окремими книгами вийшли:

• збірки оповідань і нарисів «На бистрині» (1960), «Зустріч літа» (1963), «Білий гуцул» (1964);
• збірки памфлетів і фейлетонів «Живим і мертвим», «АБН» (1967), «Знайде вас комета-мета» (1973), «З-під ганебного стовпа» (1974), «Страх перед правдою» (1978), «На розпуттях велелюдних» (1982);
• цикли романів "Шинок «Оселедець на ланцюзі» (1966), «Вогонь і чад», "Фабрика літаків «Дерев'яна підошва» (1970), «Пробуджене місто» (1976), «Останній пароль» (1979).

Пізніше побачила світ:

• "Шинок «Оселедець на ланцюзі»: Повість. — Львів: Проман, 2006.

Російською мовою видані:

• На распутьях многолюдных: Памфлеты, ст., фельетоны, сатирич. эссэ. — Киев: Дніпро, 1982. — 335 с.
• Огонь и чад: Роман / Тарас Мыгаль ; Авториз. пер. с укр. И. Сергеевой; [Худож. Н. С. Попов]. — М.: Сов. писатель, 1978. — 614 c. ил.
• Последний пароль. Роман / Тарас Мыгаль; [Худож. В. К. Пинигин]. — Львов: Каменяр, 1979. — 17 c. ил.
• Страх перед правдой: [Об укр. буржуаз. националистах]. Памфлеты. — Львов: Каменяр, 1978. — 136 с.

Відзнаки

Республіканська премія імені Ярослава Галана, 1975.
Обласна премія імені К. Пелехатого.

Виноски

1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 197. —
   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. http://www.dt.ua/articles/28895 ^{[недоступне посилання]}
3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 200—201. — .
4. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

• Мигаль Тарас Степанович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Письменники Радянської України. Біобібліографічний довідник / Автори-упорядн. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1981. — 327 с.

Посилання

• Мигаль Тарас Степанович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 199.