Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

родичі Мечислав ҐембаровичMieczysław GębarowiczМечислав Ґембарович в останніх роках життя Мечислав Ґембарович в останніх

Мечислав Ґембарович

Мечислав Ґембарович
Mieczysław Gębarowicz
image
Мечислав Ґембарович в останніх роках життя
Мечислав Ґембарович в останніх роках життя
Народився 17 грудня 1893(1893-12-17)[1]
Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща
Помер 2 вересня 1984(1984-09-02)[1] (90 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна image Австро-Угорщина
image Польська Республіка
image СРСР
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Бучацька державна гімназія
Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат наук (1961)
Членство Польське наукове товариство у Львові
d
Association of the Polish Youth "Zet"d
Сокіл
Війна Битва за Львів (1918)
Відомий завдяки: вчений, історик мистецтва
Родичі брати Тадеуш і Станіслав
Нагороди
image image
image Мечислав Ґембарович у Вікісховищі

Мечисла́в Ґембаро́вич, або Мечислав Гембарович (пол. Mieczysław Gębarowicz; 17 грудня 1893, Ярослав — 2 вересня 1984, Львів) — польський радянський мистецтвознавець, багаторічний керівник найбільшої книгозбірні Львова.

Біографія

Народився 17 грудня 1893 року в м. Ярослав, нині Польща (тоді Австро-Угорщина). Жив із батьками спочатку в Ярославі, потім у Станиславові, Бучачі (тут організовував команди польських скаутів) і у Львові. Два його брати, Тадеуш і Станіслав, відомі участю в боротьбі за незалежність Польщі.

У 1912 почав навчатися на факультеті філософії Львівського університету на двох відділах: загальна історія та історія мистецтва.

Після розпаду Австро-Угорщини брав участь на польському боці в боях за Львів з УГА (листопад 1918).

1920 — став асистентом на кафедрі польської історії Львівського університету. 1922 — перейшов на роботу в Національну установу імені Оссолінських, де з 1923 року був хранителем Музею Любомирських. Вів велику наукову роботу, брав участь у дослідженнях і навчальних поїздках в Італію, Францію, Бельгію, Іспанію, Німеччину, Австрію та Чехословаччину. 1923—1938 — викладав історію мистецтв на факультеті архітектури Львівської політехніки.

1928 — захистив дисертацію у Львівському університеті, отримавши ступінь ад'юнкт-професора історії мистецтв. 1936 — був призначений професором гуманітарного факультету Львівського університету.

Після початку Другої світової війни і смерті директора Оссолінеуму Людвіка Бернацького (18 вересня 1939) був — разом з Казімежем Тішковським і Владиславом Віслоцьким — одним із трьох директорів ZNiO (пол. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich). У грудні 1939 новим директором призначено польського комуніста .

Після заняття Львова німцями 1941 року і вбивства Владислава Віслоцького Мечислав Ґембарович став керівником Оссолінеума, об'єднаного з Бібліотекою Баворовських (нині відділ мистецтв ЛНБ ім. В. Стефаника) в Державну бібліотеку Львова. За період до повторного заняття Львова радянськими військами в липні 1944 років, намагався вберегти від знищення збірники Оссолінеума. Щоправда, передав гітлерівцям 24 малюнки Альбрехта Дюрера, навічно подарованих князем при умові, що вони ні за яких обставин не можуть бути вилучені.

26 червня 1946 газета «Радянська Україна» опублікувала комюніке уряду УРСР про передачу культурних цінностей уряду Польщі. У комюніке зазначалося, що уряд УРСР, враховуючи закінчення репатріації польських громадян з території України, ухвалив передати польському народу цінності Львівського книгосховища «Осолінеум» та польські культурні цінності Львова. 1947 року 30 % фондів «Осолінеуму» передали Польській Народній Республіці. Це становило 217 тисяч одиниць, якими заповнили два залізничні потяги.

image

1946 — в умовах масової репатріації поляків зі Львова до Польщі Ґембарович свідомо залишився у Львові. Своєю присутністю у Львові він прагнув по можливості маніфестувати «історично польський» характер Львова й Галичини. Для галицьких українців така постава була неприйнятною. Не відкидаючи наукового доробку Ґембаровича як авторитетного мистецтвознавця, українські інтелігенти Львова прагнули дистанціюватися від людини, яка, на їхню думку, позбавила Львів частини його культурних надбань і сповідувала реваншистські погляди стосовно Галичини. Саме тому директор та інші давні польські працівники бібліотеки Оссолінських відчували після 1946 соціальну ізоляцію.

1946-1949 — виконував керівні функції як в Осолінеумі (ЛНБ ім. В.Стефаника), так і у Львівському університеті. У лютому 1950 разом з іншими старими працівниками бібліотеки був звільнений з посади як «небажаний елемент». Пізніше працював бібліотекарем у різних установах Львова як молодший науковий співробітник.

1961 — йому присвоєно ступінь кандидата наук (як виняток, без захисту дисертації, на основі наявного наукового доробку) та переведено на посаду старшого наукового працівника

1962 — у віці 69 років вийшов на пенсію.

Похований на Личаківському цвинтарі в родинному гробівці Клямутів, поле № 60.

Науковий доробок

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Ми пам’ятаємо. Мечислав Ґембарович. Zaxid.net. 18 грудня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
  3. їх після війни отримав якийсь родич Любомирських, який розпродав їх
  4. З досьє «ВЗ» / Високий замок.— Львів, № 72 (5328) за 9-15 липня 2015.— С. 12.
  5. Роман Голик. . Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 20.07.2013.
  6. Мацей Матвіюв. Польський науковець на совєтській панщині. Критика. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
  7. . tourclub.com.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 9.9.2015.
  8. Урсу Н. Скульптура і різьбярство в осередках домініканського ордену XVII—XIX століть на землях УКРАЇНИ // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. — 2010. — № 1. — С. 194—195.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
rodichi Mechislav GembarovichMieczyslaw GebarowiczMechislav Gembarovich v ostannih rokah zhittya Mechislav Gembarovich v ostannih rokah zhittyaNarodivsya 17 grudnya 1893 1893 12 17 1 Yaroslav Yaroslavskij povit Respublika PolshaPomer 2 veresnya 1984 1984 09 02 1 90 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina Avstro Ugorshina Polska Respublika SRSRDiyalnist mistectvoznavecAlma mater Buchacka derzhavna gimnaziya Filosofskij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaZaklad LNU im I FrankaVchene zvannya profesorNaukovij stupin kandidat nauk 1961 Chlenstvo Polske naukove tovaristvo u Lvovi d Association of the Polish Youth Zet d SokilVijna Bitva za Lviv 1918 Vidomij zavdyaki vchenij istorik mistectvaRodichi brati Tadeush i StanislavNagorodi Mechislav Gembarovich u Vikishovishi Mechisla v Gembaro vich abo Mechislav Gembarovich pol Mieczyslaw Gebarowicz 17 grudnya 1893 Yaroslav 2 veresnya 1984 Lviv polskij radyanskij mistectvoznavec bagatorichnij kerivnik najbilshoyi knigozbirni Lvova BiografiyaNarodivsya 17 grudnya 1893 roku v m Yaroslav nini Polsha todi Avstro Ugorshina Zhiv iz batkami spochatku v Yaroslavi potim u Stanislavovi Buchachi tut organizovuvav komandi polskih skautiv i u Lvovi Dva jogo brati Tadeush i Stanislav vidomi uchastyu v borotbi za nezalezhnist Polshi U 1912 pochav navchatisya na fakulteti filosofiyi Lvivskogo universitetu na dvoh viddilah zagalna istoriya ta istoriya mistectva Pislya rozpadu Avstro Ugorshini brav uchast na polskomu boci v boyah za Lviv z UGA listopad 1918 1920 stav asistentom na kafedri polskoyi istoriyi Lvivskogo universitetu 1922 perejshov na robotu v Nacionalnu ustanovu imeni Ossolinskih de z 1923 roku buv hranitelem Muzeyu Lyubomirskih Viv veliku naukovu robotu brav uchast u doslidzhennyah i navchalnih poyizdkah v Italiyu Franciyu Belgiyu Ispaniyu Nimechchinu Avstriyu ta Chehoslovachchinu 1923 1938 vikladav istoriyu mistectv na fakulteti arhitekturi Lvivskoyi politehniki 1928 zahistiv disertaciyu u Lvivskomu universiteti otrimavshi stupin ad yunkt profesora istoriyi mistectv 1936 buv priznachenij profesorom gumanitarnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni i smerti direktora Ossolineumu Lyudvika Bernackogo 18 veresnya 1939 buv razom z Kazimezhem Tishkovskim i Vladislavom Vislockim odnim iz troh direktoriv ZNiO pol Zakladu Narodowego im Ossolinskich U grudni 1939 novim direktorom priznacheno polskogo komunista Pislya zanyattya Lvova nimcyami 1941 roku i vbivstva Vladislava Vislockogo Mechislav Gembarovich stav kerivnikom Ossolineuma ob yednanogo z Bibliotekoyu Bavorovskih nini viddil mistectv LNB im V Stefanika v Derzhavnu biblioteku Lvova Za period do povtornogo zanyattya Lvova radyanskimi vijskami v lipni 1944 rokiv namagavsya vberegti vid znishennya zbirniki Ossolineuma Shopravda peredav gitlerivcyam 24 malyunki Albrehta Dyurera navichno podarovanih knyazem pri umovi sho voni ni za yakih obstavin ne mozhut buti vilucheni 26 chervnya 1946 gazeta Radyanska Ukrayina opublikuvala komyunike uryadu URSR pro peredachu kulturnih cinnostej uryadu Polshi U komyunike zaznachalosya sho uryad URSR vrahovuyuchi zakinchennya repatriaciyi polskih gromadyan z teritoriyi Ukrayini uhvaliv peredati polskomu narodu cinnosti Lvivskogo knigoshovisha Osolineum ta polski kulturni cinnosti Lvova 1947 roku 30 fondiv Osolineumu peredali Polskij Narodnij Respublici Ce stanovilo 217 tisyach odinic yakimi zapovnili dva zaliznichni potyagi 1946 v umovah masovoyi repatriaciyi polyakiv zi Lvova do Polshi Gembarovich svidomo zalishivsya u Lvovi Svoyeyu prisutnistyu u Lvovi vin pragnuv po mozhlivosti manifestuvati istorichno polskij harakter Lvova j Galichini Dlya galickih ukrayinciv taka postava bula neprijnyatnoyu Ne vidkidayuchi naukovogo dorobku Gembarovicha yak avtoritetnogo mistectvoznavcya ukrayinski inteligenti Lvova pragnuli distanciyuvatisya vid lyudini yaka na yihnyu dumku pozbavila Lviv chastini jogo kulturnih nadban i spoviduvala revanshistski poglyadi stosovno Galichini Same tomu direktor ta inshi davni polski pracivniki biblioteki Ossolinskih vidchuvali pislya 1946 socialnu izolyaciyu 1946 1949 vikonuvav kerivni funkciyi yak v Osolineumi LNB im V Stefanika tak i u Lvivskomu universiteti U lyutomu 1950 razom z inshimi starimi pracivnikami biblioteki buv zvilnenij z posadi yak nebazhanij element Piznishe pracyuvav bibliotekarem u riznih ustanovah Lvova yak molodshij naukovij spivrobitnik 1961 jomu prisvoyeno stupin kandidata nauk yak vinyatok bez zahistu disertaciyi na osnovi nayavnogo naukovogo dorobku ta perevedeno na posadu starshogo naukovogo pracivnika 1962 u vici 69 rokiv vijshov na pensiyu Pohovanij na Lichakivskomu cvintari v rodinnomu grobivci Klyamutiv pole 60 Naukovij dorobokIstoriya ukrayinskogo mistectva vidannya Naukovij dorobok Gembarovicha u 1946 1984 rokah sklav 42 bibliografichni poziciyi iz nih 4 vijshli v URSR she dvi v RRFSR Posmertno v Polshi vijshlo 5 prac Gembarovicha napisanih na pochatku 1980 h rokiv Providna pracya povoyennogo periodu Doslidzhennya z istoriyi hudozhnoyi kulturi piznogo Renesansu v Polshi 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Studia nad dziejami kultury artystycznej poznego renesansu w Polsce Zokrema doslidzhuvav ta vidtvoriv istoriyu budivnictva dominikanskogo kostelu Ternopolya doslidzhuvav golovnij vivtar kostelu svyatogo Mikolaya v Rogatini PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mi pam yatayemo Mechislav Gembarovich Zaxid net 18 grudnya 2009 Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 22 travnya 2013 yih pislya vijni otrimav yakijs rodich Lyubomirskih yakij rozprodav yih Z dosye VZ Visokij zamok Lviv 72 5328 za 9 15 lipnya 2015 S 12 Roman Golik Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 20 07 2013 Macej Matviyuv Polskij naukovec na sovyetskij panshini Kritika Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 22 travnya 2013 tourclub com ua Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 9 9 2015 Ursu N Skulptura i rizbyarstvo v oseredkah dominikanskogo ordenu XVII XIX stolit na zemlyah UKRAYiNI Naukovi zapiski Seriya Mistectvoznavstvo 2010 1 S 194 195 PosilannyaMaciej Matwijow Moj Lwow pol Arhiv originalu za 5 listopada 2011 M Palagnyuk Nezruchnij lviv yanin Varianti
Топ