У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник Кіндра т Семе нович Ме льник 13 25 березня 1900 19000325 3 тра

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.

Кіндра́т Семе́нович Ме́льник (13 (25) березня 1900(19000325) — 3 травня 1971) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант (28.04.1943).

Кіндрат Семенович Мельник

Народження

13 (25) березня 1900
Іванків

Смерть

3 травня 1971 (71 рік)
Москва

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе

Роки служби

1919—1961

Партія

КПРС

Звання

Генерал-лейтенант

Командування

5-й гвардійський кавалерійський корпус
44-та армія
58-ма армія
56-та армія
Приморська армія
Таврійський військовий округ

Війни / битви

Громадянська війна в Росії
Битва на озері Хасан
Німецько-радянська війна

Нагороди


			Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»	Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Мельник Кіндрат Семенович у Вікісховищі

Біографія

Народився 13(25) березня 1900 року в містечку Іванків Радомисльського повіту Київської губернії (нині — райцентр Київської області). Українець.

Громадянська війна

У лавах РСЧА з 1919 року. Учасник радянсько-української війни на боці більшовиків у складі військ Південно-Західного фронту. Був червоноармійцем, командиром відділення кавалерійського ескадрону.

У 1921—1926 роках — командир кав. ескадрону, начальник полкової школи. Член ВКП(б) з 1923 року.

Міжвоєнний період

У 1926 році закінчив курси удосконалення командного складу кавалерії. Протягом 1927—1930 років обіймав посади начальника штаба, командира кавалерійського полку.

З 1930 по 1933 роки навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. По закінченні академії призначений начальником штабу 4-ї окремої кавалерійської бригади.

З 1935 року — начальник штабу 16-ї окремої кавалерійської дивізії. У липні-грудні 1937 року — командир 30-ї кавалерійської дивізії, згодом — військовий комендант міста Ленінграда.

У 1938 році призначений заступником начальника штабу Далекосхідного фронту. Брав участь у боях поблизу озера Хасан.

З вересня 1938 по липень 1939 року — начальник штабу 2-ї окремої Червонопрапорної армії.

З серпня 1939 по липень 1941 року обіймав посаду старшого викладача Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Німецько-радянська війна

З початком німецько-радянської війни комбриг К. С. Мельник призначений командиром 53-ї кавалерійської дивізії (з жовтня 1941 року — 4-та гвардійська кавалерійська дивізія) на Західному фронті. Брав участь у обороні Москви, у вересні у складі кавалерійської групи полковника Л. М. Доватора здійснив двотижневий рейд тилами супротивника.

З березня 1942 року — командир 15-го кавалерійського корпусу Закавказького фронту, дислокованого в Ірані.

З жовтня 1942 по листопад 1943 року командував почергово 44-ю, 58-ю та 56-ю арміями на Закавказькому й Північно-Кавказькому фронтах.

З листопада 1943 року — заступник командувача, а з квітня 1944 року — командувач окремою Приморською армією. Війська під його керівництвом вдало діяли у боях на Північному Кавказі та під час визволення Криму.

Повоєнні роки

Після війни у 1945—1946 роках командував військами Таврійського військового округу, був заступником командувача та начальником штабу цього ж округу (1946—1951).

З березня 1952 по жовтень 1953 року — військовий аташе посольства СРСР у Румунії, одночасно був головним військовим радником румунської армії.

З квітня 1954 по березень 1958 року — заступник голови ЦК ДТСААФ СРСР.

З липня 1958 року — на відповідальній посаді в апараті Міністерства оборони СРСР (начальник управління).

У квітні 1961 року вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер 3 травня 1971 року. Похований на Введенському цвинтарі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора (03.11.1941, …, …), орденами Суворова 1-го ступеня (11.05.1944), Кутузова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня (24.02.1945) і медалями.

Посилання

Біографія на «Хронос» [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)