Мелодекламація

Мелодекламація — художня декламація віршів або прози з використанням музики. Як прийом мелодекламація існувала в оперному мистецтві, проте з середини XVIII століття в Європі вилилася в самостійний концертний жанр — тексти баладного плану (Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Ліст). У Росії мелодекламація зустрічалася у Є. Фоміна, а набула поширення в кінці XIX століття (Г. Лишин, А. Аренський).

Відмінність декламації під фонову музику і мелодекламації в тому, що в мелодекламації читач дотримується ритміку мелодії, під якою йде читання.

Це як спів без дотримання тональності, але з дотриманням ритму.

В сучасній українській музиці до жанру мелодекламації зверталися Сергій Ярунський («Атавіза» на слова М. Семенка, «На кнопках симфонія» на слова В. Голобородька, «Діалог століть» на слова П. Чубинського та К. Дмитрів) та Тріо САТ — «Мелодекламація пам'яті Анатолія Білошицького».

Посилання

• Мелодекламація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 23.