Машкова Марія Володимирівна

Маша Машкова (нар.. 19 квітня 1985, Новосибірськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно. Донька російського актора Володимира Машкова.

Машкова Маша
рос. Маша Машкова
Ім'я при народженні	Мария Владимировна Машкова
Дата народження	19 квітня 1985(1985-04-19)^[1] (39 років)
Місце народження	Новосибірськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	США
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (2006)
Професія	акторка
Кар'єра	1997 — дотепер
IMDb	ID 0556344

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Машкова.

Біографія

Народилася 19 квітня 1985 року в Новосибірську в акторській родині. Батько — Володимир Львович Машков (нар. 27 листопада 1963), актор і режисер, народний артист Російської Федерації (2010). Мати — Олена Павлівна Шевченко (нар. 23 жовтня 1964), актриса і режисер, служила в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського.

З раннього дитинства (з одного місяця від народження), коли батьки поїхали до Москви навчитися в театральних вузах, і до восьмирічного віку Марія жила в авіамістечку під Новосибірськом з бабусею Валентиною та дідусем Павлом (по лінії матері), льотчиком за професією. Батьки розлучилися, коли їй було два роки. Після розлучення Володимир Машков продовжував брати участь у вихованні дочки, знову одружився. Олена Шевченко теж вдруге вийшла заміж і народила двох синів: Микиту (нар. 1994) і Всеволода (нар. 2002).

У 1992 році Маша переїхала жити до матері в Москву, де у віці семи років вперше вийшла на театральну сцену. Марія зіграла невелику роль на сцені Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, в якому тоді служила її мама, у виставі «Вікторія?..» за п'єсою (Теренса Реттігена) (режисер — Андрій Гончаров), головні ролі в якому виконували Наталія Гундарева та Армен Джигарханян. У 2002 році, коли навчалася у випускному одинадцятому класі середньої школи з етнокультурним ухилом, в цьому ж театрі зіграла головну роль Хільди у виставі «Будівельник Сольнес» за (однойменною п'єсою) Генріка Ібсена режисера Тетяни Ахрамкової.

У кіно дебютувала в одинадцять років у фільмі Володимира Грамматикова «Маленька принцеса» (1997), в якому зіграла роль шкідливої дівчинки Лавінії. У 1998 році разом з мамою знялася у популярній комедії (Максима Пежемського) «(Мама не горюй)» в ролі хуліганки Маші. У 1999 році вийшов фільм Валерія Ахадова «Жінок кривдити не рекомендується», в якому Марія зіграла доньку головної героїні.

У 2002 році, після закінчення середньої школи зі срібною медаллю, вступила одночасно до Російської економічної академії імені Г. В. Плеханова на економічний факультет і до Щукінського училища, але, впевнившись (для самооцінки), що може самостійно вступити в театральний вуз, вибрала економіку. Провчившись в академії два місяці зі сльозами на очах, потай від батьків вирішила перейти на акторський факультет Вищого театрального училища імені Б. В. Щукіна (художній керівник курсу — Володимир Петрович Поглазов), яке закінчила в 2006 році вже як Театральний інститут імені Бориса Щукіна..

У 2006 році була прийнята в трупу Московського державного театру «Ленком». Звільнилася у 2010 році перед народженням дочки.

У кіно спочатку грала невеликі ролі, в тому числі у фільмі Володимира Машкова «Тато» (2004). Популярність прийшла після ролі Марії Тропінкіної в телесеріалі «(Не народися вродливою)» (2005—2006).

Особисте життя

Перший чоловік (з 2005 року по квітень 2009 року) — Артем Сергійович Семакін (нар. 12 липня 1980), актор театру і кіно. Вони зустрілися на зйомках «Не народись вродливою». Актриса була вільна, а Артем був одружений з актрисою Анастасією Міляєвою і в них росла дочка Софія. У 2005 році Артем і Марія таємно одружилися. Шлюб був розірваний на початку квітня 2009 року.

Другий чоловік (з вересня 2009 року) — Олександр Олександрович Слободяник-молодший, музикант і бізнесмен, власник мережі магазинів з продажу музичних інструментів, син піаніста і заслуженого артиста РРФСР (Олександра Слободяника). Марія та Олександр одружилися 2 вересня 2009 року. Діти:

• Стефанія Слободяник (нар. 6 червня 2010).
• Олександра Слободяник (нар. 12 березня 2012).

Творчість

Ролі в театрі

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського

• 1992 — «Вікторія?..» за п'єсою (Теренса Реттигена) (режисер — Андрій Гончаров) — * 2002 — «Будівельник Сольнес» за (однойменною п'єсою) Генріка Ібсена (режисер Тетяна Ахрамкова; прем'єра — 3 квітня 2002 року) — фрекен Хільда Вангель, дочка окружного лікаря в Люсангере

Театр «Практика» (Москва)

• 2005 — «Три дії з чотирьох картин» за однойменною п'єсою В'ячеслава Дурненкова (режисер Михайло Угаров) — Соня

Московський державний театр «Ленком»

• 2006 — «Варвар та єретик» за романом «Гравець» Ф. М. Достоєвського (режисер-постановник — Марк Захаров; прем'єра — травень 1997 року; знято з репертуару в 2008 році) — мадемуазель Бланш де Коменж (mademoiselle Blanche de Cominges), француженка (введення)
• 2006 — «Тартюф» за комедійною п'єсою «Тартюф, або Обманщик» Мольєра (режисер — Володимир Мірзоєв; прем'єра — 19 грудня 2006 року) — Ельміра, дружина Оргона, сестра Клеанта
• 2009 — «Вишневий сад» за однойменною п'єсою А. П. Чехова (режиссер — Марк Захаров; прем'єра — 23 вересня 2009 року) — Шарлотта Іванівна, гувернантка

«Відкритий театр Юлія Малакянца» (Москва)

• 2006 — «Вільний стрілець Кречинський», антрепризний спектакль за мотивами комедії «Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна та опери «Вільний стрілець» Карла Марії фон Вебера (режисер Тетяна Ахрамкова; прем'єра відбулася 24 квітня 2006 року на сцені Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського) — Лідочка Муромська, дочка заможного ярославського поміщика Петра Костянтиновича Муромського.

«Театр.doc» (Москва)

• 2007 (дотепер) — «Штірліц йде по коридору. — По якому коридору? — По нашому коридору…», антрепризний спектакль за п'єсою Алли Соколовою «Фантазії Фарятьєва» («Інший театр», «Театр.doc», Москва; режисер — Олена Шевченко) — Олександра / Любов

Фільмографія

1. 1997 — Маленька принцеса — Лавінія, вередлива дівчинка
2. 1998 — (Мама, не горюй) — дівчинка
3. 1999 — Жінок кривдити не рекомендується — Анюта, дочка Віри
4. 2002 — Next 2 — Світлана
5. 2004 — Легенда про Кащея — Баба-яга (молода)
6. 2004 — Тато — студентка в гуртожитку
7. 2005 — (Мама, не горюй 2) — Олеся, солістка групи «Штучки»
8. 2005 — Талісман любові — Стеха Ковригіна, служниця в будинку Уварових, молодша дочка Уляни Ковригіної
9. 2005—2006 — (Не народись вродливою) — Марія Тропінкина, секретарка на ресепшені в компанії «Зімалетто», пізніше стала секретаркою президента цієї компанії
10. 2006 — Все змішалося в домі — Юля, сестра дружини Бобова
11. 2007 — Сьома пелюстка — Віра Сергіївна
12. 2008 — (Закриті простори) — Віка Соболь, що розносить піцу
13. 2008 — Спадок — Ніна Опятко, дівчина Костянтина
14. 2008 — Прилетить раптом чарівник — Галя
15. 2009 — Гарячі новини — Катерина Вербицька, капітан, прес-секретарка ГУВС
16. 2009 — Одержимий (Джек-Різник) — Жанна Клеменко, журналістка, репортерка кримінальної хроніки газети «Злочинний світ»
17. 2009 — Операція «Праведник» (Чортова дюжина) — Ліля, дияволиця, дочка диявола Віллі
18. 2010 — Про любоff — Рита, подруга Даші
19. 2011 — Чорна мітка — Жанна Ізотова
20. 2011 — Забутий — Людмила Мішина, другий секретар міськкому ВЛКСМ обласного містечка
21. 2012 — Вероніка. Втрачене щастя — Зоя
22. 2012 — Степові діти — Поліна, продавщиця
23. 2012 — Моя велика сім'я — Маргарита
24. 2012 — Іван і Толян — Міла
25. 2012 — Полювання на гауляйтера — Марія Архипова, антифашистка-підпільниця (прототип — (Марія Борисівна Осипова))
26. 2013 — Ідеальний шлюб — Наталія Феоктистова, маркетологиня
27. 2013 — Вероніка. Втікачка — Зоя
28. 2013 — Жити далі — Віра Воробйова, , співробітниця патронажної служби «Співчуття», сестра-близнючка Олени / Олена Воробйова, сестра-близнючка Віри
29. 2013 — Колишня дружина (серія № 5) — Світлана, мати Сашка
30. 2014 — Бідна Liz (Росія, Україна) — Єлизавета Соколова, кубанська козачка
31. 2015 — Втеча з Москвабада — Марія Ласточкіна, інспектор ФМС по місту Москві, керівниця опергрупи з виявлення незаконно проживаючих мігрантів
32. 2015 — Любити не можна ненавидіти — Аліна Сабурова, прокурор, дружина адвоката Дмитра Сабурова
33. 2016 — Вибивала — Ольга Андріївна Малініна, капітан поліції, старший слідчий слідчого департаменту МВС
34. 2017 — Рідні люди — Маргарита
35. 2017 — МакМафія — Маша Попова
36. 2017 — Світлана з того світу — Світлана Цвєткова, випускниця медичного училища, інвалід-візочниця / Світозара, маг-біоенерготерапевт
37. 2017 — Ідеальний ворог — Вероніка Андріївна Нестеренко, капітан поліції, слідчий, співробітник слідчого управління
38. 2018 — Лапсі — Віра Павлівна Бойко, епідеміолог-вірусолог, співробітниця НДІ вірусології
39. 2020 — Переклад з німецької — Ірина Янівна Воскресенська, викладачка філологічного факультету МДУ
40. 2020 — Окаянні дні (новела «Мати») — Віка
41. 2020 — Заколот — Катерина Михайлівна Мілєва

Участь у рекламі

• 2017 — разом зі своїм батьком Володимиром Машковим, що є головним рекламним обличчям ПАТ «ВТБ 24», Марія знялася у двох відеороликах рекламної кампанії «Прості істини» банку, знятих у жанрі магічного реалізму. Зйомки відбулися в Португалії.

Нагороди

• 2009 — лавреатка молодіжної недержавної російської премії «Тріумф» у галузі вищих досягнень літератури і мистецтва за 2009 рік.
• 2015 — приз «Найкраща жіноча роль в повнометражному ігровому фільмі» на XI Казанському міжнародному фестивалі мусульманського кіно — за роль Марії Ласточкіної в повнометражному художньому фільмі «Втеча з Москвабада» режисера Дар'ї Полторацької.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. Юрий Ненев, Ирина Стрельникова. Владимир и Мария Машковы: первое совместное интервью отца и дочери (эксклюзив журнала «7 дней»). [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // 7days.ru (13 сентября 2017 года)
3. . . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
4. Марина Райкина. «Не просто Мария». — Сегодня в Театре имени Маяковского — премьера пьесы Генрика Ибсена с производственным названием «Строитель Сольнес» режиссёра Татьяны Ахрамковой. [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (3 апреля 2002 года)
5. Режиссёры театра. Ахрамкова Татьяна Витольдовна. Биография. [ 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // mayakovsky.ru
6. Театральный институт имени Бориса Щукина. Актёрский факультет. Галерея выпускников. 2000-е годы. [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт // htvs.ru
7. «МаМаша». — Актриса Мария Машкова родила в Москве сына — малыш появился на свет через 7 месяцев после её свадьбы. // (life.ru) (6 июня 2010 года)
8. Анна ВЕЛИГЖАНИНА | Сайт «Комсомольской правды» (22 червня 2006). (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
9. Мария Машкова развелась с мужем. [ 9 травня 2019 у Wayback Machine.] // woman.ru (7 апреля 2009 года)
10. Татьяна Пустынникова. Актриса Мария Машкова вышла замуж. // (life.ru) (18 декабря 2009 года)
11. Александр Александрович Слободяник (05.09.1941 — 11.08.2008). Заслуженный артист РСФСР (1974). [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Все пианисты» // allpianists.ru
12. Эвелина Ветрова. Дочь Владимира Машкова снова развелась! [ 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета // sobesednik.ru (31 августа 2012 года)
13. Автор: «ARLEKIN». «Три действия по четырём картинам» В. Дурненкова в театре «Практика», реж. Михаил Угаров. [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Сайт «Театральные дневники» // teatr-live.ru (4 октября 2009 года)
14. Новости культуры. Антрепризный проект «Открытого театра Юлия Малакянца». [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал «Культура» // tvkultura.ru (25 апреля 2006 года)
15. Екатерина Кретова. Дочку Машкова соблазнил красавец. [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (21 апреля 2006 года)
16. Спектакль «Штирлиц идёт по коридору. — По какому коридору? — По нашему коридору…» по пьесе Аллы Соколовой «Фантазии Фарятьева». Режиссёр — Елена Шевченко. [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт «Другого театра» // dteatr.ru
17. Спектакль «Штирлиц идёт по коридору. — По какому коридору? — По нашему коридору…» по пьесе Аллы Соколовой «Фантазии Фарятьева». Режиссёр — Елена Шевченко. [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт // teatrdoc.ru
18. Мария Костюкевич. Раздвоение Марии Машковой. — Актриса играет двух сестёр с трудной судьбой в фильме «Жить дальше». Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (15 февраля 2013 года)
19. Светлана Мазурова. Мария Машкова занялась очисткой столицы от нелегалов. — В Казани завершился XI международный фестиваль мусульманского кино. [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (13 сентября 2015 года)
20. Елена Садкова. Мария Машкова: «Мы вспоминаем, что жизнь — это круто, когда происходит что-то страшное». — Актриса рассказала о своей новой работе в 15-серийной комедии «Света с того света», стартовавшей на телеканале «ТНТ». [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] Газета // vm.ru (17 января 2018 года)
21. ВИДЕО. «ВТБ 24» в новой рекламной кампании объяснил клиентам «простые истины». — Главным лицом кампании снова стал актёр Владимир Машков вместе со своей дочерью Марией. [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] // sostav.ru (4 сентября 2017 года)
22. Объявлены лауреаты премии «Триумф». [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // lenta.ru (9 декабря 2009 года)

Посилання

• Машкова Маша на сайті IMDb (англ.)
• Марія Машкова. Огляд фільмів та вистав за участі актриси, фотографії. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // afisha.ru
• Марія Машкова. Біографія та фільмографія. [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv
• Марія Машкова. Біографія та фільмографія. [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru
• Машкова Марія Володимирівна. Біографія, фільмографія, фотографії актриси. [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ruskino.ru