Мацков Федір Пилипович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Мацков Федір Пилипович
Народився	21 лютого 1897(1897-02-21) Острогозьк
Помер	3 лютого 1977(1977-02-03) (79 років)
Країна	Російська імперія →  УРСР
Діяльність	педагог
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут
Заклад	Український інститут прикладної ботаніки
Посада	завідувач лабораторії Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики в Харкові
Членство	НАН України
Нагороди

Фе́дір Пили́пович Мацков (* 21 лютого 1897, Острогозьк Воронезької губернії — † 3 лютого 1977) — український фізіолог рослин, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч наук УРСР. Професор Харківського сільськогосподарського інституту.

Життєпис

1915 поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету, встиг закінчити два курси. 1922 року закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, отримав фах агронома-хіміка. Перша посада — лаборант .

Першу наукову роботу опубліковано 1925. Ним розроблений оригінальний для того часу швидкий метод визначення жаростійкості рослин за появою бурих плям після дії на них розчином сірчаної кислоти.

З 1928, працюючи в Українському інституті прикладної ботаніки у Харкові, проводив дослідження щодо фізіології цукрового буряка. За сукупністю праць йому присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук без захисту дисертації. Паралельно з працями агрофізіологічного напрямку з 1928 року проводив дослідження фотоперіодизму.

Захистив 1939 року дисертацію «Досвід застосування історичного методу аналізу явищ фотоперіодизму у рослин» на ступінь доктора біологічних наук.

В кінці листопада 1941 інститут евакуювали до міста Катта-Курган Самаркандської області Узбецької РСР. У серпні 1944 інститут повернувся з Середньої Азії.

В 1945—1949 одночасно очолював відділ Українського науково-дослідного інституту лісового господарства імені Г. М. Висоцького. В наступні роки концентрувався на вивченні фізіологічних основ позакореневого живлення рослин — більше 30 наукових праць.

У липні 1948 професора Мацкова обрано членом-кореспондентом АН УРСР.

В 1950—1960 роках він виконав серію фундаментальних досліджень з фізіології і біохімії гетерозису кукурудзи.

Протягом 1949—1961 років займав посаду завідувача лабораторії в Харкові.

З 1934 по 1975 завідував кафедрою фізіології рослин і мікробіології Харківського сільськогосподарського інституту імені В. В. Докучаєва.

1957 року видано його працю «Верхньокореневе живлення рослин».

Під його керівництвом здійснено дослідження метаболізму елементів мінерального живлення із застосуванням радіоактивних ізотопів, а з 1960 — стабільних ізотопів. Є автором і співавтором понад 100 праць, з них 80 експериментальних.

Створив визнану наукову школу фізіологів рослин, виховав 4 доктори і 31 кандидата наук.

Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями.

В 1967 йому присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Джерело

• Корифей вітчизняної фізіології рослин