Матвєєв Дмитро Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвєєв.

Дмитро Петрович Матвєєв (біл. Дзмітрый Пятровіч Мацвееў; нар. 2 травня 1916 — пом. не раніше 2002) — радянський футболіст, півзахисник, тренер.

Дмитро Матвєєв
Особисті дані
Повне ім'я	Дмитро Петрович Матвєєв
Народження	2 травня 1916(1916-05-02)
	Москва, Російська імперія
Смерть	невідомо
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1931—1933 «Паризька комуна» ? (?) 1939—1940 «Динамо» (Мн) 12 (0) 1941 «Спартак» (Х) 5 (0) 1945—1953 ОБО (Мн) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1940 1949—1953 1956—1957	«Динамо» (Мн) ОБО (Мн) «Спартак» (Мн)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Дмитро Матвєєв народився 2 (15 — за новим стилем) травня 1916 року у Москві.

В юності став учнем слюсаря на московському 1-му шарикопідшипниковому заводі.

Грав у футбол на позиції півзахисника. У 1931-1933 роках виступав за московську «Паризьку комуну».

У середині 30-х років тренувався із московським «Спартаком», проте не виходив на поле у матчах чемпіонату СРСР. Грав за клубну команду червоно-білих у чемпіонаті Москви.

У 1937-1939 роках перебував на терміновій армійській службі. Закінчив Вищу школу тренерів.

У 1939—1940 роках захищав кольори мінського «Динамо», куди прийшов на запрошення однокурсника з ВШТ Михайла Чуркіна, який очолив команду. По ходу сезону 1940 року після відставки Чуркіна призначений граючим тренером. Сезон 1941 року розпочав у складі харківського «Спартака», який виступав у групі «А», провів 5 матчів.

Брав участь у Німецько-радянській війна. Воював у складі танкового полку, брав участь в обороні Москви, дійшов до Кенігсберга.

1945 року відновив кар'єру гравця. До 1953 року виступав за мінський ТДВ/ОБОЧА, у тому числі з 1949 року був граючим старшим тренером.

У 1956 році тренував мінський «Спартак», вигравши з ним зональний турнір класу «Б» і піднявши команду в клас «А», але в сезоні-57 після низки невдалих матчів був звільнений з посади.

Надалі працював у футбольній школі молоді у Мінську.

Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», знаком почесного ветерана білоруського футболу №1.

Помер не раніше 2002 року.

Примітки

1. . Прессбол. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 21 серпня 2020.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на сайті footbook.ru (рос.)