Матаков Василь Миколайович 31 грудня 1918 Миколаїв 5 березня 1991 Москва радянський військовий льотчик Герой Радянського

Матаков Василь Миколайович (31 грудня 1918, Миколаїв — 5 березня 1991, Москва) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), під час Німецько-радянської війни був заступником командира авіаескадрильї 27-го винищувального авіаційного полку (6-й винищувальний авіаційний корпус ППО).

Матаков Василь Миколайович

Народження

31 грудня 1918
Миколаїв

Смерть

5 березня 1991 (72 роки)
Москва

Поховання

Нове Донське кладовище

Країна

Приналежність

Роки служби

1937—1958

Звання

Полковник авіації

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 31 грудня в Миколаєві, в сім'ї робітників. Росіянин. Закінчив 7 класів середньої школи, а також школу фабрично-заводського учнівства. Після закінчення навчання працював слюсарем на Миколаївському суднобудівному заводі.

В 1937 році вступив в ряди Червоної Армії, через рік закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів. З 1941 року пішов на фронт Радянсько-німецької війни. Будучи пілотом МіГ-3, захищав Москву. Брав участь у бойових діях на Північно — Західному, Західному, а пізніше на Калінінському фронтах.

До лютого 1942 року заступник командира ескадрильї 27-го винищувального авіаційного полку (6-й винищувальний авіаційний корпус, війська ППО країни) молодший лейтенант Василь Миколайович Матаков здійснив 163 бойових вильоти, під час яких підбив 6 ворожих літаків.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, молодшому лейтенанту Матакову Василю Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 668).

Після закінчення війни Василь Миколайович продовжив службу в ВПС СРСР, був командиром авіаційного полку. У 1949 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. З 1958 року полковник Матаков — в запасі.

Проживав у Москві, до пенсії працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті стандартизації, інженером. Помер 5 березня 1991 року. Урна з прахом знаходиться на кладовищі 1-го Донського крематорію в Москві.

Примітки

. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу войск противовоздушной обороны» от 4 марта 1942 года [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 марта (№ 9 (168)). — С. 1.

Джерела

Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне. Одесса, 1982
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988

Посилання

Біографія на сайті «Герои страны» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 13 квітня 2013.

[2] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу войск противовоздушной обороны» от 4 марта 1942 года [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 марта (№ 9 (168)). — С. 1.