Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ерцгерцогиня Марія Єлизавета Жозефа Антонія Австрійська нім Maria Elisabeth Josefa Johanna Antonia 13 серпня 1743 22 вер

Марія Єлизавета Австрійська

Ерцгерцогиня Марія Єлизавета Жозефа Антонія Австрійська (нім. Maria Elisabeth Josefa Johanna Antonia; 13 серпня 1743 — 22 вересня 1808) — шоста дитина і третя вціліла донька Марії-Терезії та Франца I. Настоятелька монастиря благородних дам в Інсбруку з 1780 по 1806 рік.

Марія Єлизавета Австрійська
image
 
Народження: 13 серпня 1743(1743-08-13)[1][3]
Відень, Габсбурзька монархія
Смерть: 22 вересня 1808(1808-09-22)[1] (65 років)
Лінц, d, Австрійська імперія
Поховання: d
Релігія: католицька церква
Рід: Габсбурги-Лотаринзькі
Батько: Франц I
Мати: Марія Терезія
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Марія Єлизавета отримала звичайну освіту доньок імператриці, зосереджену на досягненнях, покликаних зробити її привабливою дружиною королівського двору. Її описували як дещо нестійку за характером.

Вважалася найкрасивішою з усіх доньок Марії-Терезії. Сучасники згадували, що вона чудово це усвідомлювала. Мати Марія-Терезія пестливо у називала доньку „Eine Kokette der Schönheit” («Гарна кокетка»), зазначаючи: «Не мало значення, чи був захоплений погляд від принца чи швейцарського гвардійця, Єлизавета була задоволена».

На весіллі свого брата Йосипа в 1765 році вона зіграла партію Мельпомени в опері Глюка «Парнас у сум'ятті».

Плани шлюбу

Краса Марії Єлизавети вважалася цінною у шлюбній політиці її матері. Однак її шлюб затягнувся через високі очікування щодо статусу нареченого.

Коли Карл III овдовів у 1761 році, між Іспанією та Австрією точилися переговори про шлюб між Карлом III та Марією Єлизаветою, але вони в кінцевому підсумку закінчилися невдачею. Згодом було запропоновано шлюб із польським Станіславом, після його сходження на престол у 1764. Весілля не відбулося через те, що Катерина II висловила невдоволення даною пропозицією. Марія Єлизавета хотіла одружитися зі своїм двоюрідним братом, принцом Бенедетто, герцогом Шабле. Та її брат Йосиф II не вважав такий шлюб політично вигідним. У 1767 році, коли їй було 24, за мірками XVIII століття, її вік вважався пізнім для шлюбу.

У 1768 році, одночасно з обговоренням шлюбу між її молодшою ​​сестрою Марією Антонією (згодом Марією-Антуанеттою ) і спадкоємцем французького престолу, було висловлено пропозицію заручити Марію Єлизавету з овдовілим королем Франції Людовіком XV, що призвело б до у подвійного шлюбного союзу між Францією та Австрією. Шлюбний договір був підготовлений і переговори майже завершені. Однак до завершення переговорів Марія Єлизавета захворіла віспою. Хоча вона повністю одужала, хвороба пошрамувала її обличчя, знищивши її красу. Таким чином усі плани щодо шлюбу Марії Єлизавети були зірвані. Крім того, партія «Шуазель» при французькому дворі виступала проти повторного одруження короля Людовика XV.

Настоятельство

Марія Єлизавета була призначена канонесою монастиря шляхетних дам в Інсбруку своєю матір'ю, як і її сестра Марія Анна. Вона насправді не жила в монастирі та продовжувала жити в Імператорському дворі.

Після смерті матері-імператриці Марії-Терезії в 1780 році Йосиф II попросив Марію Єлизавету та її сестер Марію Анну та Марію Христину покинути двір. Марія Єлизавета вирушила до монастиря шляхетних дам в Інсбруку, заснованого матір'ю в 1765 році.

Марія Єлизавета проживала в Інсбруку як настоятелька монастиря благородних дам близько 15 років. Тут, а точніше в імператорському замку Інсбрука, Марія Єлизавета проживала з травня 1781 року по січень 1806 року. Її становище мало нагадувало монастирське життя. Марія Єлизавета не жила відокремленим життям, приймала гостей і часто влаштовувала сімейні прийоми. Друзі описували її як популярну людину з запальною особистістю. Під час свого візиту сер Джон Свінберн описав її гостру дотепність і жартівливу самоіронію.

Коли її молодший брат Леопольд став імператором у 1790 році, він почав залучати її до державних справ. Він дав їй представницькі завдання, і в 1790 році вона урочисто відкрила провінційну асамблею (ландтаг) в Інсбруку замість нього. Також вона часто виступала як його представниця під час урочистих заходів в Інсбруку. Вона часто приймала важливих гостей, таких як принци, а також розважала таких артистів, як Йоганн Гете.

Останні роки життя провела в Лінці, де й померла 22 вересня 1808 року. Похована в єзуїтському костелі Лінца.

Посилання

  • Fraser, Antonia, Marie Antoinette: The Journey ORION, London 2002,
  • Brigitte Hamann (Hrsg.): Die Habsburger: Ein biographisches Lexikon. Wien 1988, S. 320.
  • Williams, Hugh Noel, Madame Dubarry, Beijer, Stockholm, 1905
  • Genealogie ascendante jusqu'au quatrieme degre inclusivement de tous les Rois et Princes de maisons souveraines de l'Europe actuellement vivans [Genealogy up to the fourth degree inclusive of all the Kings and Princes of sovereign houses of Europe currently living] (in French). Bourdeaux: Frederic Guillaume Birnstiel. 1768. p. 1.
  • Friedrich Weissensteiner: Die Töchter Maria Theresias (Mária Terézia leányai), Kremayer & Scheriau, Bécs, 1991

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. Elisabeth, Maria Josepha (Archduchess of Austria) // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00058398
    d:Track:Q217595d:Track:Q1547776d:Track:Q24255573d:Track:Q104063946
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
Дата публікації:
Ercgercoginya Mariya Yelizaveta Zhozefa Antoniya Avstrijska nim Maria Elisabeth Josefa Johanna Antonia 13 serpnya 1743 22 veresnya 1808 shosta ditina i tretya vcilila donka Mariyi Tereziyi ta Franca I Nastoyatelka monastirya blagorodnih dam v Insbruku z 1780 po 1806 rik Mariya Yelizaveta Avstrijska Narodzhennya 13 serpnya 1743 1743 08 13 1 3 Viden Gabsburzka monarhiyaSmert 22 veresnya 1808 1808 09 22 1 65 rokiv Linc d Avstrijska imperiyaPohovannya dReligiya katolicka cerkvaRid Gabsburgi LotarinzkiBatko Franc IMati Mariya Tereziya Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMariya Yelizaveta otrimala zvichajnu osvitu donok imperatrici zoseredzhenu na dosyagnennyah poklikanih zrobiti yiyi privablivoyu druzhinoyu korolivskogo dvoru Yiyi opisuvali yak desho nestijku za harakterom Vvazhalasya najkrasivishoyu z usih donok Mariyi Tereziyi Suchasniki zgaduvali sho vona chudovo ce usvidomlyuvala Mati Mariya Tereziya pestlivo u nazivala donku Eine Kokette der Schonheit Garna koketka zaznachayuchi Ne malo znachennya chi buv zahoplenij poglyad vid princa chi shvejcarskogo gvardijcya Yelizaveta bula zadovolena Na vesilli svogo brata Josipa v 1765 roci vona zigrala partiyu Melpomeni v operi Glyuka Parnas u sum yatti Plani shlyubuKrasa Mariyi Yelizaveti vvazhalasya cinnoyu u shlyubnij politici yiyi materi Odnak yiyi shlyub zatyagnuvsya cherez visoki ochikuvannya shodo statusu narechenogo Koli Karl III ovdoviv u 1761 roci mizh Ispaniyeyu ta Avstriyeyu tochilisya peregovori pro shlyub mizh Karlom III ta Mariyeyu Yelizavetoyu ale voni v kincevomu pidsumku zakinchilisya nevdacheyu Zgodom bulo zaproponovano shlyub iz polskim Stanislavom pislya jogo shodzhennya na prestol u 1764 Vesillya ne vidbulosya cherez te sho Katerina II vislovila nevdovolennya danoyu propoziciyeyu Mariya Yelizaveta hotila odruzhitisya zi svoyim dvoyuridnim bratom princom Benedetto gercogom Shable Ta yiyi brat Josif II ne vvazhav takij shlyub politichno vigidnim U 1767 roci koli yij bulo 24 za mirkami XVIII stolittya yiyi vik vvazhavsya piznim dlya shlyubu U 1768 roci odnochasno z obgovorennyam shlyubu mizh yiyi molodshoyu sestroyu Mariyeyu Antoniyeyu zgodom Mariyeyu Antuanettoyu i spadkoyemcem francuzkogo prestolu bulo vislovleno propoziciyu zaruchiti Mariyu Yelizavetu z ovdovilim korolem Franciyi Lyudovikom XV sho prizvelo b do u podvijnogo shlyubnogo soyuzu mizh Franciyeyu ta Avstriyeyu Shlyubnij dogovir buv pidgotovlenij i peregovori majzhe zaversheni Odnak do zavershennya peregovoriv Mariya Yelizaveta zahvorila vispoyu Hocha vona povnistyu oduzhala hvoroba poshramuvala yiyi oblichchya znishivshi yiyi krasu Takim chinom usi plani shodo shlyubu Mariyi Yelizaveti buli zirvani Krim togo partiya Shuazel pri francuzkomu dvori vistupala proti povtornogo odruzhennya korolya Lyudovika XV NastoyatelstvoMariya Yelizaveta bula priznachena kanonesoyu monastirya shlyahetnih dam v Insbruku svoyeyu matir yu yak i yiyi sestra Mariya Anna Vona naspravdi ne zhila v monastiri ta prodovzhuvala zhiti v Imperatorskomu dvori Pislya smerti materi imperatrici Mariyi Tereziyi v 1780 roci Josif II poprosiv Mariyu Yelizavetu ta yiyi sester Mariyu Annu ta Mariyu Hristinu pokinuti dvir Mariya Yelizaveta virushila do monastirya shlyahetnih dam v Insbruku zasnovanogo matir yu v 1765 roci Mariya Yelizaveta prozhivala v Insbruku yak nastoyatelka monastirya blagorodnih dam blizko 15 rokiv Tut a tochnishe v imperatorskomu zamku Insbruka Mariya Yelizaveta prozhivala z travnya 1781 roku po sichen 1806 roku Yiyi stanovishe malo nagaduvalo monastirske zhittya Mariya Yelizaveta ne zhila vidokremlenim zhittyam prijmala gostej i chasto vlashtovuvala simejni prijomi Druzi opisuvali yiyi yak populyarnu lyudinu z zapalnoyu osobististyu Pid chas svogo vizitu ser Dzhon Svinbern opisav yiyi gostru dotepnist i zhartivlivu samoironiyu Koli yiyi molodshij brat Leopold stav imperatorom u 1790 roci vin pochav zaluchati yiyi do derzhavnih sprav Vin dav yij predstavnicki zavdannya i v 1790 roci vona urochisto vidkrila provincijnu asambleyu landtag v Insbruku zamist nogo Takozh vona chasto vistupala yak jogo predstavnicya pid chas urochistih zahodiv v Insbruku Vona chasto prijmala vazhlivih gostej takih yak princi a takozh rozvazhala takih artistiv yak Jogann Gete Ostanni roki zhittya provela v Linci de j pomerla 22 veresnya 1808 roku Pohovana v yezuyitskomu kosteli Linca PosilannyaFraser Antonia Marie Antoinette The Journey ORION London 2002 ISBN 978 0 7538 1305 8 Brigitte Hamann Hrsg Die Habsburger Ein biographisches Lexikon Wien 1988 S 320 Williams Hugh Noel Madame Dubarry Beijer Stockholm 1905 Genealogie ascendante jusqu au quatrieme degre inclusivement de tous les Rois et Princes de maisons souveraines de l Europe actuellement vivans Genealogy up to the fourth degree inclusive of all the Kings and Princes of sovereign houses of Europe currently living in French Bourdeaux Frederic Guillaume Birnstiel 1768 p 1 Friedrich Weissensteiner Die Tochter Maria Theresias Maria Terezia leanyai Kremayer amp Scheriau Becs 1991PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Elisabeth Maria Josepha Archduchess of Austria Benezit Dictionary of Artists OUP 2018 ISBN 978 0 19 977378 7 doi 10 1093 BENZ 9780199773787 ARTICLE B00058398 d Track Q217595d Track Q1547776d Track Q24255573d Track Q104063946 FemBio database d Track Q61356138, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ