Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту У Вікіпедії є стат

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченков.

Станіслав Павлович Марченков (1994—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня .

Станіслав Марченков Марченков Станіслав Павлович
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	4 березня 1994(1994-03-04) Красноград, Харківська область
Смерть	28 лютого 2024(2024-02-28) (29 років) Тендрівська коса, Скадовський район, Херсонська область
Національність	українець
Псевдо	«Банан»
Військова служба
Роки служби	2022—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ССО України
Формування	73 МЦСО
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Життєпис

Народився 4 березня 1994 у смт. Сахновщина Красноградського р-ну Харківської області. Навчався у НВК №3. Потім закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф. Я. Тимошенка та Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка (спеціальність «Агроінженерія»). Працював на підприємстві «Техноком» у Харкові, згодом – у теплицях ТОВ «Красноградська овочева фабрика».

Мобілізований 9.10.2022 Красноградським об’єднаним міським військовим комісаріатом Харківської області .

Коли були на навчаннях, після прийому їжі хлопці пішли відпочивати, а Станіслав пішов до кухні. Потім забіг у кімнату із криком: «Пацани, там банани привезли». Тому йому дали позивний «Банан».

Старший матрос, старший оператор групи команди 1-го загону в/ч А3199.

Брав участь у бойових завданнях. Зокрема в надскладній операції «Цитадель» в Чорному морі.

У грудні 2023 року був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»

Загинув 28 лютого 2024 року у боях на Тендрівській косі.

17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня .

Похований на Новому кладовищі в селі Наталине Харківської області, де він жив із родиною.

Залишились дружина, донька, мама, бабуся та сестра.

Нагороди

Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
Орден «За Мужність» ІІІ ступеня

Посилання

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024.
Станіслав Марченков.
Суспільне.

[:37-1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024.

[2] Станіслав Марченков.

[:111-3] Суспільне.