Про музичний колектив див. Тріо Маренич.
село Мареничі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Громада | Великосорочинська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 224 |
Поштовий індекс | 37674 |
Телефонний код | +380 5355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°56′04″ пн. ш. 33°55′14″ сх. д. / 49.93444° пн. ш. 33.92056° сх. д.Координати: 49°56′04″ пн. ш. 33°55′14″ сх. д. / 49.93444° пн. ш. 33.92056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 95 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37662, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Солонці |
Карта | |
Мареничі | |
Мареничі | |
Мапа | |
Мареничі у Вікісховищі |
Маре́ничі — село в Україні, у Великосорочинській сільській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 224 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Солонцівська сільська рада.
Географія
Село Мареничі знаходиться за 4 км від правого берега річки Псел, вище за течією на відстані 7 км розташоване село Великі Сорочинці, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Лейків (зняте з обліку). До села примикає великий лісовий масив.
Історія
Мареничі, село, Солонцівської сільської ради, за 7 км на південь від села Великі Сорочинці.
- 1781 р. козаки Мареничі мали хутір (одну хату козаків-підпомічників) у Сорочинській сотні Миргородського полку. Їхні нащадки — дворяни Мареничі наприкінці XVIII — на початку ХІХст. мали підданих у Сорочинцях і в навколишніх хуторах.
- 1883 р. Мареничів хутір входив до Сорочинської волості, мав 8 дворів (Із них 7 козацьких), 9 хат, 25 осіб чоловічої статі, 21 жіночої.
- 1900 р. зафіксовано назву хутір Маренича.
З 1911 р. в селі діяло початкове народне училище, 1919 р. це була двокомплектна нижчепочаткова школа.
- 1926 р. це село Солонцівської сільської ради, 117 господарств, 514 жителів. У 30-х рр. село Мареничі входило до колгоспу Імені Петровського. Під час німецької окупації 1941—1943 рр. у селі було спалено 81 двір. У післявоєнний час село входило до Солонцівської сільської ради.
- 1980 р. в селі налічувалося 172 двори, 362 жителі;
- 1993 р. — 132 двори, 261 житель;
- 2006 р. — 152 двори, 184 жителі.
Мікротопоніми
В селі вирізняють цілий ряд кутків, назви яких дотепно відображують колорит місцевості:
- Голубівщина,
- Новоселівка,
- Гетьмани,
- Чумаківщина,
- Северини,
- Шляпаторівка,
- Трушеве,
- Гузнянка,
- Вибиванці,
- Борисенки,
- Колодчине,
- Шкурків Острів,
- Біла Глина
- Мухувате
Назви кутків говорять про навколишні хутори, які припинили існування під час насильницької колективізації і чиї назви збігаються з вказаними в книзі Л. О. Розсохи «Села і хутори Миргородщини XXII—XX століть». так зокрема Гетьмани (Гатмани) — це очевидно Гетьманів хутір, який входив до Сорочинської волості і знаходився між Сорочинцями та Мареничевим хутором. В останні роки колгоспного устрою там було облаштовано скотомогильник. Так було сплюндровано мальовниче місце, яке незважаючи на це зберегло свою природну привабливість. Місцевість біля нього має назву Мухуватого, а з другого боку — Малого Мухуватого. Колись це була мальовнича система озер, які тягнулися до самого Псла. Згадується у старожилів також і Сисюків хутір, де жили одні з найміцніших господарів і родичів багатьом Мареничам — Сисюки. Рід, як і багато інших, таких як Лені і Мареничі був розгромлений в роки колективізації.
Також існує і по сей день Чумаківщина, у яку подорожній відразу попадає після в'їзду в сучасні Мареничі. Хутір Борисенки знаходився на Баранівській дорозі, яка йшла з Миргорода на Баранівку саме через Мареничів хутір.
Традиційно своєю територією мареничани вважають гору Печереву та Пологи, звідки в часи колективізації були зігнані селяни. В останньому хуторі знаходилася економія пана Гудовича. Залишки будівель уже неможливо знайти, однак вони траплялися ще у 70 роках ХХ століття. Остання будівля знаходилася між Мухуватим, Мареничами та Гетьманами, використовувалася як пташник та була розібрана в 1970-х роках.
Печерева гора (Печереєва, Печерії) знаходиться якраз між Мареничами та Бесарабами і смт. Гоголеве і була місцем проживання заможних козаків, які були переселені або репресовані в роки колективізації. Понині там збереглися сади, насаджені колись її жителями.
Між Мареничами і Великими Сорочинцями існував невеличкий хутір, де селилися люди з конфліктним для влади минулим — Каторга. Тепер там ліс. Цікаво, що ще в 80-90-х роках ХХ ст. по лівому берегу р. Псел старі люди не визнавали назви Мареничі або навіть не знали її, використовуючи назву Остріжнє, яка пішла від першого контингенту поселенців — острожників. Хоча в метриках старших поколінь значиться хутір Мареничів, який знаходився біля Остріжнього, з другого боку якого прилягав Лейків хутір. Помилково вважають Остріжнє і Лейків хутір одним і тим же населеним пунктом, проте це не так — Лейків, Мареничів, Борисенків хутори та Остріжнє — цілком окремі поселення за прізвищами та контингентом поселенців.
Перші згадки про носіїв прізвища Маренич знайдено в « Компуті всего полку Миргородского старшины значкового товариства старшины сотенной атамані и казаков рядовых зреведованных року 1723», який було наведено в книзі професора Г. К. Швидько «Компут і ревізія Миргородського полку» (2004).
Засновником же хутора, очевидно, слід вважати Артема Маренича, відомості про якого знаходимо в книзі «Неурядова старшина Гетьманщини» (2009) : "Маренич N — козак Сорочинської сотні Миргородського полку (? — 1779), абшитований значковий товариш (1779.22.04. — ?). Маренич Артем (1763 — ?) — син значкового товариша, службу розпочав з 18 травня 1778 р. копіїстом, канцелярист полковий (з 26 лютого 1781), сотенний отаман (з 9 грудня 1781), значковий товариш Миргородського полку (з 24 листопада 1782). Володів хутором в Сорочинській сотні.
Побутують легенди, що навколо села є закопані скарби, які залишили одні з найжорстокіших в старі часи розбійники Квіточки, зокрема в урочищі Вишневе. Але судячи з усього це тільки легенди, оскільки навіть старожили сперечаються де саме знаходиться Вишневе.
Збереглися по сей день слова, які вживаються виключно в Мареничах і не зустрічаються ніде. Очевидно, що кров перших мареничан-острожників передалась і потомкам. Такими словами є «обметиця» — людина, що ходить без діла, «заманисрака» — непрошений гість або той, хто зловживає гостинністю, «пердипляшка» — несерйозна або неохайна людина, «воряки» — недбало зроблена або стара загорожа, паркан.
В селі бурхливо відзначаються Різдвяні і Великодні свята, але особливо колоритно — празник Івана Купала. Щороку 9 травня відбувається мітинг в пам'ять загиблих у роки НРВ мареничан. Пам'ятна плита найбільше заповнена прізвищами Маренич, Шульженко, Шпак, Заріцький, Тимошенко. Стараннями односельчан діє сільський клуб і бібліотека.
На початку колективізації багато хто роз'їхався по території тодішнього Радянського Союзу, особливо на Амур і Алтай. Історія назви походить від прізвища Маренич і закріпилася за селом в післяреволюційний період. Відомо, що територію від старовинного села Матяшівка й до старовинних Великих Сорочинець колись «контролювали» Квіточки, згодом вислані в Сибір за вбивство сорочинського попа. Один з односельців, який ходив на заробітки, потім випадково набрів на їх садибу в Сибіру й саме через те, що виявився земляком залишився живим. Саме з Квіточками й пов'язані легенди про скарби.
Природа
Село розташоване в мальовничій місцевості, далеко від промислових об'єктів, має чудові можливості для зеленого туризму, полювання, збору лісових ягід, горіхів, грибів. З трьох боків воно оточене лісом, із західного боку знаходиться луг — Пологи та значна заболочена територія — Руда, поєднуючи таким чином, лісову і степову місцевість. В будь-яку пору року на вулицях села немає грязюки, оскільки розташоване воно на досить родючих супіщаних ґрунтах. Виняток складає лише Гузнянка, розміщена на потужних чорноземах. В дощову погоду дороги на Гузнянці перетворюються на болото, земля прилипає до ніг («грязно як у гузні») що й дало назву кутку. Мареничі — одне з улюблених місць відпочинку для населення всієї округи.
Односельці
- Павлик Ларіон Макарович, 1908 р. н., с. Мареничі Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 31 травня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 218-ї стрілецької дивізії 10 червня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 березня 1991 р.
- Шульженко Петро Федорович — голова міста Саров (Росія)
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
Посилання
- Погода в селі Мареничі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2013) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro muzichnij kolektiv div Trio Marenich selo MarenichiKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Velikosorochinska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 224Poshtovij indeks 37674Telefonnij kod 380 5355Geografichni daniGeografichni koordinati 49 56 04 pn sh 33 55 14 sh d 49 93444 pn sh 33 92056 sh d 49 93444 33 92056 Koordinati 49 56 04 pn sh 33 55 14 sh d 49 93444 pn sh 33 92056 sh d 49 93444 33 92056Serednya visota nad rivnem morya 95 mMisceva vladaAdresa radi 37662 Poltavska obl Mirgorodskij r n s SolonciKartaMarenichiMarenichiMapa Marenichi u Vikishovishi Mare nichi selo v Ukrayini u Velikosorochinskij silskij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 224 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Soloncivska silska rada GeografiyaSelo Marenichi znahoditsya za 4 km vid pravogo berega richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 7 km roztashovane selo Veliki Sorochinci nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Lejkiv znyate z obliku Do sela primikaye velikij lisovij masiv IstoriyaShablon Lyudmila Rozsoha Sela i hutori Mirgorodshini XVII XX stolit Marenichi selo Soloncivskoyi silskoyi radi za 7 km na pivden vid sela Veliki Sorochinci 1781 r kozaki Marenichi mali hutir odnu hatu kozakiv pidpomichnikiv u Sorochinskij sotni Mirgorodskogo polku Yihni nashadki dvoryani Marenichi naprikinci XVIII na pochatku HIHst mali piddanih u Sorochincyah i v navkolishnih hutorah 1883 r Marenichiv hutir vhodiv do Sorochinskoyi volosti mav 8 dvoriv Iz nih 7 kozackih 9 hat 25 osib cholovichoyi stati 21 zhinochoyi 1900 r zafiksovano nazvu hutir Marenicha Z 1911 r v seli diyalo pochatkove narodne uchilishe 1919 r ce bula dvokomplektna nizhchepochatkova shkola 1926 r ce selo Soloncivskoyi silskoyi radi 117 gospodarstv 514 zhiteliv U 30 h rr selo Marenichi vhodilo do kolgospu Imeni Petrovskogo Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rr u seli bulo spaleno 81 dvir U pislyavoyennij chas selo vhodilo do Soloncivskoyi silskoyi radi 1980 r v seli nalichuvalosya 172 dvori 362 zhiteli 1993 r 132 dvori 261 zhitel 2006 r 152 dvori 184 zhiteli MikrotoponimiV seli viriznyayut cilij ryad kutkiv nazvi yakih dotepno vidobrazhuyut kolorit miscevosti Golubivshina Novoselivka Getmani Chumakivshina Severini Shlyapatorivka Trusheve Guznyanka Vibivanci Borisenki Kolodchine Shkurkiv Ostriv Bila Glina Muhuvate Nazvi kutkiv govoryat pro navkolishni hutori yaki pripinili isnuvannya pid chas nasilnickoyi kolektivizaciyi i chiyi nazvi zbigayutsya z vkazanimi v knizi L O Rozsohi Sela i hutori Mirgorodshini XXII XX stolit tak zokrema Getmani Gatmani ce ochevidno Getmaniv hutir yakij vhodiv do Sorochinskoyi volosti i znahodivsya mizh Sorochincyami ta Marenichevim hutorom V ostanni roki kolgospnogo ustroyu tam bulo oblashtovano skotomogilnik Tak bulo splyundrovano malovniche misce yake nezvazhayuchi na ce zbereglo svoyu prirodnu privablivist Miscevist bilya nogo maye nazvu Muhuvatogo a z drugogo boku Malogo Muhuvatogo Kolis ce bula malovnicha sistema ozer yaki tyagnulisya do samogo Psla Zgaduyetsya u starozhiliv takozh i Sisyukiv hutir de zhili odni z najmicnishih gospodariv i rodichiv bagatom Marenicham Sisyuki Rid yak i bagato inshih takih yak Leni i Marenichi buv rozgromlenij v roki kolektivizaciyi Takozh isnuye i po sej den Chumakivshina u yaku podorozhnij vidrazu popadaye pislya v yizdu v suchasni Marenichi Hutir Borisenki znahodivsya na Baranivskij dorozi yaka jshla z Mirgoroda na Baranivku same cherez Marenichiv hutir Tradicijno svoyeyu teritoriyeyu marenichani vvazhayut goru Pecherevu ta Pologi zvidki v chasi kolektivizaciyi buli zignani selyani V ostannomu hutori znahodilasya ekonomiya pana Gudovicha Zalishki budivel uzhe nemozhlivo znajti odnak voni traplyalisya she u 70 rokah HH stolittya Ostannya budivlya znahodilasya mizh Muhuvatim Marenichami ta Getmanami vikoristovuvalasya yak ptashnik ta bula rozibrana v 1970 h rokah Pechereva gora Pechereyeva Pecheriyi znahoditsya yakraz mizh Marenichami ta Besarabami i smt Gogoleve i bula miscem prozhivannya zamozhnih kozakiv yaki buli pereseleni abo represovani v roki kolektivizaciyi Ponini tam zbereglisya sadi nasadzheni kolis yiyi zhitelyami Triverstova mapa HIHst Masshtab 1sm 1260 m Mizh Marenichami i Velikimi Sorochincyami isnuvav nevelichkij hutir de selilisya lyudi z konfliktnim dlya vladi minulim Katorga Teper tam lis Cikavo sho she v 80 90 h rokah HH st po livomu beregu r Psel stari lyudi ne viznavali nazvi Marenichi abo navit ne znali yiyi vikoristovuyuchi nazvu Ostrizhnye yaka pishla vid pershogo kontingentu poselenciv ostrozhnikiv Hocha v metrikah starshih pokolin znachitsya hutir Marenichiv yakij znahodivsya bilya Ostrizhnogo z drugogo boku yakogo prilyagav Lejkiv hutir Pomilkovo vvazhayut Ostrizhnye i Lejkiv hutir odnim i tim zhe naselenim punktom prote ce ne tak Lejkiv Marenichiv Borisenkiv hutori ta Ostrizhnye cilkom okremi poselennya za prizvishami ta kontingentom poselenciv Pershi zgadki pro nosiyiv prizvisha Marenich znajdeno v Komputi vsego polku Mirgorodskogo starshiny znachkovogo tovaristva starshiny sotennoj atamani i kazakov ryadovyh zrevedovannyh roku 1723 yakij bulo navedeno v knizi profesora G K Shvidko Komput i reviziya Mirgorodskogo polku 2004 Zasnovnikom zhe hutora ochevidno slid vvazhati Artema Marenicha vidomosti pro yakogo znahodimo v knizi Neuryadova starshina Getmanshini 2009 Marenich N kozak Sorochinskoyi sotni Mirgorodskogo polku 1779 abshitovanij znachkovij tovarish 1779 22 04 Marenich Artem 1763 sin znachkovogo tovarisha sluzhbu rozpochav z 18 travnya 1778 r kopiyistom kancelyarist polkovij z 26 lyutogo 1781 sotennij otaman z 9 grudnya 1781 znachkovij tovarish Mirgorodskogo polku z 24 listopada 1782 Volodiv hutorom v Sorochinskij sotni Pobutuyut legendi sho navkolo sela ye zakopani skarbi yaki zalishili odni z najzhorstokishih v stari chasi rozbijniki Kvitochki zokrema v urochishi Vishneve Ale sudyachi z usogo ce tilki legendi oskilki navit starozhili sperechayutsya de same znahoditsya Vishneve Zbereglisya po sej den slova yaki vzhivayutsya viklyuchno v Marenichah i ne zustrichayutsya nide Ochevidno sho krov pershih marenichan ostrozhnikiv peredalas i potomkam Takimi slovami ye obmeticya lyudina sho hodit bez dila zamanisraka neproshenij gist abo toj hto zlovzhivaye gostinnistyu perdiplyashka neserjozna abo neohajna lyudina voryaki nedbalo zroblena abo stara zagorozha parkan V seli burhlivo vidznachayutsya Rizdvyani i Velikodni svyata ale osoblivo koloritno praznik Ivana Kupala Shoroku 9 travnya vidbuvayetsya miting v pam yat zagiblih u roki NRV marenichan Pam yatna plita najbilshe zapovnena prizvishami Marenich Shulzhenko Shpak Zarickij Timoshenko Starannyami odnoselchan diye silskij klub i biblioteka Na pochatku kolektivizaciyi bagato hto roz yihavsya po teritoriyi todishnogo Radyanskogo Soyuzu osoblivo na Amur i Altaj Istoriya nazvi pohodit vid prizvisha Marenich i zakripilasya za selom v pislyarevolyucijnij period Vidomo sho teritoriyu vid starovinnogo sela Matyashivka j do starovinnih Velikih Sorochinec kolis kontrolyuvali Kvitochki zgodom vislani v Sibir za vbivstvo sorochinskogo popa Odin z odnoselciv yakij hodiv na zarobitki potim vipadkovo nabriv na yih sadibu v Sibiru j same cherez te sho viyavivsya zemlyakom zalishivsya zhivim Same z Kvitochkami j pov yazani legendi pro skarbi PrirodaSelo roztashovane v malovnichij miscevosti daleko vid promislovih ob yektiv maye chudovi mozhlivosti dlya zelenogo turizmu polyuvannya zboru lisovih yagid gorihiv gribiv Z troh bokiv vono otochene lisom iz zahidnogo boku znahoditsya lug Pologi ta znachna zabolochena teritoriya Ruda poyednuyuchi takim chinom lisovu i stepovu miscevist V bud yaku poru roku na vulicyah sela nemaye gryazyuki oskilki roztashovane vono na dosit rodyuchih supishanih gruntah Vinyatok skladaye lishe Guznyanka rozmishena na potuzhnih chornozemah V doshovu pogodu dorogi na Guznyanci peretvoryuyutsya na boloto zemlya prilipaye do nig gryazno yak u guzni sho j dalo nazvu kutku Marenichi odne z ulyublenih misc vidpochinku dlya naselennya vsiyeyi okrugi OdnoselciPavlik Larion Makarovich 1908 r n s Marenichi Mirgorodskogo r nu Poltavskoyi obl ukrayinec iz selyan osvita pochatkova Chervonoarmiyec Zaareshtovanij 31 travnya 1942 r Zasudzhenij Vijskovim tribunalom 218 yi strileckoyi diviziyi 10 chervnya 1942 r za st 54 10 ch 2 KK URSR do 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij Vijskovim tribunalom KVO 21 bereznya 1991 r Shulzhenko Petro Fedorovich golova mista Sarov Rosiya Primitki Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 13 travnya 2011 PosilannyaPogoda v seli Marenichi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi