Степан Федорович Манжула (1885, станиця Дінська, Кубанська область, Російська імперія — † після 1945) — політичний та громадський діяч Кубані, член Кубанської Ради Кубанської народної республіки.
Степан Манжула | |
---|---|
Член Кубанської Ради Кубанської народної республіки | |
1917 — 1920 | |
Народився | 3 січня 1885 |
Помер | не раніше 1945 |
Громадянство | Кубанська народна республіка |
Життєпис
Народився в станиці Дінська (нині станиця Краснодарського краю, РФ) в сім'ї станичного отамана, українець.
Закінчив Кубанську військову гімназію, вчився на агрономічному факультеті Київського політехнічного інституту.
1917–20 член Кубанської законодавчої ради та Кубанської крайової ради. Активний учасник проголошення незалежності Кубанської Народної Республіки та прийняття її конституції. У липні 1918 входив до складу кубанської повноважної делегації до Української Держави, яка під час переговорів із гетьманом П.Скоропадським уклала договір про об'єднання України та Кубані на федеративних засадах.
Рішуче виступав проти укладення союзу Кубанської Народної Республіки з Добровольчою армією генерал-лейтенанта А.Денікіна.
На початку 1919 року член делегації на Паризькій мирній конференції. В Парижі делегація зустрілася з делегацією кавказьких гірських народів і уклала з нею союзницьку угоду про спільну боротьбу проти більшовиків. Розцінивши цю угоду як сепаратистську стосовно Росії, Денікін наказав віддати до суду членів делегації, що повернулися на Кубань. Манжулу разом із іншими делегатами депортовано до Стамбулу.
Був прихильником об'єднання Кубані з Україною і непримиренним противником союзу з Росією. Так, він гнівно вилаяв голову уряду Луку Бича, коли той у своїй промові назвав Україну сестрою, а не матір'ю Кубані. В полеміці з представниками Добрармії Манжула закидав їм, що вони представляють державу без території. Коли ж ті заперечили, що мають за територію Чорноморську губернію (відокремлена в 1896 р. царським урядом від Кубанської області вузька смуга чорноморського узбережжя з містом Новоросійськом), Манжула зіронізував: «Так, відвойовану кубанськими козаками», — чим позбавив опонентів аргументації.
Від 1920 на еміграції в Чехословаччині, де активно співпрацював з громадськими організаціями кубанських українців, брав участь у виданні часопису "Кубанський край", працював агрономом у Закарпатській Україні (Берегівщина), де сприяв економічному піднесенню українських сіл.
За повідомленням онучки С. Манжули, професора Торонтського університету Ольги Андрієвської, його 1945 р. у Празі арештувала совєтська контррозвідка, і він безслідно зник у московських катівнях.
Джерела та література
- Д. Д. Білий. Манжула Степан Федорович [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 490. — .
- Цей день в історії[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Роман Коваль. Член Законодавчої ради Кубані Степан Манжула // Нариси з історії Кубані. [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- МАНЖУЛА СТЕПАН ФЕДОРОВИЧ [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
Див. також
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Fedorovich Manzhula 1885 stanicya Dinska Kubanska oblast Rosijska imperiya pislya 1945 politichnij ta gromadskij diyach Kubani chlen Kubanskoyi Radi Kubanskoyi narodnoyi respubliki Stepan ManzhulaStepan ManzhulaChlen Kubanskoyi Radi Kubanskoyi narodnoyi respubliki1917 1920Narodivsya3 sichnya 1885 1885 01 03 Pomerne ranishe 1945GromadyanstvoKubanska narodna respublikaZhittyepisNarodivsya v stanici Dinska nini stanicya Krasnodarskogo krayu RF v sim yi stanichnogo otamana ukrayinec Zakinchiv Kubansku vijskovu gimnaziyu vchivsya na agronomichnomu fakulteti Kiyivskogo politehnichnogo institutu 1917 20 chlen Kubanskoyi zakonodavchoyi radi ta Kubanskoyi krajovoyi radi Aktivnij uchasnik progoloshennya nezalezhnosti Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki ta prijnyattya yiyi konstituciyi U lipni 1918 vhodiv do skladu kubanskoyi povnovazhnoyi delegaciyi do Ukrayinskoyi Derzhavi yaka pid chas peregovoriv iz getmanom P Skoropadskim uklala dogovir pro ob yednannya Ukrayini ta Kubani na federativnih zasadah Rishuche vistupav proti ukladennya soyuzu Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki z Dobrovolchoyu armiyeyu general lejtenanta A Denikina Na pochatku 1919 roku chlen delegaciyi na Parizkij mirnij konferenciyi V Parizhi delegaciya zustrilasya z delegaciyeyu kavkazkih girskih narodiv i uklala z neyu soyuznicku ugodu pro spilnu borotbu proti bilshovikiv Rozcinivshi cyu ugodu yak separatistsku stosovno Rosiyi Denikin nakazav viddati do sudu chleniv delegaciyi sho povernulisya na Kuban Manzhulu razom iz inshimi delegatami deportovano do Stambulu Buv prihilnikom ob yednannya Kubani z Ukrayinoyu i neprimirennim protivnikom soyuzu z Rosiyeyu Tak vin gnivno vilayav golovu uryadu Luku Bicha koli toj u svoyij promovi nazvav Ukrayinu sestroyu a ne matir yu Kubani V polemici z predstavnikami Dobrarmiyi Manzhula zakidav yim sho voni predstavlyayut derzhavu bez teritoriyi Koli zh ti zaperechili sho mayut za teritoriyu Chornomorsku guberniyu vidokremlena v 1896 r carskim uryadom vid Kubanskoyi oblasti vuzka smuga chornomorskogo uzberezhzhya z mistom Novorosijskom Manzhula zironizuvav Tak vidvojovanu kubanskimi kozakami chim pozbaviv oponentiv argumentaciyi Vid 1920 na emigraciyi v Chehoslovachchini de aktivno spivpracyuvav z gromadskimi organizaciyami kubanskih ukrayinciv brav uchast u vidanni chasopisu Kubanskij kraj pracyuvav agronomom u Zakarpatskij Ukrayini Beregivshina de spriyav ekonomichnomu pidnesennyu ukrayinskih sil Za povidomlennyam onuchki S Manzhuli profesora Torontskogo universitetu Olgi Andriyevskoyi jogo 1945 r u Prazi areshtuvala sovyetska kontrrozvidka i vin bezslidno znik u moskovskih kativnyah Dzherela ta literaturaD D Bilij Manzhula Stepan Fedorovich 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 490 ISBN 978 966 00 1028 1 Cej den v istoriyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya Roman Koval Chlen Zakonodavchoyi radi Kubani Stepan Manzhula Narisi z istoriyi Kubani 22 kvitnya 2015 u Wayback Machine MANZhULA STEPAN FEDOROVICh 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Div takozhZ yizd ponevolenih narodiv Rosiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi