Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мамшит (іврит: ממשית) — набатайське місто Мемпіс або Мемфіс (давньогрецький: Μέμφις). У період Набатеї, Мамшит був важливою торговельною станцією, що йде від гори Ідуман, через Арабах і Маале Акрабім, а також до Беер-Шеви або Хеврону та Єрусалиму. Місто займає 10 акрів (40 000 м²) і є найменшим, але найкраще реставрованим містом у пустелі Негев. Колишні розкішні будинки мають незвичайну архітектуру, не маючи еквіваленту жодному іншому місту Набатеї.
| Мамшит | |
|---|---|
| ממשית | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 31°01′33″ пн. ш. 35°03′50″ сх. д. / 31.02611100002777889° пн. ш. 35.06388900002777831° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iii, v |
| Об'єкт № | 1107 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2005 (29 сесія) |
 Мамшит у Вікісховищі | |
Історія
Мамшит був заснований в I столітті до н. е. і, окрім транзитного пункту, був і сільськогосподарським центром Набатейського царства, завдяки розвинутій системі зрошення.
Місто бурхливо розвивалося до кінця III століття н. е., коли торгівля між Індією та Римом стала розвиватися нижчими темпами, ніж у минулі століття. До бід Мамшита відбулись і декілька великих землетрусів. Те, що залишилось від квітучого Мамшита, було завойовано арабами 634 р. і місто занепало.
У 2005 році, рішенням ЮНЕСКО, Мамшит, як і вся ділянка «шляху пахошів» на території Ізраїлю, було внесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії.
Письмові джерела
Найранніша згадка про Mampsis походить від «Географії» Птолемея, який перераховує її як одне з міст Адумей, розташоване на західному березі річки Йордан. За словами Євсевія (Onom., 8,8), у день маршу з Мампсіса, вздовж траси, що веде від Хеврону до Елата, знаходилося біблійне село Тамара (Тамара) з гарнізоном. Далі присутні згадки у візантійських джерелах. У папірусі Ніккани, Mampsis входить до списку як місто, що сплачує помірні податки. Ранньоарабські написи показують, що місто завоювали араби в початковий період розширення їхніх територій.
Археологічні розкопки
Археологічні експедиції
У 1838 році Едвард Робінсон, на підставі досліджень через бінокль, описав Мамшит як місто безлічі руїн, з якого виглядають залишки священних об'єктів і державних установ. Думка Едварда Палмера, який трохи пізніше відвідував місто, не відрізнялася від опису свого попередника.
У 1902 році Алоїс Музила першим намалював план, вказуючи на міську стіну і знайшов дві церкви та кілька будівель. У 1914 році Леонард Вуллі та Томас Едвард Лоуренс виклав новий план — менш детальний за план Музила, але той містив схему водопостачання. Джон Генріх Іліф, в 1934 р. знайшов артефакти від набатейских і ранніх римських періодів у місті. Три роки по тому, під час експедиції Філіп Ланґстефе і Джорджа Кірк, підготовлено детальний план міста й виявлено поховання, два з яких були досліджені в роки 1965—1967 Авраамом Негева від імені Єврейського університету. Під час чергової експедиції Негєви в 1971—1972 і 1990 роках була досліджена значна частина міста.
Розкопки
Найдавнішими руїнами Мампіса датуються першим століттям нашої ери. Було знайдено набатейську та ранньоримську кераміку. В одній із могил були виявлені набатейські судна та монети від 74 року. Долина проходила через центр міста, розділивши її на дві частини. У західній частині, на невеликому пагорбі, був акрополь. Пласка зона, що оточувала місто з півночі і північного заходу, була поділена на укріплення, які мали стати бар'єром від кочових племен. На території площею близько 5 гектарів місто було тільки на одній вулиці, будівлі не були компактними. Будинки були великими спорудами з двома або трьома поверхами, найбільші з яких займали площу 2000 м². Міцна твердиня, побудована на площі з 10 метрів, має спостережну башту та караван-сарай, розташовану за межами міських стін. Одна з будівель цього періоду — так званий палац. Вхід в нього був розташований на південній стороні та приводив до вестибюля розмірами 6 × 2,8 м. На західній стороні, що прилягає до нього сторожовій вежі та оборонної вежі. З вестибюля ішов двір з розмірами 13 × 8,5 м від східного двору, оточеного вітальнею, бібліотекою, кухнею, кімнатами для прислуг і двох складів, із заходу — підсобні приміщення, з півночі — житлові квартири.
У тому ж столітті в місті була створена своя структура водопостачання на основі римської. Вода протікала до відкритих водоймищ, звідки вона транспортувалася до кам'янистих цистерн. Її надлишок зберігався в водоймищі 18 × 10 × 3 м, покритому аркадами, і об'ємом близько 400 м³. У пізньонабатейський період (друга половина другого століття) знайдено капітель, декоративна й архітектурна кладка виробленою обробкою по діагоналі. Будинки будувалися як свого роду фортеці. Їх центральна частина була внутрішнім двором. Будинки були окремими крилами, спорудженими навколо нього. В будинок вводився один вхід. Фасади будинків не мали вікон та додаткових дверей. Двір був оточений галереєю, що підтримувалася стовпами. Кожне з крил будинку мало власні сходи. У його центрі був стовп зі сходами в ньому. Всі сходи були пов'язані галереями, з яких вони привели до входу в господарські приміщення. Були виявлені стели у формі базиліки на двох будинках. Всередині сараю перебував квадратний двір, стіни мали два вузькі проходи з арковими вікнами, які стали каменем корито. Входи на гору були закриті арковими воротами.
Також виявлено два некрополі поблизу Мамшута. Набатеанське кладовище було розташоване приблизно на кілометр на північ від Мамшута. Знайдене містить 25 (або 20) могил глибиною від 1 до 4 м, покриті надгробки у формі східчастого пірамідиту на квадратній основі. Тільки одна надгробна плита збереглася завдяки тому, що вона впала всередину поховання. На глибину 1,8—2,3 м кожна з могил була заповнений щільно влаштованими каменями. Нижче цього рівня, є порожнина в якій безпосередньо на землі або в мертвої кедрову труну поклав на спину у вертикальному положенні, з головою, оберненою на захід. Іноді тіла померлих були прикрашені напівдорогоцінним камінням. Деякі з них були поховані в могилі Денарія Траяна.
Друге кладовище другого століття розташовувалося на відстані 200 м на північний схід від міста й було призначене для поховання солдатів з римського гарнізону, розміщеного тут. Тіла мертвих креми були спеціально підготовлені кам'яні платформи, на яких скориговано надгробки форми східчастої піраміди або купу каміння. Два відкриті латинські написи згадують легіонерів, розміщених у цьому місці. У пізньоримські часи Мемпіс був оточений стінами, що містили міський район площею 4 га. З міста виходили два ворота: схід — на головну дорогу, на захід — до водойм. Міський макет не змінився. Один з будинків був заклеєний, а його стіни прикрашені картинами, що зображають геометричні візерунки та сцени з міфології. У під'їзді будинку, під час фарбування кімнат, виявлено скарб, в якому міститься близько 10 500 срібних монет. Наймолодша монета датована 220-річною історією. Візантійські часи представлені руїнами двох церков. Великий знаходився в південно-східній частині міста, малий — на південному заході. Храми, ймовірно, були введені на рубежі 4—5 століть. Точне датування неможливо, тому що жоден з відкритих написів не вказав дату створення храмів.
Обидві церкви являють собою один тип базилік апсиди diakonikon (ризниця) і протез. Східна Церква була тринефна базиліка з розмірами 27,5 × 15 м, з центральним нефом і апсидою завершеного постофиря в проходах. Центральний неф і пресвітер були прикрашені мозаїкою. Дзвіниця є поруч з церквою, вхід якої оточений портиком є з розмірами 18 × 15 м. Західна церква, побудована частково на фундаменті більш раннього набатейського житлового будинку, мала форму тринефової базиліки з розмірами 17,5 × 10 м. Його інтер'єр був прикрашений підлоговими мозаїками, що, крім геометричних мотивів, зображують також квіти, фрукти, пташки та рибу. Західна церква, можливо, згоріла під час арабського вторгнення в середині шостого століття, тому що всередині вона була повна золи. Поруч з цим храмом існував ринок, створений в візантійські часи.
Галерея
-
![image]()
Мозаїчна підлога церкви святого Нілуса, Мамшит -
![image]()
Будинок охорони (ліворуч) головний будинок (праворуч). -
![image]()
-
![image]()
.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
- Mamshit National Park [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — офіційний сайт
- Назва // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Incense Route — Desert Cities in the Negev [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.], ЮНЕСКО
- Pictures of Mamshit archeological findings
- Mamshit [ 19 березня 2016 у Wayback Machine.] Detailed track and hiking info from Tourism, trip and travel to Israel [ 12 вересня 2008 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mamshit ivrit ממשית nabatajske misto Mempis abo Memfis davnogreckij Memfis U period Nabateyi Mamshit buv vazhlivoyu torgovelnoyu stanciyeyu sho jde vid gori Iduman cherez Arabah i Maale Akrabim a takozh do Beer Shevi abo Hevronu ta Yerusalimu Misto zajmaye 10 akriv 40 000 m i ye najmenshim ale najkrashe restavrovanim mistom u pusteli Negev Kolishni rozkishni budinki mayut nezvichajnu arhitekturu ne mayuchi ekvivalentu zhodnomu inshomu mistu Nabateyi Mamshitממשית Svitova spadshina31 01 33 pn sh 35 03 50 sh d 31 02611100002777889 pn sh 35 06388900002777831 sh d 31 02611100002777889 35 06388900002777831Krayina IzrayilTipKulturnijKriteriyiiii vOb yekt 1107RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2005 29 sesiya Mamshit u VikishovishiIstoriyaMamshit buv zasnovanij v I stolitti do n e i okrim tranzitnogo punktu buv i silskogospodarskim centrom Nabatejskogo carstva zavdyaki rozvinutij sistemi zroshennya Misto burhlivo rozvivalosya do kincya III stolittya n e koli torgivlya mizh Indiyeyu ta Rimom stala rozvivatisya nizhchimi tempami nizh u minuli stolittya Do bid Mamshita vidbulis i dekilka velikih zemletrusiv Te sho zalishilos vid kvituchogo Mamshita bulo zavojovano arabami 634 r i misto zanepalo U 2005 roci rishennyam YuNESKO Mamshit yak i vsya dilyanka shlyahu pahoshiv na teritoriyi Izrayilyu bulo vneseno do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Aziyi Pismovi dzherelaNajrannisha zgadka pro Mampsis pohodit vid Geografiyi Ptolemeya yakij pererahovuye yiyi yak odne z mist Adumej roztashovane na zahidnomu berezi richki Jordan Za slovami Yevseviya Onom 8 8 u den marshu z Mampsisa vzdovzh trasi sho vede vid Hevronu do Elata znahodilosya biblijne selo Tamara Tamara z garnizonom Dali prisutni zgadki u vizantijskih dzherelah U papirusi Nikkani Mampsis vhodit do spisku yak misto sho splachuye pomirni podatki Rannoarabski napisi pokazuyut sho misto zavoyuvali arabi v pochatkovij period rozshirennya yihnih teritorij Arheologichni rozkopkiArheologichni ekspediciyi U 1838 roci Edvard Robinson na pidstavi doslidzhen cherez binokl opisav Mamshit yak misto bezlichi ruyin z yakogo viglyadayut zalishki svyashennih ob yektiv i derzhavnih ustanov Dumka Edvarda Palmera yakij trohi piznishe vidviduvav misto ne vidriznyalasya vid opisu svogo poperednika U 1902 roci Aloyis Muzila pershim namalyuvav plan vkazuyuchi na misku stinu i znajshov dvi cerkvi ta kilka budivel U 1914 roci Leonard Vulli ta Tomas Edvard Lourens viklav novij plan mensh detalnij za plan Muzila ale toj mistiv shemu vodopostachannya Dzhon Genrih Ilif v 1934 r znajshov artefakti vid nabatejskih i rannih rimskih periodiv u misti Tri roki po tomu pid chas ekspediciyi Filip Langstefe i Dzhordzha Kirk pidgotovleno detalnij plan mista j viyavleno pohovannya dva z yakih buli doslidzheni v roki 1965 1967 Avraamom Negeva vid imeni Yevrejskogo universitetu Pid chas chergovoyi ekspediciyi Negyevi v 1971 1972 i 1990 rokah bula doslidzhena znachna chastina mista Rozkopki Najdavnishimi ruyinami Mampisa datuyutsya pershim stolittyam nashoyi eri Bulo znajdeno nabatejsku ta rannorimsku keramiku V odnij iz mogil buli viyavleni nabatejski sudna ta moneti vid 74 roku Dolina prohodila cherez centr mista rozdilivshi yiyi na dvi chastini U zahidnij chastini na nevelikomu pagorbi buv akropol Plaska zona sho otochuvala misto z pivnochi i pivnichnogo zahodu bula podilena na ukriplennya yaki mali stati bar yerom vid kochovih plemen Na teritoriyi plosheyu blizko 5 gektariv misto bulo tilki na odnij vulici budivli ne buli kompaktnimi Budinki buli velikimi sporudami z dvoma abo troma poverhami najbilshi z yakih zajmali ploshu 2000 m Micna tverdinya pobudovana na ploshi z 10 metriv maye sposterezhnu bashtu ta karavan saraj roztashovanu za mezhami miskih stin Odna z budivel cogo periodu tak zvanij palac Vhid v nogo buv roztashovanij na pivdennij storoni ta privodiv do vestibyulya rozmirami 6 2 8 m Na zahidnij storoni sho prilyagaye do nogo storozhovij vezhi ta oboronnoyi vezhi Z vestibyulya ishov dvir z rozmirami 13 8 5 m vid shidnogo dvoru otochenogo vitalneyu bibliotekoyu kuhneyu kimnatami dlya prislug i dvoh skladiv iz zahodu pidsobni primishennya z pivnochi zhitlovi kvartiri U tomu zh stolitti v misti bula stvorena svoya struktura vodopostachannya na osnovi rimskoyi Voda protikala do vidkritih vodojmish zvidki vona transportuvalasya do kam yanistih cistern Yiyi nadlishok zberigavsya v vodojmishi 18 10 3 m pokritomu arkadami i ob yemom blizko 400 m U piznonabatejskij period druga polovina drugogo stolittya znajdeno kapitel dekorativna j arhitekturna kladka viroblenoyu obrobkoyu po diagonali Budinki buduvalisya yak svogo rodu forteci Yih centralna chastina bula vnutrishnim dvorom Budinki buli okremimi krilami sporudzhenimi navkolo nogo V budinok vvodivsya odin vhid Fasadi budinkiv ne mali vikon ta dodatkovih dverej Dvir buv otochenij galereyeyu sho pidtrimuvalasya stovpami Kozhne z kril budinku malo vlasni shodi U jogo centri buv stovp zi shodami v nomu Vsi shodi buli pov yazani galereyami z yakih voni priveli do vhodu v gospodarski primishennya Buli viyavleni steli u formi baziliki na dvoh budinkah Vseredini sarayu perebuvav kvadratnij dvir stini mali dva vuzki prohodi z arkovimi viknami yaki stali kamenem korito Vhodi na goru buli zakriti arkovimi vorotami Takozh viyavleno dva nekropoli poblizu Mamshuta Nabateanske kladovishe bulo roztashovane priblizno na kilometr na pivnich vid Mamshuta Znajdene mistit 25 abo 20 mogil glibinoyu vid 1 do 4 m pokriti nadgrobki u formi shidchastogo piramiditu na kvadratnij osnovi Tilki odna nadgrobna plita zbereglasya zavdyaki tomu sho vona vpala vseredinu pohovannya Na glibinu 1 8 2 3 m kozhna z mogil bula zapovnenij shilno vlashtovanimi kamenyami Nizhche cogo rivnya ye porozhnina v yakij bezposeredno na zemli abo v mertvoyi kedrovu trunu poklav na spinu u vertikalnomu polozhenni z golovoyu obernenoyu na zahid Inodi tila pomerlih buli prikrasheni napivdorogocinnim kaminnyam Deyaki z nih buli pohovani v mogili Denariya Trayana Druge kladovishe drugogo stolittya roztashovuvalosya na vidstani 200 m na pivnichnij shid vid mista j bulo priznachene dlya pohovannya soldativ z rimskogo garnizonu rozmishenogo tut Tila mertvih kremi buli specialno pidgotovleni kam yani platformi na yakih skorigovano nadgrobki formi shidchastoyi piramidi abo kupu kaminnya Dva vidkriti latinski napisi zgaduyut legioneriv rozmishenih u comu misci U piznorimski chasi Mempis buv otochenij stinami sho mistili miskij rajon plosheyu 4 ga Z mista vihodili dva vorota shid na golovnu dorogu na zahid do vodojm Miskij maket ne zminivsya Odin z budinkiv buv zakleyenij a jogo stini prikrasheni kartinami sho zobrazhayut geometrichni vizerunki ta sceni z mifologiyi U pid yizdi budinku pid chas farbuvannya kimnat viyavleno skarb v yakomu mistitsya blizko 10 500 sribnih monet Najmolodsha moneta datovana 220 richnoyu istoriyeyu Vizantijski chasi predstavleni ruyinami dvoh cerkov Velikij znahodivsya v pivdenno shidnij chastini mista malij na pivdennomu zahodi Hrami jmovirno buli vvedeni na rubezhi 4 5 stolit Tochne datuvannya nemozhlivo tomu sho zhoden z vidkritih napisiv ne vkazav datu stvorennya hramiv Obidvi cerkvi yavlyayut soboyu odin tip bazilik apsidi diakonikon riznicya i protez Shidna Cerkva bula trinefna bazilika z rozmirami 27 5 15 m z centralnim nefom i apsidoyu zavershenogo postofirya v prohodah Centralnij nef i presviter buli prikrasheni mozayikoyu Dzvinicya ye poruch z cerkvoyu vhid yakoyi otochenij portikom ye z rozmirami 18 15 m Zahidna cerkva pobudovana chastkovo na fundamenti bilsh rannogo nabatejskogo zhitlovogo budinku mala formu trinefovoyi baziliki z rozmirami 17 5 10 m Jogo inter yer buv prikrashenij pidlogovimi mozayikami sho krim geometrichnih motiviv zobrazhuyut takozh kviti frukti ptashki ta ribu Zahidna cerkva mozhlivo zgorila pid chas arabskogo vtorgnennya v seredini shostogo stolittya tomu sho vseredini vona bula povna zoli Poruch z cim hramom isnuvav rinok stvorenij v vizantijski chasi GalereyaMozayichna pidloga cerkvi svyatogo Nilusa Mamshit Budinok ohoroni livoruch golovnij budinok pravoruch Plan mista Ruyini nabatejskoyi astronomichnoyi vezhi Dvir Palacu Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaMamshit National Park 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine oficijnij sajt Nazva Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Incense Route Desert Cities in the Negev 26 grudnya 2018 u Wayback Machine YuNESKO Pictures of Mamshit archeological findings Mamshit 19 bereznya 2016 u Wayback Machine Detailed track and hiking info from Tourism trip and travel to Israel 12 veresnya 2008 u Wayback Machine Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018