Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Григорій Васильович Малюга нар 3 лютого 1914 19140203 в селі Котовка Магдалинівського району Дніпропетровської області п

Малюга Григорій Васильович

Малюга Григорій Васильович

Григорій Васильович Малюга (нар. 3 лютого 1914(19140203) в селі Котовка Магдалинівського району Дніпропетровської області — пом. 19 серпня 2000) — радянський військовий і український громадський діяч, генерал-майор Збройних сил СРСР, бойовий офіцер, військовий спеціаліст і дипломат.

Випускник військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. Ворошилова. Тридцять дев'ять років свого життя Григорій Малюга віддав службі у лавах збройних сил, за що нагороджений високими державними нагородами — 7 орденами, 18 медалями.

25 грудня 1944 року підполковник, тричі орденоносець Григорій Малюга призначається помічником начальника групи представників уповноваженого Ради Народних Комісарів СРСР у справах репарації у звільнену від фашистів Францію. Група у справах репарації, до якої входив Г. Малюга, працювала спільно з відповідною групою військових спеціалістів Великої Британії, під проводом британського воєначальника, фельдмаршала Монтгомері Бернард Лоу.

Беручи до уваги вірність присязі, високий військовий професіоналізм, політичну культуру, здібності і досвід дипломатії Григорія Малюгу призначають старшим військовим представником МО СРСР в Монгольській Народній Республіці.

Службу на далекому сході Г. В. Малюга продовжив військовим представником МО СРСР у Китайській Народній Республіці. Оцінкою роботи того періоду у Китаї, є той факт, що за особистим проханням Мао Цзедуна, з яким Григорій Малюга мав дружнє, професійне та особисте знайомство, працював на цій посаді два терміни.

За плідну роботу по зміцненню обороноздатності Г. В. Малюги нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора, а такожі 6 медалями «Дружба» Монгольської НР, Корейської НДР і Китайської НР.

У лютому 1971 року генерал-майор Малюга Г. В. призначається старшим викладачем управління військами військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. Ворошилова.

Після проголошення незалежності України, із патріотичних переконань, Г. В. Малюга покинув Москву і разом із дружиною Прасковією Василівною, повертається в Україну до міста Дніпропетровська.

У Дніпропетровську генерал Григорій Малюга брав активну участь в державному будівництві, діяльності громадських організацій, зокрема в Народному Русі України та Всеукраїнському об'єднанні ветеранів, як співголова обласного відділення.

Життєпис

Малюга Григорій Васильович народився 03.02.1914 року в селі Котовка Дніпропетровської області.

Предки Григорія Малюги походять з козацького роду.

Батько, Василь Малюга, закінчив церковно-прихідську школу, опанував професію коваля, придбав декілька десятин землі та додатково заробляв на життя своєї родини своїми руками в кузні. Мати, Марія Малюга, народила та разом із батьком виховувала п'ятеро дітей.

Після закінчення семирічної школи у 1928 році, Григорій Малюга продовжував навчання на робітничому факультеті Київського Ветеринарно-Зоотехнічного інституту в селі Андріївці, Нехворощанського району Полтавської області.

Після строкової служби у Червоній Армії Григорій Малюга з січня 1936 року по червень 1936 року проходить навчання на курсах інструкторів райвиконкомів при ВУЦВК в м. Харкові.

Працюючи на посаді завідувача справами, пізніше — начальника 1-ї частини Осипенківського (нині місто Бердянськ, Запорізької області) міського військкомату, Григорій Малюга навчається в Осипенківському педагогічному інституті (м. Бердянськ).

Початок трудового життя

У 1932 році Григорій Малюга мобілізований до Червоної армії для проходження строкової служби на посаді рядового червоноармійця в маневровій групі 66-го Памірського прикордонного загону.

31 травня 1935 року Григорій Малюга демобілізований у запас.

Одразу після демобілізації, з червня 1935 року Григорій Малюга працює інструктором редакції газети «Орільська правда» Котівського району Дніпропетровської області.

З січня 1936 року Григорій Малюга навчається на курсах інструкторів райвиконкомів при ВУЦВК в м. Харкові, які закінчив у червні 1936 року.

З липня 1936 року Григорій Малюга призначений на посаду завідувача відділу кадрів Котівського райвиконкому Дніпропетровської області.

20 листопада 1938 року Григорій Малюга призначений на посаду завідувача справами Осипенківського міського військкомату. 22 лютого 1940 року Григорій Малюга призначений на посаду начальника 1-ї частини, де прослужив до лютого 1941 року.

1 березня 1941 року Григорій Малюга переведений на посаду начальника 1-ї частини Пологівського районного військкомату Одеського військового округу.

Військова освіта

У жовтні 1941 року Григорія Малюгу направляють на командирські курси Південного фронту, які він закінчує в лютому 1942 року, і призначається на посаду командира взводу 47-го стрілецького полку 15 стрілецької дивізії, Південного фронту.

Підполковник Григорій Малюга з вересня 1944 року навчається на вищих офіцерських курсах «Вистріл» у місті Сонцегірськ, що за 65 кілометрів від Москви.

Підполковник Григорій Малюга в травні 1945 року зараховується слухачем Військової Академії імені М. В. Фрунзе. У листопаді 1948 року Григорій Малюга успішно закінчує академію і направляється для подальшого проходження служби на посаді старшого офіцера Оперативного управління штабу Київського військового округу.

Генерал-майор Малюга Г. В. призначається старшим викладачем управління військами, військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. Ворошилова.

Участь у бойових діях, поранення

Григорій Малюга, будучи командиром взводу 47-го стрілецького полку 15 стрілецької дивізії Південного фронту, в бою при захисті села Миколаївка, одного із районів Донбасу, у березні 1942 року отримав наскрізне осколкове поранення.

У квітні 1942 року старший лейтенант Григорій Малюга призначається заступником командира окремого навчального батальйону 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Брянського фронту. У бою на річці Тім на Брянщині 28 червня 1942 року Григорій Малюга повторно отримав осколкове поранення.

16 жовтня 1943 року при форсуванні річки Дніпро майор Г. В. Малюга отримав контузію.

25 жовтня 1943 року в селі Красний Ріг Бородянського району Київської області в бою отримав третє тяжке поранення правого кульшового суглоба і наскрізне кульове поранення 3,4,5 пальців правої руки з пошкодженням кісток. З 26 жовтня до 28 грудня 1943року лікувався у 86-му польовому шпиталі (ПП66437).

Керуючи військами при прориві німецької оборони в літньому наступі 15-ї стрілецької дивізії 46-ї армії в Білорусі, 25 липня 1944 року підполковник Григорій Малюга вчетверте отримав численні осколкові поранення лівого плеча.

Військова служба

У лютому 1942 року лейтенант Григорій Малюга призначається на посаду командира взводу 47-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії Південного фронту.

У квітні 1942 року старший лейтенант Григорій Малюга призначається заступником командира окремого навчального батальйону 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Брянського фронту.

У вересні 1942 року Г. В. Малюга призначається помічником начальника оперативного відділу штабу 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії, яка веде бої з фашистами на території Комарічського, Суземського районів Брянської області, Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Капітан Григорій Малюга в жовтні 1942 року призначається на посаду начальника штабу 321-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії.

Маючи досвід штабної роботи і керівництва бойовими операціями, Г. В. Малюга розробив план звільнення від нацистів окуповані землі силами малої крові з участю розвідників та добровольців. В ніч на Різдво Христове 1943 року, 321-й стрілецький полк 15-ї стрілецької дивізії, знявши без пострілу німецьку охорону, знищив батальйон німецької піхоти, взяв німецькі трофеї і визволили від нацистів села Горки, Алешки, Прудки, Петровське Брянської області. За цю бойову операцію, здійснену за ініціативою і безпосередньої участі Григорія Малюги у січні 1943 року, був нагороджений орденом Червоної Зірки. [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite]

Командир полку, полковник Волощенко в службово–бойовій характеристиці на Малюгу Григорія Васильовича 15 березня 1943 року писав:

«…З роботою на займаній посаді справляється повністю. За час роботи на посаді начальника штаба полку показав себе дисциплінованим, старанним, ініціативним командиром. В складній бойовій обстановці швидко орієнтується і приймає свої самостійні рішення. Тактично грамотний. Загальноосвітній рівень — достатній. Вміє керувати боєм. За успішне виконання завдань командування і правильне керівництво боєм нагороджений орденом „Червоної Зірки“. Користуєтья заслуженим авторитетом серед особового складу. Займаній посаді відповідає».

За умілу організацію взаємодії родів військ на посаді начальника штабу 321-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії майор Григорій Малюга при звільненні від нацистів Брянщини, Чернігівщини, Київщини був відзначений вдруге, високою державною нагородою — заслуженим орденом Кутузова 3-ї ступені. [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite]

28 грудня 1943 року Г. В. Малюга був призначений на посаду помічника начальника оперативного відділу штабу 9-го стрілецького корпусу, де прослужив до 15 лютого 1944 року.

У лютому 1944 року Г. В. Малюга призначений начальником оперативного відділення 15-ї стрілецької дивізії. Підполковник Григорій Малюга, звільняючи від нацистів, пройшов землі України, Брянщини. Він розробив тактичний план дій звільнення Білорусі, який успішно реалізований 24 червня 1944 року у бою 15-ї стрілецької дивізії з нацистами. Г. В. Малюга уміло організував взаємодію артилерії, самохідних гармат і піхоти, при звільненні населеного пункту Петровичів Поліської області, за що був нагороджений орденом «Червоного прапора».

У жовтні 1944 року, Г. В. Малюга відкликаний в розпорядження уповноваженого Ради Народних Комісарів СРСР із справ репарації.

25 грудня 1944 року підполковник, тричі орденоносець Григорій Малюга призначається помічником начальника групи представників уповноваженого Ради Народних Комісарів СРСР у справах репарації у звільнену від нацистів Францію. Група у справах репарації, до якої входив Г.Малюга, працювала спільно з відповідною групою під проводом британського воєначальника, фельдмаршала Монтго́мері Берна́рд Ло́у.

Підполковник Григорій Малюга в травні 1945 року зараховується слухачем Військової Академії імені М. В. Фрунзе, одночасно виконує обов'язки заступника командира механізованого полку.

У листопаді 1948 року Григорій Малюга успішно закінчує академію і направляється для подальшого проходження служби на посаді старшого офіцера Оперативного управління штабу Київського військового округу до 11 серпня 1950 року.

З вересня 1950 року — Г. В. Малюга начальник штабу 7-го окремої гвардійської стрілецької бригади.

18 вересня 1952 року Г. В. Малюга призначений начальником штабу 20-го стрілецького корпусу.

Після закінчення Вищої Військової Академії ім. К. Є. Ворошилова Григорій Малюга у листопаді 1956 року, призначений на генеральську посаду — першим заступником Начальника штаба 25 армії Далекосхідного військового округу.

У травні 1958 року призначається командиром 56-ї мотострілецької дивізії Далекосхідного військового округу.

У вересні 1963 року генерал-майор Григорій Малюга призначається першим заступником начальника штабу Сибірського військового округу.

У березні 1967 року генерал-майор Григорій Малюга призначається заступником командувача військ з бойової підготовки — начальником відділу бойової підготовки Сибірського військового округу.

Беручи до уваги вірність присязі, високий військовий професіоналізм, політичну культуру, здібності і досвід дипломатії Григорія Васильовича призначають старшим військовим представником МО СРСР в Монгольській Народній Республіці. Маючи гарну військову підготовку і великий досвід роботи на штабних і командних посадах, він уміло керував роботою великого колективу військових спеціалістів для надання допомоги командуванню Монгольської Народної Армії в питаннях формування армії, підвищення боєздатності її частин та підрозділів.

Службу на далекому сході Г. В. Малюга продовжив військовим представником МО СРСР у Китайській Народній Республіці. Оцінкою роботи того періоду у Китаї, є той факт, що за особистим проханням Мао Цзедуна Григорій Малюга працював на цій посаді два терміни.

Службова діяльність генерала Малюги Г. В. сприяла зміцненню дружніх відносин з далекосхідними друзями. За плідну роботу по зміцненню обороноздатності МНР, урядом МНР Г. В. Малюга нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора і 6 медалями «Дружба» Монгольської НР, Корейської НДР і Китайської НР.

Саме з такою характеристикою Генерального штабу МО СРСР Генерал-майор Г. В. Малюга через 15 років повертається до Москви, як досвідчений військовий стратег. У лютому 1971 року генерал-майор Малюга Г. В. назначається старшим викладачем управління військами військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. Ворошилова.

Громадське життя, викладацька діяльність

22 лютого 1953 року мешканці міста Білої Церкви обирають Г. В. Малюгу депутатом міськради.

12 березня 1967 року Г. В. Малюга обраний депутатом Новосибірської міськради.

Вимогливий, дисциплінований генерал Г. В. Малюга брав активну участь в громадській діяльності радянської колонії в МНР. Обирався членом об'єднаного партійного комітету при посольстві СРСР в МНР, виступав з лекціями та доповідями.

У лютому 1971 року генерал-майор Малюга Г. В. призначається старшим викладачем управління військами військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. Ворошилова.

Після проголошення незалежності України, Г. В. Малюга разом із дружиною повертається в Україну до міста Дніпропетровська.

У Дніпропетровську генерал Григорій Малюга брав активну участь в розбудові держави, діяльності громадських організацій, зокрема в Народному Русі України та Всеукраїнському об'єднанні ветеранів, як співголова обласного відділення. Він, спілкуючись з городянами, односельцями, публічно заявив про вихід із лав КПРС. Використовуючи архівні матеріали Григорій Васильович виступав з лекціями, бесідами у трудових колективах, студентами, школярами, на радіо, телебаченні розповідав про подвиги побратимів 15 стрілецької дивізії, яка у вересні 1941 році, захищала Амур-Нижньодніпровський район міста. Дніпропетровська.

Помер Григорій Васильович Малюга 19 серпня 2000 року. Похований Г. Малюга в селі Котовка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області.

Особисте життя

У 1936 році одружився з Прасковією (Параскою) Василівною Уризко, — сиротою з села Мар'ївки, Дніпропетровської області, батьки якої померли з голоду в 1921році.

У 1938 році народився єдиний син Анатолій. У 1963 році народилася єдина внучка Малюга Анна Анатоліївна, а в 1984 єдина правнучка Малюга Юлія Алексееевна, яка в даний вреся має 3 дітей (Алісу, Анатолія та Данилу).

Державні нагороди

Григорій Васильович Малюга віддав службі у лавах збройних сил тридцять дев'ять років свого життя. За віддану службу нагороджений сімома орденами, 18 медалями.

У січні 1943 року нагороджений орденом Червоної Зірки. [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite]

У жовтні 1943 року нагороджений орденом Кутузова III ступеню. [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite]

Джерела

  1. Дніпропетровський обласний військомат Архівна Персональна справа ФД 73149 на пенсіонера Міністерства оборони Малюги Г. В.
  2. Леонід Безуглий. НА ОСТАННІХ РУБЕЖАХ ОБОРОНИ. Дніпропетровськ: ІМА — прес ,2007. — С.35.
  3. http://www.podvignaroda.ru/?#id=1505946169&tab=navDetailManCard [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (березень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grigorij Vasilovich Malyuga nar 3 lyutogo 1914 19140203 v seli Kotovka Magdalinivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti pom 19 serpnya 2000 radyanskij vijskovij i ukrayinskij gromadskij diyach general major Zbrojnih sil SRSR bojovij oficer vijskovij specialist i diplomat Vipusknik vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR im Voroshilova Tridcyat dev yat rokiv svogo zhittya Grigorij Malyuga viddav sluzhbi u lavah zbrojnih sil za sho nagorodzhenij visokimi derzhavnimi nagorodami 7 ordenami 18 medalyami 25 grudnya 1944 roku pidpolkovnik trichi ordenonosec Grigorij Malyuga priznachayetsya pomichnikom nachalnika grupi predstavnikiv upovnovazhenogo Radi Narodnih Komisariv SRSR u spravah reparaciyi u zvilnenu vid fashistiv Franciyu Grupa u spravah reparaciyi do yakoyi vhodiv G Malyuga pracyuvala spilno z vidpovidnoyu grupoyu vijskovih specialistiv Velikoyi Britaniyi pid provodom britanskogo voyenachalnika feldmarshala Montgomeri Bernard Lou Beruchi do uvagi virnist prisyazi visokij vijskovij profesionalizm politichnu kulturu zdibnosti i dosvid diplomatiyi Grigoriya Malyugu priznachayut starshim vijskovim predstavnikom MO SRSR v Mongolskij Narodnij Respublici Sluzhbu na dalekomu shodi G V Malyuga prodovzhiv vijskovim predstavnikom MO SRSR u Kitajskij Narodnij Respublici Ocinkoyu roboti togo periodu u Kitayi ye toj fakt sho za osobistim prohannyam Mao Czeduna z yakim Grigorij Malyuga mav druzhnye profesijne ta osobiste znajomstvo pracyuvav na cij posadi dva termini Za plidnu robotu po zmicnennyu oboronozdatnosti G V Malyugi nagorodzhenij ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora a takozhi 6 medalyami Druzhba Mongolskoyi NR Korejskoyi NDR i Kitajskoyi NR U lyutomu 1971 roku general major Malyuga G V priznachayetsya starshim vikladachem upravlinnya vijskami vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR im Voroshilova Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini iz patriotichnih perekonan G V Malyuga pokinuv Moskvu i razom iz druzhinoyu Praskoviyeyu Vasilivnoyu povertayetsya v Ukrayinu do mista Dnipropetrovska U Dnipropetrovsku general Grigorij Malyuga brav aktivnu uchast v derzhavnomu budivnictvi diyalnosti gromadskih organizacij zokrema v Narodnomu Rusi Ukrayini ta Vseukrayinskomu ob yednanni veteraniv yak spivgolova oblasnogo viddilennya ZhittyepisMalyuga Grigorij Vasilovich narodivsya 03 02 1914 roku v seli Kotovka Dnipropetrovskoyi oblasti Predki Grigoriya Malyugi pohodyat z kozackogo rodu Batko Vasil Malyuga zakinchiv cerkovno prihidsku shkolu opanuvav profesiyu kovalya pridbav dekilka desyatin zemli ta dodatkovo zaroblyav na zhittya svoyeyi rodini svoyimi rukami v kuzni Mati Mariya Malyuga narodila ta razom iz batkom vihovuvala p yatero ditej Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli u 1928 roci Grigorij Malyuga prodovzhuvav navchannya na robitnichomu fakulteti Kiyivskogo Veterinarno Zootehnichnogo institutu v seli Andriyivci Nehvoroshanskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Pislya strokovoyi sluzhbi u Chervonij Armiyi Grigorij Malyuga z sichnya 1936 roku po cherven 1936 roku prohodit navchannya na kursah instruktoriv rajvikonkomiv pri VUCVK v m Harkovi Pracyuyuchi na posadi zaviduvacha spravami piznishe nachalnika 1 yi chastini Osipenkivskogo nini misto Berdyansk Zaporizkoyi oblasti miskogo vijskkomatu Grigorij Malyuga navchayetsya v Osipenkivskomu pedagogichnomu instituti m Berdyansk Pochatok trudovogo zhittyaU 1932 roci Grigorij Malyuga mobilizovanij do Chervonoyi armiyi dlya prohodzhennya strokovoyi sluzhbi na posadi ryadovogo chervonoarmijcya v manevrovij grupi 66 go Pamirskogo prikordonnogo zagonu 31 travnya 1935 roku Grigorij Malyuga demobilizovanij u zapas Odrazu pislya demobilizaciyi z chervnya 1935 roku Grigorij Malyuga pracyuye instruktorom redakciyi gazeti Orilska pravda Kotivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Z sichnya 1936 roku Grigorij Malyuga navchayetsya na kursah instruktoriv rajvikonkomiv pri VUCVK v m Harkovi yaki zakinchiv u chervni 1936 roku Z lipnya 1936 roku Grigorij Malyuga priznachenij na posadu zaviduvacha viddilu kadriv Kotivskogo rajvikonkomu Dnipropetrovskoyi oblasti 20 listopada 1938 roku Grigorij Malyuga priznachenij na posadu zaviduvacha spravami Osipenkivskogo miskogo vijskkomatu 22 lyutogo 1940 roku Grigorij Malyuga priznachenij na posadu nachalnika 1 yi chastini de prosluzhiv do lyutogo 1941 roku 1 bereznya 1941 roku Grigorij Malyuga perevedenij na posadu nachalnika 1 yi chastini Pologivskogo rajonnogo vijskkomatu Odeskogo vijskovogo okrugu Vijskova osvitaU zhovtni 1941 roku Grigoriya Malyugu napravlyayut na komandirski kursi Pivdennogo frontu yaki vin zakinchuye v lyutomu 1942 roku i priznachayetsya na posadu komandira vzvodu 47 go strileckogo polku 15 strileckoyi diviziyi Pivdennogo frontu Pidpolkovnik Grigorij Malyuga z veresnya 1944 roku navchayetsya na vishih oficerskih kursah Vistril u misti Soncegirsk sho za 65 kilometriv vid Moskvi Pidpolkovnik Grigorij Malyuga v travni 1945 roku zarahovuyetsya sluhachem Vijskovoyi Akademiyi imeni M V Frunze U listopadi 1948 roku Grigorij Malyuga uspishno zakinchuye akademiyu i napravlyayetsya dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi na posadi starshogo oficera Operativnogo upravlinnya shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu General major Malyuga G V priznachayetsya starshim vikladachem upravlinnya vijskami vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR im Voroshilova Uchast u bojovih diyah poranennyaGrigorij Malyuga buduchi komandirom vzvodu 47 go strileckogo polku 15 strileckoyi diviziyi Pivdennogo frontu v boyu pri zahisti sela Mikolayivka odnogo iz rajoniv Donbasu u berezni 1942 roku otrimav naskrizne oskolkove poranennya U kvitni 1942 roku starshij lejtenant Grigorij Malyuga priznachayetsya zastupnikom komandira okremogo navchalnogo bataljonu 15 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi Bryanskogo frontu U boyu na richci Tim na Bryanshini 28 chervnya 1942 roku Grigorij Malyuga povtorno otrimav oskolkove poranennya 16 zhovtnya 1943 roku pri forsuvanni richki Dnipro major G V Malyuga otrimav kontuziyu 25 zhovtnya 1943 roku v seli Krasnij Rig Borodyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v boyu otrimav tretye tyazhke poranennya pravogo kulshovogo sugloba i naskrizne kulove poranennya 3 4 5 palciv pravoyi ruki z poshkodzhennyam kistok Z 26 zhovtnya do 28 grudnya 1943roku likuvavsya u 86 mu polovomu shpitali PP66437 Keruyuchi vijskami pri prorivi nimeckoyi oboroni v litnomu nastupi 15 yi strileckoyi diviziyi 46 yi armiyi v Bilorusi 25 lipnya 1944 roku pidpolkovnik Grigorij Malyuga vchetverte otrimav chislenni oskolkovi poranennya livogo plecha Vijskova sluzhbaU lyutomu 1942 roku lejtenant Grigorij Malyuga priznachayetsya na posadu komandira vzvodu 47 go strileckogo polku 15 yi strileckoyi diviziyi Pivdennogo frontu U kvitni 1942 roku starshij lejtenant Grigorij Malyuga priznachayetsya zastupnikom komandira okremogo navchalnogo bataljonu 15 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi Bryanskogo frontu U veresni 1942 roku G V Malyuga priznachayetsya pomichnikom nachalnika operativnogo viddilu shtabu 15 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi yaka vede boyi z fashistami na teritoriyi Komarichskogo Suzemskogo rajoniv Bryanskoyi oblasti Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Kapitan Grigorij Malyuga v zhovtni 1942 roku priznachayetsya na posadu nachalnika shtabu 321 go strileckogo polku 15 yi strileckoyi diviziyi Mayuchi dosvid shtabnoyi roboti i kerivnictva bojovimi operaciyami G V Malyuga rozrobiv plan zvilnennya vid nacistiv okupovani zemli silami maloyi krovi z uchastyu rozvidnikiv ta dobrovolciv V nich na Rizdvo Hristove 1943 roku 321 j strileckij polk 15 yi strileckoyi diviziyi znyavshi bez postrilu nimecku ohoronu znishiv bataljon nimeckoyi pihoti vzyav nimecki trofeyi i vizvolili vid nacistiv sela Gorki Aleshki Prudki Petrovske Bryanskoyi oblasti Za cyu bojovu operaciyu zdijsnenu za iniciativoyu i bezposerednoyi uchasti Grigoriya Malyugi u sichni 1943 roku buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite Komandir polku polkovnik Voloshenko v sluzhbovo bojovij harakteristici na Malyugu Grigoriya Vasilovicha 15 bereznya 1943 roku pisav Z robotoyu na zajmanij posadi spravlyayetsya povnistyu Za chas roboti na posadi nachalnika shtaba polku pokazav sebe disciplinovanim starannim iniciativnim komandirom V skladnij bojovij obstanovci shvidko oriyentuyetsya i prijmaye svoyi samostijni rishennya Taktichno gramotnij Zagalnoosvitnij riven dostatnij Vmiye keruvati boyem Za uspishne vikonannya zavdan komanduvannya i pravilne kerivnictvo boyem nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Koristuyetya zasluzhenim avtoritetom sered osobovogo skladu Zajmanij posadi vidpovidaye Za umilu organizaciyu vzayemodiyi rodiv vijsk na posadi nachalnika shtabu 321 go strileckogo polku 15 yi strileckoyi diviziyi major Grigorij Malyuga pri zvilnenni vid nacistiv Bryanshini Chernigivshini Kiyivshini buv vidznachenij vdruge visokoyu derzhavnoyu nagorodoyu zasluzhenim ordenom Kutuzova 3 yi stupeni Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite 28 grudnya 1943 roku G V Malyuga buv priznachenij na posadu pomichnika nachalnika operativnogo viddilu shtabu 9 go strileckogo korpusu de prosluzhiv do 15 lyutogo 1944 roku U lyutomu 1944 roku G V Malyuga priznachenij nachalnikom operativnogo viddilennya 15 yi strileckoyi diviziyi Pidpolkovnik Grigorij Malyuga zvilnyayuchi vid nacistiv projshov zemli Ukrayini Bryanshini Vin rozrobiv taktichnij plan dij zvilnennya Bilorusi yakij uspishno realizovanij 24 chervnya 1944 roku u boyu 15 yi strileckoyi diviziyi z nacistami G V Malyuga umilo organizuvav vzayemodiyu artileriyi samohidnih garmat i pihoti pri zvilnenni naselenogo punktu Petrovichiv Poliskoyi oblasti za sho buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo prapora U zhovtni 1944 roku G V Malyuga vidklikanij v rozporyadzhennya upovnovazhenogo Radi Narodnih Komisariv SRSR iz sprav reparaciyi 25 grudnya 1944 roku pidpolkovnik trichi ordenonosec Grigorij Malyuga priznachayetsya pomichnikom nachalnika grupi predstavnikiv upovnovazhenogo Radi Narodnih Komisariv SRSR u spravah reparaciyi u zvilnenu vid nacistiv Franciyu Grupa u spravah reparaciyi do yakoyi vhodiv G Malyuga pracyuvala spilno z vidpovidnoyu grupoyu pid provodom britanskogo voyenachalnika feldmarshala Montgo meri Berna rd Lo u Pidpolkovnik Grigorij Malyuga v travni 1945 roku zarahovuyetsya sluhachem Vijskovoyi Akademiyi imeni M V Frunze odnochasno vikonuye obov yazki zastupnika komandira mehanizovanogo polku U listopadi 1948 roku Grigorij Malyuga uspishno zakinchuye akademiyu i napravlyayetsya dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi na posadi starshogo oficera Operativnogo upravlinnya shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu do 11 serpnya 1950 roku Z veresnya 1950 roku G V Malyuga nachalnik shtabu 7 go okremoyi gvardijskoyi strileckoyi brigadi 18 veresnya 1952 roku G V Malyuga priznachenij nachalnikom shtabu 20 go strileckogo korpusu Pislya zakinchennya Vishoyi Vijskovoyi Akademiyi im K Ye Voroshilova Grigorij Malyuga u listopadi 1956 roku priznachenij na generalsku posadu pershim zastupnikom Nachalnika shtaba 25 armiyi Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U travni 1958 roku priznachayetsya komandirom 56 yi motostrileckoyi diviziyi Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U veresni 1963 roku general major Grigorij Malyuga priznachayetsya pershim zastupnikom nachalnika shtabu Sibirskogo vijskovogo okrugu U berezni 1967 roku general major Grigorij Malyuga priznachayetsya zastupnikom komanduvacha vijsk z bojovoyi pidgotovki nachalnikom viddilu bojovoyi pidgotovki Sibirskogo vijskovogo okrugu Beruchi do uvagi virnist prisyazi visokij vijskovij profesionalizm politichnu kulturu zdibnosti i dosvid diplomatiyi Grigoriya Vasilovicha priznachayut starshim vijskovim predstavnikom MO SRSR v Mongolskij Narodnij Respublici Mayuchi garnu vijskovu pidgotovku i velikij dosvid roboti na shtabnih i komandnih posadah vin umilo keruvav robotoyu velikogo kolektivu vijskovih specialistiv dlya nadannya dopomogi komanduvannyu Mongolskoyi Narodnoyi Armiyi v pitannyah formuvannya armiyi pidvishennya boyezdatnosti yiyi chastin ta pidrozdiliv Sluzhbu na dalekomu shodi G V Malyuga prodovzhiv vijskovim predstavnikom MO SRSR u Kitajskij Narodnij Respublici Ocinkoyu roboti togo periodu u Kitayi ye toj fakt sho za osobistim prohannyam Mao Czeduna Grigorij Malyuga pracyuvav na cij posadi dva termini Sluzhbova diyalnist generala Malyugi G V spriyala zmicnennyu druzhnih vidnosin z dalekoshidnimi druzyami Za plidnu robotu po zmicnennyu oboronozdatnosti MNR uryadom MNR G V Malyuga nagorodzhenij ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora i 6 medalyami Druzhba Mongolskoyi NR Korejskoyi NDR i Kitajskoyi NR Same z takoyu harakteristikoyu Generalnogo shtabu MO SRSR General major G V Malyuga cherez 15 rokiv povertayetsya do Moskvi yak dosvidchenij vijskovij strateg U lyutomu 1971 roku general major Malyuga G V naznachayetsya starshim vikladachem upravlinnya vijskami vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR im Voroshilova Gromadske zhittya vikladacka diyalnist22 lyutogo 1953 roku meshkanci mista Biloyi Cerkvi obirayut G V Malyugu deputatom miskradi 12 bereznya 1967 roku G V Malyuga obranij deputatom Novosibirskoyi miskradi Vimoglivij disciplinovanij general G V Malyuga brav aktivnu uchast v gromadskij diyalnosti radyanskoyi koloniyi v MNR Obiravsya chlenom ob yednanogo partijnogo komitetu pri posolstvi SRSR v MNR vistupav z lekciyami ta dopovidyami U lyutomu 1971 roku general major Malyuga G V priznachayetsya starshim vikladachem upravlinnya vijskami vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR im Voroshilova Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini G V Malyuga razom iz druzhinoyu povertayetsya v Ukrayinu do mista Dnipropetrovska U Dnipropetrovsku general Grigorij Malyuga brav aktivnu uchast v rozbudovi derzhavi diyalnosti gromadskih organizacij zokrema v Narodnomu Rusi Ukrayini ta Vseukrayinskomu ob yednanni veteraniv yak spivgolova oblasnogo viddilennya Vin spilkuyuchis z gorodyanami odnoselcyami publichno zayaviv pro vihid iz lav KPRS Vikoristovuyuchi arhivni materiali Grigorij Vasilovich vistupav z lekciyami besidami u trudovih kolektivah studentami shkolyarami na radio telebachenni rozpovidav pro podvigi pobratimiv 15 strileckoyi diviziyi yaka u veresni 1941 roci zahishala Amur Nizhnodniprovskij rajon mista Dnipropetrovska Pomer Grigorij Vasilovich Malyuga 19 serpnya 2000 roku Pohovanij G Malyuga v seli Kotovka Magdalinivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Osobiste zhittyaU 1936 roci odruzhivsya z Praskoviyeyu Paraskoyu Vasilivnoyu Urizko sirotoyu z sela Mar yivki Dnipropetrovskoyi oblasti batki yakoyi pomerli z golodu v 1921roci U 1938 roci narodivsya yedinij sin Anatolij U 1963 roci narodilasya yedina vnuchka Malyuga Anna Anatoliyivna a v 1984 yedina pravnuchka Malyuga Yuliya Alekseeevna yaka v danij vresya maye 3 ditej Alisu Anatoliya ta Danilu Derzhavni nagorodiGrigorij Vasilovich Malyuga viddav sluzhbi u lavah zbrojnih sil tridcyat dev yat rokiv svogo zhittya Za viddanu sluzhbu nagorodzhenij simoma ordenami 18 medalyami U sichni 1943 roku nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite U zhovtni 1943 roku nagorodzhenij ordenom Kutuzova III stupenyu Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite DzherelaDnipropetrovskij oblasnij vijskomat Arhivna Personalna sprava FD 73149 na pensionera Ministerstva oboroni Malyugi G V Leonid Bezuglij NA OSTANNIH RUBEZhAH OBORONI Dnipropetrovsk IMA pres 2007 S 35 http www podvignaroda ru id 1505946169 amp tab navDetailManCard Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2016

Дата публікації:
Топ