Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малинка — колишнє село в Українському Поліссі. Знаходилося в Народицькому районі Житомирської області.
| Малинка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська |
| Район/міськрада | Народицький |
| Рада | Калинівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1846 |
| Існувало до | 21 червня 1991 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Карта | |
  Малинка | |
 Малинка | |
| Мапа | |
Історичні відомості
- 1846-63 роки — вперше «Слоб. Малинка» позначена на «Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії» (мапа Ф. Ф. Шуберта — 3 версти в дюймі), що була складена в 1846-63 роках, а надрукована в 1867 році.
- у слободі Малинка Овруцького повіту проживали росіяни, вихідці з європейської півночі Росії, з так званого Помор'я, по віросповіданню належали до старообрядців-безпопівців, або, як вони кажуть, до Древлеправославної поморської церкви. За соціальним станом відносились до міщан, були приписані до Овруцької, Народицької, Житомирської та Радомишльської міщанських громад.
- 1859 рік — «Малинка» — слобода поєзуїтська. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться в урочищі Толоконь, на відстані від повітового міста — 52 версти, від стану — 28 верст.
Має 12 дворів де проживає: - чоловіків - 32, - жінок - 33, - всього жителів - 65.
- 1866 рік — «Малинка» — слобода приватного володіння. Знаходиться на відстані від повітового міста — 60 верст, від стану — 35 верст.
Має 12 дворів де проживає: - чоловіків - 54, - жінок - 56, - всього жителів - 110. По віросповіданню - старообрядці.
- 1893 рік — в Малинці нараховується:
- 24 родини і 97 осіб чоловічої статі.
- 1906 рік — слобода «Малинка» перебуває в межах Ново-Вробївської волості. Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «ст. Малинъ».
Має 51 двір, де проживають 268 жителів чоловічої та жіночої статі.
- на 1 грудня 1910 року слобода «Малинка» перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Ново-Вороб'ївської волості. Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 33 верст; поштова — «Ксаверовъ» — 5 верст; телеграфна — «Малинъ» — 33 верст.
Має 51 двір, де проживає 235 жителів чоловічої та жіночої статі.
- 1913 рік — в «сл. Малинка» найбільші землевласники володіли землями:
- "Андрияшинъ Влдм." мав 147 д. землі; - "Андрияшинъ Серг." - 147 д.
- 1923 рік — село Малинка підпорядковане Недашківській сільській раді.
- 13.07.1927 рік — Віслоцькій сільській раді підпорядковані с. Малинка Недашківської сільської ради та х. Меленівці чи х. Маленівці Калинівської сільської ради.
- 1933 рік — в селі Малінка, що входило до складу Вислоцької сільради, за даними сільради, помер від голоду 41 чоловік
(в Книзі пам'яті зазначено 44 померлих, але троє з них виявились мешканцями Слободи Вислоцької).
- 1941 рік — село Малинка перебуває в межах Базарського району.
Має 38 дворів в яких проживає - 181 мешканець, з них - чоловічої статі - 64 - жіночої статі - 87.
- 22 серпня 1941 рік — село Малинка окуповане фашистськими окупантами.
- 1942-1943 роки — під час окупації села Малинка: — вигнано на каторжні роботи в Німеччину — 8 чоловік.
- 12 листопада 1943 року — село Малинка визволене Червоною Армією.
- 11.08.1954 рік — Слобідська сільська рада (сільрада сел Слобода і Малинка) була об'єднана з Калинівською сільською радою з підпорядкуванням сел Слобода та Малінка Калинівській сільській раді.
- 1981 рік — населення Малинки становило 30 осіб. Підпорядковувалось Калинівській сільській раді.
- 1990 рік — село Малинка виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку 21 червня 1991 року Житомирською обласною радою.
Див. також
Примітки
- Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С. ХХІ-7.
- Таранець С. В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XX ст. [Текст] / С. В. Таранець // Україн. історич. журнал: Науковий журнал. — 2008/1. — N 3. — С.75. С.78.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.238.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.283.
- Таранець С.В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XX ст. [Текст] / С.В.Таранець // Україн. історич. журнал : Науковий журнал. - 2008/1. - N 3. - С.82.
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.168.
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.236-237.
- Юго-Западный край // Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. Составлена Юго-Западным отделением Российской Экспертной Палаты под общим наблюдением профессора М. В. Довнарь-Запольскаго, издание 1-е Т-ва Л. М. Фиш и П. Е. Волосов, 1913 г. — С.839.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С.354.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 95. С. 140.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 151.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 176.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 539—540.
- М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156–163.
- ДАЖО — Фр.426 — оп.9 — спр.46а. — арк.29.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 140. С. 151.
- Рішення Житомирської обласної ради 21.06.1991 // Відомості Верховної Ради України. — 01.08.1991. — № 30 — С.843.
Посилання
- Малинка-нежил
 | Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malinka kolishnye selo v Ukrayinskomu Polissi Znahodilosya v Narodickomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti MalinkaKrayina UkrayinaOblast ZhitomirskaRajon miskrada NarodickijRada Kalinivska silska radaOsnovni daniZasnovane do 1846Isnuvalo do 21 chervnya 1991 rokuGeografichni daniGeografichni koordinati 51 00 29 pn sh 29 10 39 sh d H G OKartaMalinkaMalinkaMapaIstorichni vidomostiVijskovo topografichna mapa zahidnoyi chastini Rosijskoyi imperiyi 3 versti v dyujmi nadr 1867 r 1846 63 roki vpershe Slob Malinka poznachena na Vijskovo topografichnij mapi zahidnoyi chastini Rosijskoyi imperiyi mapa F F Shuberta 3 versti v dyujmi sho bula skladena v 1846 63 rokah a nadrukovana v 1867 roci u slobodi Malinka Ovruckogo povitu prozhivali rosiyani vihidci z yevropejskoyi pivnochi Rosiyi z tak zvanogo Pomor ya po virospovidannyu nalezhali do staroobryadciv bezpopivciv abo yak voni kazhut do Drevlepravoslavnoyi pomorskoyi cerkvi Za socialnim stanom vidnosilis do mishan buli pripisani do Ovruckoyi Narodickoyi Zhitomirskoyi ta Radomishlskoyi mishanskih gromad 1859 rik Malinka sloboda poyezuyitska Perebuvaye v mezhah Ovruchskogo povitu uѣzda Volinskoyi guberniyi Vidnositsya do 1 stanu Znahoditsya v urochishi Tolokon na vidstani vid povitovogo mista 52 versti vid stanu 28 verst Maye 12 dvoriv de prozhivaye cholovikiv 32 zhinok 33 vsogo zhiteliv 65 1866 rik Malinka sloboda privatnogo volodinnya Znahoditsya na vidstani vid povitovogo mista 60 verst vid stanu 35 verst Maye 12 dvoriv de prozhivaye cholovikiv 54 zhinok 56 vsogo zhiteliv 110 Po virospovidannyu staroobryadci 1893 rik v Malinci narahovuyetsya 24 rodini i 97 osib cholovichoyi stati 1906 rik sloboda Malinka perebuvaye v mezhah Novo Vrobyivskoyi volosti Vidnositsya do 1 stanu Poshtova adresa st Malin Maye 51 dvir de prozhivayut 268 zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati na 1 grudnya 1910 roku sloboda Malinka perebuvaye v mezhah Ovruchskogo povitu uѣzda Novo Vorob yivskoyi volosti Najblizhchi stanciyi zaliznichna Malin 33 verst poshtova Ksaverov 5 verst telegrafna Malin 33 verst Maye 51 dvir de prozhivaye 235 zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati 1913 rik v sl Malinka najbilshi zemlevlasniki volodili zemlyami Andriyashin Vldm mav 147 d zemli Andriyashin Serg 147 d 1923 rik selo Malinka pidporyadkovane Nedashkivskij silskij radi 13 07 1927 rik Vislockij silskij radi pidporyadkovani s Malinka Nedashkivskoyi silskoyi radi ta h Melenivci chi h Malenivci Kalinivskoyi silskoyi radi 1933 rik v seli Malinka sho vhodilo do skladu Vislockoyi silradi za danimi silradi pomer vid golodu 41 cholovik v Knizi pam yati zaznacheno 44 pomerlih ale troye z nih viyavilis meshkancyami Slobodi Vislockoyi 1941 rik selo Malinka perebuvaye v mezhah Bazarskogo rajonu Maye 38 dvoriv v yakih prozhivaye 181 meshkanec z nih cholovichoyi stati 64 zhinochoyi stati 87 22 serpnya 1941 rik selo Malinka okupovane fashistskimi okupantami 1942 1943 roki pid chas okupaciyi sela Malinka vignano na katorzhni roboti v Nimechchinu 8 cholovik 12 listopada 1943 roku selo Malinka vizvolene Chervonoyu Armiyeyu 11 08 1954 rik Slobidska silska rada silrada sel Sloboda i Malinka bula ob yednana z Kalinivskoyu silskoyu radoyu z pidporyadkuvannyam sel Sloboda ta Malinka Kalinivskij silskij radi 1981 rik naselennya Malinki stanovilo 30 osib Pidporyadkovuvalos Kalinivskij silskij radi 1990 rik selo Malinka viseleno cherez radioaktivne zabrudnennya vnaslidok avariyi na ChAES Znyate z obliku 21 chervnya 1991 roku Zhitomirskoyu oblasnoyu radoyu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiVoenno topograficheskaya karta zapadnoj chasti Rossijskoj imperii Pod red F F Shuberta S Peterburg Voenno topograficheskoe depo 1867 S HHI 7 Taranec S V Rozselennya ta socialno ekonomichne stanovishe staroobryadciv Volini v XIX na pochatku XX st Tekst S V Taranec Ukrayin istorich zhurnal Naukovij zhurnal 2008 1 N 3 S 75 S 78 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 238 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 283 Taranec S V Rozselennya ta socialno ekonomichne stanovishe staroobryadciv Volini v XIX na pochatku XX st Tekst S V Taranec Ukrayin istorich zhurnal Naukovij zhurnal 2008 1 N 3 S 82 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 S 168 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1911 S 236 237 Yugo Zapadnyj kraj Spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam Sostavlena Yugo Zapadnym otdeleniem Rossijskoj Ekspertnoj Palaty pod obshim nablyudeniem professora M V Dovnar Zapolskago izdanie 1 e T va L M Fish i P E Volosov 1913 g S 839 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Gol redkolegiyi I O Rafalskij Zhitomir Volin 2007 S 354 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Gol redkolegiyi I O Rafalskij Zhitomir Volin 2007 S 95 S 140 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Gol redkolegiyi I O Rafalskij Zhitomir Volin 2007 S 151 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Gol redkolegiyi I O Rafalskij Zhitomir Volin 2007 S 176 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Gol redkolegiyi M A Chernenko Zhitomir Polissya 2008 S 539 540 M Lutaj Bazar Bazarskij rajon Mali Minki v istoriyi Drugogo Zimovogo pohodu UNR Shlyahami tvorennya ukrayinskoyi derzhavnosti za materialami region nauk prakt konf Borotba ukrayinskogo narodu za derzhavnu nezalezhnist v 1917 1921 rokah do 85 richchya Drugogo Zimovogo pohodu Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Zhitomir b v 2006 S 156 163 DAZhO Fr 426 op 9 spr 46a ark 29 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Gol redkolegiyi I O Rafalskij Zhitomir Volin 2007 S 140 S 151 Rishennya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi 21 06 1991 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 01 08 1991 30 S 843 PosilannyaMalinka nezhilCe nezavershena stattya z geografiyi Zhitomirskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi