Мала октава

Інтервали:

Прима Секунда Терція Кварта Квінта Секста Септима Октава

Див.також:

Апотома Півтон Цілий тон Ліма Тритон Вовча квінта Кома Пікнон

Окта́ва — в музиці та акустиці — інтервал між двома тонами, частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто ${\displaystyle \ f_{1}/f_{2}=2}$). Також, восьмий ступінь діатонічного звукоряду. Також, ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів — до, ре, мі, фа, соль, ля, сі, або 12 півтонів хроматичного звукоряду. Весь музичний діапазон, таким чином, поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:

Різновиди октави

В теорії музики розрізняють такі різновиди інтервалу октави:

(а) Чисту октаву ( висхідна, низхідна) (b) Зменшену октаву (енгармонічно рівна великій септимі) (с) Збільшену октаву (енгармонічно рівна малій ноні)

Позначення октав

Діапазон застосовуваних у музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення належності звука до тієї чи іншої октави, з яких найпоширеніші два — нотація Гельмгольца та американська нотація.

Найменування октав

Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава», наступна вгору — «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви «Мала октава» — це октава нижче 1-ї, «Велика» — нижче малої, «контроктава» — нижче великої, і нарешті «субконтроктава» — нижче контроктави — найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних у музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

Нотація Гельмгольца

Докладніше: Нотація Гельмгольца

Була запропонована німецьким математиком Германом Гельмгольцом у роботі Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik (1863). Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені — з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі — від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів — знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.

Американська нотація

Докладніше: Американська система нотації

Інший спосіб позначення октав був запропонований (Американським акустичним товариством) у 1939 році і в США отримав назву «наукової нотації» (англ. Scientific pitch notation). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступеня, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеною системою найменування ступенів.

Повний список октав

Субконтроктава

Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	16,352	До2	C2	C0
2	18,354	Ре2	D2	D0
3	20,602	Мі2	E2	E0
4	21,827	Фа2	F2	F0
5	24,500	Соль2	G2	G0
6	27,500	Ля2	A2	A0
7	30,868	Сі2	H2	B0

Контроктава

Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	32,703	До1	C1	C1
2	36,708	Ре1	D1	D1
3	41,203	Мі1	E1	E1
4	43,654	Фа1	F1	F1
5	48,999	Соль1	G1	G1
6	55,000	Ля1	A1	A1
7	61,735	Сі1	H1	B1

Велика октава

Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	65,406	До	C	C2
2	73,416	Ре	D	D2
3	82,406	Мі	E	E2
4	87,307	Фа	F	F2
5	97,999	Соль	G	G2
6	110,00	Ля	A	A2
7	123,47	Сі	H	B2

Мала октава

Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	130,81	до	c	C3
2	146,83	ре	d	D3
3	164,81	мі	e	E3
4	174,61	фа	f	F3
5	196,00	соль	g	G3
6	220,00	ля	a	A3
7	246,94	сі	h	B3

Перша октава

Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	261,63	до^1	c^1	C4
2	293,67	ре^1	d^1	D4
3	329,63	мі1	e^1	E4
4	349,23	фа^1	f^1	F4
5	392,00	соль^1	g^1	G4
6	440,00	ля^1	a^1	A4
7	493,88	сі1	h^1	B4

Друга октава

Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	523,25	до^2	c^2	C5
2	587,33	ре^2	d^2	D5
3	659,26	мі2	e^2	E5
4	698,46	фа^2	f^2	F5
5	783,99	соль^2	g^2	G5
6	880,00	ля^2	a^2	A5
7	987,77	сі2	h^2	B5

Третя октава

Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	1046,5	до^3	c^3	C6
2	1174,7	ре^3	d^3	D6
3	1318,5	мі3	e^3	E6
4	1396,9	фа^3	f^3	F6
5	1568,0	соль^3	g^3	G6
6	1760,0	ля^3	a^3	A6
7	1975,5	сі3	h^3	B6

Четверта октава

Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	2093,0	до^4	c^4	C7
2	2349,3	ре^4	d^4	D7
3	2637,0	мі^4	e^4	E7
4	2793,8	фа^4	f^4	F7
5	3136,0	соль^4	g^4	G7
6	3520,0	ля^4	a^4	A7
7	3951,1	сі^4	h^4	B7

П'ята октава

Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8

Номер ступеня	Частота, Гц	Складове позначення за Гельмгольцем	Буквенне позначення за Гельмгольцем	Американська нотація	Сучасна музична нотація
1	4186,0	до^5	c^5	C8
2	4698,6	ре^5	d^5	D8
3	5274,0	мі^5	e^5	E8
4	5587,7	фа^5	f^5	F8
5	6271,9	соль^5	g^5	G8
6	7040,0	ля^5	a^5	A8
7	7902,1	сі^5	h^5	B8

Примітки

1. Hermann von Helmholtz. (n.d.). A Dictionary of Scientists. Retrieved April 15, 2008, from Answers.com Web site: http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
2. Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля ¹ = 440 Гц

Див. також

• (Сліпа октава)

Література

• Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. —  : Б. Ц.
• Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
• Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
• Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил.